Рішення № 81270931, 18.04.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/774/19

Провадження № 2-а/500/43/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Петрової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Старожук Андрія Миколайовича, третя особа - відділ з організації несення служби в місті Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив визнати дії поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Старожук Андрія Миколайовичащодо складання постанови серії НК № 610382 від 23 січня 2019 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 січня 2019 року поліцейський взводу № 1 роти № 3 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Харківській області Старожук А.М. незаконно виніс відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення серії НК № 610382 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень за порушення п. 8.4 «в» Правил дорожнього руху України, а саме за невиконання вимог дорожнього знаку 3.35 «Стоянку заборонено» та здійснення стоянки в м. Ізмаїлі по вул. Покровська, 74. Проте, з зазначеною постановою позивач не згоден, оскільки для визначення стоянки припинення руху має тривати більше 5 хвилин, а його автомобіль перебував на місці стоянки менше п`яти хвилин, у зв`язку з чим вимоги дорожнього знаку 3.35 «Стоянку заборонено» він не порушував. Він здійснив зупинку біля Ізмаїльського автовокзалу для того щоб забрати передані документи, що зайняло декілька хвилин (менше п`яти).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач поліцейський взводу № 1 роти № 3 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Харківській області Старожук А.М. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до повідомлення відділу з організації несення служби в місті Ізмаїл УПП в Одеській області, прибуття його в судове засідання неможливе у зв`язку з закінченням службового відрядження.

Представник третьої особи - відділу з організації несення служби в місті Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав письмову заяву в якій зазначив про неможливість прибути у судове засідання, додав до заяви відеозапис правопорушення, зазначив що заперечує проти задоволення адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено в судовому засіданні 23 січня 2019 року поліцейський взводу № 1 роти № 3 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Старожук А.М. винісвідносно позивача ОСОБА_1 . постанову про накладення адміністративного стягнення серії НК № 610382 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.

У постанові відповідача від 23.01.2019 року зазначено, що 23 січня 2019 року о 13:05 годині в м. Ізмаїл по вул. Покровська, 74, керуючи транспортним засобом «Toyota prado», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.35 «Стоянку заборонено», а саме здійснив стоянку в зоні дії знаку, чим порушив п.8.4. «в» Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до п/п «в» п. 8.4.Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи, зокрема, заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Позивачу ставиться в провину невиконання вимог заборонного дорожнього знаку 3.35 «Стоянку заборонено».

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, на відповідача як на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, в основу якого було покладено, доведений на його думку факт здійснення позивачем стоянки в зоні дії знаку 3.35. «Стоянку заборонено».

Як було вище наведено, у постанові відповідача від 23.01.2019 року зазначено, що ОСОБА_1 здійснив стоянку в зоні дії знаку 3.35. «Стоянку заборонено».

Наведений знак, невиконання вимог якого ставиться в провину позивачу ОСОБА_1 , забороняє здійснення стоянки, визначення якої наведено у п.1.10. Правил дорожнього руху, згідно якому стоянка - це припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Конструкція цієї норми права дає підстави для висновку, що для визначення «стоянка» має значення одночасна наявність двох умов:

1) припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин;

2) причини припинення руху не пов`язані з необхідністю виконання вимог Правил дорожнього руху, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Позивачем не заперечується, що він здійснив припинення руху транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.35. «Стоянку заборонено»з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог Правил дорожнього руху, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу, а для власних цілей - отримання передачі на автовокзалі.

Однак відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження факту, що припинення руху транспортного засобу позивача тривало більше ніж 5 хвилин, що не дає змоги з впевненістю стверджувати, що позивач здійснив стоянку.

Відділ з організації несення служби в місті Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції надав суду відеозаписи розглядуваної події, однак вони не дозволяють встановити, що рух транспортного засобу тривав більше п`яти хвилин. Так, відеозапис, на якому зафіксоване виявлення, на думку відповідача, правопорушення, триває 1 хвилину та 30 секунд та на ньому зафіксовано, що коли наблизилися працівники поліції, то на автомобілі позивача вже був увімкнений лівий сигнал повороту, що свідчить про намір водія продовжити рух транспортного засобу. Згодом продовження припинення руху транспортного засобу не залежало від волі позивача, оскільки було вимушеним та зумовленим розглядом працівниками поліції справи про адміністративне правопорушення. На жодному відеозаписі не зафіксовано, що припинення руху транспортного засобу позивача тривало більше 5 хвилин до прибуття працівників патрульної поліції.

Таким чином, відсутні будь-які докази на підтвердження правомірності рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення позивачаОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17, № рішення 73700340.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як вбачається з вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, перш за все, чи було вчинено адміністративне правопорушення.

Однак відповідачем не доведено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 було з`ясовано те, що позивачем ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем не було надано належних, допустимих та достатніх доказів, які могли б підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 610382 від 23 січня 2019 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 25.10.2005 року, РНОКПП - НОМЕР_3 ) до поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Харківській області Сторожук Андрія Миколайовича, третя особа - відділ з організації несення служби в місті Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову серії НК № 610382 від 23 січня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським взводу № 1 роти № 3 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Харківській області Старожук Андрієм Миколайовичем відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 18 квітня 2019 року.

Суддя: О.О.Бурнусус