Рішення № 81270924, 09.04.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/4804/17

Провадження № 2/500/247/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Герасименко Д.В.,

представника третьої особи - Щербина О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Ізмаїльське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області про надання довідки про заробітну плату, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт» прозобов`язання Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт» надати ОСОБА_1 довідку форми № 3 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках в якій вказані періоди з 13 вересня 1986 року по 13 жовтня 1986 року та середній заробіток за липень - серпень 1986 року з урахуванням коефіцієнту 3, з зазначенням тарифної ставки 4,108, мотивуючи тим, що з 06.09.2000 року йому була призначена пенсія згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи». Пенсія йому призначалась на підставі довідки з місця роботи - ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт» в якій зазначено, що виплачена заробітна плата з урахуванням коефіцієнту 2, з зазначенням погодинної тарифної ставки 4,108. Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.10.2016 року був задоволений позов ОСОБА_1 про надання довідки про заробітну плату та зобов`язано Державне підприємство «Ізмаїльський морський торговий порт» надати ОСОБА_1 довідку форми №3 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках за період з 13 вересня 1986 року по 13 жовтня 1986 року з середнім заробітком за липень-серпень 1986 року з урахуванням коефіцієнту 3 (три). На виконання рішення суду ДП «Ізмаїльський морський торговий порт» надав довідку №151 від 09.03.2017 року в якій зазначено тарифну ставку 0,82, що є неправильним. В попередніх довідках про заробітну плату була зазначена тарифна ставка - 4,108. В рішенні суду не зазначалось про необхідність змінювати тарифну ставку для розрахунку заробітної плати, що фактично самовільно було зроблено працівниками ДП «Ізмаїльський морський торговий порт». Відповідно до листа №1188/Р-З від 15.12.2015 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оскільки позивач перебував у відрядженні в періоди з 15.07.1986 по 15.08.1986, з 13.09.1986 по 13.10.1986 і з 05.08.1987 по 04.09.1987, то при обчисленні збереженої заробітної плати повинна враховуватись оплата праці відповідно за травень-червень, липень - серпень 1986 року і липень - серпень 1987 року. Таким чином, ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт» зобов`язаний зазначити у довідці форми № 3 погодинну тарифну ставку - 4,108.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник ДП «Ізмаїльський морський торговий порт» в судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні, мотивуючи тим, що відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 10 червня 1986 р. N 207 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забрудненню навколишнього середовища» оплата праці працівників, зайнятих на роботах у третій, другий і першої зонах небезпеки, проводиться відповідно до чотири-, три- або двократному розмірах, понад середньомісячної заробітної плати, виходячи з тарифної ставки /окладу/, встановленої за основним місцем роботи. Згідно п. 4.2.1 Колективного договору Ізмаїльського морського торговельного порту на 1986 рік оплата праці докерів - механізаторів, зайнятих на вантажно - розвантажувальних роботах провадиться відрядно та годинна тарифна ставка на відрядних роботах при навантаженні та розвантаженні інших вантажів складає 82,1 коп. Отже, погодинна тарифна ставка ОСОБА_1 , який працював в ДП «ІЗМ МТП» на посаді докера - механізатора, в 1986 році складала 0,821 карб. Чому у попередніх довідках ДП «ІМ МТП», які надавались ОСОБА_1 зазначено відрядну тарифну ставку - 4, 108 визначити неможливо у зв`язку із відсутністю первинних документів, які надавались працівникам за місцем їх роботи в зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

В судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні, мотивуючи тим, що обчислення пенсій відповідно до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які відповідно до ст. 15 цього Закону видаються установами та організаціями на підставі первинних документів (особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату). Підставою для проведення розрахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження являються первинні документи про нараховану заробітну плату та фактичну тривалість роботи безпосередньо в зоні відчуження. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємствами відповідно до первинних документів про період участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за нормативними документами того часу. Фактично отриманий заробіток у 80-90-х роках підтверджують первинні документи на підприємстві та довідки видані в ті роки, які містяться в матеріалах пенсійної справи, при цьому відсутні первинні документи на підтвердження нарахування позивачу тарифної ставки - 4, 108.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.04.2018 року по справі була призначена судово - економічна експертиза, провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28.01.2019 року провадження у справі відновлено.

Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, представника третьої особи, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 4).

Наказом Ізмаїльського морського торгівельного порту від 15.07.1986 року № 109-ОК, докер - механізатор ОСОБА_1 був відряджений в розпорядження Головрічфлоту УРСР з 15.07.1986 року (а.с. 45).

Наказом Ізмаїльського морського торгівельного порту від 10.09.1986 року № 138-ОК, докер - механізатор ОСОБА_1 був відряджений в розпорядження Головрічфлоту УРСР з 13.09.1986 року строком на місяць (а.с. 46).

В судовому засіданні сторонами не заперечувалась обставина, що ОСОБА_1 з 06.09.2000 року була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Реніського районного суду Одеської області від 13.06.2000 року був встановлений факт роботи ОСОБА_1 в 30 км. зоні по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС з 15 липня по 15 серпня та з 13 вересня по 13 жовтня 1986 року та з 05 серпня по 04 вересня 1987 року (а.с. 47).

Ізмаїльським морським торгівельним портом була надана позивачу довідка (додаток № 3) про його роботу в зоні відчуження з 13.09.1986 року по 21.10.1986 року, денна (годинна) тарифна ставка - 4-108, кратність - 2 (а.с. 5), також була надана позивачу довідка (додаток № 3) про його роботу в зоні відчуження з 13.09.1986 року по 30.09.1986 року та з 01.10.1986 року по 21.10.1986 року, денна (годинна) тарифна ставка - 4-108, кратність - 2 (а.с. 92).

При цьому, у вищезазначених довідках не зазначена дата їх видачі.

Також, ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» була надана позивачу довідка (додаток №3) № 863 від 31.07.2012 року про його роботу в зоні відчуження з 13.09.1986 року по 30.09.1986 року та з 01.10.1986 року по 21.10.1986 року, годинна тарифна ставка - 4-108, кратність - 2 (а.с. 91).

ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» була надана позивачу довідка (додаток №1) № 862 від 31.07.2012 року про його роботу в зоні відчуження з 13.09.1986 року по 30.09.1986 року та з 01.10.1986 року по 21.10.1986 року, годинна тарифна ставка (крб.) - 0,82, кратність - 2 (а.с. 73).

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.10.2016 року було зобов`язано Державне підприємство «Ізмаїльський морський торгівельний порт» надати ОСОБА_1 довідку форми № 3 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках в якій вказані періоди з 13 вересня 1986 року по 13 жовтня 1986 року з середнім заробітком за липень - серпень 1986 року з урахуванням коефіцієнту 3 (а.с. 10).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 31.01.2017 року рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.10.2016 року було залишено без змін (а.с. 11).

На виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.10.2016 року ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» надав позивачу довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках № 151 від 09.03.2017 року в якій була зазначена денна (годинна) тарифна ставка - 0,82 та кратність - 3 (а.с. 9).

Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).

Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати одержаної в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків (п. 1 Порядку).

Пунктом 7 вказаного Порядку передбачено, що призваним на військові збори військовозобов`язаним, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, пенсії призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, І - 3).

Отже призначення пенсії та її розмір ставиться у залежність від заробітної плати, яка фактично отримана працівником у період роботи у зоні відчуження і на підставі первинних документів.

Згідно ст. 3 Закону України «Про правонаступництво України» закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України.

Абзацом першим пункту першого постанови ЦК КПРС № 524-156 від 7 травня 1986 року та постанови Ради Міністрів України № 168-5 від 8 травня 1986 року установлено надати право керівникам підприємств і організацій проводити оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за підвищеними до 100 % тарифними ставками (відрядними розцінками) та посадовими окладами.

