Рішення № 81266339, 18.04.2019, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

18 квітня 2019 року Справа № 926/355/19

Суддя Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 926/355/19

за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ,

до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “ЕСКО”, м. Чернівці,

про стягнення трьох відсотків річних та пені за неналежне виконання грошового зобов’язання в сумі 7752,50 грн.,

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк І.С.,

представників:

позивача – не з’явився,

відповідача – ОСОБА_1, керівник,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ, звернулося з позовом до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “ЕСКО”, м. Чернівці, про стягнення трьох відсотків річних та пені за неналежне виконання грошового зобов’язання в сумі 7752,50 грн. і, з урахуванням заяви про усунення недоліків від 27.02.2019 р. № б/н, просить стягнути з відповідача 7317,90 грн. пені та 434,60 грн. 3% річних за порушення відповідачем строків оплати переданого йому позивачем природного газу за договором купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014 р. № 3458/15-ТЕ-38.

Ухвалою від 19.02.2019 р. позовну заяву ПАТ “НАК “Нафтогаз України” залишено без руху, заявнику встановлено 10-тиденний термін з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Заявою від 27.02.2019 р. № б/н позивач в установлений судом строк усунув недоліки позовної заяви, після чого ухвалою від 07.03.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 02.04.2019 р. за участю представників сторін, позивача зобов’язано до дати першого судового засідання надіслати детальний акт звірки взаємних розрахунків з відповідачем та відповідь на відзив, а відповідача зобов’язано надати відзив на позов та всі можливі докази, копії яких надіслати на адресу позивача, а також заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, якщо такі заперечення наявні.

26.03.2019 р. від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акту звіряння розрахунків з відповідачем та про розгляд справи без участі його представника за наявними матеріалами.

Письмового відзиву на позов відповідач до суду не надіслав.

Ухвалою від 02.04.2019 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 18.04.2019 р. у зв’язку з неявкою представників сторін і неподанням відзиву на позов, явку представників сторін визначено на власний розсуд.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.04.2019 р. подав клопотання від 18.04.2019 р. № 40 про закриття провадження у справі в порядку ч. 2 ст. 231 ГПК України та заяву від 18.04.2019 р. № 41 із запереченнями щодо розгляду справи в спрощеному позовному провадженні на той випадок, якщо суд не знайде підстав для закриття провадження у справі.

Згідно із заявою від 18.04.2019 р. відповідач заперечує проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні та просить розглядати її за правилами загального позовного провадження з тих підстав, що справа має важливе значення для ОСББ “ЕСКО”, яке є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку, а його доходи використовуються виключно на фінансування видатків з утримання об’єднання, позовні вимоги у разі їх задоволення можуть негативно вплинути на вартість послуги з теплопостачання для мешканців шести багатоквартирних будинків, балансоутримувачем яких є ОСББ “ЕСКО”. Окрім того, за своїм характером справа є складною і для її вирішення необхідне залучення спеціаліста в галузі економіки та фінансів для підтвердження/спростування правильності проведення нарахувань за послуги з постачання природного газу.

У відповідності до частини 1-3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) ціну позову;

2) значення справи для сторін;

3) обраний позивачем спосіб захисту;

4) категорію та складність справи;

5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;

6) кількість сторін та інших учасників справи;

7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відкриваючи ухвалою від 07.03.2019 р. провадження у справі та призначаючи її до розгляду в судовому засіданні на 02.04.2019 р., з урахуванням ціни позову – 7752,50 грн., та нескладного характеру справи – стягнення пені та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання з оплати переданих у власність обсягів природного газу, суд дійшов висновку про малозначність даної справи і вирішив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, в ухвалі від 07.03.2019 р. відповідачеві запропоновано в строк до дати першого судового засідання – 02 квітня 2019 р., надати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, якщо такі заперечення наявні.

Відповідно до статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено наслідки пропуску процесуальних строків.

Зокрема, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Представником відповідача не повідомлено про поважні причини, в силу яких заява ОСББ “ЕСКО” із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не була подана до суду в установлений ухвалою від 07.03.2019 р. строк – до 02.04.2019 р. З огляду на викладене, відповідно до частини 2 статті 118 ГПК України суд залишає без розгляду заяву ОСББ “ЕСКО” від 18.04.2019 р. № 41 із запереченнями проти розгляду справи № 926/355/19 за правилами спрощеного позовного провадження.

