Вирок № 81271834, 17.04.2019, Волноваський районний суд Донецької області

221/2730/18

1-кп/221/190/2019

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року Волноваський районний суд Донецької області

у складі головуючого судді Безрук Т. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Чемізової Г. О.,

прокурора Вербицького Ю.О.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Волноваха кримінальне провадження, внесене до ЄДРСР № 12017050630000610 від 24.04.2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого директором ФОП «ОСОБА_4, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

23.04.2017 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався по проїзній частині по вул. Миру зі сторони вул. Незалежності в напрямку автодороги сполученням «Благодатне-Володимирівка» на території смт. Володимирівка Волноваського району Донецької області. Під’їжджаючи до нерегульованого перехрестя проїжджих частин вул. Миру та автодороги сполученням «Благодатне-Володимирівка», діючи необережно, в порушення вимог дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» та п.п. 10.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини, крім випадку виїзду з перехрестя, де організованого круговий рух, де напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або де рух можливий лише в одному напрямку. А також в порушення п.п. 16.11. Правил дорожнього руху, згідно з яким на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, не надав дорогу автомобілю «ВАЗ 210700-20 ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, що рухався по головній дорозі, в наслідок чого відбулося зіткнення вищезазначених автомобілів.

В результаті вказаної дорожньо – транспортної пригоди пасажиру автомобіля «ВАЗ 210700-20 ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої рани в потилочно – тім’яній області справа, саден лівої щоки, саден лівого колінного суглоба, перелому голівки лівої стегнової кістки та вертлюжної западини в області тіла сідничної кістки зліва, які у своїй сукупності по ступнею тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою в інкримінованому йому злочинні визнав у повному обсязі та показав про скоєння ним кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом. Так, обвинувачений показав, що 23.04.2017 року, приблизно о 10.00 годині, він керуючи належним йому автомобілем «Kia Optima», реєстраційний номер НОМЕР_3, рухався по другорядній дорозі, виїжджав на перехрестя в напрямку с. Благодатне Волноваського району Донецької області. Там він побачив, що на зустріч йому по головній дорозі рухається автомобіль «ВАЗ» на якому був увімкнутий правий показник повороту. Він розраховував, що автомобіль «ВАЗ» поверне праворуч, тому не зупинився перед перехрестям, внаслідок чого на перехресті відбулося зіткнення його автомобіля та автомобіля «ВАЗ». Вважає себе винним, оскільки в будь – якому разі повинен був зупинитися перед перехрестям. В його автомобілі знаходилось 3 пасажири, спереду його кума ОСОБА_6, заді її мати та донька. ОСОБА_6 в наслідок ДТП отримала розсічення брови, проте претензій до нього немає. На його автомобілі спрацювали подушки безпеки. Автомобілем «ВАЗ» керував потерпілий ОСОБА_1, в якості пасажирів були ОСОБА_5 та ОСОБА_2, останні отримали тілесні ушкодження. В подальшому він передав ОСОБА_5 4500 гривень на лікування потерпілої ОСОБА_2 У скоєному щиро розкаюється.

Окрім визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, його вина також знайшла своє підтвердження в судовому засіданні сукупністю наступних доказів.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що 23.04.2017 року, зранку, він разом з батьком ОСОБА_5 та сестрою ОСОБА_2, керуючи належним йому автомобілем «ВАЗ 210700-20 ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався по головній дорозі автодороги Благодатне – Володимирівка. Він збирався повертати ліворуч, тому в нього був увімкнутий лівий покажчик повороту. Під’їжджаючи до перехрестя, праворуч, на другорядній дорозі він побачив автомобіль «Kia Optima», який, як йому здалося, пригальмовував. Він подумав, що автомобіль «Kia Optima» пропускає його, коли зрозумів, що ні, став гальмувати, але зіткнення уникнути не вдалося. В наслідок дорожньо – транспортної пригоди його сестра ОСОБА_7 отримала травму голову, після чого приблизно місяць лікувалась в неврології. Визнає, що дійсно отримав від обвинуваченого гроші на лікування сестри спочатку 3000 гривень, а в наступному ще 1500 гривень. Його батько ОСОБА_5 в наслідок ДТП також отримав травму голови. Вже пізніше, після смерті батька під час судово-медичної експертизи було встановлено, що в наслідок ДТП батько також отримав перелом лівої стегнової кістки. Йому в наслідок ДТП було спричинено матеріальну шкоду у зв’язку з пошкодженням його автомобіля на суму 52650, 14 гривень.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні дала показання про обставини дорожньо – транспортної аналогічні показанням потерпілого ОСОБА_8 Також зазначила, що внаслідок вказаної дорожньо – транспортної пригоди отримала струс головного мозку та більше місяця перебувала в лікарні.