Однак, відповідно до розпорядження СМ УССР № 199-рс від 27 квітня 1988 року абзац перший пункту першого постанови ЦК КПРС № 524-156 від 07 травня 1986 року втратив силу.

Таким чином, керівникам підприємств і організацій було надано право, а не обов`язок підвищувати тарифні ставки до 100% і ця обставина повинна доводитися первинними документами.

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР № 964-рс від 17 травня 1986 року були встановлені зони небезпеки, де оплата праці робітників підприємств, установ і організацій, розташованих в межах 30-кіометрової зони ЧАЕС, розподілена на III, II, I зону небезпеки, проводиться відповідно в 5-, 4- 3- кратному розмірі тарифних ставок.

Постановою Ради міністрів Української РСР та Української республіканської Ради професійних спілок «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища» від 10 червня 1986 року № 207-7 установлено, що оплата праці робітників, зайнятих на роботах в третій, другій, першій зони небезпеки, проводиться відповідно в 4-, 3-, 2- кратному розмірі, понад розмір середньомісячної заробітної плати, виходячи із тарифної ставки (окладу), установленого за основним місцем роботи.

Крім того, підвищена в кратних розмірах оплата праці не утворювала нових тарифних ставок (посадових окладів), це була доплата за особливі умови праці (роз`яснення Держкомпраці СРСР, Міністерства енергетики і електрифікації СРСР і ЦК профспілки робітників електростанцій і електротехнічної промисловості від 26 травня 1986 року, Тимчасовий порядок оплати праці працівників підприємств, організацій і установ Міненерго СРСР, які приймали участь в роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища).

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 лютого 2018 року у справі № 343/1252/15-ц, суддя - доповідач Кузнєцов В.О., № рішення 72199591.

Згідно ч.3, 4. ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пп. 4.2.1 п. 4.2. колективного договору Ізмаїльського морського торгівельного порту за 1986 рік, який схвалений загальною портовою конференцією робітників Ізмаїльського морського торгівельного порту адміністрація зобов`язується оплату праці робітників комплексних бригад (докерів - механізаторів), зайнятих на вантажно - розвантажувальних роботах, проводити відрядно по наступних ставках: при завантаженні вивантаженні руди, піску, креозіта, вантажів вагою місця понад 50 кг. шкідливих для здоров`я, змерзлих вантажів - годинна тарифна ставка на відрядних роботах - 92, 4; при завантаженні і вивантаженні інших вантажів годинна тарифна ставка на відрядних роботах - 82,1 (а.с. 44).

В письмових запереченнях Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт» від 06.10.2017 року представник відповідача визнав, що ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт» було допущено арифметичну помилку при наданні довідки ОСОБА_1 , а саме взято посадовий оклад 0,82 замість 0,821 та невірно зроблена розбивка сум у стовбцях у довідці (а.с. 39).

Отже, погодинна тарифна ставка ОСОБА_1 , який працював в Ізмаїльському морському торгівельному порту на посаді докера - механізатора, в 1986 році складала 0,821 карб.

Доказів, того ОСОБА_1 у 1986 році виконував роботи за тарифною ставкою 0, 924 карб. не було надано.

Відомості про заробітну платню працівника Ізмаїльського морського торгівельного порту ОСОБА_1 за 1986 рік, не містять даних про розмір тарифної ставки, установленої йому за основним місцем роботи (а.с. 48).

Верховний Суд України при розгляді справ аналогічної категорії в постанові від 15.12.2015 року по справі № 2-а/576/29/14, головуючий - Самсін І.Л., номер рішення 55655495, зробив висновок, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Натомість, на підтвердження своїх доводів, позивачем не було надано жодних первинних документів, що у 1986 році тарифна ставка за основним місцем його роботи складала 4-108.

