Вирок № 81254961, 10.04.2019, Старобільський районний суд Луганської області

10.04.2019

ЄУН 431/378/19-к

Провадження №1-кп/431/135/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«10» квітня 2019 р. м. Старобільськ

Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Логвіненко Т.Г.

за участю секретаря с/з ОСОБА_1,

прокурора Ісмаілова Е.Н.,

потерпілого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Старобільську Луганської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018130000000343 від 26.11.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не одруженого, дітей не має, не працюючого, раніше не судимого проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в:

26.11.2018 о 16 годині 50 хвилин, при атмосферних опадах у вигляді дощу, в темну пору доби, водій ОСОБА_4, в порушення вимог п. 2.9.а Правил дорожнього руху України (Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;) перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем ВАЗ-21013, реєстраційний номер 985-40АМ, рухаючись в межах населеного пункту по проїзній частині по вул. Шкільній с. Бутове Старобільського району Луганської області, яка позначена дорожнім знаком 1.33 «Обережно діти», без світла, в напрямку руху від вул. Молодіжної до вул. Чернишевського с. Бутове Старобільского району Луганської області. В цей час по даній автодорозі в попутному з автомобілем напрямку, по правому краю проїжджої частини, рухався пішохід ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка з правого боку від себе котила велосипед. Рухаючись по вказаній автодорозі в районі Бутівської ЗОШ-II-III ступеню, водій ОСОБА_4 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, в наслідок чого остання отрималатілесні ушкодження несумісні з життям, від яких загинула на місці дорожньо-транспортної пригоди. Згідно висновку судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 № 164/1 від 27.12.2018: (1,2,3,4,5,7,8) Судово-медичною експертизою трупа ОСОБА_5 встановлені наступні тілесні ушкодження: забійна рана потиличній області ліворуч; садна: у лівій виличній області, на спинці носа у середній третині; синці: в лобній області в центрі, в лобній області праворуч. В лобній області ліворуч, в лівій виличній області; крововилив у м’які покрови голови у потиличній області в проекції забійної рани; лінійний перелом кісток склепіння та основи черепу; крововиливи під оболонки, в тканину головного мозку, мозочок; перелом 4,5,6 ребер праворуч по задній пахвовій лінії; повні поперечні переломи лівої великогомілкової, лівої малогомілкової, правої малогомілкової кісток в середній третині поперечний оскольчатий перелом правої великогомілкової кістки у середній третині; рвана рана передній поверхні правої гомілки середній третині; крововиливи в м’язах задньої групи гомілок.

Усі вищезгадані ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів незадовго до настання смерті, могли виникнути внаслідок ДТП в строк та при обставинах, вказаних в постанові про призначення експертизи, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, стосовно живої особи і знаходяться в причинному зв’язку з настанням смерті.

Причиною смерті гр-ки ОСОБА_5 явилася тупа сочетана травма голови, грудної клітини, нижніх кінцівок з переломами кісток склепіння, основи черепу крововиливами під оболонки, в тканину головного мозку, мозочок, переломами ребер, кісток гомілок, яка супроводжувалася розвитком травматичного шоку, що підтверджується ушкодженнями, встановленими при дослідженні трупа, а також результатом судово-гістологічного дослідження.

Смерть гр-ки ОСОБА_5 настала приблизно за 16-20 годин до моменту дослідження трупа ( з 10.00 до 11.30 години 27.11.2018).

У момент первинного контакту потерпіла (пішохід) знаходилася у вертикальному або близькому до нього положенні, обернена задніми поверхнями свого тіла до транспортного засобу, що рухається.

При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа гр-ки ОСОБА_5 алкоголь не виявлений.

Згідно висновку судової авто технічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 6089 від 09.01.2019, на момент огляду, 29.12.2018 року, технічних несправностей гальмівної системи, ходової частини, рульового керування та зовнішніх світлових приладів представленого на дослідження автомобіля ВАЗ-21013, реєстраційний номер 985-40АМ, які могли мати місце до настання дорожньо-транспортної пригоди і послужити його розвитку, не встановлено. Оскільки на досліджуваному автомобілі ВАЗ-21013, реєстраційний номер 985-40АМ технічних несправностей, які могли мати місце до настання дорожньо-транспортної пригоди і послужити його розвитку, не встановлено, то вирішення питання про причини виникнення несправностей, а також про можливість виявлення несправностей у водія, позбавлені сенсу, з технічної точки зору. Оглядом автомобіля ВАЗ-21013, реєстраційний номер 985-40АМ, який пофарбований у чорний колір, встановлено, що він має пошкодження аварійного характеру, які локалізовані в передній правій частині.

При цьому пошкодження первинного контакту локалізовані на ділянці 80 см. По ширині автомобіля (від правої бокової частини і далі ліворуч). Тут же мають місце: деформація передньої частини правого крила, на відстані близько 80 см. Від опорної поверхні, утворена зусиллям, скерованим спереду назад; деформація правої передньої кришки капота. На відстані близько 80 см. Від опорної поверхні, утворена зусиллям, скерованим спереду на зад; пошкодження правої частини вітрового скла, утворена зусиллям, скерованим спереду назад; руйнація правої частини решітки радіатора.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 6090 від 09.01.2019, в умовах даної події і при заданих вихідних даних дії водія автомобіля марки ВАЗ-21013, реєстраційний номер 985-40АМ ОСОБА_4 регламентувалися вимогами п.п. 19.1 а), 31.6 б) правил дорожнього руху України, відповідно до яких, рух на транспортному засобі без увімкнених фар ближнього світла, йому заборонявся.

В умовах даної події нормативні (належні) дії пішохода ОСОБА_5 регламентувалися вимогами п.п. 4.1, 4.4, 4.14 ґ) Правил дорожнього руху України, відповідно до яких пішохід ОСОБА_5, у темну пору доби, повинна була виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи, рухатись правим узбіччям, або назустріч руху транспортних засобів.

В умовах даної події і при заданих вихідних даних, водій автомобіля ВАЗ-21013, реєстраційний номер 985-40АМ ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_5 шляхом належного виконання з його боку вимог п.п. 19.1 а), 31.6 б) Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля ВАЗ-21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4, що не відповідали вимогам п.п. 19.1 а), 31.6 б) Правил дорожнього руху України, знаходилися в причинному зв’язку з виникненням аварійної ситуації і настанням даної дорожньо-транспортної події.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав у повному обсязі надав докладні свідчення щодо обставин вчинення ним вказаного кримінального правопорушення, які не протирічать обвинуваченню та не викликають у суду сумнів щодо їх добровільності і об’єктивності, кається у скоєному. Факт свого перебування у стані алкогольного сп’яніння у момент вчинення ДТП не оспорив. Вказав, що одразу після ДТП намагався надати допомогу потерпілій ОСОБА_5 , яка перебувала під автомобілем, шляхом відкочування автомобіля назад. Зазначив, що у подальшому, під час судового провадження по справі, намагався відшкодувати заподіяну ним шкоду, шляхом сплати потерпілому ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 2000 грн., які переказав останньому шляхом поштового переказу, однак ОСОБА_2В відмовився їх отримати.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2, вказав, що загибла ОСОБА_5 є його матір’ю. Обставини ДТП йому не відомі, оскільки він не знаходився на місці події на момент її вчинення, прибув туди вже після смерті матері за телефонним дзвінком від очевидців. Цивільний позов до обвинуваченого не заявив. Наполягав на суворому покаранні обвинуваченого ОСОБА_4

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується доказами, дослідженими судом у судовому засіданні,-

Показаннями свідка ОСОБА_6, яка у судовому засіданні вказала, що 26 листопада 2018 року об 16 :40, вона разом із ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОСОБА_5 вийшли з роботи –Бутівської ОСОБА_9 ступенів, що знаходиться в с. Бутове по вул. Шкільній, 1 Старобільського району Луганської області. Вказане відбувалось вже у темний час доби, йшов дощ. Вона та ОСОБА_7 йшли по тротуару а ОСОБА_8 з ОСОБА_5 йшли по узбіччі дороги, при цьому вели поряд велосипеди. У подальшому вона почула звук працюючого двигуна та руху автомобіля, який рухався ззаду них у попутному із ними напрямку, при цьому вона відмітила, що фари вказаного автомобіля не були ввімкненими, оскільки світла фар вона не помітила. Після цього їх обігнав автомобіль марки ВАЗ, темного кольору, й одразу після чого вона почула звук від удару та незрозумілий шум. Автомобіль приблизно через 30 метрів зупинився. Потім вона побачила , що впав велосипед ОСОБА_5, а підійшовши до автомобіля, побачила лежачу під ним ОСОБА_5 із численними , візуально видимими тілесними ушкодженнями. Водій автомобіля – це був ОСОБА_4, вийшов із його салону через ліві передні водійські дверцята. У подальшому ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, намагалися надати медичну допомогу ОСОБА_5 та викликали швидку та поліцію. Додатково зазначила, що у ОСОБА_4 візуально вбачалися ознаки алкогольного сп’яніння – запах алкоголю, нечітка мова. Факт спроби ОСОБА_4 надання медичної або іншої допомоги потерпілій ОСОБА_5 заперечила. Категорично наполягла на відсутністі світла на автомобілі під керуванням ОСОБА_4 в момент ДТП.

Показами свідка ОСОБА_7, яка у судовому засіданні надала свідчення, аналогічні свідченням ОСОБА_6

Показами свідка ОСОБА_8, яка у судовому засіданні надала свідчення, аналогічні свідченням ОСОБА_6

Дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами,-

протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.11.2018, схемою та фототаблицею до нього, згідно якого в присутності двох понятих було зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди (а.к.п. 8-24);

протоколом огляду трупа ОСОБА_5 від 26.11.2018 року та фото таблицею до нього, згідно якого в присутності двох понятих був оглянутий труп ОСОБА_5 (а.к. п. 26-29);

висновком щодо результатів медичного огляду ОСОБА_4 з метою встановлення стану алкогольного сп’яніння, від 26.11.2018 № 365, згідно якого ОСОБА_4 станом на 17 годину 53 хвилини, 26.11.2018 перебував у стані алкогольного сп’яніння - 2,39 проміле, згідно результату алкотестеру «Drager» (а.к.п. 32-33);

результатами хіміко- токсикологічного дослідження №958/959 від 27.11.2018, згідно якого у ОСОБА_4 в крові та сечі виявлено етанол відповідно 1,89 г/дм-3 та 2, 76 г/дм-3 (а.к.п. 35);

висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 від 31.12.2018 № 164/1, (а.к.п. 128-131) згідно якого: у ОСОБА_5 встановлені наступні тілесні ушкодження: забійна рана потиличній області ліворуч; садна: у лівій виличній області, на спинці носа у середній третині; синці: в лобній області в центрі, в лобній області праворуч. В лобній області ліворуч, в лівій виличній області; крововилив у м’які покрови голови у потиличній області в проекції забійної рани; лінійний перелом кісток склепіння та основи черепу; крововиливи під оболонки, в тканину головного мозку, мозочок; перелом 4,5,6 ребер праворуч по задній пахвовій лінії; повні поперечні переломи лівої великогомілкової, лівої малогомілкової, правої малогомілкової кісток в середній третині поперечний оскольчатий перелом правої великогомілкової кістки у середній третині; рвана рана передній поверхні правої гомілки середній третині; крововиливи в м’язах задньої групи гомілок.

Усі вищезгадані ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів незадовго до настання смерті, могли виникнути внаслідок ДТП в строк та при обставинах, вказаних в постанові, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, стосовно живої особи і знаходяться в причинному зв’язку з настанням смерті.

Причиною смерті гр-ки ОСОБА_5 явилася тупа сочетана травма голови, грудної клітини, нижніх кінцівок з переломами кісток склепіння, основи черепу крововиливами під оболонки, в тканину головного мозку, мозочок, переломами ребер, кісток гомілок, яка супроводжувалася розвитком травматичного шоку, що підтверджується ушкодженнями, встановленими при дослідженні трупа, а також результатом судово-гістологічного дослідження.

Смерть гр-ки ОСОБА_5 настала приблизно за 16-20 годин до моменту дослідження трупа ( з 10.00 до 11.30 години 27.11.2018).

У момент первинного контакту потерпіла (пішохід) знаходилася у вертикальному або близькому до нього положенні, обернена задніми поверхнями свого тіла до транспортного засобу, що рухається.

При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа гр-ки ОСОБА_5 алкоголь не виявлений .

Висновком судово медичної експертизи ОСОБА_4 від 28.12.2018 №296, згідно якого, йому встановлено діагноз: «поверхневі дрібні ссадини лиця, тулуба, кінцівок». Встановлені у ОСОБА_4 ушкодження могли утворитися від тупих твердих предметів, можливо в строк і при обставинах, вказаних в ухвалі. За ступенем тяжкості виявлені у ОСОБА_4 ушкодження згідно пункту 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, Приказу МОЗ України,№6 від 17.01.1995 року» Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» слід кваліфікувати як легкі тілесні ушкодження та вони не є небезпечними для життя в момент спричинення. Згідно результатів судово-токсикологічного дослідження Луганського бюро наркологічного диспансера, ОСОБА_4 на момент його обстеження знаходився в стані алкогольного сп’яніння середнього ступеню (а.к.п. 132-133).

Висновком судово автотехнічної експертизи від 09.01.2019 №6089 а.с.136-139) згідно якої на момент огляду, 29.12.2018 року, технічних несправностей гальмівної системи, ходової частини, рульового керування та зовнішніх світлових приладів представленого на дослідження автомобіля ВАЗ-21013, реєстраційний номер 985-40АМ, які могли мати місце до настання дорожньо-транспортної пригоди і послужити його розвитку, не встановлено. Оскільки на досліджуваному автомобілі ВАЗ-21013, реєстраційний номер 985-40АМ технічних несправностей, які могли мати місце до настання дорожньо-транспортної пригоди і послужити його розвитку, не встановлено, то вирішення питання про причини виникнення несправностей, а також про можливість виявлення несправностей у водія, позбавлені сенсу, з технічної точки зору. Оглядом автомобіля ВАЗ-21013, реєстраційний номер 985-40АМ, який пофарбований у чорний колір, встановлено, що він має пошкодження аварійного характеру, які локалізовані в передній правій частині.

При цьому пошкодження первинного контакту локалізовані на ділянці 80 см. По ширині автомобіля (від правої бокової частини і далі ліворуч). Тут же мають місце: деформація передньої частини правого крила, на відстані близько 80 см. Від опорної поверхні, утворена зусиллям, скерованим спереду назад; деформація правої передньої кришки капота. На відстані близько 80 см. Від опорної поверхні, утворена зусиллям, скерованим спереду на зад; пошкодження правої частини вітрового скла, утворена зусиллям, скерованим спереду назад; руйнація правої частини решітки радіатора.

Висновком судової автотехнічної експертизи № 6090 від 09.01.2019 (а.к.п.142-146), згідно якого в умовах даної події і при заданих вихідних даних дії водія автомобіля марки ВАЗ-21013, реєстраційний номер 985-40АМ ОСОБА_4 регламентувалися вимогами п.п. 19.1 а), 31.6 б) правил дорожнього руху України, відповідно до яких, рух на транспортному засобі без увімкнених фар ближнього світла, йому заборонявся.

В умовах даної події нормативні (належні) дії пішохода ОСОБА_5 регламентувалися вимогами п.п. 4.1, 4.4, 4.14 ґ) Правил дорожнього руху України, відповідно до яких пішохід ОСОБА_5, у темну пору доби, повинна була виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи, рухатись правим узбіччям, або назустріч руху транспортних засобів.

В умовах даної події і при заданих вихідних даних, водій автомобіля ВАЗ-21013, реєстраційний номер 985-40АМ ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_5 шляхом належного виконання з його боку вимог п.п. 19.1 а), 31.6 б) Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля ВАЗ-21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4, що не відповідали вимогам п.п. 19.1 а), 31.6 б) Правил дорожнього руху України, знаходилися в причинному зв’язку з виникненням аварійної ситуації і настанням даної дорожньо-транспортної події.

