Рішення № 81252007, 18.04.2019, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/302/18

Провадження № 2/591/145/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2019 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Кривцової Г.В.

секретаря судового засідання Кальченко М.В.

з участю представника позивача - адвоката Щербак С.В.

законного представника неповнолітньої особи - ОСОБА_2

представника відповідача - адвоката Терещенко В.В.

представника служби у справах дітей - Максименко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу № 591/302/18 за позовом ОСОБА_5 до неповнолітнього ОСОБА_6, інтереси якого представляє законний представник ОСОБА_2, треті особи: служба у справах дітей Сумської міської ради, служба у справах дітей Сумської районної державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

18.01.2018 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, який уточнив в ході розгляду справи до неповнолітнього ОСОБА_6, інтереси якого представляє законний представник ОСОБА_2, про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Судом було залучено до участі у справі в якості третіх осіб службу у справах дітей Сумської міської ради - за місцем реєстрації дитини, та службу у справах дітей Сумської районної державної адміністрації - за фактичним місце проживання дитини.

Позивач вимоги мотивує тим, що він є основним наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1, проживає там все життя. Квартира не приватизована. 06.11.2007 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_7, яка переїхала до нього та була зареєстрована за вказаною адресою.

Спільне життя не склалось, тому рішенням суду від 29.10.2008 року шлюб було розірвано, і ОСОБА_7 виїхала до свого колишнього місця проживання у АДРЕСА_2.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_7 народила сина ОСОБА_6, в свідоцтві про народження якого позивач був записаний батькомю

Дитина була зареєстрована за адресою реєстрації його матері: АДРЕСА_1.

Позивач вважає, що ОСОБА_6 не є його сином, та вказує, що рішенням суду від 08.04.2009 року було виключено відомості про батьківство позивача з актового запису про народження ОСОБА_6, в зв'язку з визнанням матір'ю дитини - ОСОБА_7 позову про оспорювання батьківства.

У 2010 році стосунки між позивачем і ОСОБА_7 відновились, і вона знову переїхала до позивача за адресою: АДРЕСА_1. Стосунки були не тривалими, і вона знову виїхала.

У 2015 році ОСОБА_7 стала проживати з ОСОБА_9, спочатку в АДРЕСА_2 потім в м. Суми на зйомній квартирі. Дитина ОСОБА_6 постійно проживав з матір'ю.

Позивач вказує, що дитина з народження зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, однак фактично там не проживала, проживаючи то з матір'ю, то з бабусею в АДРЕСА_2. Оскільки мати не займалась вихованням дитини, зловживала спиртним, постійно перебувала в пошуку чоловіків, то вихованням дитини займалась бабуся ОСОБА_2, з якою дитина проживала в АДРЕСА_2 і там же відвідувала школу.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_7 померла. Неповнолітній ОСОБА_6 не має ні батька, ні матері.

Посилаючись на те, що ОСОБА_6 без поважних причин більше шести місяців не проживає за місцем реєстрації, жодних родинних стосунків з позивачем не має, його опікуном є його бабуся ОСОБА_2, з якою він і проживає, позивач просить визнати неповнолітнього ОСОБА_6 таким, що втратив право користування житловим приміщенням: квартирою за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Щербак С.В. підтримала позов в повному обсязі, з підстав викладених у позові.

В судовому засіданні законний представник неповнолітнього відповідача - ОСОБА_2 заперечувала проти позову, пояснила, що позивач ОСОБА_5 обвинувачується у вбивстві її доньки ОСОБА_7, і на даний час кримінальна справа розглядається судом. Насправді ОСОБА_5 є біологічним батьком ОСОБА_6, однак ОСОБА_7 погодилась виключити відомості про нього як про батька дитини, щоб отримувати допомогу від держави як одинока мати, оскільки ОСОБА_5 все рівно нічим їй матеріально не допомагав і грошей на утримання дитини не давав. Та обставина, що її донька ОСОБА_7 була законно зареєстрована у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, як наймач, підтверджує те, що саме з ОСОБА_7 було стягнуто як з наймача кошти за комунальні послуги за теплопостачання в дану квартиру, і саме ОСОБА_7 зверталась із заявою про скасування судового наказу, оскільки оспорювала суму нарахування. Дитина була законно зареєстрована за місцем реєстрації матері, тому має право на проживання у вказаній квартирі, але позивач ОСОБА_5 перешкоджає проживанню дитини в тій квартирі, а крім того, дитина з об'єктивних причин боїться проживати там з батьком, оскільки батько вбив мати в тій квартирі, і для дитини це трагедія. Однак законний представник вважає, що позбавляти дитину права на житло не можна, оскільки дитина фактично сирота, про ОСОБА_6 нікому подбати, і дитина взагалі залишиться без житла і без реєстрації. Просить відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник неповнолітнього відповідача - адвокат Терещенко В.В. проти позову заперечував, пояснив, що відсутні підстави для визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, оскільки дитина законно була зареєстрована по місцю реєстрації матері, мати не знімалася з реєстрації до моменту смерті. ОСОБА_7 (мати дитини) періодично не проживала за місцем реєстрації з поважних причин, оскільки позивач перешкоджав їй у цьому. Позивач перешкоджав як матері дитини, так і на даний час об'єктивно перешкоджає дитині у проживанні та користуванні житлом. Просить відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник третьої особи - служби у справах дітей Сумської районної державної адміністрації проти позову заперечувала, надала висновок служби у справах дітей, в якому служба заперечує проти позову про визнання неповнолітньої дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням (а.с.131).

