Рішення № 81267730, 19.04.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.04.2019Справа № 910/1426/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8,)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" (01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 33- Б)

про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП 37 176,21 грн.

Представники: без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" про стягнення 37 176,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" на підставі договору страхування наземного транспорту №180695а8ф від 21.06.2018, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки "Renault", державний номер НОМЕР_1, у розмірі 37 676,21 грн., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Камаз", державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Страховий капітал", позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача несплаченого страхового відшкодування у розмірі 37 176,21 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.02.2019 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" залишено без руху, встановлено позивачу шестиденний строк з дня вручення ухвали надати суду докази направлення на адресу відповідача претензії за вих. №ЕЛ_69382 від 27.11.2018 про виплату страхового відшкодування у розмірі 37 676,21 грн.

21.02.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява позивача про усунення недоліків, а саме надано опис вкладення в цінний лист та поштову квитанцію від 19.02.2019 про направлення заяви за вих. №ЕЛ_69382 від 27.11.2018 на адресу відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/1426/19 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103049457409 вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 28.02.2019, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.

Відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

21 червня 2018 року за договором добровільного страхування наземного транспорту №180695а8ф ПрАТ " Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - позивач, страховик) було застраховано автомобіль марки "Renault", державний номер НОМЕР_1, страхувальником та вигодонабувачем за яким є АТ "Рено Україна".

З відповіді Національної поліції України про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 21.09.2018 у м. Київ по вул. Герцена, 35 мала місце дорожньо-транспортна пригода, зіткнення за участю автомобіля "Renault", державний номер НОМЕР_1, що належить АТ "Рено Україна", під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля "Камаз", державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, під його керуванням.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП України постановою Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/37917/18 (провадження №3/761/7861/2018).

29.01.2019 страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування.

Згідно Рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кий Авто Холдинг" №РФА-0027293 від 05.10.2018 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки "Renault", державний номер НОМЕР_1, склала 37 676,21 грн з ПДВ.

За страховим випадком - ДТП що сталась 21.09.2018 за участю застрахованого автомобіля "Renault", державний номер НОМЕР_1, згідно складеного страхового акту № АХА2417084 від 11.10.2018 позивачем було визначено суму страхового відшкодування у розмірі 37 676,21 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням №505 583 від 12.10.2018.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія ОСОБА_3., який керував автомобілем "Камаз", державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/37917/18 (провадження №3/761/7861/2018).

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент вчинення ДТП автомобіль "Камаз", державний номер НОМЕР_2, був застрахований згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс АМ/001666095) у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Страховий капітал" з лімітом відповідальності за заподіяну шкоду майну у розмірі 100 000,00 грн. та з франшизою 500,00 грн.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Renault", державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №180695а8ф від 21.06.2018, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль "Renault", державний номер НОМЕР_1.

В розумінні положень Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АМ/001666095) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 100 000,00 грн., франшиза - 500,00 грн., таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування у заявленому позивачем розмірі, а саме у розмірі 37 176,21 грн (37 676,21 грн - 500,00 грн).

Як вбачається із матеріалів справи, з метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з заявою про страхове відшкодування №ЕЛ_6938 від 27.11.2018, у якій просив останнього в добровільному порядку врегулювати спір та перерахувати суму страхового відшкодування. Проте, дана заява позивача була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов'язань щодо відшкодування шкоди в порядку регресу, як і не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку відшкодувати шкоду в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 37 176,21 грн. страхового відшкодування підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 524,00 грн що підтверджується платіжним дорученням № 514 940 від 19.11.2018 на суму 1 762,00 грн та платіжним дорученням №514 955 від 19.11.2018 на суму 1 762,00 грн.

Водночас, відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв в господарському суді майнового характеру становить не менше 1921,00 грн.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд повернути надмірно сплачений судовий збір у розмірі 1 603,00 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, враховуючи, що сума судового збору, яка підлягає сплаті позивачем за подання позовної заяви про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 37 176,21 грн. становить 1921 грн. 00 коп., беручи до уваги заявлене позивачем клопотання про повернення судового збору, суд дійшов висновку повернути на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 603,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" (01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 33- Б, приміщення 36, ідентифікаційний код 32206908) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування у розмірі 37 176 (тридцять сім тисяч сто сімдесят шість) грн 21 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. Повернути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 603 (одна тисяча шістсот три) грн 00 коп. на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912), що був сплачений згідно платіжного доручення №514 955 від 19.11.2018, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.04.2019

Суддя Л. Г. Пукшин