Ухвала суду № 81271077, 18.04.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10844/18

Провадження № 1-кс/522/5607/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Дерус А.В., при секретарі Брус Н. П., розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області Шишлової І.С., погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області Крещенко В. про арешт майна в рамках досудового розслідування за кримінальним провадженням №32018160000000026 від 15.03.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно клопотання слідчого, СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №3201816000000026 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи протягом 2017-2018 років, діючи умисно, використовуючи реквізити підприємств, які здійснюють ввезення товарно-матеріальних цінностей через Одеську митницю ДФС на територію України, ухилились від сплати податків та інших обов`язкових платежів на загальну суму понад 5 млн.грн., що призвело до фактичного ненадходження коштів до державного бюджету в особливо великих розмірах.

Разом з тим, в рамках вказаного кримінального провадження встановлено, що до незаконної діяльності причетний ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), зареєстрований як фізична особа підприємець, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, перебуває на спрощеній системні оподаткування, являється платником єдиного податку 2 групи.

Відповідно до податкової звітності, а саме податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, ОСОБА_1 задекларував обсяг отриманого доходу за 2018 рік у сумі 980 000 грн.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 є власником торгової марки «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Так, вищевказаною особою розроблена схема ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, шляхом ввезення на митну територію України взуття торгових марок «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ІНФОРМАЦІЯ_3» за допомогою підприємств-імпортерів з послідуючою реалізацією оптом та в роздріб кінцевому споживачу, у тому числі через інтернет магазини, за готівкові кошти без фактичного відображення отриманих доходів та відповідно без сплачених податків в повному обсязі.

Проведеним аналізом митних декларацій щодо розмитнення товарів вказаних торгівельних марок встановлено, що продукція торгівельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» ввозиться на митну територію України в контейнерах разом з продукцією торгових марок «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ІНФОРМАЦІЯ_3», що може свідчити про причетність вказаних торгових марок до ОСОБА_1

Крім того, відповідно до інтернет-сайту www.ІНФОРМАЦІЯ_4.com.ua встановлено, що здійснюється реалізація вищевказаних імпортованої продукції разом з взуттям наступних торгових марок: ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, ІНФОРМАЦІЯ_10. За наявною інформацією продукція вищевказаних торгових марок реалізується з подальшим надходженням прибутку ОСОБА_1 .

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що протягом 2018 року за допомогою підприємств імпортерів ввезено в зону діяльності Одеської митниці ДФС три контейнера взуття вищевказаних торгових марок, загальною кількістю 23 718 пар на загальну суму 3 211 852 грн, тобто за середньою ціною 135 грн. за пару взуття. Згідно наявної інформації вказана продукція реалізується в середньому за ціною 2 500 грн. за пару, тобто приблизний обсяг реалізації вказаного взуття складає 59 295 тис. грн.

Враховуючи вищевикладене, ймовірна сума прихована від оподаткування складає понад 50 млн. грн., тобто до державного бюджету не надійшло відповідних податків в особливо великих розмірах.

Разом з тим, встановлено, що реалізація вищевказаних товарів здійснюється через торгово-складське приміщення (контейнер, магазин), яке розташоване на території ТОВ «Промтоварний ринок» (ринок 7-км), а саме за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард , вул. Базова, 20 (вул . Сіра), контейнер НОМЕР_2.

Відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вищевказаний об`єкт нерухомого майна належить ТОВ «Промтоварний ринок» (код ЄДРПОУ 20942626).

Так, 04.04.2019 проведено обшук за вищевказаною адресою, в ході якого, виявлено та вилучено:

-взуття чоловіче в асортименті у кількості 1125 (одна тисяча сто двадцять п`ять) пар;

-зошит з надписом «Notebook», у якому містяться чорнові записи 1 шт.;

-копія свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 на 1 арк.;

-свідоцтво платника єдиного податку ОСОБА_1 на 1 арк.;

-договір НОМЕР_2 про надання послуг по здійсненню торгівельної діяльності від 20.02.2014 на 1 арк.;

-копія паспорта ОСОБА_1 на 2 арк.;

-папка синього кольору з документами по кількості товару та чорнові записи 1 шт.;

-папка швидкозшивач бірюзового кольору 1 шт.;

-чек Приват банк №9912;

-відомості по запасам на 1 арк.;

-зошит з надписом «Alfa Pomeo» 1 шт.;

- грошові кошти у сумі 44 770 (сорок чотири тисячі сімсот сімдесят) гривень та 1 000 (одна тисяча) доларів США.

У вищевказаних документах міститься інформація щодо фінансово-господарської діяльності ФОП, який здійснюють реалізацію взуття вищевказаних торгових марок, інформацію щодо фактичної реалізації товарів. Будь-яких документів щодо походження товару відсутні.

Вилучене майно - є речовими доказами, тому що вони є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також можуть бути об`єктом кримінально протиправних дій.

Арешт вказаного майна є тимчасовим позбавленням права власників на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Арешт майна має на меті лише запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження.

Слідство вважає, що арешт вилученого майна застосовуються лише з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, а також встановленню осіб, причетних до незаконної діяльності, встановленню фактичних отриманих доходів ОСОБА_1 від реалізації взуття без відображення в податковій звітності.

Таким чином є достатньо підстав вважати, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, тобто арешт може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи.

У зв`язку із вищевикладеним та враховуючи, що є достатні підстави вважати, що не накладення арешту може призвести до зникнення речових доказів, їх втрати, або пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий просить задовольнити клопотання та накласти арешт на вищезазначені предмети, документи та грошові кошти, які були вилученні 04.04.2019 в ході проведення обшуку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 20 (вул . Сіра), контейнер НОМЕР_2.

Слідчий в судове засіданні не з`явився, надавши заяву, згідно якої просить розглянути клопотання у його відсутності.

Адвокат Портний М. І. в інтересах власника майна ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надавши заперечення на клопотання.

Вивчивши надані матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів, та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік (далі - Узагальнення), правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Пунктом 6 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам`ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не є підозрюваним за кримінальним провадженням №32018160000000026 від 15.03.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, в рамках якого слідчий просить накласти арешт на зазначене майно, вважаю, що підстави для арешту майна, відсутні.

З огляду на приписи п.18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право власника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області Шишлової І.С., погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області Крещенко В. про арешт майна в рамках досудового розслідування за кримінальним провадженням №32018160000000026 від 15.03.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: А.В. Дерус

18.04.2019