Ухвала суду № 81256631, 18.04.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/20055/18

н/п 1-кс/640/5194/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Садовського К.С.,

за участю секретаря - Ворончук Н.А.,

розглянувши в судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню № 42018221430000327, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України, про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2019 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_2, по кримінальному провадженню № 42018221430000327 від 13.09.2018року, в якому вона просить накласти арешт на житловий будинок та земельну ділянку (кадастровий номер 6320810100:00:004:0063) за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Дерегуса, 131, які належать на праві власності ОСОБА_3, у вигляді заборони на їх відчуження.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділом Київського ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018221430000327, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 13.09.2018 р.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.10.2018 до Київського ВП ГУНП в Харківській області надійшли матеріали кримінального провадження №42018221430000327 від 13.09.2018, за фактом того, що невстановлені особи за попередньою змовою групою осіб навесні 2017 року шляхом зловживання довірою заволоділи квартирою за адресою: АДРЕСА_1, паспортом, ідентифікаційним кодом ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та з корисливих мотивів шляхом зловживання довірою перевезли останню з м. Харкова до м. Богодухова разом з її матір’ю.

В ході допиту потерпілої ОСОБА_4 було встановлено, що навесні 2017 року невстановлені особи запропонували потерпілій здійснити обмін належної їй квартири №176 за адресою: м. Харків, вул. Г. Праці, 12, на будинок у с. Мусійки, Богодухівського району, Харківської області, на що остання погодилася. Чоловік на ім’я ОСОБА_5, котрий займався оформленням обміну, забрав паспорт та ідентифікаційний код ОСОБА_4 Також між сторонами була домовленість щодо довічного утримання ОСОБА_4 та її матері. Після чого, ОСОБА_4 разом з її матір’ю ОСОБА_6, було перевезено до будинку №131 по вул. Дерегуса у м. Богодухові, Харківської області. Як пояснює потерпіла, даний будинок був без належних умов для проживання, а саме без системи опалювання. 03.05.2017, після смерті ОСОБА_6 потерпіла ОСОБА_4 залишилась без засобів існування, оскільки ніякого доходу не отримувала.

06.10.2018 ОСОБА_4 було госпіталізовано до КНП ХОР «Обласна психіатрична лікарня №1» після огляду у лікаря-психіатра Богодухівської ЦРЛ. 31.05.2018 за результатом проходження МСЕК у м. Богодухові ОСОБА_4 надано статус інваліда 2 групи у зв’язку з психічним захворюванням.

В ході досудового розслідування встановлено, що квартиру АДРЕСА_2 було відчужено 13.04.2017 на користь ОСОБА_7, а вже 11.07.2017 – на користь ОСОБА_8 Хасіб та ОСОБА_9. Потерпіла ОСОБА_4, пояснила, що весною 2017 вона у присутності ОСОБА_5 після продажу її квартири підписала договір купівлі будинку №131 по вул. Дерегуса у м.Богодухові Харківської області з власником будинку, жінкою на ім’я ОСОБА_6. Згідно з інформацією, отриманою з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, 30.03.2018 приватним нотаріусом ОСОБА_10 було посвідчено договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Дерегуса, буд. 131, згідно якого новим власником нерухомості став ОСОБА_3

Після отримання тимчасового доступу до нотаріальної справи за договором купівлі-продажу № 362 від 30.03.2018 будинку та земельної ділянки №131, за адресою: Харківська область, Богодухівський район, м. Богодухів, вул. Дерегуса, було встановлено, що даний договір був здійснений від імені представника ОСОБА_4 ОСОБА_11, згідно довіреності, виданої 31.03.2017. Сама ОСОБА_4 пояснює, що жодних довіреностей від свого імені не підписувала, та дозволу на продаж належного їй будинку за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Дерегуса, буд. 131 не давала.

Була отримана довідка з КНП ХОР «ОПЛ №1», згідно якої ОСОБА_4 з моменту госпіталізації – 06.10.2017 по теперішній час знаходилась на території медичного закладу. ОСОБА_4 здійснювала два виїзди за межі медичного закладу у супроводі працівників установи, для відновлення паспорту на ідентифікаційного коду. Також, сама потерпіла ОСОБА_4 зазначає, що в період її перебування в КНП ХОР «ОПЛ №1» сторонні особи її не навідували та свій будинок за вищевказаною адресою вона не продавала.

На даний час потерпіла залишилась без житла та знаходиться в КНП ХОР «ОПЛ №1».

Постановою процесуального керівника від 24.01.2019 квартиру АДРЕСА_3, а також приватний будинок та земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Дерегуса, 131, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Як зазначено слідчим, встановлені досудовим розслідуванням факти дають всі підстави вважати, що відчуження вищевказаного нерухомого майна проводилися в порушення законів України, та всупереч волі потерпілої ОСОБА_4.

Вказане майно відчужено в результаті вчинення кримінального правопорушення, саме на нього і було спрямоване вищевказане кримінальне правопорушення, тобто воно є речовим доказом злочину, а саме: об’єктом кримінально протиправних дій у відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно житловий будинок та земельна ділянка (кадастровий номер 6320810100:00:004:0063) за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Дерегуса, 131, належать ОСОБА_3, паспорт МТ248253.

Слідчим зазначено, що з метою забезпечення збереження речового доказу та із завдань запобігання можливості його подальшого перетворення, відчуження, орган досудового розслідування просить застосувати такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт зазначеного в клопотанні майна, заборонивши його відчуження.

При цьому, з метою забезпечення арешту майна, згідно з положеннями ч. 2 ст. 172 КК України слідчий просить розглянути клопотання без повідомлення його власника, а саме: ОСОБА_3

У судове засідання слідчий, прокурор не з’явились. Слідчий Лисицька Т.Г. надала суду заяву про розгляд поданого нею клопотання без її участі у зв’язку зі службовою зайнятістю, повністю його підтримуючи. Неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

ОСОБА_3, власник майна, у судове засідання не викликався, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018221430000327, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2018 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання, оскільки слідчий довів наявність вважати, що було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України, а тому з метою забезпечення збереження речового доказу, а також запобігання можливості відчуження нерухомого майна, вважає за доцільне накласти арешт на житловий будинок та земельну ділянку (кадастровий номер 6320810100:00:004:0063) за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Дерегуса, 131, що належать на праві власності ОСОБА_3, та які є предметом кримінального правопорушення, можуть містити відомості про факти чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, шляхом заборони його відчуження у будь-який спосіб.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 107, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню № 42018221430000327, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України, про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок та земельну ділянку (кадастровий номер 6320810100:00:004:0063) за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Дерегуса, 131, які належать на праві власності ОСОБА_3, шляхом заборони їх відчуження у будь-який спосіб.

Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя - К.С.Садовський