Ухвала суду № 81259765, 16.04.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/4961/19

Провадження №: 1-кс/755/2922/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в особливо важливих справах - криміналіст 5 відділення слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110240000009 від 08.01.2019 року, про обшук,

за участю учасників кримінального провадження:

слідчого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Слідчий в особливо важливих справах - криміналіст 5 відділення слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, звернувся до суду з вказаним клопотанням, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110240000009 від 08.01.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.4 ст.191 КК України.

Клопотанням обґрунтоване тим, що 18 грудня 2018 року генеральним директором Національного історико - етнографічного заповідника «Переяслав» ОСОБА_4 з громадянкою ОСОБА_5 , було укладено договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості (кафе «Старий Вертеп», розташоване за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Шевченка, 6) вартістю 19447668 грн. та договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,10 га вартістю 541719 грн. Вказані договори було укладено та засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 .

Встановлено, що НІЕЗ «Переяслав» підпорядкований Міністерству культури України, фінансується з Державного бюджету та спеціального фонду (власні надходження) і є головним розпорядником бюджетних коштів.

Вказаний об`єкт нерухомості був придбаний з метою зберігання музейних цінностей (фондів). За отриманими даними, у Заповідника дійсно є потреба в додаткових приміщеннях для розміщення музейних цінностей, оскільки умови їх зберігання не відповідають встановленим нормам. Зазначені факти неодноразово засвідчувались перевірками МКУ та, за результатами клімато-біологічного обстеження, висновками фахівців Національного Науково-дослідного реставраційного центру України.

Також вказано, що у ході перевірки встановлено, що вартість вказаного придбаного об`єкту нерухомості та земельної ділянки було значно завищено. Так, встановлено, що власником майна ОСОБА_5 у 2018 року на Інтернет сайтах CONTRY.UA та OLX було розміщено об`яви про продаж кафе «Старий Вертеп» за ціною 200 тис. доларів США, що в еквіваленті становить 5582000 грн.

В матеріалах кримінального провадження наявні данні щодо проведення грошової оцінки майна, яке було предметом вказаних вище угод, яку було здійснено ФОП ОСОБА_7 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 908/15 від 24.11.2015 року.

Крім цього, встановлено, що звіт про грошову оцінку майна та земельної ділянки має певні ознаки фіктивності, а саме: в Звіті проведено порівняльний аналіз вартості схожих об`єктів нерухомості, які в дійсності не виставлялись на продаж. У ході проведеного огляду інформації, яка розміщена на Інтернет сайті «domik.ua», з якого були взяті дані для Звіту, об`єктів, які наведені в ньому, не встановлено. На вказаному Інтернет сайті розміщені оголошення про продаж схожих об`єктів вартістю до 200 тис. доларів США. У ході аналізу Звітів про грошову оцінку об`єкту нерухомості та земельної ділянки, встановлено, що аналогічні об`єкти були виставлені на продаж 10-11.09.2018 року, тобто в той день, коли складались Звіти, що вказує на те, що порівняння проводилось не за період часу, а за один день.

Також, встановлено, що в Звіті відображений об`єкт на продаж (кафе) за адресою: АДРЕСА_1 , який не відповідає дійсності. А саме, за вказаною адресою знаходиться магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (площею 30 м кв.) власником, якого є громадянка ОСОБА_8 . Остання пояснила, що магазином вона володіє з 2011 року на підставі свідоцтва на право власності. Зазначене приміщення постійно використовувалось, як магазин, і ніколи не виставлялось на продаж. Також, ОСОБА_8 було надане для огляду фото об`яви продажу кафе за адресою: АДРЕСА_1 . По даному питанню вона пояснила, що заклад зображений на фото в м. Яготин відсутній.

Окрім того, в матеріалах провадження наявні данні про те, що відповідно до статуту Національного історико - етнографічного заповідника «Переяслав» керівник заповідника перед прийняттям рішення про купівлю вказаних об`єктів нерухомості повинен був створити комісію з числа представників Заповідника та Міністерства культури України щодо погодження вартості майна і земельної ділянки, та комісію щодо проведення обстеження приміщення. Однак перед придбанням вказані комісії створено не було. Рішення про доцільність придбання майна, погодження вартості майна, яку виставила для продажу ОСОБА_5 , приймалось одноособово ОСОБА_4 .

Водночас, з урахуванням наявних в матеріалах документів з`ясовано, що перед придбанням об`єкту нерухомості, керівництво НІЕЗ «Переяслав» повинно було створити комісію з числа представників Заповідника та Міністерства культури України щодо погодження вартості майна і земельної ділянки, та комісію щодо проведення обстеження приміщення (кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), з метою визначення придатності приміщення для зберігання музейних цінностей. З пояснень генерального директора НІЕЗ «Переяслав» ОСОБА_4 та першого заступника генерального директора ОСОБА_9 встановлено, що такі комісії не створювались. Рішення про погодження вартості та рішення щодо придатності приміщення приймалось ОСОБА_4 особисто, це в своїх поясненнях підтвердили опитувані особи.

У ході здійснення аналізу статуту Заповідника та Контракту генерального директора з Міністерством культури України, встановлено, що рішення щодо придбання матеріальних цінностей та майна входить до компетенції генерального директора НІЕЗ «Переяслав». Погодження з Міністерством культури України про придбання майна та матеріальних цінностей Статутом НІЕЗ «Переяслав» не передбачено. Заповідник лише подає до МКУ кошторис запланованих видатків, з відповідними обґрунтуваннями, за результатами чого Міністерство здійснює асигнування коштів. Це також у своєму поясненні підтвердила перший заступник генерального директора НІЕЗ ОСОБА_9 .

Зазначені факти вказують на можливі протиправні дії з боку посадових осіб Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», що призвели до розтрати бюджетних коштів у великих розмірах.

Згідно листа щодо виконання доручення встановлено, що кабінет директора НІЕЗ «Переяслав» ОСОБА_4 розміщений у будинку, що знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 ).

Відповідно до інформаційної довідки №159099903 від 12.03.2019 року, право власності на земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_3 (колишнє військове містечко № НОМЕР_1 ), на якій розміщено будинок, розташований в якому знаходиться кабінет ОСОБА_4 , належить Міністерству культури України, код ЄДРПОУ 37535703.

Крім того, вказано, що виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання документів, предметів, які є знаряддям вчинення злочину, виникла потреба у проведенні обшуку, за адресою: АДРЕСА_3 (колишнє військове містечко № 4).

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Слідчий суддя, вислухавши доводи слідчого, якими він обґрунтував клопотання, дослідивши надані копії документів, приходить до наступного.

Стаття 30 Конституції України гарантує кожному недоторканність житла чи іншого володіння особи. Згідно із цією статтею не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

В свою чергу, ст.8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року встановлює, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Водночас відповідно до ч.1 ст.234 Кримінального процесуального кодексу України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук - це слідча дія, що являє собою процесуальне примусове обстеження приміщень, місцевості, окремих осіб з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Залежно від об`єкта обшук поділяється на три види: 1) обшук приміщень: а) житла чи іншого володіння особи; б) службових і виробничих приміщень підприємств, установ, організацій; 2) обшук місцевості /саду, городу, подвір`я, ділянок лісу, поля тощо/; 3) обшук особи /ч. 3 ст. 208 КПК/.

Фактичною підставою для проведення обшуку є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. До них, зокрема, можна віднести достатні відомості про те, що знаряддя кримінального правопорушення або майно (речі й цінності), здобуте у результаті його вчинення, а також інші предмети і документи, що мають значення для розкриття правопорушення чи забезпечення цивільного позову, відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення знаходяться в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи.

Обшук проводиться також і в тому випадку, коли є достатні дані про те, що в певному приміщенні або місці знаходяться розшукувані особи, трупи чи тварини. Такі дані можуть бути одержані кримінальним процесуальним шляхом і міститися в матеріалах кримінального провадження /у показаннях та інших повідомленнях громадян і посадових осіб, заявах, поясненнях, рапортах/, у протоколах слідчих (розшукових), негласних слідчих /розшукових/ дій та ін.

Ці дані також можуть бути отримані оперативно-розшуковим шляхом.

В свою чергу, поняття житла, іншого володіння особи визначене у ч.2 ст.233 КПК, де вказано, що під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також усі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Окремо необхідно наголосити, що постанова Пленуму ВСУ від 28 березня 2008 року № 2 «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства» звертає увагу судів на те, що згідно з практикою ЄСПЛ вжите у п.1 ст.8 Конвенції поняття «житло» охоплює не лише житло приватної особи.

Крім того, слідчий суддя враховує, що згідно ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У справі «Бакланов проти Росії» /рішення від 9 червня 2005 р./, так і в справі «Фрізен проти Росії» /рішення від 24 березня 2005 р./, ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Окрім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи, а тому клопотання прокурора про обшук, в рамках наявного кримінального провадження, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, слідчим у судовому засіданні доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про які йдеться у клопотанні слідчого, а також про неможливість отримати речі і документи, зазначені у клопотанні, без проведення обшуку.

Згідно з ч.5 ст.236 КПК України, обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

Керуючись ст.ст. 110, 234-236 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого в особливо важливих справах - криміналіст 5 відділення слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , про обшук задовольнити.

Надати дозвіл слідчому в особливо важливих справах - криміналісту 5 відділення слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 або слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні №12019110240000009 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на проведення обшуку кабінету директора НІЕЗ «Переяслав» ОСОБА_4 розміщений у будинку, що знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить Міністерству культури України, код ЄДРПОУ 37535703, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання знарядь кримінального правопорушення, а також майна, яке здобуте в результаті його вчинення зокрема: записників, блокнотів, документів, які містять інформацію щодо обставин вчинення злочину та осіб причетних до його вчинення; комп`ютерної техніки, електронних носіїв інформації та мобільних телефонів на яких міститься інформація щодо обставин вчинення кримінального правопорушення і осіб причетних до його вчинення.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

Строк дії ухвали один місяць з дня її постановлення.

Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи має бути виконана з дотриманням порядку регламентованого ст.236 КПК України.

Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.

Інформація про приватне життя особи, отримана в порядку виконання даного судового рішення, не може бути використана інакше як для виконання завдань кримінального провадження. Кожен, кому наданий доступ до інформації про приватне життя особи, в порядку виконання даного судового рішення, зобов`язаний запобігати розголошенню такої інформації.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя