Вирок № 81245754, 18.04.2019, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

В И Р О К

iменем України

1-кп/330/86/2019

Справа № 330/2830/18

"18" квітня 2019 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Федорець С.В.,

при секретарі судового засідання Шеліповій Ю.О.,

за участю: прокурора Дударенко О.О.,

обвинувачених ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Якимівка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Первозванівка Кіровоградського району Кіровоградської області, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Бузулукський Єсильського району Тургайської області, громадянина України, не працюючого, фактично мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 17.12.2013 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст. 289 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки; 27.03.2017 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України. Кримінальне провадження було закрито у зв`язку з відмовою обвинувачення на підставі ст. 284 ч.1 п.7, ст.ст. 372, 477 ч.3 КПК України; 21.12.2018 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75,76 звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2018 року, о 16-00 годині, обвинувачений ОСОБА_1, за попередньою змовою та в групі з обвинуваченим ОСОБА_2 та з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_3, де діючи умисно, за раптово виниклим умислом, направленим на викрадення чужого майна, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_3 знаходиться в будинку вказаного домоволодіння, та впевнившись, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно викрали глибинний насос «Rudes», вартістю 3400 гривень, який належить потерпілому ОСОБА_3, чим спричинили потерпілому матеріальний збиток на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненому визнав повністю та пояснив суду, що він разом із ОСОБА_2 працювали у потерпілого, бачили насос. Крім того пояснив, що із потерпілим у них виник конфлікт, в результаті якого вони з ОСОБА_2 вирішили викрасти нанос, який бачили раніше. Реалізовуючи свій план, 31 жовтня 2018 року, вони, разом із ОСОБА_2 прийшли на територію будинку АДРЕСА_3 та поки потерпілий знаходився у будинку викрали глибинний насос.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненому визнав повністю та надав покази, які були аналогічні показам ОСОБА_1

Потерпілий в судове засідання не з`явився, надав на адресу суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності через незадовільний стан його здоров`я.

Відповідно до ст. 349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження в судовому засіданні доказів, щодо фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених, та дослідженням матеріалів судового провадження, які характеризують особу обвинувачених.

Аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню, суд вважає, що винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні ними кримінального правопорушення доведена в ході судового розгляду.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ними правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинувачених, відношення самих обвинувачених до вчиненого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах не перебуває.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає те, що він провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, своїми правдивими показаннями сприяв встановленню істини.

Обставиною, яка обтяжує вину обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який раніше не судимий, свою вину визнав повністю, кримінальним правопорушенням тяжкої шкоди не завдано, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, та за цих підстав вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікуються його дії у вигляді позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України - з іспитовим терміном, застосувавши також положення статті 76 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, за місцем проживання характеризується задовільно, на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах не перебуває.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає те, що він провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, своїми правдивими показаннями сприяв встановленню істини.

Обставиною, яка обтяжує вину обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який раніше судимий, має не зняту, не погашену у встановленому законом порядку судимість, однак враховуючи те, що обвинувачений свою вину визнав повністю, кримінальним правопорушенням тяжкої шкоди не завдано, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, та за цих підстав вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікуються його дії із застосуванням ст.ст. 70, 72 КК України у вигляді позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України - з іспитовим терміном, застосувавши також положення статті 76 КК України.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1від відбуття призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку - 1 (одного) року не скоїть нового кримінального правопорушення.

На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, та періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

ОСОБА_2визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом повного поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 грудня 2018 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку - 3 (трьох) років не скоїть нового кримінального правопорушення.

На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, та періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речовий доказ: глибинний насос «Rudes», який переданий на відповідальне зберігання до камери схову Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області (квитанція № 420, провадження № 12018080170000602, дата вилучення 01.11.2018 року, дата отримання 29.11.2018 року), - повернути потерпілому ОСОБА_3 за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Якимівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: