Рішення № 81250288, 12.04.2019, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1017/18

Провадження № 2/486/57/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Кучмар В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу № 486/1017/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Приватного Акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування реальних збитків,

без участі сторін та представників сторін,

ВСТАНОВИВ

03.08.2018 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_2 з позовом про відшкодування реальних збитків, які були завдані в результаті ДТП, різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у сумі 21 098 грн., витрати на правову допомогу та судовий збір.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 16.05.2018 року сталося ДТП за участю транспортного засобу позивача «DAEWOO Lanos» державний номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу «Renault» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06.06.2018 року винним у ДТП визнано ОСОБА_2 Страхова компанія винуватця ДТП сплатила страхове відшкодування у сумі 25 000 грн. Автомобіль було відремонтовано за 46 098 грн. Різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою становить 21 098 грн.

03.12.2018 року ухвалою Южноукраїнського міського суду до участі у справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ПрАТ СК «ПЗУ Україна».

12.02.2019 року ухвалою Южноукраїнського міського суду змінено процесуальне становище третьої особи Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на співвідповідача Приватне Акціонерне Товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі за текстом ПрАТ СК «ПЗУ Україна»).

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явились. Позивач надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судове засідання не з`явились. Від представника до суду надійшла заява у якій він зазначив, що позовні вимоги не визнають, та просив у разі встановлення невідповідності суми страхового відшкодування сумі реальних збитків, стягнути вказані збитки з ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна».

Представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час та дату судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, що підтверджується корінцем про отримання рекомендованого відправлення.

Оскільки матеріали справи містять достатньо даних щодо прав та взаємовідносин сторін, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін та їх представників.

Дослідивши докази в сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 16.05.2018 року сталася ДТП за участю автомобіля марки «DAEWOO Lanos », державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобілем марки «Renault», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 В результаті зіткнення автомобіль позивача зазначав механічних ушкоджень.

Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06.06.2018 року у справі № 486/644/18 водія ОСОБА_2 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. /а.с.5-6/.

Згідно положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина водія ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, а також обставини цієї ДТП не потребують доказування під час розгляду вказаної цивільної справи.

Згідно наданої позивачем копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , він є власником транспортного засобу марки «DAEWOO Lanos державний номер НОМЕР_1 /а.с 7/.

Відповідно до полісу №АК/7621233 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідач ОСОБА_2 застрахував у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» цивільно-правову відповідальність. Забезпечений транспортний засіб - автомобіль «Renault Kangoo» державний номерний знак НОМЕР_2 . Страховим випадком є подія, внаслідок якої завдана шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу. Страхова сума визначена у розмірі 100 тис. грн. Розмір франшизи - «0» /а.с.40/.

Після настання страхового випадку ОСОБА_1 16.05.2018 року звернувся з заявою до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» про настання страхового випадку по договору страхування. /а.с.76-80/

11.06.2018 року ПрАТ СК «ПЗУ Україна» складено страховий акт № UA2018051600018/L01/01, яким вирішено відшкодувати збитки у розмірі 25 000 грн. /а.с.73/.

Листом ПрАТ СК «ПЗУ Україна» №1292676 від 11.06.2018 позивача повідомлено, що справу відносно події, за участю його автомобіля та автомобіля «Renault», державний номер НОМЕР_2 ними розглянуто та страхове відшкодування у розмірі 25000, 00 грн. буде перераховано протягом 5 робочих днів /а.с.9/.

Згідно з актом виконаних робіт №10 від 27.07.2018 року на ремонт автомобіля «DAEWOO Lanos », державний номер НОМЕР_1 , було витрачено суму в розмірі 46 098, 00 грн., що також підтверджується квитанцією до прибуткового ордеру № 168/13/18 /а.с.10/.

27.06.2018 року ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 направляв претензію про відшкодування шкоди у якій просив відшкодувати йому різницю 21098,00 грн. вартості реальних робіт /а.с.8/.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до статті 29 вказаного Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з врахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Стаття 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Також дана шкода може бути відшкодована страхувальником у межах встановленого договором розміру франшизи.

З наданих позивачем документів вбачається, що фактично на відновлювальний ремонт його автомобіля було витрачено 46098 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №168/13/18 та Актом виконаних робіт №10 від 27.07.2018 року /а.с.10/.

Як вбачається з листа ПрАТ СК «ПЗУ Україна» від 24 січня 2019 року /а.с. 72/, експертиза оцінки матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу не проводилась.

Будь-яких доказів на спростування необхідності здійснення саме таких витрат на відновлювальний ремонт автомобіля позивача відповідачем надано не було.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» у межах ліміту відповідальності, передбаченої указаним договором (за шкоду, заподіяну майну 100 000 грн.), виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну ОСОБА_1 , у наслідок пошкодження, належного йому транспортного засобу у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_2 . Розмір завданої шкоди становить 46098,00 грн., яка не перевищує ліміт відповідальності страховика.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплатив страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Таким чином вимоги про стягнення з ОСОБА_2 майнової шкоди задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, відповідно до вищевикладених вимог закону з ПАТ СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню майнова шкода в розмірі 21 098 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з ПАТ СК «ПЗУ Україна» на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 704,80 грн.

Згідно з частиною ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, в тому числі, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 705 грн., хоча ставка судового збору на момент звернення до суду з даним позовом становила 704,80 грн., у зв`язку з чим йому підлягає поверненню 0,20 грн. надміру сплаченого судового збору.

Відповідно до ч.4 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру б/н від 01.08.2018 року витрати на правничу допомогу позивача склали 1000 грн., до квитанції до прибуткового касового ордеру б/н від 29.06.2018 року витрати на правничу допомогу позивача склали 2000 грн., які суд вважає підлягають стягненню з відповідача ПАТ СК «ПЗУ Україна» на користь позивача у повному обсязі, оскільки підтверджені доказами наявними в матеріалах справи /а.с. 14 зв./.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 164, 265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Приватного Акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування реальних збитків задовольнити частково.

Стягнути з Приватного Акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (вул. Січових Стрільців, 40, м. Київ, поштова адреса вул. Дегтярівська, 62, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код юридичної особи 20782312), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дальник Одеського району Одеської області, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), в рахунок відшкодування шкоди 21 098 (двадцять одну тисячу дев`яносто вісім) гривень.

Стягнути з Приватного Акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (вул. Січових Стрільців, 40, м. Київ, поштова адреса вул. Дегтярівська, 62, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код юридичної особи 20782312), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дальник Одеського району Одеської області, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

ОСОБА_1 в частині позову щодо стягнення майнової шкоди з ОСОБА_2 відмовити.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м. Южноукраїнську Миколаївської області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Дальник Одеського району Одеської області, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) суму надмірно сплаченого судового збору на користь держави (р/р 31216206700010, код КЕКД 22030101, "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", отримувач державний бюджет м. Южноукраїнська, код 37753202, банк одержувача - ГУДСКУ у Миколаївській області, МФО банку 826013) в сумі 0 (нуль) гривень 20 (двадцять) копійок (квитанція від 01 серпня 2018 року №0.0.1098675080.1).

Повний текст рішення буде складений протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду Г.А. Далматова

_________

Повний текст рішення складено 18 квітня 2019 року.