Згідно протоколу огляду місця дорожньо – транспортної пригоди від 23.04.2017 року, схеми до протоколу огляду та фото таблиці до нього встановлено, що під час огляду автодороги по вул.Миру в смт.Володимирівка Волноваського району Донецької області зафіксована обстановка на місця дорожньо – транспортної пригоди, зокрема розташування транспортних засобів «Kia Optima» реєстраційний номер НОМЕР_3та «ВАЗ 210700-20 ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 102-107).

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, помер 17 червня 2017 року (а.с. 138).

З висновку експерта № 7/122 від 25.12.2017 року встановлено, що смерть гр. ОСОБА_5 настала внаслідок гострих ерозії слизової оболонки шлунку та 12-палої кишки, на тлі хронічного гастродуоденіта, ускладненого гострою крововтратою, нерівномірним кровонаповненням, дистрофічними змінами внутрішніх органів, набряком легенів і головного мозку. Враховуючи ступінь розвитку трупних змін, можна стверджувати, що смерть ОСОБА_5 настала приблизно за 6-8 годин до судово – медичного дослідження трупу.

Виявлений при судово – медичному дослідженні трупу гр.ОСОБА_5 осколковий перелом головки лівої стегнової кістки, утворився від дії тупих предметів, давністю не менше двох тижнів, та має ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які спричиняють довготривалий розлад здоров’я понад 21 день (а.с. 133-135).

Згідно висновку експерта № 114 від 03.01.2018 року встановлено, що тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_5 при зверненні по медичну допомогу: забита рана в потилично – тім’яній області справа, садна лівої щоки, садно лівого колінного суглобу, перелому головки лівої стегнової кістки та вертлюжної западини в області тіла сідничної кістки зліва, утворилися в результаті дії тупих предметів, якими могли бути виступаючи частини салону автомобіля при ДТП, можливо в зазначений термін, при описаних у постанові обставинах, що спричинили за собою тривалий розлад здоров’я на термін понад двадцять один день (а.с.139-140)

Згідно висновку експерта № 91 від 07.07.2017 року виявлені у ОСОБА_2, при зверненні за медичною допомогою струс головного мозку, забійна рана волосистої частини голови, утворилися від одного травматичного впливу тупих предметів, якими можуть бути виступаючи частини салону автомобілю, можливо у строк та при обставинах зазначених в описовій частині постанови, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, тривалістю понад шести днів, але не більше як три тижні (21 день); синець правої гомілки, забій м’яких тканин правої гомілки, утворилися від одного травматичного впливу тупих предметів, якими можуть бути виступаючи частини салону автомобілю, в той же строк, та при обставинах зазначених в описовій частині постанови, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Згідно звіту № 215-14072017-2 від 08.07.2017 року вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля «ВАЗ 210700-20 ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 52650, 14 гривень (а.с. 45-49)

Згідно протоколу слідчого експерименту від 20.04.2018 року та фототаблиці до нього встановлено, що під час вказаної слідчої дії обвинувачений ОСОБА_4 на місці скоєння дорожньо – транспортної пригоди розказав та показав про обставини вчиненого (а.с. 141-147).

Згідно протоколу слідчого експерименту від 09.08.2018 року та фото таблиці до нього встановлено, що під час вказаної слідчої дії потерпілий ОСОБА_1 на місці скоєння дорожньо – транспортної пригоди розказав та показав про обставини кримінального правопорушення (а.с. 155-161).

Згідно протоколу слідчого експерименту від 09.08.2018 року та фото таблиці до нього встановлено, що під час вказаної слідчої дії потерпіла ОСОБА_2 на місці скоєння дорожньо – транспортної пригоди розказала та показала про обставини кримінального правопорушення (а.с. 162-168).

Згідно висновку експерта № 1/19-124 від 24.04.2018 року та висновку експерта № 1/19-90 від 16.04.2018 року встановлено, що з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, водій автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху, з моменту зміни напрямку руху автомобіля НОМЕР_1, у бік смуги руху керованого ним автомобіля, повинен був вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, тобто повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, водій автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_1, виконуючи вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, не мав технічної можливості запобігти даній дорожньо – транспортній пригоді. З технічної точки зору, в даній дорожній ситуації, в діях водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б знаходились у причинному зв’язку з настанням даної дорожньо – транспортної пригоди.

З технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_4 для забезпечення безпеки дорожнього руху, виїжджаючи з другорядної дороги на головну дорогу проїжджої частини, враховуючи вказівки дорожніх знаків 2.1 «Дати дорогу», згідно до яких «водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під’їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі…», повинен був переконатися в безпеці руху та поступитися дорогою автомобілю НОМЕР_6, тобто повинен був діяти у відповідності до вимог п.10.5 та п.16.11 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_4, враховуючи їм вказівки дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти даній дорожньо – транспортній пригоді. З технічної точки зору, в даній дорожній ситуації дії водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3, які не відповідали вказівкам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», вимог п.10.5 та п. 16.11 Правил дорожнього руху України, знаходились в причинному зв’язку з настанням даної дорожньо – транспортної пригоди, оскільки водій ОСОБА_4, виконуючи вищезгадані вимоги Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти даній дорожньо – транспортній пригоді (а.с. 150-154, 182-186).

Згідно висновку експерта № 1/19-90 від 16.04.2018 року гальмівна система та рульове керування автомобіля НОМЕР_6 на момент огляду, а відповідно і на момент дорожньо – транспортної пригоди перебувала в працездатному стані. Первинний контакт автомобіля НОМЕР_6 з автомобілем НОМЕР_1 було скоєно передньою правою частиною кузова автомобіля НОМЕР_1 із передньою частиною кузова автомобіля НОМЕР_6, тобто в момент первинного контакту, передня права частина кузова автомобіля НОМЕР_1 і передня частина кузова автомобіля НОМЕР_7 знаходились одна навпроти іншої (а.с. 170-180).

Постановами про долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 18.04.2018 року автомобіль НОМЕР_1 та автомобіль НОМЕР_5 визнано речовими доказами (а.с. 187, 189).

Оцінюючи зібрані по справі і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а його дії правильно кваліфіковані як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим згідно із ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченої суд враховує, що ОСОБА_9 В., раніше не судимий, працевлаштований, за місцем проживання та роботи характеризується задовільно.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому суд визнає щире каятті та часткове відшкодування спричиненої шкоди.

Враховуючи вищевикладені обставини, особу обвинуваченого суд вважає доцільним призначити обвинуваченому покарання у межах санкції статті КК України за якою кваліфіковані його діяння у вигляді обмеження волі. А оскільки суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, то вважає можливим застосувати до нього положення ст.ст.75,76 КК України звільнивши від відбування покарання з випробуванням та покласти на нього певні обв'язки.

Вирішуючи питання щодо призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк, суд виходить з того, що обвинувачений працевлаштований - є директором ФОП «ОСОБА_4, автомобіль використовується останнім у трудовій діяльності. Також враховує, що дії обвинуваченого були вчиненні з необережності та ними не спричинено тяжких наслідків. Враховує відсутність обставини, які обтяжують покарання, його щире каяття, те, що він добровільно частково відшкодував потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 4500 гривень. На підставі викладеного суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, що у повній мірі буде відповідати вимогам ст.ст.50,65 КК України.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування шкоди суд на підставі заяв останніх від 17.04.2019 року залишає без розгляду.

Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України і вважає, що речові докази: «Kia Optima» реєстраційний номер НОМЕР_3 та автомобіль НОМЕР_5 слід залишити в розпорядженні власників ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відповідно.

Відповідно до вимог ст.124 КПК України на користь державного бюджету суд стягує з обвинуваченого документально підтверджені витрати на залучення експертів, а саме 715, 00 гривень згідно довідки про витрати на проведення судової авто технічної експертизи № 1-190124 від 24.04.2018 року (а.с.149), 1001, 00 гривень згідно довідки про витрати на проведення судової технічного стану транспортного засобу та транспортно-трасологічної експертизи № 1-19-90 від 16.04.2018 року (а.с. 169), 715,00 гривень згідно довідки про витрати проведення судової авто технічної експертизи № 1-19-91 від 17.04.2018 року (а.с. 181), а всього стягненню підлягає 2431 гривня.

Керуючись ст.ст.86, 368-371, 373-374, 392 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 та позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування шкоди залишити без розгляду.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_1 залишити в розпорядженні ОСОБА_3; автомобіль НОМЕР_5 залишити в розпорядженні ОСОБА_1

На користь державного бюджету стягнути з ОСОБА_3 витрати на залучення експертів на загальну суму 2431, 00 гривня.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги через Волноваський районний суд Донецької області.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.

Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя Волноваського районного суду

Донецької області ОСОБА_10