Вирок № 81260111, 17.04.2019, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4337/18

Провадження № 1-кп/758/274/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2019 року Подільський районний суд міста Києва

у складі:

головуючого судді Бородія В.М.,

при секретарі Лисоконь І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження №1-кп/758/274/19 (справа №758/4337/18, кримінальне провадження під час проведення досудового розслідування № 12018100070000410), по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Корюківка Чернігівської області, громадянина України, перебуває у фактичному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину 2011 року народження, освіта середня спеціальна, працює без офіційного працевлаштування таксистом, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в силу ст. 89 КК України судимостей не має,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

за участю прокурора Сломінської Ю.А.,

потерпілого ОСОБА_2,

представника потерпілої Чорної О.О.,

захисників Єльчанінової І.О., Михайлова А.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 03 лютого 2018 року приблизно о 02 годині 05 хвилин, керуючи технічно-справним автомобілем «Daewoo Klan», реєстраційний номер НОМЕР_3, рухався зі швидкістю 50 км/год по проїзній частині вулиці Кирилівської зі сторони Подільського Узвозу в напрямку вулиці Сирецької в місті Києві.

Рухаючись у вказаному напрямку, ОСОБА_1 наближався до нерегульованого пішохідного переходу, який працював у режимі автоматичного жовтого миготіння світлофору, розташованого на перехресті вулиць Кирилівської та Петропавлівської в місті Києві.

В'їжджаючи на даний нерегульований пішохідний перехід, ОСОБА_1 не урахував дорожню обстановку, при наближенні до пішохідного переходу не зменшив швидкість, не зупинився для того, щоб надати дорогу пішоходам, не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена небезпека, в результаті чого порушив Правила дорожнього руху, не виконавши вимог:

п. 1.5, відповідно до положень якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

пп. «б» п. 2.3, відповідно до положень якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

пп. «д» п. 8.7.3, відповідно до положень якого жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу;

п. 18.1, відповідно до положень якого водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_1 виразились в тому, що він, керуючи 03 лютого 2018 року приблизно о 02 годині 05 хвилин технічно-справним автомобілем «DAEWOO KLAN», реєстраційний номер НОМЕР_3, рухаючись по проїзній частині вулиці Кирилівської зі сторони Подільського Узвозу в напрямку вулиці Сирецької у місті Києві в крайній правій смузі для руху, не урахував дорожньої обстановки, при наближенні до пішохідного переходу, розташованого на перехресті вулиць Кирилівської та Петропавлівської в м. Києві, не зменшив швидкість, не зупинився для того щоб надати дорогу пішоходам, не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена небезпека, в результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 який в цей час переходив проїжджу частину по пішохідному переходу зліва направо відносно руху водія.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, згідно висновку судово-медичної експертизи №360/Е від 23 березня 2018 року, спричинені тілесні ушкодження у вигляді: «закрита травма правого плеча у вигляді уламкового перелому діафізу плечової кістки на межі середньої та проксимальної третин зі зміщенням уламків, закрита травма грудної клітки у вигляді переломів 3-5 ребер зліва по заднє-пахвовій лінії, рани по переднє-медіальній поверхні нижньої третини правої гомілки в проекції перелому, уламковий перелом обох кісток гомілки в середній третині зі зміщенням уламків, відкритий уламковий перелом діафізів правих велико- та малогомілкової кісток».

Характер та морфологія виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворились внаслідок дії тупими предметами, що могло бути при транспортній травмі 03 лютого 2018 року (травма при зіткненні автомобіля, який рухався, з пішоходом). Вищевказаний відкритий уламковий перелом діалізів правих велико-та малогомілкових кісток» за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя). Морфологічні властивості інших переломів дозволяють стверджувати, що як відновлення анатомічної цілісності вказаних кісток так і відновлення функції правої кисті та гомілки буде спостерігатись у строк понад 21 добу. Тому, вказані інші травми за ступенем тяжкості відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я понад 21 добу.

Порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав свою винуватість в інкримінованому йому злочині, також не визнав фактичні обставини вчинення злочину, як вони пред'явлені в обвинуваченні, та дав показання про те, що має стаж керування транспортним засобом з 2014 року, один рік мав перерву в керуванні. На той час працював водієм таксі, однак в день події вирішував особисті справи.

03 лютого 2018 року рухався автомобілем по вулиці Кирилівській в м. Києві без порушень правил дорожнього руху. Освітлення вулиці було частково вимкнутим. Наближаючись до перехрестя з вулицею Петропавлівською в м. Києві, він бачив миготливий жовтий сигнал світлофору. Швидкість руху становила близько 50 кілометрі на годину і він її не зменшував. Вказане перехрестя проїжджав не вперше. На самому перехресті з вулицею Петропавлівською в м. Києві побачив, як вулицю перебігає пішохід, після чого негайно застосував екстрене гальмування, спрямував автомобіль в бік від пішохода, однак, запобігти наїзду не зміг. Стверджував, що пішохода побачив за 15-20 метрів. Пішохід в цей час саме вибіг на пішохідний перехід.

Автомобіль мав відеореєстратор, яким було зафіксовано момент виникнення небезпеки і наїзду, запис якого під час досудового розслідування він віддав слідчому, однак, куди слідчий його подів йому не відомо. Вважає, що його права і права пішохода в даній дорожній обстановці були рівнозначними. Безпосередньо у місці зіткнення знаку пішохідний перехід не було. Сліди від гальмування були, але їх ніхто не відобразив їх в протоколі. Повідомити, якою була видимість в момент зіткнення не зміг.

Під час розслідування кримінального провадження він спілкувався з потерпілим і допомагав йому матеріально. Він також зробив заяву, що поліс страхування відповідальності мав, однак, зараз його не має, страхову компанію не пам'ятає.

Потерпілий ОСОБА_2 дав суду показання, що 03 лютого 2018 року приблизно о 01 години ночі він після відвідування бару повертався додому, по пішохідному переходу перетинав вулицю Кирилівську в м. Києві. Він не пам'ятає, чи переходив, чи перебігав проїжджу частину. З матеріалів справи йому стало відомо, що збили його вже тоді, коли він завершував перехід, тобто біля бровки протилежної сторони. Коли його відвідував обвинувачений в лікарні, то пояснював, що помітив його пізно, передав йому на лікування 10 000 гривень, та обіцяв в подальшому допомагати. Він також пояснював, що термін дії його полісу цивільної відповідальності закінчився. Заявлені позовні вимоги та їх обґрунтування підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Свідок ОСОБА_6 дала показання про те, що з обвинуваченим знайома з 2011 року. Очевидцем дорожньо-транспортної пригоди з його участю вона не була, однак в липні 2018 року погодилась на пропозицію захисника бути присутньою під час проведення огляду перехрестя, де сталося ДТП, де вона побачила, що на ньому були відсутні дорожні знаки «Пішохідний перехід» та відсутня дорожня розмітка.

Свідок ОСОБА_7 дав суду показання, що він в якості слідчого СВ Подільського РУ ГУ НП у місті Києві складав протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди в даному кримінальному провадженні. При даній слідчій дії також був присутній слідчий Солом'янського району, оскільки той входив до групи слідчих ГУ, які згідно графіку чергують по правому березі міста Києва. На момент огляду місця події ним самостійно, без залучення статиста, було визначено, що видимість з місця водія складала приблизно 70 метрів. Наголосив, що така оцінка видимості була приблизною, експерта і спеціаліста під час проведення вищезазначеної слідчої дії він не залучав. Даних про одяг потерпілого, а саме про те, що вона була темною, не було.

Призначивши проведення експертного дослідження, експерту надав ті вихідні дані, які були отримані на той час під час досудового розслідування. Не зміг повідомити про те, чи надавав він експерту відповідь Київелектросвітла про стан освітлення в місці ДТП. Слідчий експеримент не проводив, оскільки були відсутні протиріччя в показаннях очевидців. Окрім цього, не зміг згадати, чому ним було вказано 3 секунди як час руху пішохода з моменту виходу на проїжджу частину і до моменту наїзду на пішохода, так само не згадав, чи проводилась фотофіксація місця події.

Свідок ОСОБА_8 дав суду показання, що працює слідчим СВ Подільського РУ ГУ НП України у місті Києві, він у складі групи слідчих здійснював досудове розслідування даного кримінального провадження відносно ОСОБА_1, а саме готував та вручав повідомлення про підозру обвинуваченому. Проведення слідчого експерименту він особисто не ініціював. Наскільки він пам'ятає, обвинувачений також не ініціював проведення слідчого експерименту. Свідок заперечив посилання обвинуваченого на те, що останній передавав йому флешнакопичувач з записом відеореєстратора.

Згідно з протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03 лютого 2018 року, слідчим за участі понятих в присутності ОСОБА_1 о 02 годині 45 хвилин було проведено огляд ділянки дороги по вул. О.Теліги - вул. Сирецька в місті Києві, та встановлено, що по вул. Кирилівській в м. Києві на регульованому пішохідному переході автомобілем марки «DAEWOO KLAN», реєстраційний номер НОМЕР_3, був здійснений наїзд на пішохода. Рух на вказаній ділянці дороги регулювався світлофором, який на момент огляду працював в режимі жовтого мигаючого сигналу, загальна видимість та конкретна видимість з робочого місця водія з увімкненим ближнім світлом фар становила приблизно 70%. На передній частині автомобіля, а саме на капоті, були наявні ознаки потертості і бруду, з лівої сторони передній бампер зірвано з кріплення, розбито лобове скло, наявні подряпини на правому передньому колесі. Гальмова система, рульове керування, колеса і шини перебували у справному стані, з слідів контактної взаємодії ТЗ з навколишніми об'єктами на місці ДТП були виявлені подряпини на бордюрному камені, відображені на схемі ДТП № 1, з слідів контактної взаємодії особи з навколишніми об'єктами на місці ДТП була виявлена пляма бурого кольору, відображена на схемі ДТП № 2 (т. 1, а.с. 99-108

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 лютого 2018 року, під час проведення 03 лютого 2018 року о 04 годині 00 хвилин огляду ОСОБА_1, ознак сп'яніння у нього не виявлено (т. 1, а.с. 109).

Відповідно до листа комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району м. Києва», що є структурним підрозділом КК «Київавтодор», від 21 лютого 2018 року № 185, згідно схеми ділянки проїзної частини на перехресті вулиць Кирилівської і Петропавлівської в м. Києві, дорожній рух на вказаній ділянці дороги регулюється світлофором, в тому числі і рух пішоходів по ньому, також на перехресті розташована розмітка 1.14.2, що позначає пішохідний перехід, де рух регулюється світлофором (т. 1, а.с. 111-112).

Згідно з інформацією Комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху» від 15 лютого 2018 року № 053/04-14/688, на перехресті вулиці Кирилівської з вулицею Петропавлівською в м. Києві станом на 03 лютого 2018 року о 02 годині 00 хвилин робота світлофорного об'єкту виконувалась в режимі жовтого миготіння. Такий режим на перехресті діяв з 01 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин. Інформації про пошкодження та збої в роботі світлофорної сигналізації у вказаний період часу не зареєстровано. На вищевказаній ділянці дороги не передбачені дорожні знаки 3.29 «Обмеження максимальної швидкості». Як вбачається з долученої до даного листа схеми розташування дорожніх знаків на перехресті, станом на 03 лютого 2018 року по вулиці Кирилівській були встановлені дорожні знаки 1.39 «Інша небезпека (аварійно небезпечна ділянка)», 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» з табличкою 7.3.2 «Напрямок дії», 2.3 «Головна дорога», 4.1 «Рух прямо», 3.34 «Зупинку заборонено». Як вбачається з долученої до даного листа схеми перехрестя, на ньому є дорожня розмітка 1.14.2, що позначає пішохідний перехід, де рух регулюється світлофором (т. 1, а.с. 114-116).

Відповідно до інформації комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло» від 21 лютого 2018 року № 546-01.7, наданої на запит слідчого щодо стану зовнішнього освітлення 03 лютого 2018 року на перехресті вул. Кирилівської та вул. Петропавлівської в м. Києві, зовнішнє освітлення цього дня було включено централізовано на 100 % о 17 годині 17 хвилин. З 01 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин зовнішнє освітлення працювало в черговому режимі (50% освітлювального обладнання було відключено). Повне відключення зовнішнього освітлення відбулось 04 лютого 2018 року о 07 годині 07 хвилин, що відповідає Сезонному добовому графіку режиму роботи мереж зовнішнього освітлення м. Києва, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації «Про затвердження сезонного режиму роботи мереж зовнішнього освітлення на території міста Києва» від 14 січня 2009 року №22 із змінами та доповненнями. Ремонтні роботи на вказаній ділянці в даний період часу не проводились. За даними виробничо-диспетчерської служби, аварій та відключень на даному відрізку мережі зовнішнього освітлення не зафіксовано, заяви про відсутність освітлення не надходили. Існуюча система контролю роботи зовнішнього освітлення м. Києва дає можливість визначити пошкодження всієї вуличної мережі. Контроль роботи окремих світильників існуючою системою не передбачено. З 01 години 30 хвилин до 03 години 30 хвилин 03 лютого 2018 року зовнішнє освітлення працювало в черговому режимі включення (50% освітлювального обладнання було відключено) (т. 1, а.с. 118).

