Рішення № 81268222, 15.04.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3492/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до ФОП Крупи Олени Володимирівни, смт. Пісочин про розірвання договору за участю представників:

позивача - Перетяченко М.О., довіреність №08-21/3462/2-18 від 20.12.18р.,

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить розірвати договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею від 16.04.1998 №1575, укладений між виконавчим комітетом Харківської міської ради та ФОП Крупкою О.В. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 21.12.18р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "21" січня 2019 р. о(об) 10:00.

Підготовче засідання у справі №922/3492/18, яке було призначено на "21" січня 2019 р. о(об) 10:00 год., не відбулось з причин довготривалої непрацездатності (перебування на лікарняному понад 14 днів) судді Шарко Л.В.

У відповідності до положень розділу 5 ЗАСАД використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Харківської області, Затверджених рішенням зборів суддів господарського суду Харківської області №6-1/2016 від 28.03.2016 (із змінами, внесеними рішеннями зборів суддів ГСХО №8-2/2016 від 16.05.2016; №9-2/2016 від 02.12.2016; №2-2/2017 від 20.02.2017; №3-3/2017 від 13.04.2017; №6-3/2017 від 14.11.2017, №5-2/2018 від 22.11.2018):

5.1. У разі якщо в день слухання справи виявиться тимчасово неможливим виконання суддею, в провадженні якого перебуває справа, або який є головуючим у складі колегії суддів, обов'язків судді з причин (тимчасова непрацездатність, відрядження, відпустка, навчання тощо) - повторний автоматичний розподіл судової справи не здійснюється. В цьому разі:

5.1.1. судове засідання не проводиться;

5.1.2. секретар судового засідання пропонує сторонам заповнити явочний лист, подати до суду заяву передбачену ч.9 ст.120 Господарського процесуального кодексу України та повідомляє про неможливість проведення судового засідання у зв'язку з відсутністю судді;

5.1.3. нова дата судового засідання визначається з урахуванням часу поштового перебігу, необхідного для належного повідомлення про неї учасників судового процесу, а також з урахуванням наявної інформації про тривалість відсутності судді;

5.1.4. дата нового судового засідання доводиться до відома сторін та учасників судового процесу у спосіб, визначений ст.120 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставини, які перешкоджали виконанню обов'язків судді (суддів).

18.02.19р. судом направлено на адресу сторін ухвалу-повідомлення в порядку ст.ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України із зазначення дати засідання - 19.02.19р. о 10:00 год.

В судовому засіданні 19.02.19р. представником позивача заявлено усне клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів. Дане клопотання судом задоволено, про, що зазначено в протокольній ухвалі від 19.02.19р.

Протокольною ухвалою від 19.02.19р. відкладено підготовче засідання на 18.03.19 р. 10:00 год.

Ухвалою суду від 18.03.19р. закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 15.04.19 р. о 10:00 год.

05.04.19р. від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи, які долучено судом до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 15.04.19р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 15.04.19р. не з'явився. На час розгляду справи в матеріалах справи міститься копія ухвали суду від 21.12.18р., 18.02.19р., 19.02.19р., які направлялись відповідачу на адресу вказану в позовній заяві та яка відповідає адресі, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань - АДРЕСА_1, та повернулись до суду без вручення її уповноваженому представнику відповідача.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

На підставі рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.11.1997 року №989 між виконавчим комітетом Харківської міської ради та ФОП Крупа О.В. укладено договір на право тимчасового користування землею від 07.05.1998 року за №1575 на земельну ділянку площею 0,0070 га по вул. Плеханівській біля виходу №1 із станції метро «Спортивна».

Згідно з п.1.2 Договору земельну ділянку передано у тимчасове користування строком на 50 років для проектування, будівництва і обслуговування павільйону торговельно-побутового призначення.

Відповідно до п. 1.2. договору земельну ділянку площею 0,0070 га по вул. Плеханівська біля виходу №1 із станції метро «Спортивна» надано у тимчасове користування строком на 50 років для проектування, будівництва і обслуговування павільйону торговельно-побутового призначення.

Відповідно до підпункту б) пункту 3.2. Договору землекористувач зобов'язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням вказаним в п. 1.2 цього договору; виконати проектування та будівництво об'єктів на орендованій земельній ділянці протягом 3 років. Початком цього терміну вважається дата прийняття рішення міськвиконкому про передачу земельної ділянки в оренду, а його кінцем - передача закінчених будівництвом об'єктів до експлуатації у встановленому порядку.

Таким чином, у зазначеному договорі встановлені умови використання орендованої земельної ділянки.

Отже, між позивачем та відповідачем виникло зобов'язання, згідно якому відповідач зобов'язувався використовувати земельну ділянку по вул. Плеханівська біля виходу №1 із станції метро «Спортивна» за цільовим призначенням, вказаним в п. 1.2. договору на право тимчасового користування землею, а саме для проектування, будівництва і обслуговування павільйону торговельно-побутового призначення.

Згідно з п. 3.1. Договору міськвиконком має право припиняти дію договору в разі порушення землекористувачем ЗК України, інших державних актів відносно землі, а також умов цього договору на підставах і в порядку, передбачених ЗК України.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради обстежено земельну ділянку по вул. Плеханівська біля виходу №1 із станції метро «Спортивна» у м. Харкові (акт обстеження від 26.06.2018 №867/18).

