Рішення № 81266053, 17.04.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/952/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", м. Харків до Виконавчий комітет Мереф’янської міської ради, м. Мерефа про стягнення коштів за участю представників:

не з’явилися

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2019 року ТОВ "Укртранссервіс-Груп" звернулось до господарського суду з позовом до Виконавчого комітету Мереф’янської міської ради про стягнення грошових коштів у сумі 35.575,26 грн. Судові витрати по справі позивач просив покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору №17-235 на постачання природного газу від 02.01.2018 року в частині не повного розрахунку за спожитий природний газ в грудні 2018 року.

Ухвалою від 02.04.2019 р. було відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи та призначено судове засідання на 17.04.2019 р. о 09:30.

16.04.2019 р. до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №9311), в якому Виконавчий комітет Мереф’янської міської ради визнає позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 35575,26 грн. та витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. Однак, відповідач заперечує проти обґрунтованості розміру судових витрат в частині оплати професійної правничої допомоги та просить суд зменшити ці витрати на 50% у зв’язку з їх неспівмірністю зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

16.04.2019 р. від представника позивача надійшли письмові заперечення на відзив на позовну заяву, в яких позивач зазначає про безпідставність тверджень відповідача про завищення розміру витрат на правову допомогу та вказує на ненадання відповідачем жодного контррозрахунку та доказів на підтвердження обґрунтованості факту завищення витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу позивачем надано копію платіжного доручення №698 від 08.04.2019 р. на суму 4000,00 грн. (вх. 845 від 17.04.2019 р.).

Надані учасниками справи заяви по суті справи та докази судом досліджено та долучено до матеріалів справи.

Сторони у призначене на 17.04.2019 р. судове засідання не з'явився, правом на участь представників у судовому засіданні не скористалися.

З матеріалів справи вбачається, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи в господарському суді, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки АТ «Укрпошта».

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 202 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі необхідні заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, сторони скористалися своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, які судом було досліджено та долучено до матеріалів справи, явка учасників справи не була визнана обов’язковою, тому є підстави для розгляду справи за відсутності представників сторін за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

02.01.2018 р. між ТОВ «Укртранссервіс-Груп» та Виконавчим комітетом Мереф’янської міської ради було укладено договір поставки природного газу №17-235 (надалі – Договір), за яким позивач зобов’язувався постачати природний газ ДК 021:2015 Код 09120000-6 в необхідних об’ємах (обсягах), а відповідач зобов’язувався своєчасно оплачувати його вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором.

Додатковою угодою №10 від 11.10.2018 р. сторони погодили ціну на природний газ – 14910 грн./тис.куб.м, з ПДВ.

На виконання умов укладеного Договору позивачем було здійснено поставку 4,817 тис.куб.м природного газу на суму 71824,96 грн. з ПДВ в грудні 2018 року, на підтвердження чого надано акти приймання передачі №1453, 1455 від 31.12.2018 р.

Відповідно до п. 6.1 Договору відповідач зобов’язаний здійснювати оплату газу, що передається за даним Договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача у порядку, передбаченому п.6.1.1, яким визначено, що 100% оплата вартості заявленого місячного обсягу природного газу здійснюється до 5 числа місяця наступного за місяцем поставки.

Оплату за поставлений природний газ відповідачем було здійснено частково – в розмірі 36249,70 грн., в результаті чого у відповідача залишилася заборгованість в розмірі 35575,26 грн. Розмір заборгованості підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаєморозрахунків станом на 19.02.2019 р. та визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву (вх. 9311 від 16.04.2019 р.).

Визнаючи наявність заборгованості за Договором №17-235 від 02.01.2018 р., відповідач вказував, що виконкомом на протязі 2018 року було спожито більше обсягу природного газу, ніж було передбачено Договором у зв’язку з неодноразовим збільшенням вартості природного газу на протязі 2018 році та з урахуванням додаткових угод.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу. За положеннями ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

З огляду на встановлені обставини, підтвердження відповідачем наявності заборгованості за Договором №17-235 від 02.01.2018 р. в розмірі 35575,26 грн. – суд визнає обґрунтованими позові вимоги позивача про стягнення суми вказаної заборгованості з Виконавчого комітету Мереф’янської міської ради.

