Вирок № 81257250, 18.04.2019, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

18 м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107

Справа № 632/124/19

провадження № 1-кп/632/60/19

18 квітня 2019 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого Васяновича Г.М., за участю секретаря судового засідання Боровок Т.П., прокурора Глєбова О.О., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, 3-й мікрорайонАДРЕСА_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, без визначеного місця роботи, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, засудженого: 11 лютого 2015 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до двох років позбавлення волі, напідставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки; 06 квітня 2015 року цим же судом за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до трьох років позбавлення волі, напідставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки; 23 листопада 2016 року цим же судом за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до трьох років позбавлення волі, звільненого 30 травня 2017 року за відбуттям строку покарання, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 повторно вчинив ряд крадіжок за наступних обставин.

Так, 09 листопада 2018 року близько десятої години ОСОБА_1 прибув до магазину «Брусничка» Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл», який знаходиться у приміщенні «Нового громадського центру», розташованого в 3-му мікрорайоні міста Первомайський Харківської області, де у нього із корисливих мотивів виник умисел на таємне викрадення чужого майна – продуктів харчування, що продаються у вказаному магазині.

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1, перебуваючи у торгівельному залі, з полиці стелажу взяв дві упаковки кави «Якобз Монарх», вагою 400 грамів кожна, загальною вартістю 567 гривень 80 коп., сховавши які, пройшов через касу, не оплативши вказане майно, після чого, залишивши приміщення магазину, з викраденим зник, обернувши його на свою користь.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 спричинив ТОВ «Український рітейл» майнову шкоду на вказану суму.

Крім того, 16 січня 2019 року між п’ятнадцятою та шістнадцятою годинами ОСОБА_1 знаходився в приміщенні магазину «Денис», який розташований в будинку 48 у 1-2 мікрорайоні міста Первомайський Харківської області.

Під час перебування в зазначеному магазині у обвинуваченого виник умисел на вчинення крадіжки.

Реалізуючи свій умисел, діючи із корисливих мотивів ОСОБА_1, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав чуже майно – виріб із шоколаду «Кіндер ОСОБА_3», вартістю 366 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_4майнову шкоду на вказану суму, після чого з викраденим зник, обернувши його на свою користь.

ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України – таємних викраденнях чужого майна, вчинених повторно, визнав повністю.

Про обставини скоєного дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеному в описовій частині вироку, і пояснив, що вранці 09 листопада 2018 року, знаходячись у магазині «Брусничка», діючи із корисливих мотивів, повторно вчинив крадіжку майна – двох упаковок кави, про які йдеться вище. Викрадене майно він збув, а гроші витратив на власні потреби.

Крім того, вдень 16 січня 2019 року, перебуваючи у магазині «Денис», із корисливих мотивів, повторно вчинив крадіжку виробу із шоколаду «Кіндер ОСОБА_3», яким розпорядився на власний розсуд.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють їх зміст, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують останнього.

Таким чином, суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у повному обсязі пред’явленого обвинувачення і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємні викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені повторно.

Обставиною, яка пом’якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття останнього.

Частина 4 ст. 67 КК України передбачає, що якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04 червня 2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК України, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 цього ж Кодексу як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання, як обставину, що його обтяжує.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 був засуджений 23 листопада 2016 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі, звільнений за відбуттям строку покарання 30 травня 2017 року.

Судимість у порядку ст. ст. 89, 91 КК України не погашена та не знята.

ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України, які є умисними, по відношенню до злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, утворюють повторність злочинів.

Таким чином, вказівку в обвинуваченні на те, що обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 є рецидив злочинів, суд вважає безпідставною, у зв’язку із чим не враховує її при призначенні покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує, що згідно зі ст. 12 КК України вчинені злочини середньої тяжкості, сукупність всіх обставин, які характеризують злочинні діяння, обставину, яка пом’якшує покарання, а також те, що ОСОБА_1 у цілому характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, дані досудової доповіді з інформацією про соціально-психологічну характеристику ОСОБА_1, згідно з якою ризик вчинення останнім повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик його небезпеки для суспільства – як середній.

З урахуванням викладеного, тяжкості вчиненихзлочинів, конкретних обставин справи даних, які характеризують ОСОБА_1, та наслідків, що настали, суд доходить висновку, що справедливим покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1, попередження нових злочинів, є покарання у виді арешту, передбачене санкцією ч. 2 ст. 185 КК України.

Процесуальні витрати, пов’язані із залученням експертів, в сумі 1430 гривень, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави.

Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 374 КПК України, –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту строком на три місяці.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня його затримання після набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати, пов’язані із залученням експертів, в сумі 1430 гривень, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Речові докази – два диски з відеозаписами, відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, при цьому вирок не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Харківського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_5