Представник третьої особи - служби у справах дітей Сумської міської ради в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, надав висновок щодо розв'язання спору у даній справі, в якому заперечує проти позову про визнання неповнолітньої дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та вважає, що позов не підлягає задоволенню (а.с.88-89).

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, законного представника неповнолітнього відповідача, представника відповідача, представника третьої особи, показання свідків, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності та є неприватизованою (а.с.10)

В даній квартирі зареєстровані дві особи: ОСОБА_5 (позивач) з 13.01.1995 року по даний час, та ОСОБА_6 (син) з ІНФОРМАЦІЯ_3 року по даний час (а.с.11).

Крім того, в період з 26.12.2007 року і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року в цій квартирі була зареєстрована ОСОБА_7 (дружина позивача) (а.с.11)

Та обставина, що неповнолітній ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується також довідкою ЦНАП м. Суми (а.с.19).

З копію свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається. що дане свідоцтво було отримане позивачем 18.02.2009 року (а.с.7).

З копії свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року та його батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_5, актовий запис № 38 від 13.01.2009 року (а.с.8).

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 08.04.2009 року виключено з актового запису по відділу РАЦС Сумського міського управління юстиції від 31.01.2009 року № 38 про народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, відомості про те, що його батьком є ОСОБА_5 (а.с.9).

З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження вбачається, що до актового запису № 38 від 13.01.2007 року про народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, двічі вносилися зміни у відомості про батька: запис №1: виключення відомостей про батька на підставі рішення про виключення відомостей про батька від 08.04.2009 року, заява від 28.04.2009 року - інформація про батька видалена; запис №2: доповнення внесення відомостей про батька на підставі заяви матері від 28.04.2009 року відповідно до ст. 135 СК України (за вказівкою матері) (а.с.70-72).

З копії свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.6).

Прокуратурою Сумської області 31.05.2018 року на виконання ухвали суду повідомлено, що слідчим управлінням ГУНП в Сумській області розслідувалось кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за фактом умисного вбивства ОСОБА_7 та замаху на вбивство ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України. В ході досудового слідства ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому змінено на домашній арешт. Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 10.05.2018 року спрямовано до суду (а.с.73).

З витягу з ЄРДР вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України в тому, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року в ході конфлікту за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5 наніс ножові поранення ОСОБА_9 та ОСОБА_7 Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_9 доставлений в лікарню, а ОСОБА_7 померла на місці (а.с.74-75).

Допитана в суді свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона проживає поруч з квартиро ОСОБА_5, через стіну, в сусідньому під'їзді з 2013 року. До цього там жила її свекруха. Від свекрухи їй було відомо, що сусід ОСОБА_5 проживає з жінкою, це було у 2010 році. Коли вони переїхали до квартири свекрухи, то свідок декілька разів бачила ОСОБА_5 жінку на балконі, її звали ОСОБА_7. Дітей не бачила, дитячих голосів не чула. ОСОБА_5 з ОСОБА_7 часто сварились, було чутно крики. Одного разу свідок пам'ятає, як влітку 2017 року ОСОБА_5 через їх балкон перелазив до своєї квартири, бо жінка його не пускала, так він пояснив.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_7 пояснив, що він є роботодавцем ОСОБА_5. Знає позивача 15 років, ОСОБА_5 працює зварювальником, був бригадиром. Трагедія була від того, що ОСОБА_7 завагітніла не від ОСОБА_5, але вони розписались, так як вона хотіла почати все з чистого листа. Потім ОСОБА_7 зійшла з дому, потім ОСОБА_5 почали дзвонити та погрожувати, потім вона мужиків водила до його квартири. Дитину свідок ніколи не бачив. Свідок пояснив, що йому відомо, що ОСОБА_7 періодично проживала у ОСОБА_7, а в основному у її матері в с. Степанівка. Там у селі проживала дитина з бабусею, там ходила до садочку та до школи. Свідок пояснив, що п'яним ОСОБА_5 він не бачив. Бувало таке, що ОСОБА_5 не виходив на роботу. Свідок вказав, що його стосунки з ОСОБА_5 були тісні, ОСОБА_5 був майже як член сім'ї. Свідок бував у нього вдома часто, в різний час, і в робочий, і у вільний.

