Рішення № 81257836, 05.04.2019, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/10/19

Провадження №2/743/42/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді СТАШКІВА В.Б.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

учасник справи: представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

прокурор РУБІС М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки, в порядку спрощеного позовного провадження, справу

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_4

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення,

за позовом Першого заступника керівника Чернігівської місцевої

прокуратури в інтересах держави в особі Комунального лікувально-профілактичного закладу "Чернігівська обласна лікарня"

до ОСОБА_4

про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від

кримінального правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позиції позивача та відповідача, їх заяви (клопотання), інші процесуальні дії у справі.

23 грудня 2018 р. ОСОБА_2 звернулася з названим позовом до ОСОБА_4, в якому просила стягнути матеріальну шкоду у розмірі 14155 грн 70 коп та моральну шкоду у розмірі 100000 грн, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 24.04.2018 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України і призначено покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі за те, що останній 05.11.2017 року наніс тілесні ушкодження її сину ОСОБА_5, від яких він помер. В даному кримінальному провадженні вона визнана потерпілою, але цивільний позов в ньому не заявляла. Вказує, що відповідач їй шкоду не відшкодував. Вказала, що вартість лікування з послугами медичного закладу становила 9 155 грн 71 коп. Крім витрат на лікування, нею понесені витрати на поховання, що складають біля 5000 грн. від середньої вартості послуг на поховання в регіоні. Зазначає, що оскільки діями відповідача їй спричинені моральні страждання, сталися негативні зміни в її житті, негативні переживання та спогади, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні сина, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, побоювання щодо майбутнього, вона втратила найдорожче, що в неї є, сина, у зв’язку із станом здоров’я та втратою сина втратила надію на доглянуту старість, щоденну допомогу по господарству, моральна шкода від передчасної втрати дитини є неоціненною.

Ухвалою судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області СТАШКІВА В.Б. від 14 січня 2019 року відкрито провадження по даній справі та призначено її до розгляду.

28 січня 2019 р. перший заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі КЛПЗ "Чернігівська обласна лікарня" звернувся до суду з названим позовом до ОСОБА_4, в якому просив стягнути з останнього 38 590 грн 86 коп витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 24.04.2018 рокувстановлена вина ОСОБА_4 в нанесенні ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть останнього. При цьому, в період з 06.11.2017 р. по 21.11.2017р., останній перебував на стаціонарному лікуванні в КЛПЗ "Чернігівська обласна лікарня". Вартість витрат на лікування ОСОБА_5 становила 38 590 грн 86 коп.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 28 січня 2019 року відкрито провадження у даній справі та об'єднано в одне провадження вказані цивільні справи.

В судове засідання:

- позивач ОСОБА_2 не з’явилась;

- відповідач ОСОБА_4 не з'явився, будучи повідомленим про час та місце судового розгляду, у порядку передбаченому ч. 7 ст. 130 ЦПК України. При цьому, судом виносились ухвали про проведення відеоконференції з ДУ "Старобабанівська виправна колонія (№ 92)" але останні на зв'язок не вийшли.

В судових засіданнях:

- представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 підтримала, з підстав вказаних в ньому;

- прокурор РУБІС М.О. позов першого заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі КЛПЗ "Чернігівська обласна лікарня" до ОСОБА_4 підтримав, з підстав вказаних в ньому.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 4 квітня 2019 року постановлено справу розглядати в заочному порядку.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 24 квітня 2018 року, який залишено без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 14 вересня 2018 року:

- ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі;

- встановлено, що 5 листопада 2017 р., у точно невстановлений досудовим розслідуванням денний час, ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в житловому будинку за адресою: с. Олешня Ріпкинського району Чернігівської області, вул. Шевченка, 37, в ході конфлікту, що виник на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з ОСОБА_5, умисно наніс останньому не менше 5 (п'яти) ударів кулаком в область плечей, грудної клітки та голови, спричинивши останньому:

?легкі тілесні ушкодження (що не спричинили короткочасного розладу здоров’я чи незначної втрати працездатності) у вигляді синців лівого плеча (в проекції плечового суглоба) та грудної клітки зліва,

?тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя у вигляді внутрішньочерепної травми - синців та садна голови, крововиливів по внутрішній поверхні м'яких тканин голови зліва і справа, субдуральної гематоми в проекції переважно випуклої частини лівої лобної (частково), скроневої та тім'яної долей головного мозку, субарахноїдальних крововиливів скроневої та тім'яної долей головного мозку, субарахноїдальних крововиливів - по випуклій поверхні частково лобної, частково скроневої та тім'яної долі лівої півкулі головного мозку, по випуклій поверхні правої тім'яної долі, від яких, 20 листопада 2017 р. ОСОБА_5 помер.

В рамках розгляду вищезгаданого кримінального провадження цивільні позови ні ОСОБА_2, ні КЛПЗ "Чернігівська обласна лікарня" до ОСОБА_4 не заявляли.

Сторонами визнається та не підлягає доказуванню, що ОСОБА_2 являється матір'ю ОСОБА_5

Судом встановлено, що:

- ОСОБА_5 помер 20.11.2017 року, що вбачається з свідоцтва про смерть (Серії І-ЕЛ № 310285);

- фіскальними чеками підтверджено витрати ОСОБА_2 на придбання ліків на лікування ОСОБА_5 в сумі 9155 грн 71 коп.

З довідки вартості одного ліжко-дня в КЛПЗ "Чернігівська обласна лікарня" за листопад 2017 р. від 10.05.2018 р. № 05-02/218 вбачається, що вартість одного ліжко-дня в КЛПЗ "Чернігівська обласна лікарня" за листопад 2017 р. становить 2 756 грн 49 коп, що ОСОБА_5 перебував на лікуванні в анестезіологічному відділенні з ліжками для інтенсивної терапії з 06.11.2017 р. по 20.11.2017 р., тобто 14 діжко-днів та, що фактична вартість витрат перебування АБРАЖАНА В.В. становить 38 590 грн 86 коп.

Джерела права застосовані (не застосовані) судом.

В силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, лише в питані, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За загальним правилом, відповідно до положень ст. 124 Конституції України, ст.532 КПК України та ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вирок суду, що набрав законної сили є обов’язковою для виконання.

У справах «Брумареску проти Румунії», «Совтрансавто-Холдінг проти України», «Пономарьов проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata — принципу остаточності рішень суду, який передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищені меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров’я, що є у державній власності, у власності Автономної ОСОБА_6 Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно ч.2 ст.1191 ЦК України, держава, ОСОБА_6 Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

Відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров’я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведеним ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Статтею 1166 ЦК України встановлено загальне правило, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1ст. 1167 ЦК України).

Відповідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України).

За правилами ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оцінка суду.

Враховуючи те, що наданими позивачкою ОСОБА_2 фіскальними чеками підтверджено затрату 9 155 грн 71 коп на придбання ліків, тому вони підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2.

В той же час, витрати на поховання в розмірі 5 000 грн. не підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, оскільки жодним документом не підтверджено, що саме таку суму було витрачено для здійснення поховання ОСОБА_5 і що ці реальні витрати понесла ОСОБА_2, як позивачка по справі.

Проаналізувавши ст.ст. 15, 16, 23, 1167 ЦК України, врахувавши вимоги розумності і справедливості та вищеописані характер і спосіб завдання цих втрат позивачці ОСОБА_2 відповідачем ОСОБА_4, суд знаходить, що розмір відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушення належить визначити у розмірі 75 000 грн., який і слід стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, оскільки саме такий розмір моральної шкоди є адекватним тим моральним стражданням і переживанням, яких зазнала потерпіла внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень її сину ОСОБА_5, внаслідок яких останній помер, задовольнивши в цій частині позов частково.

Враховуючи наведене, приписи Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України від 02.04.2014 р. № 372, суд знаходить, що з ОСОБА_4 слід стягнути у відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину в сумі 38 590 грн 86 коп в дохід держави в особі КЛПЗ "Чернігівська обласна лікарня".

Розподіл судових витрат.

Згідно ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 1287 грн. 98 коп. судового збору

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-83, 137, 141, 258, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1191, 1201 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 9 155 грн 71 коп матеріальної шкоди та 75 000 грн моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Позов Першого заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального лікувально-профілактичного закладу "Чернігівська обласна лікарня" до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення– задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Комунального лікувально-профілактичного закладу "Чернігівська обласна лікарня" (р/р 31418544025001 в ГУК у Чернігівській області/Чернігівська обл./24060300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ККД: 24060300, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37972475) витрати в сумі 38 590 грн 86 коп понесені на лікування ОСОБА_5

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в дохід держави у розмірі 1287 грн 98 коп.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Ріпкинським районним судом за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_7: ІНФОРМАЦІЯ_1,

с. Олешня Ріпкинського району Чернігівської області, вул. Дружби, 20,

РНОКПП НОМЕР_1;

ПОЗИВАЧ: Комунальний лікувально-профілактичний заклад "Чернігівська

обласна лікарня", вул. Волковича, 25, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 02006113;

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,

фактичного проживаючого за адресою: с. Олешня Ріпкинського

району Чернігівської області, вул. Першотравнева, 28/1, РНОКПП

НОМЕР_2.

Головуючий В.Б.Сташків

Повний текст заочного рішення виготовлено

та підписано 10 квітня 2019 року.