Доказів, які б вказували, що підприємством при нарахуванні заробітної плати збільшувалась тарифна ставка, також не було надано.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 20.11.2008 року (справа № 22ц-4599/2008, головуючий - Троїцька Л.Л., № рішення 9133316) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт» про стягнення заробітку за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, матеріальної та моральної шкоди, було встановлено, що точна кількість відпрацьованих днів (змін) в 30-ти км зоні по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС фіксувалась в табелях урахування робочого часу, нарядах, довідках Головрічфлота УРСР, виданих по закінченню відрядження. Вказані первинні документи по нарахуванню заробітної плати позивачу не збереглися у зв`язку зі спливом 3-річного строку зберігання.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 20.11.2008 року було скасовано рішення Ренійського районного суду Одеської області від 15 серпня 2008 року та відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства „Ізмаїльський морський торгівельний порт" про стягнення заробітку за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, матеріальної та моральної шкоди.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на обставину, що у всіх попередніх довідках Ізмаїльського морського торгівельного порту була зазначена тарифна ставка - 4,108, в зв`язку з тим, що у довідці ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» (додаток №1) № 862 від 31.07.2012 року була зазначена годинна тарифна ставка (крб.) - 0,82 (а.с. 73).

Крім цього, суд зазначає, що у довідці ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» (додаток №1) № 862 від 31.07.2012 року зазначений період роботи в зоні відчуження з 13.09.1986 року по 13.10.1986 року, кількість днів - 25, а у інших довідках (а.с. 5, 73, 91, 92) зазначений період роботи в зоні відчуження з 13.09.1986 року по 21.10.1986 року, кількість днів - 32.

При цьому рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.10.2016 року було зобов`язано Державне підприємство «Ізмаїльський морський торгівельний порт» надати ОСОБА_1 довідку форми № 3 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках саме за період з 13 вересня 1986 року по 13 жовтня 1986 року.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка - ОСОБА_3 пояснила, що працює головним бухгалтером Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт», тарифна ставка в довідці від 09.05.2017 року № 151 була зазначена у відповідності до колективного договору за 1986 рік, довідки в яких зазначена тарифна ставка - 4,108 були видані з помилковою ставкою.

Згідно висновку експерта № 18-1433/1434 судової - економічної експертизи по цивільній справі № 500/4804/17, складеного 29.12.2018 проведеними дослідженнями за наданими документами у матеріалах справи розрахувати відрядно - тарифну ставку (тарифна ставка), яка повинна застосовуватись відносно ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках в період з 13.09.1986 по 13.10.1986 відповідно до діючого законодавства на той час не надається за можливе (а.с. 141).

Враховуючи, що погодинна тарифна ставка ОСОБА_1 , який працював в Ізмаїльському морському торгівельному порту на посаді докера - механізатора, в 1986 році складала 0,821 карб., а в довідці Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт» про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках № 151 від 09.03.2017 року була зазначена денна (годинна) тарифна ставка - 0,82, суд вважає за необхідне частково задовольнити позов ОСОБА_1 та зобов`язати Державне підприємство «Ізмаїльський морський торгівельний порт» надати ОСОБА_1 довідку форми № 3 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках в якій вказані періоди з 13 вересня 1986 року по 13 жовтня 1986 року та середній заробіток за липень - серпень 1986 року з урахуванням коефіцієнту 3, з зазначенням тарифної ставки 0,821.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт» (код ЄДРПОУ 01125815, місцезнаходження: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Ізмаїльське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37743414, місцезнаходження: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 46) про надання довідки про заробітну плату - задовольнити частково.

Зобов`язати Державне підприємство «Ізмаїльський морський торгівельний порт» (код ЄДРПОУ 01125815, місцезнаходження: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7) надати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) довідку форми № 3 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках в якій вказані періоди з 13 вересня 1986 року по 13 жовтня 1986 року та середній заробіток за липень - серпень 1986 року з урахуванням коефіцієнту 3, з зазначенням тарифної ставки 0,821.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 19 квітня 2019 року.

Суддя: О.Я.Присакар