Ухвала суду № 81257312, 17.04.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1792/19

Провадження № 1-кп/645/547/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

секретар судового засідання – Кривеженко М.М.,

за участю прокурора – Кучерової М.В.,

захисників – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019220460000510 за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

встановив:

29 березня 2019 року в провадження Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшов вищевказаний обвинувальний акт.

Ухвалою судді від 01 квітня 2019 року призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження не заперечували щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, виходячи з наступного.

Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Фрунзенському районному суду м. Харкова.

Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинувачених переховуватись від суду, впливати на потерпілого та свідків, вчинити новий злочин.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник проти продовження строку тримання під вартою не заперечували.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_5 просив змінити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на більш м’який – домашній арешт в період з 06:00 ранку до 21:00 вечора, оскільки ризики, на які посилається прокурор, не доведені, обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, має міцні соціальні зв’язки, сім’ю, доглядає свою бабусю, та цілодобовий домашній арешт перешкоджає його працевлаштуванню.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника.

Прокурор проти зміни обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу заперечувала. Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 26 квітня 2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 спливають 06 травня 2019 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

За змістом ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора.

Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України не зникли, строк тримання обвинуваченого під домашнім арештом закінчується, суд вважає за доцільне продовжити строк домашнього арешту, що не може перевищувати двох місяців. Разом з тим, суд погоджується з доводами захисника обвинуваченого ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5 щодо неможливості останнього працевлаштуватися у зв’язку із застосуванням у відношенні підзахисного цілодобового домашнього арешту. З метою надання можливості обвинуваченому реалізувати своє право на працевлаштування виходячи з конституційних положень щодо права особи на працю, а також враховуючи ту обставину, що за час перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під домашнім арештом, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо порушення умов та порядку перебування під домашнім арештом, суд вважає можливим змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, який полягав в забороні обвинуваченому цілодобово без дозволу суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, на домашній арешт, який полягає в забороні обвинуваченому в період часу з 21 години 00 хвилин по 07 годину 00 хвилин наступної доби без дозволу суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України. Суд враховує, що такий період часу є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 177, 181, 194, 197, 314-317, 331 КПК України, суд,-

постановив:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Фрунзенського районного суду м. Харкова на 26 квітня 2019 року о 13 годині 00 хвилин.

В судове засідання викликати осіб згідно реєстру, доданого до обвинувального акта.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт з 21:00 год. до 06:00 ранку – задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк домашнього арешту до 14 червня 2019 року, заборонивши залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період з 21:00 год. до 07:00 год. та покласти на нього обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першою вимогою, не залишати місце проживання за вказаною вище адресою.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з’являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на неї зобов’язань, використовувати електронні засоби контролю.

Продовжити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 14 червня 2019 року.

Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» та Новобоварського ВП ГУНП в Харківській області для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 18 квітня 2019 року.

Суддя -