Вирок № 81246054, 18.04.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/2551/19

Провадження № 1-кп/442/220/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої судді - Курус Р.І.,

з участю секретаря - Тацишин Г.Б.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140110000561 від 28.03.2019 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с. Доброгостів, вул. Івана Франка, 156-А Дрогобицького району Львівської області, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженої, має на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючої пекарем у ФОП ОСОБА_2, депутатом не являється, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України,

з участю прокурора: Дубіль О.І.,

обвинуваченої: ОСОБА_1, представника потерпілого: ОСОБА_3, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, 28.03.2019 року о 14.20 год., перебуваючи в приміщенні магазину «Єва» ТОВ «Руш», що на вул. Лесі Українки, 14 в м. Дрогобичі Львівської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, таємно викрала з вітрини вказаного магазину туш для вій ТМ "Loreal- Feling" об’єм мільйона вій, чорного кольору, ємністю 8,5 мл вартістю 218 грн. 17 коп. та олівець для брів "LorealBrowArtistXpert", коричневого кольору вартістю 204 грн. 36 коп., які сховала у правий рукав куртки, однак не довела злочин до кінця з причин, які не залежали від її волі, оскільки при виході з торгового залу магазину була викрита керуючою даного магазину ОСОБА_3

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

09 квітня 2019 року між обвинуваченою ОСОБА_1 та представником потерпілого ОСОБА_3 укладено угоду про примирення. Згідно даної угоди сторони дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України, щодо призначення їй покарання за вчинення даного кримінального правопорушення у виді 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян штрафу в дохід держави.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачена ОСОБА_1 просила вказану угоду з представником потерпілого затвердити. При цьому, беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Представник потерпілого ОСОБА_3 також просить угоду затвердити, зазначивши, що дійсно їй відшкодована завдана злочином матеріальна шкода. Розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Потерпілим від даного кримінального правопорушення є ТОВ «Руш».

Представник потерпілого та обвинувачена добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та закону. Підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з представником потерпілого угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_1, вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, а саме - виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі – оскільки була затримана на місці вчинення злочину, а тому її дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України.

Обвинувачена раніше не судима, покарання яке пропонується в угоді, є покаранням у межах санкцій ч. 1 ст. 185 КК України.

При таких обставинах суд вважає за можливе затвердити угоду про примирення між обвинуваченою та представником потерпілого та призначити узгоджений сторонами вид та розмір покарання обвинуваченій, яке є необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Судом роз'яснено, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до відповідальності, встановленої законом.

З речовими доказами необхідно поступити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України та скасувати заходи по забезпеченню даного криманільного провадження.

Витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Затвердити угоду від 09 квітня 2019 року про примирення між ОСОБА_1 та представником потерпілого ОСОБА_3.

ОСОБА_1 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України, за яким призначити їй узгоджене сторонами угоди про примирення від 09 квітня 2019 року покарання, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Речові докази:

-туш для вій ТМ "Loreal- Feling" об’єм мільйона вій, чорного кольору, ємністю 8,5 мл вартістю 218 грн. 17 коп. та олівець для брів "LorealBrowArtistXpert", коричневого кольору вартістю 204 грн. 36 коп. – повернути потерпілому ТОВ «Руш», код ЄДРПУО 32007740, юридична адреса: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 104 А;

-диск з відеозаписом з камер внутрішнього спостереження з магазину "Єва", які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Скасувати заходи по забезпеченню кримінального провадження, вжиті на підставі ухвали слідчого судді від 30.03.2019 року.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженій та прокурору.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя Курус Р.І.