Згідно з інформацією Українського гідрометеорологічного центру № 01-20/221 від 13 лютого 2018 року, за оперативними даними метрологічної станції Київ (пр.-т Науки, 37), погодні умови з 01 години 30 хвилин до 02 години 30 хвилин 03 лютого 2018 року були наступними: 02 лютого 2018 року о 23 годині 00 хвилин температура повітря становили 0,1° морозу, без опадів, метеорологічна дальність видимості 4 км; 03 лютого 2018 року о 02 годині 00 хвилин температура повітря становила 0,9° морозу, без опадів, метеорологічна дальність видимості 4 км; о 05 годині 00 хвилин температура повітря становила 1,2° морозу, без опадів, метеорологічна дальність видимості 200 м. З 04 години 44 хвилин до 11 години 50 хвилин туман, видимість 200-400 м. На метеорологічних станціях спостереження за станом погоди проводяться через три години, за станом доріг спостереження не ведуться. Згідно з нормативними документами, прийнятими в Гідрометслужбі України, туман видимістю 500 м та менше, тривалістю 3 години і більше, вважається небезпечним явищем (т. 1, а.с. 120).

Згідно з висновком експерта №360/е від 23 березня 2018 року, дані наданої медичної документації свідчать про те, що при зверненні за медичною допомогою 03 лютого 2018 року о 01 годині 13 хвилин у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 мали місце такі ушкодження:

- забійна рана голови;

- закрита травма правого плеча у вигляді уламкового перелому діалізу плечової кістки на межі середньої та проксимальної третин зі зміщенням уламків;

- закрита травма грудної клітки у вигляді переломів 3-5 ребер зліва по заднє-паховій лінії;

- рани по переднє-медіальній поверхні нижньої третини правої гомілки в проекції перелому, уламковий перелом обох кісток гомілки в середній третині зі зміщенням уламків;

- відкритий уламковий перелом діалізів правих велико- та малогомілкової кісток.

Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані свідчать про те, що спричинені вони дією тупого предмету(тів), могли утворитись 03 лютого 2018 року при транспортній травмі (травма внаслідок зіткнення автомобіля, що рухався, з пішоходом). Відкритий уламковий перелом діалізів правих велико- та малогомілкових кісток за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя). Морфологічні властивості виявлених інших переломів дозволяють стверджувати, що як відновлення анатомічної цілісності вказаних кісток, так і відновлення функції правої кисті та гомілки, буде спостерігатись у строк понад 21 добу. Тому, вказані інші травми за ступенем тяжкості відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу (т. 1, а.с. 123-130).

Згідно висновку експерта № 12-1/573 від 26 березня 2018 року, в даній дорожній ситуації з технічної точки зору водій автомобіля «DAEWOO KLAN», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 повинен був керуватися вимогами пунктів 12.2, 18.1 Правил дорожнього руху. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «DAEWOO KLAN», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 експертом, з технічної точки зору, невідповідностей вимогам п.12.2 Правил дорожнього руху не вбачається, а вбачається невідповідності дій водія вказаного автомобіля вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху, що і стало причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди (т. 1, а.с. 135-145).

Експерт ОСОБА_10 дала показання, що вона підтверджує зроблений висновок. Їй було достатньо даних для проведення експертного дослідження. Вона користувалась вихідними даними, які надав слідчий. У вихідних даних посилання на протокол слідчого експерименту не було. Вона розрахувала шлях зупинки транспортного засобу з врахуванням вихідних даних. На її висновок не впливає твердження, де на пішохідному переході перебував потерпілий. Якщо світлофорний об'єкт працює в жовтому миготливому режимі, це підтверджує, що водій наближається до нерегульованого пішохідного переходу.

Згідно з висновком експерта № 35 від 21 травня 2018 року, враховуючи, що на момент ДТП пішохідний перехід не регулювався світлофорними об'єктами, вуличне освітлення було на 50 % вимкнене, експерт мав підстави зробити висновки про те, що у заданій дорожній ситуації водій автомобіля «DAEWOO KLAN» ОСОБА_1 при виявленні на пішохідному переході пішохода ОСОБА_2, що рухався зліва направо відповідно до напрямку руху керованого ним автомобіля, повинен був керуватися технічними вимогами п. 12.3, п. 18.1 Правил дорожнього руху (т. 1, а.с. 201-204).

Відповідно до листа КП «Центр організації дорожнього руху» від 16 липня 2018 року № 053/04-14/2845, з січня 2018 року на перехресті вулиць Кирилівська - Петропавлівська у м. Києві КП «Центр організації дорожнього руху» не проводило робіт по внесенню змін в організації дорожнього руху (т. 1, а.с. 208).

Згідно з інформацією, викладеною в листі Комунальної корпорації «Київавтодор» від 10 липня 2018 року № 01-19/9/2599, на регульованому перехресті вул. Кирилівської, яка має по дві смуги руху в кожному з протилежних напрямків, та вул. Петропавлівської, яка має по одній смузі руху в кожному з протилежних напрямків, горизонтальна повздовжня дорожня розмітка 1.1, 1.3, 1.5, 1.6 та поперечна 1.12, 1.14.2 була нанесена у відповідності до існуючої організації дорожнього руху на ньому та згідно вимог ДСТУ 2587:2010 «Безпека дорожнього руху. Розмітка дорожня. Загальні технічні вимоги. Методи контролювання. Правила застосування». Останній раз зазначена дорожня розмітка на вул.. Кирилівській і її перехрестях з іншими вулицями була поновлена у липні 2017 року фарбою для дорожньої розмітки «TRAFFIС», що виробляється серійно підприємством ТОВ «ЛЗ «Аврора», яка відповідає вимогам нормативних документів СОУ 42.1-37641918-116;2014 «Фарба для горизонтальної розмітки автомобільних доріг. Технічні вимоги та методи випробовування». Термін експлуатації дорожньої розмітки нанесеною фарбою у відповідності до вимог ДСТУ 2587:2010 «Безпека дорожнього руху. Розмітка дорожня. Загальні технічні вимоги. Методи контролювання. Правила застосування» становить 6 місяців. В поточному році роботи з поновлення дорожньої розмітки на проїзній частині вулиці Кирилівської не виконувались (т. 1, а.с. 211-212).

Відповідно до наданих стороною захисту фототаблиць, на перехресті вул. Кирилівської та вул. Петропавлівської в м. Києві станом на липень місяць 2018 року були розташовані дорожні знаки 2.3 «Головна дорога», 4.1 «Рух прямо», та 3.34 «Зупинку заборонено» (т. 1, а.с. 220-225).

Відповідно до характеризуючих матеріалів, обвинувачений ОСОБА_1 на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, в силу вимог ст. 89 КК України судимостей не має, на час вчинення злочину у стані сп'яніння не був.

Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд, дослідивши запропоновані учасниками процесу докази, прийшов до висновку, що вони є відповідно до вимог ст. 85 КПК України належними, вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Розглядаючи докази з точки зору їх допустимості, суд звертає увагу, що показання обвинуваченого, потерпілого, свідків, експерта отримано з дотриманням вимог КПК України, а тому фактичні обставини, які вони містять, є допустимими.

Належними і допустимими як джерело доказу є долучені до справи документи, в тому числі і висновки проведених у справі судових експертиз, оскільки судом не встановлено істотні порушення вимог КПК України під час їх отримання.

Оцінюючи сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку, про достатність доказів для визнання обвинуваченого ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Аналізуючи надані сторонами кримінального провадження докази, які були досліджені в ході судового розгляду справи, суд звертає увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_1 не визнав свою вину у вчиненні інкримінованого їм злочину, обґрунтовуючи свої доводи тим, що рухався автомобілем по вулиці Кирилівській в м. Києві без порушень правил дорожнього руху, в межах допустимої швидкості руху, при частково вимкнутому освітленні вулиці. Наближаючись до перехрестя з вулицею Петропавлівською в м. Києві, він бачив миготливий жовтий сигнал світлофору, швидкість не зменшував. Вже на самому перехресті з вулицею Петропавлівською в м. Києві за 15-20 метрів від себе побачив, як вулицю перебігає пішохід, після чого негайно застосував екстрене гальмування, спрямував автомобіль в бік від пішохода, однак запобігти наїзду не зміг. Стверджував, що ДТП сталося внаслідок раптової появи пішохода на пішохідному переході, та просив врахувати, що безпосередньо у місці зіткнення не було встановлено знаку «Пішохідний перехід», а також те, що його права і права пішохода в даній дорожній обстановці були рівнозначними.

Вищевказані доводи обвинуваченого розцінюються судом як обрана позиція захисту від пред'явленого обвинувачення, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами.

Так, під час безпосереднього допиту потерпілого ОСОБА_2, останній переконливо вказував на те, що повертаючись додому перетинав вулицю Кирилівську в м. Києві по пішохідному переходу. З матеріалів справи йому стало відомо, що збили його вже тоді, коли він завершував перехід, тобто біля бровки протилежної сторони. Коли його відвідував обвинувачений в лікарні, то пояснював, що помітив його пізно.

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03 лютого 2018 року, під час огляду ділянки дороги по вул. О.Теліги - вул. Сирецька в місті Києві встановлено, що дорожній рух на ділянці дороги по вул. Кирилівській в м. Києві регулювався світлофором, який на момент огляду працював в режимі жовтого мигаючого сигналу. На пішохідному переході автомобіль марки «DAEWOO KLAN», реєстраційний номер НОМЕР_3, здійснив наїзд на пішохода. На передній частині автомобіля, а саме на капоті, були наявні ознаки потертості і бруду, з лівої сторони передній бампер зірвано з кріплення, розбито лобове скло, наявні подряпини на правому передньому колесі. З слідів контактної взаємодії ТЗ з навколишніми об'єктами на місці ДТП були виявлені подряпини на бордюрному камені, відображені на схемі ДТП № 1, з слідів контактної взаємодії особи з навколишніми об'єктами на місці ДТП була виявлена пляма бурого кольору, відображена на схемі ДТП № 2.

Висновки проведеного експертного дослідження №360/е від 23 березня 2018 року вказують на те, що при зверненні за медичною допомогою 03 лютого 2018 року о 01 годині 13 хвилин у потерпілого ОСОБА_2, мали місце тілесні ушкодження, спричинені дією тупого предмету(тів), які могли утворитись 03 лютого 2018 року при транспортній травмі (травма внаслідок зіткнення автомобіля, що рухався, з пішоходом). Відкритий уламковий перелом діалізів правих велико- та малогомілкових кісток за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), а інші травми за ступенем тяжкості відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.

Аналіз наданого висновку експерта № 12-1/573 від 26 березня 2018 року вказує на те, що в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «DAEWOO KLAN», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 вбачається невідповідності вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху, що і стало причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди.

Вказаний висновок експерта узгоджується з результатом проведеного експертного дослідження № 35 від 21 травня 2018 року, відповідно до якого у заданій дорожній ситуації водій автомобіля «DAEWOO KLAN» ОСОБА_1 при виявленні на пішохідному переході пішохода ОСОБА_2, що рухався зліва направо відповідно до напрямку руху керованого ним автомобіля, повинен був керуватися технічними вимогами п. 12.3, п. 18.1 Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись з доводами сторони захисту про визнання недостовірними та недопустимим доказом протоколу огляду місця події від 03 лютого 2018 року, суд звертає увагу на те, що згідно з даними даного протоколу в проведенні огляду місця події приймали участь поняті ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які своїми підписами на кожній сторінці протоколу та долученої до неї схеми засвідчили виклад фактичних обставин справи, відображених у вказаному процесуальному документі. При цьому, підпис ОСОБА_12 відсутній лише на одній з сторінок (т. 1, а.с. 107). Суд розцінює дану обставину як технічну помилку, яка не ставить під сумнів фактичні обставини справи, відображені в протоколі огляду місця події, враховуючи, що інший понятий підписав цю сторінку.

Окрім цього, суд, враховуючи надані під час судового розгляду роз'яснення експерта ОСОБА_10 вважає, що наданий в якості доказу висновок експерта від 26 березня 2018 року є обґрунтованим. Зважаючи на те, що оцінка вказаного документу як доказу проводиться в сукупності з іншими доказами, а доводи захисника не впливають на висновок суду про достовірність проведених експертних досліджень експерта, суд не вбачає підстав для його визнання недостовірним та недопустимим доказом.

