Ухвала суду № 81258891, 18.04.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Ухвала

Іменем України

Справа № 712/4844/19

Провадження № 1кп/712/447/19

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРКАСИ

18квітня 2019 м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі колегії суддів:

головуючого судді Рябухи Ю.В.

судді Пироженко С.А,

судді Пересунько Я.В.

при секретарі Маламуж Н.В.

прокурора Шерстобітова І.

представника потерпілої ОСОБА_1

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115, ч.1ст.263 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Соснівського районного суду м. Черкас знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115, ч.1ст.263 КК України. Прокурором в підготовчому судовому засіданні заявлене письмове клопотання про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 - тримання під вартою. Представник потерпілої в судовому засіданні підтримав думку прокурора. Захисники в підготовчому судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого більш м’який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або обрання альтернативного запобіжного заходу, вказавши, що клопотання прокурора невмотивовано, прокурором не надано доказів, які б підтверджували ризики, що стали підставою для вказаного клопотання. Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав в повному обсязі позицію своїх захисників. Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає за необхідне вирішити питання про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою. Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим. ? Норму останнього речення цієї статті Конституційний Суд України визнав неконституційною оскільки вона не відповідає статті 55, частині першій статті 126 та пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України. За висновком КСУ продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов’язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов’язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність (ч.2 ст. 29 Конституції України). КСУ також зазначив, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов’язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу. Мотивуючи своє рішення, КСУ, крім того, зазначив, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини тримання під вартою без відповідного судового рішення, особливо протягом періоду після закінчення слідства та до початку судового розгляду, а також на підставі судових рішень, винесених на стадії судового розгляду, які не містять визначених строків подальшого тримання під вартою, суперечить вимогам статті 5 Конвенції (пункт 98 рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що полягають у запобіганні свавільному чи невиправданому позбавленню свободи (пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини від 3 жовтня 2006 року у справі «МакКей проти Сполученого Королівства»). Таким чином запобіжний захід, який був визначений особі на стадії досудового розслідування, не може автоматично подовжуватися після передачі матеріалів кримінальної справи до суду загальної юрисдикції. Судом встановлено, що 24.05.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018251010003788 внесено відомості за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст. 263 КК України. Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Зокрема при розгляді клопотання, суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи. Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством. Колегія суддів вважає, що прокурором у клопотанні в судовому засіданні доведено, на момент подачі клопотання, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому обвинуваченому ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного, особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання від семи до п’ятнадцяти років, суспільну небезпечність злочину, в якому він обвинувачується, а тому існують ризики, що обвинувачений, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. У відповідності до п.12 ч.2 ст.42 КПК України обвинувачений має право заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо. Вирішуючи питання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів вважає за необхідне застосувати щодо останнього заходи безпеки у вигляді тримання під вартою в ІТТ №1 ГУНП в Черкаській області. Суд вважає, що позиція захисту про обрання альтернативного запобіжного заходу не знайшла свого підтвердження, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується в умисному злочині, який спричинив смерть людини, в той же час у відповідності до ч.4 ст.183 КК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Керуючись п.12 ч.2 ст.42,ст. ст.177,178, 315 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задоволити.

Обрати відносно ОСОБА_4, 01.01.1970р.н., уродж. ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід – тримання під вартою строком на 60діб – з 18.04.2019 по 16.06.2019 включно, застосувавши заходи безпеки у вигляді тримання під вартою в ІТТ №1 ГУНП в Черкаській області.

Виконання ухвали покласти на процесуального прокурора, начальника ГУНП в Черкаській області, начальника ІТТ №1 ГУНП в Черкаській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Суддя:

Суддя: