Рішення № 81270328, 18.04.2019, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/1130/19

Провадження № 2/505/1303/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" квітня 2019 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Вергопуло А. К.,

секретаря судового засідання - Ісаченко О. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Подільську Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 . 28 березня 2019 року звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , та просить змінити розмір аліментів, стягуваних з відповідача за рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 22 грудня 2016 року, та стягувати аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно; стягнути з відповідача половину вартості понесених нею додаткових витрат у розмірі 20576,62 грн.

Підставою тому зазначала те, що від шлюбу з відповідачем мають двох дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 22 грудня 2016 року з відповідача були стягнуті аліменти на утримання дітей у розмірі по 800,00 грн. на кожну дитину щомісячно. З моменту винесення рішення змінилось законодавство яким визначається розмір аліментів, та згідно ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнутий за рішенням суду розмір аліментів на утримання дітей не відповідає вимогам теперішнього часу.

Крім того, син ОСОБА_4 навчається в юридичному коледжі НУ «Одеська юридична академія». Нею було сплачено вартість навчання 1 курсу у розмірі 20570,00 грн., 3200,00 грн. за формений одяг та 8250,00 грн. вартість проживання у гуртожитку. Також, син ОСОБА_3 постійно хворіє, та вона вимушена витрачати значну суму на його лікування, а саме:нею було придбано ліків на загальну суму 7462,00 грн.

Відповідач участі у додаткових витратах на утримання дітей не бере, хоча має таку можливість, оскільки є працездатним чоловіком та має можливість працювати.

Позивачка в судове засідання не з`явилась. Надала заяву, згідно якої просила розглянути справу у її відсутність, на позові наполягала.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов або заяв про розгляд справи у його відсутність не надавав.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, зареєстрованому 07 грудня 2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Котовськ Котовського міськрайонного управління юстиції Одеської області, за актовим записом №382.

Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 06 лютого 2017 року, справа №505/2461/16-ц, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 22 грудня 2016 року, справа №505/2449/16-ц, було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 800,00 грн. на кожну дитину з індексацією цієї суми згідно закону, починаючи з 30.06.2016 року та до повноліття дітей.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи, що з часу ухвалення судового рішення від 22 грудня 2016 року про стягнення з відповідача аліментів, суттєво збільшився прожитковий мінімум на дитину, який відповідно до Закону України «Про Державний Бюджет на 2019 рік» для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 грн., для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 грн., крім того суттєво збільшилися ціни на основні групи продовольчих товарів, суд вважає, що розмір стягуваних аліментів у 800,00 грн. на дитину не забезпечує належного утримання дитини, виходячи з віку дитини та потреб для її нормального утримання, виховання.

З огляду на викладене, а також те, що батьки зобов`язані забезпечити дітям виховання, навчання, розвиток, житло, приймаючи до уваги існуючі життєві витрати, вік дитини, що встановлений розмір аліментів за попереднім рішенням суду є незначним, а розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на теперішній час збільшився, керуючись принципом виваженості та справедливості, з метою захисту прав та інтересів дітей, суд вважає, що необхідно змінити розмір стягуваних аліментів на користь позивачки з відповідача з 800,00 грн. на кожну дитину до 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого законом на дитину відповідного віку.

Щодо позовних вимог у частині стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання дітей, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено оплату за 1 курс навчання сина ОСОБА_4 в Одеському юридичному коледжі Національного університету «Одеська юридична академія» у розмірі 20570,00 грн., сплачено 3200,00 грн. за формений одяг, а також оплачено за проживання сина в гуртожитку 8250,00 грн., що підтверджується копіями квитанцій, наявним у матеріалах справи.

Згідно рецепту лікаря Подільської міської лікарні ОСОБА_5. на окуляри для сина ОСОБА_4 позивачем було витрачено 1921,25 грн., що підтверджується копіями квитанцій, наявним у матеріалах справи.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач у період: листопад-грудень 2016 року, січень-лютий, квітень, серпень-листопад 2017 року, січень-лютий, квітень-червень, серпень-жовтень, грудень, 2018 року, лютий 2019 року, зверталась разом з сином ОСОБА_3 до лікаря-педіатра Подільської міської лікарні ОСОБА_6 .

Лікарем були виписані рецепти на придбання ліків. Так, згідно копій квитанцій на придбання ліків, позивачем, були придбані ліки призначені лікарем, на загальну суму 7212,00 грн.

Таким чином, позивачем були понесені додаткові витрати на утримання дітей на загальну суму 41153,25 грн.

Відповідно до вимог ст. 185 Сімейного Кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до якого вимога про стягнення аліментів не

була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотні значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15.05.2006 року до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо) можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазначені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Отже, законодавцем закріплено правило, відповідно до якого той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається згаданою вище статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою.

Відповідно до даної норми обов`язок брати участь у додаткових витратах на дитину поширюється не лише на тих батьків, хто сплачує аліменти, а й на того з батьків, до якого позов про стягнення аліментів не пред`являвся. У такому випадку такий батько зобов`язаний нести додаткові витрати на дитину.

Додаткові витрати не є додатковим стягнення коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягнення коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що було ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Як вбачається з позовних вимог позивач до додаткових витрат на утримання дітей відносить витрати на навчання та витрати на лікування дитини, що по суті відповідно до вищевикладеного є додатковими витратами на утримання дитини.

На підтвердження своїх вимог позивачка надала суду всі докази на підтвердження витрат на лікування та навчання дітей, а саме фіскальні чеки про оплату, квитанції, рецепти, копію квитанцій про оплату за навчання, за гуртожиток та формений одяг, тому суд визнає вказані докази належним підтвердженням витрат позивача на лікування та навчання дітей.

Враховуючи вищенаведене, те, що батьки мають рівні обов`язки щодо здійснення матеріального забезпечення дітей, тому з відповідача слід стягнути половину понесених позивачем витрат на утримання дітей, тобто 20576,62 грн.

Таким чином суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача

на її користь понесених витрат на навчання дитини, та на лікування відповідно до ст. 185 Сімейного Кодексу України.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, у повному обсязі знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі про стягнення аліментів та оплату додаткових витрат на дитину при подачі до суду позову позивачем у відповідності до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не сплачуються, а стягуються з сторони по завершенню розгляду справи.

У відповідності до положень ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141,263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , за рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 22 грудня 2016 року, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 800,00 грн. на кожну дитину на 1/3 частину усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до повноліття дітей.

Виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 аліментів, виданий на підставі рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області 22 грудня 2016 року відізвати.

Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , половину понесених додаткових витрат на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 20576,62 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Котовський міськрайонний суд Одеської області.

Суддя А. К. Вергопуло

Повне судове рішення складено 18 квітня 2019 року.