Допитана в суді свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона є хрещеною матір'ю дитини ОСОБА_6. ОСОБА_7 знає дуже давно, з дитинства. Свідок знає, що ОСОБА_7 з сином намагалися проживати у квартирі позивача у 2010 році, але змушені були виїхати, так як чоловік ОСОБА_5 не давав їм там жити, постійно буди скандали, він бив ОСОБА_7, зловживав спиртними напоями. Вони одружилися у 2007 році, а до цього років 5 зустрічалися. Стосунки були нормальні коли він не пив, але коли починав вживати алкоголь - то був агресивним і бив ОСОБА_7. Коли він не пив, то вони разом з ОСОБА_7 будували плани на майбутнє, він зареєстрував її у себе в квартирі. Вони були розлучені з 2008 року. Але і після розлучення підтримували стосунки, вона сподівалась створити нормальну сім'ю. ОСОБА_7 з сином ОСОБА_6 періодично заселялись у квартиру на СКД, так їй було зручніше добиратись до роботи в м. суми, і водити дитину в садочок. ОСОБА_5 спочатку не визнавав дитину, потім визнав через місяць після народження, і ОСОБА_7 переїхала до ОСОБА_5. Річницю дитині відзначали в цій квартирі на СКД. Зараз дитина проживає з бабусею, так як ОСОБА_5 вбив (зарізав) ОСОБА_7. ОСОБА_6 в тій квартирі не живе, так як батько не виявляє до нього ніяких батьківських почуттів, да і взагалі ОСОБА_6 травмований, він не може проживати з батьком, йому важко усвідомити, що батько вбив матір, і після того що сталося, дитині страшно проживати з нм. ОСОБА_6 навіть ім'я батька не хоче вимовляти. Про обставини життя ОСОБА_7 з ОСОБА_5 свідок знає зі слів ОСОБА_7. Свідок була у квартирі останній раз у січн1 2010 року, коли святкували день народження ОСОБА_6. Свідку не відомо, що ОСОБА_5 за рішенням суду був визнаний не батьком ОСОБА_6. Свідку відомо, що ОСОБА_7 могла таке сказати, що ОСОБА_5 не батько ОСОБА_6, можливо, вона так зробила, щоб отримувати державну допомогу як одинока мати. В період часу 2016-2017 років ОСОБА_7 проживала з іншим чоловіком ОСОБА_9, в с. Степанівка, а потім в зйомній квартирі в м. Суми. Дитина проживала разом з нею то в м. Суми, то у с. Степанівка. Дитина ходила в школу в с. Степанівка, так як посеред навчального року незручно дитину переводити в іншу школу. ОСОБА_7 працювала на центральному ринку в м. Суми. Зі слів ОСОБА_7 свідку було відомо, що ОСОБА_5 перешкоджав їй проживати в їх квартирі на СКД.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що вона разом працювала із ОСОБА_7, тому знає її. Коли ОСОБА_6 був маленький, свідок разом з ОСОБА_7 ходили гуляти на вулицю, ОСОБА_7 жила на СКД. Свідок спілкувалась з ОСОБА_7 у 2008 та 2009 роках, у квартирі на СКД була у 2009 році. В тій квартирі на СКД ОСОБА_7 робила ремонт у 2009 році, міняла вікна у спальні, меблі купувала, закупила плитку для ванної кімнати. Відносини з чоловіком у ОСОБА_7 були важкі. Чоловік зловживав алкоголем, а коли пив, та влаштовував скандали, п'яні бійки, бив ОСОБА_7, міг вибити двері. Тому ОСОБА_7 покидала квартиру на СКД. Коли у чоловіка були просвітлення, ОСОБА_7 з дитиною повертались, потім вони знову виїжджали, тому що ОСОБА_5 влаштовував там неможливі умови для життя. Потім зв'язок з ОСОБА_7 перервався, так як свідок загубила телефон. Потім вони знову зустрілись і продовжили спілкуватися, з 2015 року, періодично бачились в місті, спілкувались по телефону також. ОСОБА_7 говорила, що живе з якимось хлопцем, десь на СКД, знімали житло. Дитина весь час жила з ОСОБА_7. ОСОБА_7 говорила, що вона хоче перевести ОСОБА_6 в школу № 6 в м. Суми. ОСОБА_7 з ОСОБА_6 переїхали на квартиру до ОСОБА_5. ОСОБА_7 казала, що ОСОБА_5 батько дитини, але він не допомагає матеріально дитині. Останній раз свідок бачила ОСОБА_7 у 2017 році. Потім ОСОБА_5 вбив ОСОБА_7 в цій квартирі на СКД.

