Рішення № 81258758, 18.04.2019, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/233/19

Провадження №2/701/173/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 рокуМаньківський районний суд, Черкаської областів складі: головуючого-судді -ОСОБА_1. за участю секретаря -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом АТ КБ "Приват Банк" до ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

На підставу своїх вимог спирається на те, що відповідно до укладеного договору № DNABRX03270023 від 25.06.2007 року ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 2424.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.09.2007 року. 29.04.2008 року позичальник, ОСОБА_4, помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 01.05.2008 року. Спадкоємці ОСОБА_4, мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 29.04.2008 року по 29.10.2008 року. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_3 Вказана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена: 20132, Черкаська обл., Маньківський р-н, с. Іваньки. На виконання вимог вищезазначеної норми закону позивачем 24.05.2018 року була направлена претензія кредитора до Лисянської державної нотаріальної контори. 05.06.2018 року позивачем було отримано відповідь Лисянської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_4, із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ “Приватбанк”. 09.01.2019 року до ОСОБА_3, було направлено лист-претензію, згідно якого позивач пред’явив свої вимоги, але ні яких дій не було виконано. Станом на дату смерті заборгованості позичальника перед банком за кредитним договором № DNABRX03270023 від 25.06.2007 року становить 6367,14 грн., яка складається з наступного: 2424,00 грн., заборгованість за кредитом, 3107,08 грн., заборгованість за відсотками, 178,17 грн., заборгованість з комісії, 657,89 заборгованість з пені, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, але в своєму позові просив справу розглядати у його відсутності та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з?явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення), причини неявки визнані поважними невідомі, заяв та клопотань про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгялду справи не надходило, але її неявка не перешкоджає розгляду справи по суті у її відсутність на підставі зібраних доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: відповідно до укладеного договору № DNABRX03270023 від 25.06.2007 року ОСОБА_4, отримав кредит у розмірі 2424.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.09.2007 року. 29.04.2008 року позичальник, ОСОБА_4, помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 01.05.2008 року. Спадкоємці ОСОБА_4, мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 29.04.2008 року по 29.10.2008 року. На думку позивача спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_3 Вказана обставина, на думку позивача підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена: 20132, Черкаська обл., Маньківський р-н, с. Іваньки. На виконання вимог вищезазначеної норми закону позивачем 24.05.2018 року була направлена претензія кредитора до Лисянської державної нотаріальної контори. 05.06.2018 року позивачем було отримано відповідь Лисянської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_4, із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ “Приватбанк”. 09.01.2019 року до ОСОБА_3, було направлено лист-претензію, згідно якого позивач пред’явив свої вимоги, але ні яких дій не було виконано. Станом на дату смерті заборгованості позичальника перед банком за кредитним договором № DNABRX03270023 від 25.06.2007 року становить 6367,14 грн., яка складається з наступного: 2424,00 грн., заборгованість за кредитом, 3107,08 грн., заборгованість за відсотками, 178,17 грн., заборгованість з комісії, 657,89 заборгованість з пені.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов?язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до вимог ст. 608, 1218, 1219 Цивільного кодексу України у звязку із смертю боржника припиняються лише ті зобовязання, які нерозривно звязані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, в той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини і не припинилися унаслідок його смерті. Згідно з ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора, відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. 1281, 1282 ЦК України щодо строків пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора. Недотримання кредитором строків, передбачених ст. 1281 ЦК України, пред'явлення вимог, (які є присічними, преклюзивними) позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців. Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. Як вбачається із матеріалів спадкової справи, позивач у передбачений законом термін пред'явив свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно розяснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року, при вирішенні спорів щодо виконання зобов?язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов?язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов?язання фактично не пов?язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями. Таким чином, позивач зобов'язаний довести, що саме відповідач є спадкоємицею померлого, прийняла після нього спадщину та яка вартість майна, прийнятого спадкоємцем у спадщину. Відсутність вартості майна, отриманого у спадщину, визначеного його ринковою вартістю на час відкриття спадщини, в свою чергу позбавляє суд можливості вирішити позовні вимоги. Збирання доказів у цивільних справах не є обов?язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що після ОСОБА_4, залишилося будь-яке спадкове майно, в процесі розгляду справи представником не заявлялося жодних клопотань про витребування вказаної інформації. Той факт, що позичальник був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, не свідчить про те, що йому належав будинок на праві власності.

В копії анкети позичальника, вказано, що ОСОБА_4, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, та фактично проживав ІНФОРМАЦІЯ_3, (а.с. 6). Згідно довідки Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 27.02.2019 року № 296 ОСОБА_3, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 44). Дані документи спростовують твердження позивача, що відповідачка постійно проживала з ОСОБА_4, на час відкриття спадщини. Також копія повідомлення Лисянської державної нотаріальної контори підтверджує, що після смерті ОСОБА_4, спадкова справа не заводилася спадкоємці не зверталися (а.с. 26).

Матеріали справи не містять відомостей про майно, одержане відповідачкою ОСОБА_3, у спадщину після смерті ОСОБА_4, в межах вартості якого вона зобов?язана задовольнити вимоги кредитора.

Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх вимог, а тому позов є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 141, 263, 265 ЦПК України ст. ст. 11, 608, 1216, 1218, 1219, 1281, 1282 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570 р/р. №29092829003111) до ОСОБА_3 (30.10.1980 р.н, жительки с. Іваньки, вул. Пампухівська, 56, Маньківського району Черкаської області, паспорт серії НЕ 039580 виданий Маньківським РВУМВС України в Черкаській області від 03.11.2001 року, ІПН: НОМЕР_1) про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_1