Рішення № 81264282, 18.04.2019, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/235/19

2/530/436/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

18.04.2019 року місто Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Дем’янченка С.М., секретарі Тараненко Т.І. розглянувши в порядку спрощеного провадження в місті Зіньків Полтавської області, цивільну справу за позовом головного управління національної поліції в Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів ,-

В С Т А Н О В И В:

Позовна заява мотивована тим, що на виконання ухвали слідчого судді Зіньківського районного суду Полтавської області Дем’яненка С.М. від 27.06.2018 року по кримінальному провадженню №12018170170000187 щодо обраного відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю ( далі по справі - ЕЗК) відносно останнього було застосовано електронний засіб контролю. Після складення необхідних процесуальних документів на нозі підозрюваного ОСОБА_1 закріплено браслет (№078се5І696) та активовано електронний засіб контролю (трекер ЗМ №35432950), за місцем лікування в Опішнянській обласній туберкульозній лікарні за адресою: Полтавська обл., Зіньківський р-н, смт Опішня, вул. Соборна, 57. Внаслідок недотримання правил експлуатації та необережного поводження із електронним засобом контролю ОСОБА_1 втратив мобільний контрольний пристрій - пристрій спостереження за рухомими об'єктами т.м.З.м ««Electronic Monitoring Two-Piece GPS»» №35432950, який згідно інвентарного номера № 101480959 перебуває на балансі Головного управління Національної поліції в Полтавській області, вартість якого становить 5736,63 грн. Враховуючи вищевикладене позивач звернувся з позовом до суду і просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУНП в Полтавській області заподіяну шкоду у розмірі 5736 грн 63 коп. та судовий збір.

Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 18.02.2019 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засіданні представник позивача ГУНП в Полтавській області не з’явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, надіслав до суду заяву в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги визнав.

Таким чином суд приходить до висновку про доцільність проведення спрощеного позовного провадження у даній справі, так як позовні вимоги позивача складають 5736 грн.,63 коп що не перевищує суму 170000 грн. та вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності в судовому засіданні представника позивача та відповідача, без фіксування судового засідання технічними засобами звукозапису, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням норм ст.247 ЦПК України.