Також, судом не встановлено підстав для визнання недостовірним та недопустимим доказом прийнятого слідчим 12 березня 2018 року процесуального рішення про призначення авто-технічної експертизи, в зв'язку з чим доводи захисника судом відхиляються. Приймаючи таке рішення, судом враховується той факт, що призначення вищевказаної експертизи проводилось слідчим в межах досудового розслідування даного кримінального провадження, вказана процесуальна дія відбулась до пред'явлення підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, а також те, що в подальшому сторона захисту скористалась наданим їй правом збору доказів, та з власної ініціативи провела експертне дослідження № 35 від 21 травня 2018 року, результати якого не суперечать висновкам проведеного експертного дослідження за ініціативою сторони обвинувачення.

Окрім цього, суд відхиляє як неналежні доводи обвинуваченого стосовно того, що його права і права пішохода в даній дорожній обстановці були рівнозначними. При цьому, судом враховується правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 05 листопада 2015 року в справі № 5-218кс15, де зазначено, що у разі, коли дорожньо-транспортна пригода сталася за участі двох учасників дорожнього руху, особливе значення набуває дослідження характеру та черговості порушень, які були вчинені кожним з учасників руху.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що водій ОСОБА_1 при наближенні до перехрестя вулиць Кирилівської та Петропавлівської в м. Києві, бачив миготливий жовтий сигнал світлофору, швидкість руху не зменшив. В цей час по пішохідному переході рухався пішохід ОСОБА_2, який переходив проїжджу частину по пішохідному переходу зліва направо відносно руху водія.

Враховуючи, що напрямок руху пішохода був зліва направо відносно руху водія, а ОСОБА_2 закінчував перетинати перехрестя по пішохідному переходу, тобто його поява на проїзній частині не була раптовою, він, відповідно до вимог п. 4.16 ПДР мав право на перевагу під час переходу проїзної частини, в той час, коли ОСОБА_1, проігнорувавши поданий жовтий миготливий сигнал світлофора, який відповідно до вимог пп. «д» п. 8.7.3 ПДР вказує про наявність нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість руху, порушив вимоги п. 18.1 ПДР, що і стало причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів переконала суд у тому, що між діями ОСОБА_1 і наслідками дорожньо-транспортної пригоди є необхідний і достатній причинний зв'язок.

Суд також бере до уваги, що згідно вимог ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав, суд вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами.

Суд встановив, що ОСОБА_1, своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 тяжке тілесне ушкодження, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

Обираючи покарання ОСОБА_1 суд враховує вимоги ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, зокрема, межі санкції ч. 2 ст. 286 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких, вчинений з необережності, дані про особу обвинуваченого, який має на утриманні неповнолітню дитину, в силу вимог ст. 89 КК України судимостей не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Пом'якшуючих покарання обставин, передбачених ст. 66 КК України, та обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України, в діях обвинуваченого судом не встановлено.

Враховуючи вказані обставини, тяжкість скоєного та спричинені наслідки, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_1 до покарання у виді позбавлення волі із застосовуванням додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Також суд, з врахуванням конкретних обставин справи, даних про особу обвинуваченого, що він на час вчинення злочину був особою, яка не має судимостей, має на утриманні малолітню дитину, повинен відшкодовувати заподіяні збитки, що зможе робити перебуваючи на волі, суд вважає можливим застосувати до нього в частині основного покарання приписи ст.75, ст.76 КК України, однак, у максимальних межах іспитового строку, та з реальним позбавленням права керувати транспортними засобами у максимальному строці. Суд не погоджується з доводами прокурора, що не визнання обвинуваченим своєї винуватості є безумовною підставою, яка виключає його засудження з випробуванням. Суд вважає, що позиція обвинуваченого, його відношення до суті обвинувачення є його конституційним правом, а свою позицію, що він щиро жалкує і переживає за те, що став учасником ДТП в результаті якого постраждала людина, він неодноразово заявляв в судовому засіданні.

Також, судом встановлено, що потерпілим ОСОБА_2 у справі заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди на загальну суму 93 409 гривень 46 копійок, моральної шкоди в розмірі 200 000 гривень, та понесених процесуальних витрат в розмірі 9 479 гривень 50 копійок. (т. 1, а.с. 41-70, 189-199а, т. 2, а.с. 10-16).