Обстеженням на місцевості встановлено, що земельна ділянка не огороджена, вільна від будівель.

Отже, про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням свідчить відсутність об'єкту нерухомості під обслуговування якого надавалася у тимчасове користування земельна ділянка, що підтверджується вищевказаним актом.

Таким чином, у зв'язку з використанням ФОП Крупою О.В. земельної ділянки по вул. Плеханівській біля виходу №1 із станції метро «Спортивна» у м. Харкові з порушенням істотних умов договору оренди землі, порушуються інтереси власника земельної ділянки - Харківської міської ради щодо володіння, розпорядження та використання вказаної земельної ділянки.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.

Згідно зі ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Пунктом 34 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

А відтак, саме територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради як розпорядник землі на території м. Харкова є належним позивачем у даній справі.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 24 ЗУ «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Згідно з п. а ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Згідно з п. ґ) ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Статтею 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями.

Статтею 143 ЗК України визначено, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є одним з різновидів підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку, що здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначенні на розсуд сторін і погодженні ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 32 ЗУ «Про оренду землі» передбачає можливість дострокового розірвання договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди за рішенням суду на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановленім обмежень (обтяжень).

Таким чином, під використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням слід розуміти, у тому числі, використання земельної ділянки з порушенням умов договору оренди землі.

Таким чином, перелік підстав щодо розірвання договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди, передбачений законодавством є вичерпним, а тому, договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди підлягає розірванню в судовому порядку.

Статтею 39 Земельного Кодексу України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно- господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Статтею 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до статті 17 зазначеного закону, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Згідно з пунктом 6.4 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)» за результатами аналітичного етапу розробляється схема зонування території населеного пункту, для виконання якої, серед іншого, виконується креслення плану червоних ліній вулиць (план червоних ліній), у разі його відсутності у складі генерального плану населеного пункту.

Відповідно до пункту 14 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.

Згідно із ч. 2 ст. 18 Закону України «Про автомобільні дороги» межі вулиці за її шириною визначаються "червоними лініями".

План червоних ліній - документ, якій є складовою частиною генерального плану населеного пункту та містить інформацію про червоні лінії.

Таким чином, червоні лінії - це межі існуючих чи запроектованих вулиць, доріг, майданів. Вони також відмежовують один від одного мікрорайони, квартали та території іншого призначення. По червоних лініях проходять також інженерні комунікації.

Містобудівна документація по визначенню положення червоних ліній розробляється в дві стадії проектування:

а) схема червоних ліній;

б) план червоних ліній.

Таким чином, схема плану червоних ліній, яка розроблена у складі Плану зонування території (зонінг) м. Харкова, затвердженого рішенням 22 сесії Харківської міської ради 6 скликання № 1024/13 від 27.02.2013 передбачає межі існуючих чи запроектованих вулиць, доріг, майданів, проте, саме на підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб.

Станом на сьогоднішній день детальний план м. Харкова з урахуванням фактичної забудови міста не затверджено.

Використання часток земельних ділянок, що опинились в межах "червоних ліній", здійснюється відповідно до обмежень, які визначаються органами містобудування і архітектури з урахуванням генерального плану населеного пункту.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про автомобільні дороги» складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування. Межі вулиці за її шириною визначаються червоними лініями. Розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" вулиці не допускається.

ФОП Крупа звернулась на ім'я Харківського міського голови із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації щодо відновлення меж земельної ділянки площею 0,0070 га по вул. Плеханівська біля виходу №1 із станції м. «Спортивна».

Відповідно до листа Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану від 12.02.2018 №1290/0/27-18 відповідно до плану зонування території (зонінгу) м. Харкова, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради від 27.02.2013 №1024/13 зі змінами, затвердженими рішенням Харківської міської ради від 26.10.2016 №396/16, зазначена земельна ділянка розташована в межах червоних ліній вулиці Плеханівської. Запропоновано Департаменту земельних відносин розглянути питання щодо розірвання договору на право тимчасового користування на умовах оренди від 07.05.1998 №1575.

Враховуючи викладене, проектування, будівництво та обслуговування павільйону торговельно-побутового призначення на земельній ділянці площею 0,0070 га по вул. Плеханівській біля виходу №1 ст. м. «Спортивна» не відповідає містобудівній документації м. Харкова (плану зонування території) і суперечить вимогам ст.18 Закону України «Про автомобільні дороги».

Відповідно до ст. 34 ЗУ «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, у зв'язку з чим вважає за можливе їх задовольнити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 26, 34 ЗУ «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 12, 80, 83, 120, 123, 124 ЗК України, ст.ст. 7, 13, 15, 31, 32 ЗУ «Про оренду землі», ст.ст. 181, 651 653, 654 ЦК України, ст.ст. 179, 188, 193 ГК України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею від 16.04.1998 №1575, укладений між виконавчим комітетом Харківської міської ради та ФОП Крупою О.В.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Крупи Олени Володимирівни (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, р/р 35417005032986, ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО банку 851011) витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 19.04.19р.

Суддя Л.В. Шарко