Ухвала суду № 81249330, 17.04.2019, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа № 409/875/19

Провадження №1-кс/409/267/19

У Х В А Л А

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

17 квітня 2019 року смт.Білокуракине

Слідчий суддя Білокуракинського районного суду Луганської області Максименко О.Ю., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, за участю прокурора Трифонової С.Л., за участю адвоката ОСОБА_2, розглянувши винесене в кримінальному провадженні № 12019130440000093 від 14.04.2019 року слідчим СВ Білокуракинського ВП ГУНП в Луганській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 і погоджене прокурором у кримінальному провадженні заступником начальника Білокуракинського відділу Старобільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: вул. Гоголя б. 19 смт. Білокуракине Луганської області, раніше судимого:

- 03.12.2001 Білокуракинським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 215-3, 42, 141, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць. Звільнений 02.10.2003 з Петровської ВК умовно-достроково на 11 м. 20 днів;

- 17.09.2004 Білокуракинським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст. 72, 71 КК України приєднано покарання за вироком від 03.12.2001. Остаточно 1 рік 1 місяць позбавлення волі. Звільнений 17.10.2005 з Перевальської ВК у зв'язку з відбуттям терміну покарання;

- 20.11.2007 Білокуракинським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 296 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. Заміна покарання по постанові Білокуракинського районного суду від 31.01.2008 замінити відстрочку на 2 роки позбавлення волі. Звільнений 29.01.2010 з Суходольської ВК у зв'язку з відбуттям терміну покарання;

- 06.10.2011 Білокуракинським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 25.01.2012 Білокуракинським районним судом Луганської області ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно до 3 років позбавлення волі;

- 11.04.2017 Білокуракинським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання з випробуванням строком на 2 роки, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та додані до клопотання матеріали, -

В с т а н о в и в :

17.04.2019 року до слідчого судді Білокуракинського районного суду Луганської області звернулася слідчий СВ Білокуракинського ВП ГУНП в Луганській області лейтенант поліції ОСОБА_3 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5.

Вивченням клопотання із долученими до нього додатками та заслуховуванням учасників розгляду клопотання встановлено, що 01.03.2019 у денний час доби (більш точного часу встановити не надалось можливим), ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуваючи в смт. Білокуракине Луганської області, провулок Затишний побачив будинок 11. Підійшовши до вказаного будинку у ОСОБА_5 виник протиправний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у житло. Далі, реалізуючи вказаний свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій проти власності, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 підійшов до вікна вищевказаного домоволодіння, витягнувши два скла, одне з яких поклав до підвіконня, а інше на землю біля будинку проник через вікно до вищевказаного будинку. Звідки ОСОБА_5 викрав електричну дриль темно-зеленого кольору марки “VORSKLA” ПМЗ 820 та фен технічний темно-зеленого кольору марки “УРАЛЭЛЕКТРО” ФТ-2000/2, які належать ОСОБА_6. Після чого, ОСОБА_5 поклав вказані речі до сумки та покинув місце злочину.

Цього ж дня ОСОБА_5 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, а саме електричну дриль темно-зеленого кольору марки “VORSKLA” ПМЗ 820 та фен технічний темно-зеленого кольору марки “УРАЛЭЛЕКТРО” ФТ-2000/2 передав своєму знайомому ОСОБА_7 з проханням допомогти продати вказані речі, при цьому запевнивши останнього, що це його речі. ОСОБА_7, не усвідомлюючи істинних злочинних намірів ОСОБА_5, повірив останньому та допоміг у вирішенні даного питання.

Згідно довідки від 16.04.2019 ринкова вартість станом на момент вчинення кримінального правопорушення 01.03.2019 електричної дрилі темно-зеленого кольору марки “VORSKLA” ПМЗ 820 могла становити 920 грн. та фену технічного темно-зеленого кольору марки “УРАЛЭЛЕКТРО” ФТ-2000/2 могла становити 420 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 завдав ОСОБА_6 матеріальних збитків на вказану суму.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Прокурор в судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підтримала та просила його задовольнити з підстав, зазначених в ньому.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання, обґрунтованість підозри не оспорював.

Захисник в судовому засіданні повідомив, що його позиція не повинна розходитися із позицією його підзахисного, а тому вирішення клопотання залишив на розсуд суду.

При обранні запобіжного заходу слідчий суддя повинен встановити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а також оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8; протоколом огляду місця події від 15.04.2019; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5.

Таким чином, в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкцією ч.3 статті 185 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, що підозрюваний не працює, не має постійного джерела доходів, посередню характеристику, відсутність стійких соціальних зв'язків, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.1. ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може ухилитися від органів досудового розслідування та/або суду.

Про існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може здійснити незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, свідчать їх показання не на користь підозрюваного та те, що вони проживають в одній місцевості.

На наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчить те, що він раніше неодноразово судимий, а також відсутність стійких соціальних зв'язків.

Таким чином, беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_5 може ухилитися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, вважає необхідним обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Також суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ у справі «Воляник проти України»). Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. При вирішенні даного питання у відповідності до рішення Європейського суду з прав людини від 27.11.2008 р. у справі «Свершов проти України» судом враховано вік обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, стан здоров'я, майновий стан, а також обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він обвинувачуються та існування ризиків кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При цьому необхідно в ухвалі зазначити, які обов'язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтування розміру застави та можливість її застосування.

Слідчий суддя вважає можливим визначити розмір застави у вигляді тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України, що дорівнює 57630 грн..

Відповідно до ч.7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зі змісту ст. 202 ч.4, 5 КПК України слідує, що підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави - та уповноважена службова особа місця ув'язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ч.3 ст. 182 КПК України зазначає, у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюється уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 42, 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

П ОС Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Білокуракинського ВП ГУНП в Луганській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою обчислювати з моменту його затримання – з 12.00 години 17.04.2019 року.

Визначити дату закінчення дії ухвали – 16.06.2019 року (шістдесят днів).

Встановити ОСОБА_5 заставу в розмірі 57630 (п'ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок № 37317017002672, одержувач ТУ ДСА України в Луганській області, банк одержувача Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26297948.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю.

З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати до слідчого Білокуракинського ВП ГУНП в Луганській області, прокурора та суду за першою вимогою, а також повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця навчання або місця роботи.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області ОСОБА_9