По суті справи в судовому засіданні 18.04.2019 р. представник відповідача пояснив, що з урахуванням умов укладеного з позивачем договору щодо черговості зарахування платежів та відсутності заборгованості відповідача перед позивачем згідно з актом звіряння розрахунків відсутній також предмет спору, в зв’язку з чим просив закрити провадження у справі.

Заслухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

31 грудня 2014 року між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (Продавець) та Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку “ЕСКО” (Покупець) було укладено договір № 3458/15-ТЕ-38 купівлі-продажу природного газу (а.с. 13-18).

До названого договору купівлі-продажу природного газу сторонами було укладено низку додаткових угод, у тому числі:

- № 1 від 31.03.2015 р.,

- № 2 від 27.07.2015 р.,

- № 3 від 30.07.2015 р.,

- № 4 від 21.10.2015 р. (а.с. 19-22).

Згідно з договором № 3458/15-ТЕ-38 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014 р. та названих вище додаткових угод до нього (разом надалі договір – суд) сторони домовилися про наступне:

- Продавець зобов’язується передати у власність Покупцю у 2015 році природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (пункти 1.1, 1.2);

- обсяг газу, що Продавець передає Покупцю з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р., складає 318 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів у кількості згідно пункту 2.1 договору. Обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (пункт 2.1.1);

- приймання-передача газу оформлюється актом приймання-передачі газу (пункт 3.4). Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами (пункт 3.4);

- ціна за 1000,00 куб. м газу з ПДВ складає: 1309,20 грн. з 01.01.2015 р. по 31.03.2015 р., 2994,30 грн. починаючи з 01.04.2015 р. (пункт 5.2);

- оплата за газ здійснюється Покупцем грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1);

- за наявності заборгованості у Покупця за цим договором Продавець зараховує кошти, що надійшли від Покупця як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості (пункт 6.3);

- у разі невиконання Покупцем пункту 6.1 договору він сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт 7.2);

- строк позовної давності щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних встановлюється тривалістю у п’ять років (пункт 9.3);

- термін договору визначено з дати його підписання: в частині реалізації газу до 31.12.2015 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (пункт 11).

З доданих до позовної заяви актів приймання-передачі природного газу видно, що на виконання договору № 3458/15-ТЕ-38 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014 р. позивач у 2015 році передав, а відповідач прийняв у власність природний газ у кількості 254,337 тис. куб.м на загальну суму 548888,22 грн., у тому числі помісячно:

- у січні – 45,240 тис. куб.м на суму 59228,21 грн.,

- у лютому – 45,011 тис. куб.м на суму 58928,40 грн.,

- у березні – 35,957 тис. куб.м на суму 47074,91 грн.,

- у квітні – 12,509 тис. куб.м на суму 37455,71 грн.,

- у травні – 5,261 тис. куб.м на суму 15753,01 грн.,

- у червні – 4,306 тис. куб.м на суму 12893,46 грн.,

- у липні – 3,628 тис. куб.м на суму 10863,33 грн.,

- у серпні – 3,684 тис. куб.м на суму 11031,00 грн.,

- у вересні – 4,661 тис. куб.м на суму 13956,43 грн.,

- у жовтні – 21,928 тис. куб.м на суму 65659,01 грн.,

- у листопаді – 31,582 тис. куб.м на суму 94565,99 грн.,

- у грудні – 40,570 тис. куб.м на суму 121478,76 грн. (а.с. 47-58).

Строки і розміри платежів відповідача за переданий йому позивачем природний газ відображені в доданих до позовної заяви виписках АТ “Ощадбанк” по рахунках НАК “Нафтогаз України” за період з 27.02.2015 р. по 14.09.2016 р. (а.с. 27-46).

З аналізу актів приймання-передачі природного газу за період з 01 січня по 31 грудня 2015 року та виписок банку видно, що відповідач допускав несвоєчасну оплату місячних обсягів переданого природного газу у розмірах і протягом періодів, зазначених у Розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ОСББ “ЕСКО” за договором від 31.12.14 № 3458/15-ТЕ-38 станом на дату остаточного розрахунку (14.09.2016 р. – суд, а.с. 23-26).

У судовому засіданні 18.04.2019 р. представник відповідача подав копії платіжних доручень від 27.08.2015 р. та від 16.10.2015 р. про сплату на користь ПАТ НАК “Нафтогаз України” коштів у сумах відповідно 10863,61 грн. та 13956,43 грн. з призначенням платежу за спожитий природний газ у липні 2015 р. та у вересні 2015 р. (а.с. 109, 110).

