Рішення № 81250804, 16.01.2019, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/3730/16-ц

провадження № 2/504/246/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2019смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Доброва П.В.,

при секретарі - Данько Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Доброслав Одеської області цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

В листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулось до Комінтернівського районного суду Одеської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 31 693,45 грн. за кредитним договором та витрат понесених на сплату судового збору в сумі 1 378,00 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач підписав з Банком заяву № б/н від 14.11.2013 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 2 800,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за Договором та угодою виконав у повному обсязі, шляхом надання відповідачу кредиту у розмірі, встановленому Договором. Відповідач, не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, яка станом на 20.10.2016 року становить 31 693,45 грн., з яких: 2 785,00грн. - заборгованість за кредитом, 25 048,95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1874,10грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500,00грн. - штраф (фіксована частина), 1 485,40грн. - штраф (процентна складова).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та дату засідання був повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та дату слухання справи повідомлений належним чином за місцем реєстрації, причини неявки в судове засідання не повідомив.

За даних обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписуючого засобу, відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, перевіривши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до підписаної заяви б/н від 14.11.2013 року, між позивачем та відповідачем було укладено договір, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 2 800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Договору клієнт зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по пере витраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Також, відповідно до пункту 2.1.1.5.6 відповідач зобов`язався слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, а у разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Відповідно до п.п. 1.1.3.2.3 Договору, відповідач надав згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, що дає право позивачу у будь-який момент змінити (зменшити чи збільшити) кредитний ліміт. Тобто, перед укладенням спірного договору відповідач був повідомлений з умовами надання кредитної картки, умовами кредитування та тарифам банку.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» належним чином виконав всі покладені на нього обов`язки, згідно умов Договору, що не спростовано відповідачем та доказів цьому не надано.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з ненаданням позивачу грошових коштів для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору,у зв`язку з чим станом на 20.10.2016 року становить 31 693,45 грн., з яких: 2 785,00грн. - заборгованість за кредитом, 25 048,95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1874,10грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500,00грн. - штраф (фіксована частина), 1 485,40грн. - штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості.

Детально вивчивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», виходячи з наступного.

Пунктом 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що при порушенні клієнтом стоків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених кредитним договором більм ніж за 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Згідно ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України встановлений законом розмір неустойки може бути збільшений у договорі.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України у разі, якщо розмір неустойки перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення суд може його зменшити.

Положення ч. 3 ст. 551 ЦК з урахуванням положень ст. 3 цього Кодексу щодо загальних засад цивільного законодавства та ст. 12 ЦПК України щодо обов`язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, якщо її розмір значно перевищує розмір збитків.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року в справі № 6-1120цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для всіх судів України.

При цьому, встановити, що розмір пені значно перевищує розмір основного боргового зобов`язання за кредитним договором, а також те, що у разі стягнення заборгованості у вищезазначеному банком розмірі, в тому числі і пені, призведе до порушення прав відповідача суд приходить до висновку про застосування до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавлені його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Конституційний Суд України в рішенні від 10.11.2011 року № 15-рп/2011 зазначає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Отже, вбачається, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме правопорушення порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року справі № 6-2003цс15.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача лише одну пеню та відмовити в задоволенні вимоги про стягнення штрафу.

На підставі наведеного, виходячи із принципів об`єктивності, реальності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 4 659,10грн., з яких: 2 785,00грн. - заборгованість за кредитом, 1874,10грн. - заборгованість за пенею та комісією.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір сплачений позивачем при зверненні з позовом до суду в сумі 1378,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3, 15, 16, 258, 525-527, 530, 549, 598, 599, 612, 625, 629, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 89, 141, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за Кредитним договором б/н від 14.11.2013 року у розмірі 4 659,10грн., з яких: 2 785,00грн. - заборгованість за кредитом, 1874,10грн. - заборгованість за пенею та комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судовий збір в сумі 1 378,00грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя П.В. Добров