Вирок № 81270094, 18.04.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/4808/19

Провадження № 1-кп/520/641/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2019 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

судді Чаплицького В.В.,

за участю секретаря Корой А.В.,

провівши в м.Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019161480000287 від 02 лютого 2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Одеса, громадянина Азербайджану, азербайджанця, маючого середню освіту, офіційно не працюючого, не одруженого, не зареєстрованого на території України, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор Левицький О.А.,

захисник Мангул П.М.,

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2019 приблизно о 03 годині 00 хвилин, знаходячись біля будинку № 102 по вулиці Академіка Корольова в м.Одесі, маючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, з метою особистої наживи, розуміючи що здійснює злочинні дії в присутності інших людей, шляхом ривку з рук ОСОБА_2 , відкрито викрав мобільний телефон «Meizu M6 Note» в корпусі синього кольору, вартістю 4 000 гривень, з сім-карткою мобільного оператора «Лайфселл» з номером телефону « НОМЕР_1 », яка матеріальної цінності не має, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальні збитки на зазначену суму.

Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, отримавши реальну можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, проте в подальшому був затриманий співробітниками поліції.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.186 КК України.

В ході судового засідання обвинувачуваний ОСОБА_1 свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що дійсно, 02 лютого 2019 року в районі вулиці Академіка Корольова в м.Одесі, вночі, він при спілкуванні з потерпілим та іншими особами, вихватив з руки потерпілого мобільний телефон, та утримуючи телефон при собі залишив місце, де вони спілкувались. Телефон він планував продати, а кошти витратити. Він розуміє протиправність свого поступку та розкаюється у вчиненому.

Крім того, обвинувачений в судовому засіданні зазначив, що з матеріалами кримінального провадження він знайомий в повному обсязі, жодних зауважень до зібраних доказів він не має та вважає за непотрібним досліджувати всі докази.

Крім пояснень обвинуваченого, судом було досліджено характеризуючий матеріал щодо ОСОБА_1 , яким підтверджено, що обвинувачений раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Даючи юридичну оцінку дослідженим в судовому провадженні доказам, суд вважає їх допустимими, належними та достовірними.

Інші докази відповідно до ч.3 ст.349 КПК України при судовому розгляді не досліджувались, так як за згодою учасників судового провадження визнано недоцільним дослідження інших доказів, так як фактичні обставини ніким не оскаржуються та відсутні сумніви відносно позиції обвинуваченого та інших учасників судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Оцінивши всебічно, повно та неупереджено дослідженні докази, які визнані судом належними, допустимими та достовірними, суд приходить до висновку, про доведеність в судовому засіданні, що в діях ОСОБА_1 дійсно є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіжу), та обвинувачений дійсно винний в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

При призначенні покарання, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання суд вважає повне визнання своєї вини, та щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України суд не вбачає.

Визначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, те, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю та розкаявся у скоєному, усвідомив суспільну небезпеку свого діяння, що в силу ст.66 КК України визнано судом обставинами, які пом`якшують покарання, враховуючи позицію сторони обвинувачення, викладену в судових дебатах, що необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, покарання йому слід призначити у виді штрафу.

Постановою слідчого від 02 лютого 2019 року речовим доказом у кримінальному провадженні визнано мобільний телефон «Meizu M6 Note», який передано потерпілому ОСОБА_2

Вирішуючи питання про речові докази, суд, виходив з положень ст.100 КПК України.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.370, 371, 373-376 КПК України , суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним за ч.1 ст.186 КК України і на підставі цього закону призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 залишити до набрання вироком законної сили.

Речовий доказ - мобільний телефон «Meizu M6 Note», переданий на зберігання потерпілому, після набрання вироком законної сили залишити власнику - ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з моменту проголошення.

Суддя Чаплицький В. В.