Вирок № 81252161, 16.04.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1399/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2019 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого – судді Невойта П.С.,

секретаря с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140090000252 від 23.01.2019 року

щодо обвинувачення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: вироком від 28.01.19 Залізничного районного суду м. Львова за ч.2 ст.15-ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 1 року позбавлення волі, вироком від 19.02.19 Залізничного районного суду м. Львова за ч.2 ст.185, 75, ч.1 ст.76 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим терміном 1 рік, не працевлаштованого, одруженого, зареєстрований і фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

26.09.2018 до Франківського районного суду м. Львова скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018140080002796 від 21.09.2018 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України; 28.09.2018 до Франківського районного суду м. Львова скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018140080002777 від 19.09.2018 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України; 26.11.2018 до Залізничного районного суду м. Львова обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018140060004124 від 13.11.2018 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України; 27.11.2018 до Франківського районного суду м. Львова обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018140080003476 від 22.11.2018 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України; 28.11.2018 до Залізничного районного суду м. Львова обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018140060003996 від 03.11.2018 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України; 07.12.2018 до Залізничного районного суду м. Львова обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018140060004273 від 27.11.2018 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України; 07.12.2018 до Залізничного районного суду м. Львова обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018140060004272 від 27.11.2018 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України; 18.12.2018 до Залізничного районного суду м. Львова обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018140060004313 від 01.12.2018 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України; 18.12.2018 до Франківського районного суду м. Львова обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018140080003604 від 07.12.2018 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-

за участю прокурора Романишина В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_2, у період часу з 16 год. 57 хв. по 16 год. 59 хв. 09.01.2019, перебуваючи на законних підставах у торгівельному залі магазину «Близенько», який розташований за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 14 та належить приватному підприємству «Мережа-Сервіс Львів», що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 212 корпус 2, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, із полиці з побутовою хімією, шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав 4-ри банки шампуню (бальзам-ополіскувач) 2в1, марки «HEAD&SHOULDRERS», об’ємом по 400 мл., вартістю 61 гривня 56 копійок за 1 шт., загальною вартістю 244 гривні 56 копійок, після цього покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій юридичній особі приватному підприємству «Мережа-Сервіс Львів» матеріальних збитків на загальну суму 244 гривні 56 копійок.

Таким чином, ОСОБА_2, обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що він підтверджує обставини, викладені в обвинувальному акті, визнає себе винним у викраденні майна, а саме 4-ри банки шампуню (бальзам-ополіскувач) 2в1, марки «HEAD&SHOULDRERS», об’ємом по 400 мл., які в подальшому продав. На час розгляду обвинувального акту не відшкодував збитків потерпілій стороні. Просить його суворо не карати, оскільки він щиро кається, допомагав слідству у розкритті злочинів, на утриманні має дитину.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміє обвинувачений ОСОБА_2 зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснив йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого і оглядом характеризуючих даних щодо обвинуваченого.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об'єктивно стверджується зібраними в ході судового розслідування доказами, визнавальними показаннями обвинуваченого, доказами, що характеризують особу обвинуваченого.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України повністю та об’єктивно доведена.

Суд вважає, що дії обвинуваченого слід вірно кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р. „Про практику призначення судами кримінального покарання”, визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст.12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, на обліках у нарко та психоневрологічному диспансері не перебуває.

Обставиною, яка пом’якшує покарання є щире каяття, обставин, що обтяжує покарання – не встановлено і таких не зазначено в обвинувальному акті, суд вважає, що покарання слід обрати в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, у виді позбавлення волі.

Так, ОСОБА_2 перебуває у місцях попереднього увязнення з 12.03.19 за вироком від 28.01.19 Залізничного районного суду м. Львова, яким його засуджено за ч.2 ст.15-ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 1 року позбавлення волі.

Також вироком від 19.02.19 Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_2 засуджений за ч.2 ст.185, 75, ч.1 ст.76 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим терміном 1 рік.

Враховуючи кількість вчинених умисних кримінальних правопорушень, а також те, що шкода обвинуваченим не відшкодована, обвинувальні акти на даний час перебувають на розгляді у Франківському та Залізничному районних судах м.Львова, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе тільки в ізоляції від суспільства.

Речові докази у справі вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

У відповідності до ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань з урахуванням вироку Залізничного районного суду м.Львова від 28.01.2019 року призначити остаточне покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Відбуття покарання рахувати з 16.04.2019 року з моменту проголошення вироку.

Зарахувати ОСОБА_2 у строк відбуття покарання, термін 1 (один) місяць 04 дні, які обвинувачений відбув за вироком від 28.01.19 Залізничного районного суду м. Львова.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні не обирався.

Речові докази – диск з відеозаписами з камер відеоспостереження, визнані постановою від 14.02.19 слідчого Дидини А.З. та долучені до матеріалів кримінального провадження – залишити при матеріалах.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м.Львова.

Суддя ОСОБА_3