Рішення № 81266659, 18.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 квітня 2019 року № 826/3541/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Кириллові М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

від 22.09.2016 №№ 0004431306, 0004441306, 0004451306,

представники:

позивача - Лайтаренко Олексій Вікторович (ордер від 11.02.2019 серії КС № 508561),

відповідача - Пінчук Богдан Володимирович (довіреність від 19.03.2018 № 391/26-58-10-26)

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2016 №0004431306, №0004441306, №0004451306.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2017 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті.

Ухвалою від 24.10.2017 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі № 826/3171/17. Ухвалою від 29.11.2018 поновлено провадження у справі та призначене у справі судове засідання

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем не було отримано доходу, що підлягає оподаткуванню у вигляді прощеної банківської заборгованості в розумінні Податкового кодексу України. Також позивач посилається на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2018, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача з питань дотримання платником податків вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на підставі наказу від 27.07.2016 №381 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" за результатами якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення. Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду відзив на адміністративний позов. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що актом перевірки від 22.08.2016 №10608/26-58-13-06-17-2637704869 на підставі відомостей з ДРФО ДФС про суми виплачених доходів та утриманих з них податків (форма - 1ДФ) встановлено, що позивачем у 2015 році отримано дохід у сумі 955 396,01 грн. за ознакою доходу « 126» - додаткове благо, без визначення суми утриманого податку, джерело отримання - ПАТ «УКРСОЦБАНК». Також відповідач посилався на те, що факт отримання позивачем доходу як додаткового блага у вигляді суми боргу анульованого (прощеного) кредитором підтверджено листом ПАТ «УКРСОЦБАНК» від 21.06.2016 №11.1-186/79-765 (вх. №14977/10 від 23.06.2016), в якому зазначено про письмове повідомлення боржника (шляхом укладення договору від 13.03.2015 про внесення змін №4 до Договору кредиту №08-038/353 від 20.07.2007) щодо отримання вказаного доходу у сумі 955 396,01 грн., в т.ч. основної суми кредитної заборгованості - 955 396,01 грн. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Під час розгляду справи, судом встановлено наступне.

В період з 09.08.2016 по 15.08.2016 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі наказу від 27.07.2016 № 381 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання платником податків вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 за результатами якої складено акт від 22.08.2016 № 10608/26-58-13-06-17-2637704869.

22.09.2016 на підставі зазначеного акту прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0004431306, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за платежем податок з доходів фізичних осіб у розмірі 170,00 грн.;

- № 0004441306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 238 087,75 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 47 617,55 грн.;

- № 0004451306, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем - військовий збір на загальну суму 17 913,68 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 3 582,74 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаним податковими повідомленнями - рішеннями звернулась з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду були порушені з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2018 в адміністративній справі № 826/3171/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про: визнання протиправними дій відповідача щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки діяльності фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання платником податків вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 відповідно наказу від 27.07.2016; визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 27.07.2016 №381 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, позов задоволено частково та визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання платником податків вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на підставі наказу від 27.07.2016 №38 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки".

Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2018 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2018 в адміністративній справі № 826/3171/17 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Таким чином є рішення суду, яке набрало законної сили та яким визнано протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача з питань дотримання платником податків вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на підставі наказу від 27.07.2016 №38 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки".

Податкові повідомлення - рішення від 22.09.2016 №0004431306, №0004441306 та №0004451306 прийняті на підставі акту перевірки від 22.08.2016 № 10608/26-58-13-06-17-2637704869 складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки діяльності фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання платником податків вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 проведеної на підставі наказу від 27.07.2016 № 381.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

В силу пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як зазначено у пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з пунктом 86.10 статті 86 Податкового кодексу України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв'язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Отже, нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 (справа №826/12651/14), від 27.01.2015 (справа №21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа №1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа №808/1746/15), від 04.02.2019 (справа №807/242/14).

Отже, зазначене визнання протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача з питань дотримання платником податків вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на підставі наказу від 27.07.2016 №38 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" є безумовною підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень прийнятих за результатами такої перевірки.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві (03151, м. Київ, вул. Смілянська, 6, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2016 № 0004431306, №0004441306, №0004451306 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 22.09.2016 № 0004431306, №0004441306, №0004451306.

3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві (03151, м. Київ, вул. Смілянська, 6, код ЄДРПОУ 39439980) на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 2561,71 грн. (дві тисячі п'ятсот шістдесят одну грн. 71 коп.).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов