Рішення № 81265835, 15.04.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2019 Справа № 917/236/19

За позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область,36022 в особі Полтавської філії міських електромереж Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. М. Бірюзова, 47 А, м. Полтава, 36000

до відповідача Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів", вул. Небесної Сотні,69, м. Полтава, Полтавська область,36022

про стягнення 796 135,13 грн. заборгованості

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Отюгова О.І.

Представники учасників справи:

від позивача ОСОБА_1, дов. від 30.01.2018 року

від відповідача не з'явились

Обставини справи: 11.02.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до відповідача Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" про стягнення 796 135,13 грн. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області суду від 14.02.2019 року на підставі ст. 174 ГПК України позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", до відповідача Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" про стягнення 796 135,13 грн. заборгованості залишено без руху та надано позивачу строк 5 днів з дня вручення такої ухвали для усунення недоліків.

25.02.2019 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Суд ухвалою від 26.02.2019 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/236/19 в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні за участю сторін (учасників справи).

Відповідач представництво у судове засідання не забезпечив, у визначений судом у п. 4 ухвали суду від 26.02.2019 р. строк відзиву на позов не надав. Останній був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать матеріали справи (розписка, а.с. 70).

Явка учасників процесу в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані документальні докази, суд, встановив:

29.03.2011 р. між Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго", в особі структурного підрозділу Полтавської філії ВАТ "Полтаваобленерго" (далі - постачальник електричної енергії) та Державним підприємством "Полтавський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву (далі - споживач) було укладено договір № 40 про постачання електричної енергії (далі – Договір, а.с. 12-15).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- постачальник продає споживачу електричну енергію (як різновид товару) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1225 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору (ч. 1 п. 1 Договору);

- постачальник зобов’язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу (п. 2.2.2 Договору);

- споживач зобов'язується : оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів електричної енергії"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п. 2.3.3 та п. 2.3.4 Договору);

- за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком (п. 2 Додатку № 2 «Порядок розрахунків»). Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної обліково ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та трьох процентів річних простроченої суми. Сума пені, компенсаційні нарахування встановленого індексу інфляції та три проценти річних зазначаються у розрахунковому документі окремими рядками. Крім того порядок та розмір нарахування штрафних санкцій обумовлений п. п. 9, 10 Додатку № І «Порядок розрахунків» до Договору (п. 4.2.1 Договору);

- цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2011 р.. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 9.4 Договору).

За даними позивача відповідно до п. 9.4 Договору, останній не розривався і на даний час є діючим.

Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Полтаваобленерго" від 20.04.11 р. було змінено організаційно-правову форму товариства на Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго".

Відповідно до наказу Державного агентства резерву України №64 від 25.05.2011р. у зв’язку з реорганізацією Державного комітету України з державного матеріального резерву шляхом перетворення у Державне агентство резерву України затверджено нову редакцію Статуту державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №35 від 23.01.2014р. державне підприємство «Полтавський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України перейменовано у Державне підприємство «Полтавський комбінат хлібопродуктів».

До Договору сторонами було укладено (підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками сторін), зокрема, наступне :

- Додаток № 2 до Договору "Порядок розрахунків" (а.с. 16-17);

- Додаток № 3 до Договору "Графік зняття показів обліку електричної енергії та перелік об’єктів і засобів комерційного обліку" (а.с. 18);

- Додаток № 5 до Договору "Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії" (а.с. 19-20);

- Додаткову угоду № 1 від 22.07.2011 року (а.с. 22);

- Додаткову угоду № 5 від 28.03.2014 року (а.с. 21).

Згідно з умовами п. 1 Додатку №2 «Порядок розрахунків» від 29.03.2011р. до Договору, розрахунковим вважається період з 8~ годин 24 числа попереднього місяця до 8~ годин такого ж числа поточного місяця.

Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії.

За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії за регульованим тарифом.

Пунктом 2 Додатку №2 «Порядок розрахунків» до Договору передбачено, що платежі за електричну енергію здійснюються Споживачем платіжними дорученнями на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника у наступних обсягах та строки:

40% від заявленого (договірного) електроспоживання на розрахунковий період до 10 дня розрахункового періоду;

30% від заявленого (договірного) електроспоживання на розрахунковий період до 20 дня розрахункового періоду;

30% від заявленого (договірного) електроспоживання на розрахунковий період до останнього дня розрахункового періоду.

Споживач самостійно розраховує суму планового платежу шляхом множення чинного у розрахунковому періоді рівня тарифу на обсяг електричної енергії, заявлений на поточний розрахунковий період та на відсоток планового платежу.

У разі відсутності інформації про тарифи на наступний розрахунковий період до дня здійснення попередньої оплати, споживач розраховує суму платежу за тарифами, що діють у поточному розрахунковому періоді.

Додатковою угодою №9 від 13.10.2017р. Додаток №2 «Порядок розрахунків» викладено в редакції від 13.10.2017р.