Розміри платежів відповідача, дати їх здійснення, періоди прострочення і суми заборгованості за оборотами з господарських операцій з купівлі природного газу за договором № 3458/15-ТЕ-38 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014 р. підтверджуються також двостороннім актом звірки розрахунків за період з 01.01.2015 по 28.02.2019, підписаним відповідачем без заперечень і зауважень (а.с. 107-108). При цьому, суд констатує, що в указаному акті відображено платежі, здійснені відповідачем по платіжних дорученнях від 27.08.2015 р. та від 16.10.2015 р.

Вказані платежі враховані також у доданому до позовної заяви Розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ОСББ “ЕСКО” за договором від 31.12.14 № 3458/15-ТЕ-38, станом на дату остаточного розрахунку.

У судовому засіданні представник відповідача не наводив доводів на спростування позовних вимог в частині обсягів поставленого позивачем природного газу та строків і розмірів здійснених відповідачем платежів з оплати цього газу, однак наполягав, що згідно з умовами договору заборгованість з пені та процентів річних погашається у другу чергу, а основний борг – у третю. Тому з урахуванням нульового сальдо акту звірки заборгованість відповідача перед позивачем з пені і 3% річних відсутня.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми чинного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статі 626 ЦК унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частини 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з приписом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України унормовано, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Нормою статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема – сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

За загальним правилом, згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане. Іншого договором № 3458/15-ТЕ-38 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014 р. не передбачено.

Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У позовній заяві і доданому до неї розрахунку позивач просить стягнути з відповідача 7317,90 грн. пені за період з 17.02.2015 р. по 14.07.2016 р. та 434,60 грн. 3% річних за період з 17.02.2015 р. по 13.09.2016 р. (а.с. 23-26).

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок пені в розмірі 7317,90 грн., суд встановив, що позивачем правильно визначені періоди і розміри прострочених платежів відповідно до умов договору № 3458/15-ТЕ-38 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014 р. та додаткових угод до нього, пеню нараховано виходячи з передбаченої пунктом 7.2 договору подвійної облікової ставки Національного банку України, що застосовується протягом періоду прострочення, а період нарахування пені обмежений 6-ма місяцями від дня, коли відповідне зобов’язання мало бути виконане.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок 3% річних у сумі 434,60 грн. за період з 17.02.2015 р. по 13.09.2016 р., суд встановив, що розмір процентів річних визначений позивачем правильно.

Стосовно доводів представника відповідача про відсутність заборгованості перед позивачем в зв’язку з першочерговим погашенням пені і 3% річних перед основним боргом, суд зазначає наступне.

Так, пунктом 6.4 договору № 3458/15-ТЕ-38 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014 р. передбачено, що у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Покупця, погашає вимоги Продавця в такій черговості, незалежно від призначення платежу, визначеного Покупцем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати Продавця, пов’язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;

3) у третю чергу погашається основна сума боргу.

Однак, додатковою угодою від 30.07.2015 р. № 3 до договору № 3458/15-ТЕ-38 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014 р. сторони доповнили пункт 6.3 договору статті 6 “Порядок та умови проведення розрахунків” абзацами в наступній редакції:

“За наявності заборгованості у Покупця за цим договором Продавець зараховує кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором”.

За вказаних розбіжностей у договорі щодо черговості зарахування платежів у разі наявності заборгованості Покупця суд виходить із загального правила, що застосовується більш пізня норма (умова договору), якою по іншому урегульовано питання, аніж попередньою нормою (умовою).

Окрім того, як свідчать акт звірки розрахунків і матеріали справи, у відповідача станом на дату звернення позивача з позовом до господарського суду не було заборгованості з пені і 3% річних, які б обліковувалися у такій якості в бухгалтерському обліку сторін: не було судових рішень про стягнення пені і 3% річних або визнаних відповідачем претензій позивача щощо вказаних платежів.

З огляду на викладене доводи представника відповідача про відсутність підстав для стягнення пені і 3% річних спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України у зв’язку із задоволенням позову судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 20, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовити.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “ЕСКО” (58023, м. Чернівці, вул. Руська, 219-Е, код ЄДРПОУ 35837369) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 7317,90 грн. пені та 434,60 грн. 3% річних за прострочення оплати природного газу за договором № 3458/15-ТЕ-38 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014 р., а також 1921,00 грн. судового збору.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Порядок набрання рішенням законної сили та його апеляційного оскарження

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

У судовому засіданні 18.04.2019 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 18 квітня 2019 року.

Суддя Т.І. Ковальчук