Рішення № 81263731, 18.04.2019, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/37/19

Провадження №2/594/137/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року

м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Чир П.В.

з участю секретаря Козій Я.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2019 року позивач, Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк»), звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н, укладеним 05 серпня 2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем, посилаючись на те, що у відповідності до умов вищевказаного кредитного договору банк надав відповідачу кредит у розмірі 2000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав, внаслідок чого має заборгованість за кредитним договором, яку позивач просить стягнути з відповідача в розмірі 44022,56 грн, з яких 1960,00 грн – заборгованість за кредитом; 38928,15 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 800,00 грн – заборгованість за пенею та комісією; штрафи: 250,00 грн – штраф (фіксована частина); 2084,41 грн – штраф (процентна складова), а також понесені судові витрати.

22 січня 2019 року ухвалою Борщівського районного суду позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишено без руху та надано строк 10 днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали.

18 лютого 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» усунено недоліки за вищевказаною ухвалою суду.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 19 лютого 2019 року, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача АТ КБ “ПриватБанк” в зал судового засідання не прибув, в поданій позовній заяві просить справу слухати у його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в зал судового засідання не прибула повторно, будучи належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду. Відзиву на позовну заяву не подала.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи, та вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, докази, надані позивачем, суд встановив наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

05 серпня 2008 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та відповідачем на підставі її заяви разом з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку укладено договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки (далі кредитний договір), згідно умов якого банк відкриває відповідачу картковий рахунок, надає кредитну картку.

Зазначене підтверджується доданою до матеріалів справи копією анкети-заяви відповідача від 05 серпня 2008 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, Умовами і правилами надання банківських послуг, з якими ознайомився та погодився відповідач та довідкою про умови кредитування .

Відповідно до змін у Статуті згідно з вимогами ЗУ “Про акціонерні товариства” нова назва ЗАТ КБ "ПриватБанк" - публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” (далі ПАТ КБ “ПриватБанк. Державну реєстрацію вказаних змін проведено 17.07.2009 року.

За даними листа АТ КБ «Приватбанк» від 07 липня 2018 року з 21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».

Згідно умов вищезазначеного договору банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який станом на 05 серпня 2008 року становив 500, 00 грн.

Як вбачається з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_2, старт карткового рахунку 20.06.2008 року 5457082984920228. 19.09.2008, встановлено кредитний ліміт 500.00; 17.09.2011 збільшено кредитний ліміт 800.00; 20.04.2013 збільшено кредитний ліміт 1600.00; 26.06.2014 збільшення кредитний ліміт 2000.00.

Відповідно до п.6.5. вищезазначених Умов і Правил надання банківських послуг позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно вищезазначених Умов відповідач також зобов'язувався: у разі невиконання зобов’язань за договором на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту ( в тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплатити винагороди банку (п.6.6); при порушенні строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів - сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову (п.8.6) .

Згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», пільговий період діє до 55 днів за умови погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості; розмір щомісячних обов’язкових платежів становить 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості. Базова процентна ставка в місяць, яка нараховується на залишок заборгованості становить 3,75 %.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 526 , 530 , 610 , частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначене ст.610 ЦК України.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у сумі 2000,00 грн.

Відповідачем ОСОБА_1 не виконуються зобов’язання за кредитним договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, за відповідачем рахується заборгованість за кредитним договором станом на 30 вересня 2018 року у розмірі 44022,56 грн, з яких 1960,00 грн – заборгованість за кредитом; 38928,15 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 800,00 грн заборгованість за пенею; 250,00 грн – штраф (фіксована частина); 2084,41 грн – штраф (процентна складова).

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках і, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Виходячи з вищенаведеного, суд встановив, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 1960,00 грн. залишку заборгованості за тілом кредиту та 800,00 грн – заборгованості за пенею підтверджуються відповідним розрахунком і підлягають до задоволення.

Проте, суд не може погодитися із наданим позивачем АТ КБ «ПриватБанк» розрахунком заборгованості за процентами за користування кредитом.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» про надання кредитних карток за кредитним договором від 05 серпня 2008 року на ім’я відповідача відкрито 20.06.2008 кредитну картку 5457082984920228 зі строком дії по 06/12 року та 26.06.2014 кредитну картку 5168755368773830 зі строком дії по 10/17 року.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку.

Умови укладеного договору між сторонами не містять положення про розмір відсотків після закінчення строку його дії.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, що узгоджується з правовою позицією ОСОБА_3 Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 №444/9519/12.

В той же час вищевказаною постановою передбачено, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Проте, позивачем не заявлено вимоги, щодо захисту своїх інтересів згідно ст.625 ЦПК.

Враховуючи викладене, право позивача нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося після спливу визначеного договором строку кредитування (строку дії картки).

Суд приходить до висновку, що у період строку дії кредитного договору, що відповідає строку дії картки, тобто з 05 серпня 2008 року по 31 жовтня 2017 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» має право на отримання від відповідача відсотків за користування кредитними коштами, передбачених умовами укладеного договору, які за даними розрахунку заборгованості за кредитним договором від 05 серпня 2008 року станом на дату закінчення строку дії картки 31 жовтня 2017 року становлять 18428 грн.

Оскільки умови укладеного договору не містять положення про розмір відсотків після закінчення строку його дії, то в стягненні решти процентів у сумі 20500,15 грн. слід відмовити.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій, зокрема штрафів відповідно до п.8.6 умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн – штраф (фіксована частина); 2084,41 грн. – штраф (процентна складова), то в цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

Цивільно-правова відповідальність — це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст.549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч.2 ст.549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК).

За положеннями ст.61 Конституції, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

Такі правові позиції висловлені ВСУ у постановах від 21.10.2015 №6-2003цс15 та від 11 жовтня 2017 року №347/1910/15-ц, які в силу вимог ст.263 ЦПК України мають враховуватися судами при застосуванні таких норм права.

На підставі наведеного в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити.

У відповідності до ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в сумі 1921,00 грн підлягають стягненню з відповідача.

На підставі ст.61 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 549, 610 - 612, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279,280, п.15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с.Горошова Борщівського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_1, в користь Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 05 серпня 2008 року в сумі 21188 (двадцять одна тисяча сто вісімдесят вісім) грн, з яких: 1960,00 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), 18428 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом; 800,00 грн – заборгованість за пенею.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с.Горошова Борщівського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_1, в користь Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 1921 (одна тисяча дев’ятсот двадцять одна) грн. сплаченого судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Борщівського районного суду Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Борщівський районний суд до Тернопільського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий Чир П. В.