Як вбачається з висновку служби у справах дітей Сумської міської ради, рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 586 від 22.11.2017 року ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, надано статус дитини-сироти (а.с.88).

На даний час ОСОБА_6 проживає зі своїм опікуном ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що дитина ОСОБА_6 був зареєстрований за місцем реєстрації та проживання своєї матері ОСОБА_7 та фактично проживав у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 в ті періоди, коли мати там проживала.

З показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що вона часто чула сварки та крики в сусідній квартирі між ОСОБА_7. та його дружиною ОСОБА_7.

З показань свідків ОСОБА_15, ОСОБА_13 вбачається, що ОСОБА_5 перешкоджав проживанню ОСОБА_7 та дитини у квартирі, зловживав алкоголем, влаштовував п'яні скандали, застосовував до ОСОБА_7 фізичну силу, бив її, чим унеможливлював спільне нормальне проживання, в зв'язку з чим ОСОБА_7 з дитиною вимушені були виїздити з квартири, і знову повертались, коли ОСОБА_5 не вживав алкоголь.

Позивачем вказані доводи не спростовані, і не доведено те, що він не перешкоджав колишній дружині та дитині проживати в квартирі.

Відповідно до ч.2 ст. 3 СК України, дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Згідно ч.ч.1, 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

ОСОБА_7 була зареєстрована в квартирі та проживала в ній як член сім'ї наймача, і її малолітня дитина мала повне право проживати та бути зареєстрованою з матір'ю, відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України.

Аргументи позивача про те, що малолітній ОСОБА_6 не проживає в квартирі, де позивач є наймачем, і зареєстрований у ній лише формально, суд не приймає до уваги, оскільки через свій вік, будучи малолітнім на той час, коли позивач ОСОБА_5 створював перешкоди матері дитини в проживанні в квартирі, ОСОБА_6 не міг самостійно обирати місце свого проживання, і проживав разом з матір'ю, тому факт його не проживання у спірній квартирі не є безумовною підставою для позбавлення його права користування цим житлом.

Крім того, суд приймає до уваги ті обставини, про які позивач не наголосив у своєму позові.

Так, під час розгляду справи, судом було встановлено, що позивач ОСОБА_5 обвинувачується в умисному вбивстві ОСОБА_7 та замаху на вбивство ОСОБА_9за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України. Справа перебуває в стадії судового розгляду.

Дитина - ОСОБА_6 на даний час має статус дитини-сироти, і перебуває у опікуна - бабусі ОСОБА_2

Та обставина, що відомості про батьківство позивача ОСОБА_5 за рішенням суду були виключені з актового запису про батьківство відносно дитини ОСОБА_16, не впливає на гарантоване право дитини на користування житлом, у якому вона була законно зареєстрована за місцем реєстрації матері та проживала до встановлення опіки.

Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 71 ЖК України, жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадку влаштування дитини на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, у будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, у будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, п. 26 Постанови КМУ від 02.03.2016 року № 207 «Про затвердження правил реєстрації місця проживання», встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, стосовно яких встановлено опіку та піклування здійснюється за погодженням з органами опіки та піклування.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 247 СК України, дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування.

Згідно ч. 6 ст. 67 Сімейного кодексу України, дитина, яка була передана родичам, мачусі, вітчиму, органові опіки та піклування, зберігає право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала, і може в будь-який час повернутися до нього.

Згідно ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», за дітьми сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа, зберігається право на житл, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинку сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Представники служби у справах дітей органи підтвердили, що в даній справі вони не надають погодження щодо визнання втратившим право користування житлом та зняття з реєстрації з місця проживання дитини-сироти ОСОБА_6.

Суд керується принципом найкращих інтересів дитини, який визначений у пункті 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, та також у нормах національного законодавства ч. 7, 8 ст. 7 СК України, згідно якому в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Враховуючи вищевказані норми міжнародного права та норми національного законодавства, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, приймаючи до уваги висновки служби у справах дітей, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) до неповнолітнього ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1), інтереси якого представляє законний представник ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) , треті особи: служба у справах дітей Сумської міської ради (код ЄДРПОУ 34743343, місце знаходження: м. Суми, вул. Харківська, 35), служба у справах дітей Сумської районної державної адміністрації (місце знаходження: м. Суми, вул. Іллінська, 97), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення - в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Повне рішення суду складено 18 .04.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В. Кривцова