Суд, прийнявши до уваги клопотання та заяву учасників справи, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи та давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що слідчим суддею Зіньківського районного суду Полтавської області від 27.06.2018 року було винесено ухвалу про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту з використанням електронного засобу контролю. На виконання ухвали суду працівниками УЗТ ГУНП в Полтавській області, у відповідності до наказів МВС України № 480 від 08.06.2017 року «Про затвердження Порядку застосування електронних засобів контролю» та № 654 від 13.07.2016 року «Про затвердження Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвали слідчого судці, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про заміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту» 28.06.2018 року до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано електронний засіб контролю (серійний номер №078се51696), та активовано електронний засіб контролю ( трекер ЗМ № 35432950). У відповідності до вимог ч. 5 ст. 195 КПК України, ОСОБА_1 перед застосуванням електронного засобу контролю під підпис було роз'яснено правила користуванням пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю ( а.с. 14-16). Під час чергування відділом МСЕК ОСОБА_2 в Полтавській області від 27.07.2018 року о 16:18 в ході моніторингу приміщення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебував в Опішнянській обласній туберкульозній лікарні, до якого застосовано запобіжний захід у цілодобового домашнього арешту із застосуванням ЕЗК, зафіксовано спрацювання сигналу «Передавач відсутній», про що повідомлено чергову службу Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області (ЄО №2182 від 27.07.2018) ( а.с.17). При виїзді СОГ на місце події ОСОБА_1 пояснив, що вирішив сходити в садок за яблуками та залишив територію лікарні, забувши взяти з собою трекер. Матеріали перевірки (ЖЄО №2182 від 27.07.2018 року) протягом трьох днів списано до справи № 29 Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області ДОП СП Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області лейтенантом поліції ОСОБА_3С.( а.с.18).Під час чергування відділом МСЕК ОСОБА_2 в Полтавській області 29.07.2018 року о 12:52 в ході моніторингу приміщення ОСОБА_1, який перебував в Опішнянській обласній туберкульозній лікарні, до якого застосовано запобіжний захід у цілодобового домашнього арешту із застосуванням ЕЗК, зафіксовано спрацювання сигналу «Пропущений виклик пристрою спостереження» (виклик перевірки справності) ( а.с.19). З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що дійсно, згідно ухвали Зіньківського районного суду Полтавської області від 27.06.2018 року, у зв'язку з вчиненням ним кримінальних правопорушень до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням ЕЗК, адресою застосування обмеження являється смт Опішня, вул. Соборна, 57, а саме - територія Опішнянської обласної туберкульозної лікарні. Під час застосування системи ЕЗК ОСОБА_1 роз'яснено обмеження, правила та обов'язки 'користування електронним браслетом, зарядним пристроєм та трекером в повному обсязі, про що були складені відповідні документи, в тому числі ним власноручно написана розписка про повну матеріальну відповідальність за втрату чи пошкодження комплекту ЕЗК. Також ОСОБА_1 повідомив, що йому було відомо про наслідки та відповідальність, пов'язані з порушенням вимог ухвали суду ( а.с.23-24). 29.07.2018 року гр. ОСОБА_1 разом з іншими пацієнтами лікарні вживав спиртні напої на території лікарняного закладу за приміщенням адмінбудівлі, територію лікарні не покидав, а трекер та електронний браслет постійно знаходилися при ньому. У другій половині дня у зв'язку з спрацюванням сигналу при приїзді працівників поліції Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 знаходився в приміщенні палати та спав. ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме - сильний запах алкоголю з порожнини рота. В ході проведення медичного освідування на стан алкогольного сп'яніння в Зіньківській ЦРЛ встановлено факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння середнього ступеня (згідно медичного огляду № 48 для встановлення факту вживання психотропної речовини та стану сп'яніння - 1,97 - 2,0 проміле)( а.с.26). Під час перевірки наявності комплексу ЕЗК виявлено відсутність трекера (ЗМ №35432950). Зі слів ОСОБА_1 йому не відомо, де знаходиться трекер. Відповідно до листа ОСОБА_4 від 09.08.2018 №1021/115/29/01-2018 балансова (залишкова) вартість «Мобільного контрольного пристрою спостереження за рухомими об’єктами ОСОБА_5 Elektronc Monitoring моделі Two Piece GPS з радіо модулем системи стільникового зв’язку GSM-900/1800 GPS- приймачем» заводський номер 35432950, інвентарний №101480959 складає 5736,63 грн ( а.с.30).

Відповідно до ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян

За правилами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст.1166 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі

Право на відшкодування матеріальних збитків серед способів захисту цивільних прав передбачене ст.22 ЦК України.

Так, статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Матеріалами справи підтверджено та в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 внаслідок неналежного збереження переданого йому майна, що призвело до втрати останнього його функціональних властивостей, не бажаючи настання несприятливих наслідків, але передбачивши їх і поставившись до цього байдуже, має відшкодувати вартість даного майна, а саме мобільного контрольного пристрою - пристрій спостереження за рухомими об'єктами т.м.3.м ««Electronic Monitoring Two-Piece GPS»» № 35432950.

Як зазначено у ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, між іншим, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги той факт, що відповідач будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, доводів позивача не спростував, а від так враховуючи диспозитивність процесу справа розглядається за наявними в ній документами.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що в справі міститься достатньо доказів для ухвалення рішення про задоволення позову і стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Полтавській області у відшкодування майнової шкоди 5736 грн 63 коп.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст. 12, 3, 10, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 141, 247, 258-260, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 16, 22, 319, 1166 ЦК України , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги головного управління національної поліції в Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Головного управління Національної поліції в Полтавській області (м. Полтава, вул. Пушкіна ,83, код ЄДРПОУ 40108630) у відшкодування майнової шкоди 5736 ( п’ять тисяч сімсот тридцять шість) гривень 63 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Головного управління Національної поліції в Полтавській області (м. Полтава, вул. Пушкіна ,83, код ЄДРПОУ 40108630) судовий збір в сумі 1921( одна тисяча дев’ятсот двадцять одну ) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за на слідками апеляційного перегляду.

Суддя -