Здійснюючи розподіл судових витрат по справі, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона повинна подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати, які складаються з 1921,00 грн. судового збору та 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання послуг з правової (адвокатської) допомоги №01/29-03 від 29.03.2019 р., копію акту №1 приймання-передання наданих послуг від 01.04.2019 р. на суму 4000,00 грн. та копію платіжного доручення №698 від 08.04.2019 р. на суму 4000,00 грн.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відзиві на позовну заяву відповідачем було заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу на 50% у зв’язку з тим, що відповідач вважає неспівмірним розмір заявлених позивачем витрат зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих послуг та ціною пред’явленого позову.

Позивач заперечував проти таких доводів відповідача та зазначав про їх необґрунтованість з огляду на ненадання до суду доказів на їх підтвердження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між адвокатом ОСОБА_1 та ТОВ «Укртранссервіс-Груп» 29.03.2019 р. було укладено договір №01/29-03 про надання послуг правової (адвокатської) допомоги, предметом якого є надання позивачу юридичних послуг щодо захисту інтересів у господарських судах, органах та з особами, які здійснюють примусове виконання рішень, з питання стягнення заборгованості з Виконавчого комітету Мереф’янської міської ради за Договором поставки природного газу №17-235 від 02.01.2018 р. В пункті 4.2 вказаного договору сторони визначили, що за надані послуги клієнт зобов’язується сплатити виконавцю гонорар у розмірі, встановленому у Додатку №1 до договору, який є невід’ємною частиною договору. Сторони домовилися, що розцінки (тарифи) гонорару встановлені за рекомендованими цінами ОСОБА_2 адвокатів Харківської області, визначені у рішенні №17 від 21.03.2018 р.

В додатку №1 до договору №01/29-03 від 29.03.2019 р. встановлено розмір гонорару за надання юридичних послуг, зокрема визначено фіксований розмір вартості послуги зі складання позовної заяви у розмірі 4000,00 грн.

Згідно п. 4.3 вказаного договору оплата гонорару здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця на підставі узгодженого акту приймання-передачі послуг. Відповідно до Акту №1 приймання-передавання наданих послуг від 01.04.2019 р. виконавцем були надані, а клієнтом прийняті послуги зі складання позовної заяви на суму 4000,00 грн.

На підтвердження фактичного понесення витрат з оплати правничої допомоги представником позивача було надано для долучення до матеріалів справи копію платіжного доручення №698 від 08.04.2019 р. на суму 4000,00 грн.

Таким чином, переліченими доказами підтверджується виникнення між адвокатом ОСОБА_1 та ТОВ «Укртранссервіс-Груп» договірних відносин з надання правничої допомоги за договором №01/29-03 від 29.03.2019 р., яким було визначено фіксований розмір за надання послуги зі складання позовної заяви в розмірі 4000,00 грн. Вказані послуги були прийняті за актом приймання-передавання наданих послуг від 01.04.2019 р. та оплачені ТОВ «Укртранссервіс-Груп», що підтверджується платіжним дорученням №698 від 08.04.2019 р. на суму 4000,00 грн.

З урахуванням ч. 6 ст. 126 ГПК України тягар доказування неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що в умовах ненадання відповідних доказів свідчить про відсутність підстав для задоволення такого клопотання, тому суд приймає докази позивача та покладає на відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ МЕРЕФ'ЯНСЬКОЇ ОСОБА_2 (62472, Харківська обл., Харківський район, місто Мерефа, ВУЛИЦЯ ДНІПРОВСЬКА, будинок 213, ідентифікаційний код особи 40968364) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" (61145, Харківська обл., місто Харків, Дзержинський район, ВУЛИЦЯ КОСМІЧНА, будинок 21, офіс 1002, ідентифікаційний код особи 39869593) заборгованість в розмірі 35575,26 грн., 1921,00 грн. – судового збору та 4000,00 грн. – витрати на правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено "18" квітня 2019 р.

Суддя ОСОБА_3