Так, в позовній заяві потерпілий ОСОБА_2 вказує на те, що протиправними діями ОСОБА_1 йому бува спричинена матеріальна шкода, яка становить вартість придбаних ним імплантів для кісток, лікарських засобів на суму 40 944 гривень 46 копійок та 15 868 гривень, розмір щомісячної мінімальної заробітної плати у сумі 14 892 гривень, оскільки він на чотири місяці втратив працездатність, а також вартість зіпсованих внаслідок ДТП речей - зимової куртки та джинсів, на суму 2 000 гривень, та вартість оренди візка для пересування в розмірі 400 гривень, а всього, на суму 93 409 гривень 46 копійок.

Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, яка зазнала шкоди від злочину має право пред'явити позов до особи, яка вчинила злочин.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено, що в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 була спричинена шкода здоров'ю у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, після чого останній поніс матеріальні витрати під час лікування, а саме придбання імплантів для кісток, стержня для великогомілкової кістки та лікарських засобів, що підтверджується наданими і дослідженими в судовому засіданні документами: квитанцією з товарним чеком № 519793 від 08 лютого 2018 року (т. 1, а.с. 189-190), квитанцією з товарним чеком № 525296 від 23 лютого 2018 року (т. 1, а.с. 191-192), квитанцією від 12 лютого 2018 року з рахунком фактурою № 36 від 08 лютого 2018 року (т. 1, а.с. 193-194), квитанцією з видатковою накладною № 500-02 від 24 лютого 2018 року (т. 1, а.с. 195-196, 199а), квитанцією з рахунком фактурою № 74 (т. 2, а.с. 11,14), квитанцією з товарним чеком № 594786 від 05 вересня 2018 року (т. 2, а.с. 15), та фіскальними чеками (т. 1, а.с. 197-199).

Таким чином, суд приходить до висновку, що в цій частині заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 винний у їх спричиненні, а тому з нього необхідно стягнути зазначені потерпілим суми 40 944 гривень 46 копійок та 15 868 гривень, а всього 56 812 гривень 46 копійок.

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення витрат, пов'язаних з орендою коляски на суму 400 грн., вартості зимових речей на суму 2 000 грн., та вартості щомісячної мінімальної заробітної плати у сумі 3 723 грн., оскільки позивачем, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, не доведено належними та допустимими доказами вищезазначені витрати.

Вирішуючи заявлені ОСОБА_2 позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд звертає увагу на те, що вони обґрунтовані тим, що після спричинених йому внаслідок ДТП тілесних ушкоджень він зазнав стресу, у зв'язку з чим виникла необхідність адаптуватися до нових дискомфортних для нього умов існування та життєдіяльності, він позбавлений можливості обслуговувати себе самостійно. Негативні наслідки вчинення відносно нього злочину потягли за собою тривале нераціональне витрачання життєвого часу, обумовили необхідність залучення фізичних, душевних та матеріальних ресурсів на їх подолання і компенсацію.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Ця шкода полягає, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи з вимог розумності та справедливості, беручи до уваги наявність у обвинуваченого можливості відшкодувати спричинені внаслідок вчинення злочину збитки, суд прийшов до висновку, що понесені потерпілим ОСОБА_2 моральні страждання внаслідок отриманих ним тяжких тілесних ушкоджень, які стали причиною душевних хвилювань та страждань, змінили звичний для нього розпорядок життя, будуть компенсовані шляхом стягнення з обвинуваченого грошових коштів в розмірі 120 000 гривень.

Згідно з вимогами ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судової авто технічної експертизи, оскільки вони документально підтверджені стороною обвинувачення (т. 1, а.с. 136).

Окрім цього, відповідно до вимог ст. 124 КПК України, з підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати на правову допомогу в розмірі 9479 гривень 50 копійок.

Речові докази у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Згідно ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки. Іспитовий строк ОСОБА_1 встановити три роки.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України (в редакції Закону №1492-VIII від 07.09.2016 року), покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно вимог ст. 124 КПК України, стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 1 716 (однієї тисячі сімсот шістнадцяти) гривень.

Згідно вимог ст. 124 КПК України, стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) процесуальні витрати на правову допомогу в розмірі дев'ять тисяч чотириста сімдесят дев'ять гривень 50 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошову суму в розмірі 56 812 (п'ятдесяти шести тисяч вісімсот дванадцяти) гривень 46 копійок, та в рахунок відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 120 000 (ста двадцяти тисяч) гривень, а всього суму в розмірі 176 812 (ста сімдесяти шести тисяч вісімсот дванадцяти) гривень 46 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: В.М. Бородій