Пунктом 1 Додатку №2 «Порядок розрахунків» до Договору в редакції від 13.10.2017р. визначено, що розрахунковим вважається період з 08-00 годин останнього числа попереднього місяця до 08-00 годин такого ж числа поточного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідно до п. 2 Додатку №2 «Порядок розрахунків» в редакції від 13.10.2017р. Споживач здійснює оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на наступний розрахунковий період плановими платежами у наступних обсягах та строки:

- 30% від заявленого (договірного) електроспоживання на розрахунковий період до 23 числа місяця, що передує розрахунковому;

- 40 % від заявленого (договірного) електроспоживання на розрахунковий період до 4 числа розрахункового періоду;

- 30% від заявленого (договірного) електроспоживання на розрахунковий період до 14 числа розрахункового періоду

Пунктом 13 Додатку №2 передбачено, остаточний розрахунок за активну електричну енергію, перетікання реактивної енергії, перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, нарахування за Актами про порушення ПКЕЕ, пеня та інші платежі, оформлені рахунками Постачальника, здійснюються Споживачем самостійно протягом 5- ти операційних днів з дня отримання рахунків для споживачів, які оплачують спожиту електричну енергію самостійно, і 10-ти операційних днів з дня отримання (надання) рахунків для Споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований іншому місті, у разі якщо інше не зазначено у рахунку.

Позивачем у період з лютого 2018 р. по січень 2019 р. було виконано договірні зобов'язання з надання послуг по постачанню споживачу електричної енергії на загальну суму 1 373 666,88 грн..

В дотримання умов Договору, сторонами складались відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку електричної енергії, які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 32-41).

Позивачем в дотримання умов Договору було пред’явлено відповідачу відповідні рахунки на оплату отриманої ним енергії (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 42-48).

За даними позивача в порушення умов Договору відповідачем проведено оплату вартості спожитої електричної енергії у період з лютого 2018 р. по січень 2019 р. з порушенням строків та не у повному обсязі, що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 796 135,13 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 29.03.2011 року Договору № 40 про постачання електричної енергії, з яких : 767 543,73 грн. - заборгованість за використану активну електричну енергію (за період з 01.03.2018р. по 24.01.2019р.); 17 566,84 грн. - пеня за несвоєчасну оплату активної електричної енергії (за період з 30.11.2018р. по 30.12.2018р.); 9 560,65 грн. - інфляційні нарахування за активну електроенергію (за період з 30.11.2018р. по 31.12.2018р.); 1463,91 грн. - 3% річних від простроченої суми за активну електроенергію (за період з 30.11.2018р. по 30.12.2018р.)

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором енергопостачання.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором про постачання електричної енергії. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України надані позивачем послуги оплатив з порушенням встановлених строків та не у повному обсязі, заборгованість на момент звернення до суду та прийняття даного рішення складає 767 543,73 грн. (за період з 01.03.2018 р. по 24.01.2019 р.). Дана обставина відповідачем не спростована.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 767 543,73 грн. вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 9 560,65 грн. - інфляційних нарахувань за активну електроенергію за період з 30.11.2018р. по 31.12.2018р. та 1 463,91 грн. 3% річних від простроченої суми за активну електроенергію за період з 30.11.2018р. по 30.12.2018р. (з урахуванням моменту виникнення зобов’язань щодо оплати за отриману електричну енергію за кожний окремий місяць та часткових проплат), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

У відповідності до п. 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком (п. 2 Додатку № 2 «Порядок розрахунків»). Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та трьох процентів річних простроченої суми. Сума пені, компенсаційні нарахування встановленого індексу інфляції та три проценти річних зазначаються у розрахунковому документі окремими рядками. Крім того порядок та розмір нарахування штрафних санкцій обумовлений п. п. 9, 10 Додатку № І «Порядок розрахунків» до Договору.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 17 566,84 грн. - пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії за період з 30.11.2018 р. по 30.12.2018 р. (з урахуванням моменту виникнення зобов’язань щодо оплати за отриману електричну енергію за кожний окремий місяць та часткових проплат), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 767 543,73 грн. заборгованості за використану активну електричну енергію за період з 01.03.2018 р. по 24.01.2019 р., 17 566,84 грн. пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії за період з 30.11.2018 р. по 30.12.2018 р., 9 560,65 грн. інфляційний нарахувань за активну електроенергію за період з 30.11.2018 р. по 31.12.2018 р., 1 463,91 грн. 3% річних від простроченої суми за активну електроенергію за період з 30.11.2018 р. по 30.12.2018 р., підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" (вул. Небесної Сотні, 69, м. Полтава, Полтавська область, 36022, ідентифікаційний код юридичної особи 00952166, р/р 26005500050296 в ПАТ "Креді ОСОБА_2" м. Полтава, МФО 300614) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022, ідентифікаційний код юридичної особи 00131819, р/р 26004157808003 в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500) 767 543,73 грн. - заборгованість за використану активну електричну енергію (за період з 01.03.2018р. по 24.01.2019р.); 17 566,84 грн. - пеня за несвоєчасну оплату активної електричної енергії (за період з 30.11.2018р. по 30.12.2018р.); 9 560,65 грн. - інфляційні нарахування за активну електроенергію (за період з 30.11.2018р. по 31.12.2018р.); 1 463,91 грн. - 3% річних від простроченої суми за активну електроенергію (за період з 30.11.2018р. по 30.12.2018р.) та 11 942,02 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.04.2019 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М.Тимощенко