Оцінивши в сукупності із повним визнанням обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини досліджені у судовому засіданні зазначені докази, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, яке слід призначити ОСОБА_4 за даним кримінальним провадженням, суд, виходить із наступного:

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, не одружений, дітей не має, не працює, раніше не судимий (а.к.п.47), характеризується позитивно (а.к.п. 51), проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, має задовільний стан здоров’я, не є інвалідом, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває (а.к.п. 53, 55).

У якості обставини, яка пом’якшує покарання ОСОБА_4 у відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

У якості обставини, яка обтяжує покарання ОСОБА_4, у відповідності з п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України, суд визнає вчинення ОСОБА_4 злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Намагання ОСОБА_4 сплатити потерпілому ОСОБА_2 кошти в рахунок відшкодування спричиненої ним матеріальної та моральної шкоди, суд розцінює як один з проявів його щирого каяття. Однак, у якості такої пом’якшуючої обставини, як добровільне відшкодування завданого збитку, вказані дії ОСОБА_4 суд не враховує, виходячи з явно незначного розміру вказаної грошової компенсації в сумі 2000 грн., (а.к.п.84) а також із категоричної позиції ОСОБА_2 про свою відмову від отримання даних грошових коштів. Також суд не вбачає підстав задля застосування при призначенні покарання ОСОБА_4 положень п. 2-1 ч. 1 ст. 66 КК України, оскільки факт надання медичної або іншої допомоги потерпілій ОСОБА_5 ОСОБА_4, безпосередньо після вчинення ним злочину, оспорюється вищезазначеними показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6

Суттєве значення задля обґрунтованого висновку щодо розміру покарання, яке слід призначити ОСОБА_4, має та обставина, що він протягом 2015-2017 років тричі притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 130 КУпАП (а.к.п. 58-59), тобто має схильність до вчинення правопорушень, пов’язаних з керуванням транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння.

Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_4, суд враховує категоричну позицію потерпілого ОСОБА_2, щодо максимально суворого виду та розміру покарання, яке на його думку слід призначити ОСОБА_4

Підстав для застосування положень ст. ст. 69, 69 -1 КК України, суд не вбачає.

Враховуючи викладене, тяжкість вчиненого злочину та його наслідки, ставлення обвинуваченого ОСОБА_4 до скоєного, суд вважає, що необхідним та достатнім видом та розміром покарання, яке досягне передбаченої ч. 2 ст. 50 КК України мети, є призначення ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності із вимогами ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати: - за проведення Донецьким НДІСЕ судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 6089 від 09.01.2019 в розмірі 1716,00 гривні, та за проведення Донецьким НДІСЕ судової автотехнічної експертизи № 6090 від 09.01.2019 в розмірі 1716,00 гривні –стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою слід залишити до набрання вироком суду законної сили.

Керуючись ст. ст. 368, 370-371, 373-374, 376 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців (сім років шість місяців) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Початок строку основного покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набранням вироком суду законної сили, зарахувавши у вказаний строк час перебування ОСОБА_4 під вартою, починаючи з дня його затримання - з 26 листопада 2018 року .

Додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, виконувати самостійно.

Речові докази, на які було накладено арешт - велосипед марки «Аист», що зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Старобільського ПВ ГУНП, повернути потерпілому ОСОБА_2, знявши арешт накладений ухвалою Сєвєродонецького міського суду; автомобіль ВАЗ 21013 з державним реєстраційним номером 985-40, коричневого кольору, 1980 року випуску, який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Старобільського ПВ ГУНП, повернути його власнику ОСОБА_11, знявши ти арешт накладений ухвалою Сєвєродонецького міського суду .

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню за проведення Донецьким НДІСЕ судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 6089 від 09.01.2019 в розмірі 1716,00 гривні, та за проведення Донецьким НДІСЕ судової автотехнічної експертизи № 6090 від 09.01.2019 в розмірі 1716,00 гривні, стягнути з засудженого ОСОБА_4 в дохід держави на рахунок: (отримувач: УК у Старобільському районі/Старобільський район/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37858396, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31111115012331, код класифікації доходів бюджету: 24060300.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком суду законної сили.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 30 діб з моменту його проголошення до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд Луганської області.

Суддя Т.Г. Логвіненко