Рішення № 81245074, 16.04.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

16.04.2019 Справа № 331/6021/18

Провадження № 2/331/319/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16.04.2019 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Антоненко М.В.

за участі секретаря Андрієнко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Фізична особа підприємець ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ФОП ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП.

В обґрунтування позову зазначено що, 22 серпня 2018 року о 15 годині 24 хвилини на пр. Соборному,75 в м Запоріжжя відбулася ДТП.

Автомобіль «Фольксваген - Гольф», державний номер АВ 2481 CM під керуванням ОСОБА_2 в порушення правил дорожнього руху здійснив наїзд на його автомобіль НОМЕР_1, який стояв позаду, в наслідок чого автомобіль ОСОБА_1 зазнав значних технічних ушкоджень.

Зазначений факт був зафіксований органами поліції, на що був складений відповідний протокол про порушення.

По вказаному факту органами поліції був складений протокол про адміністративне порушення, який був розглянутий Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 21.10.2018 року.

З ініціативи винної особи, що скоїла правопорушення - ОСОБА_2, було запропоновано здійснити технічний огляд автомобіля, що належить позивачу ОСОБА_1, з зазначенням конкретного підприємця - ОСОБА_3.

Візуальний огляд був проведений в присутності учасників ДТП, на що був оформлений ОСОБА_4 № АБ - 0062 від 10.09.2018 року.

Згідно пред’явленого рахунку-фактури, з урахуванням знижки, наданої ОСОБА_2, була визначена вартість відновлюваного ремонту в сумі - 6665,58 грн..

Свої обов’язки по сплаті шкоди, заподіяної йому, винна особа - ОСОБА_2 не виконав.

З метою захисту своїх інтересів, пов’язаних з нанесенням йому шкоди, позивач ОСОБА_1 був змушений звернутися за послугами адвоката.

Згідно договору про надання правової допомоги з цієї пригоди, ОСОБА_1 здійснив плату адвокату в сумі 1500,00 грн..

В наслідок неправомірних дій відповідача, ОСОБА_1, як пенсіонер, учасник бойових дій, відчуває глибокі моральні страждання, так як його дружина, здійснює представницькі функції в органах, та закладах по їх забезпеченню медичним обладнанням, та іншими медичними засобами.

Її пересування в межах м. Запоріжжя, та за межами міста здійснювалось його транспортним засобом, яке в наслідок ДТП позбулося своїх представницьких якостей.

З приводу цього в їхній сім’ї з’явилися непорозуміння, що призвело до сварок, та розладу в сім’ї.

Завдану йому відповідачем моральну шкоду він оцінює в розмірі 10000,00 грн.

На підставі вищевикладеного просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його корись 6665,58 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на його корись 10000,00 (десять тисяч) грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на його корись збитки, пов’язані зі сплатою правової допомоги адвоката в розмірі 1500,00 (одна тисяча п’ятсот) грн..

Виплати, пов’язані з сплатою судового збору покласти на відповідача.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2018 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Справу призначено у підготовче судове засідання на 12.02.2019 року на 11 год. 00 хв.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду на 16.04.2019 року на 09 год. 00 хв.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат ОСОБА_5 підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити. Наполягали на винесенні заочного рішення.

За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений. У наданий судом час, в тому числі до початку розгляду справи по суті, письмовий відзив до суду не надав, не заявив клопотань про витребування/надання доказів, не вказав причини неможливості подання доказів, враховуючи строки розгляду справи. За таких обставин, враховуючи строки розгляду справи, можливість подання сторонами будь-яких доказів, суд розглянув справу без участі відповідача на підставі наданих сторонами доказів.

У судове засідання ФОП ОСОБА_3 не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином, повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що 22.08.2018 року, о 15 год. 24 хв., в м. Запоріжжі, по пр. Соборному, 75, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_2., під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль НОМЕР_3, водія ОСОБА_1, який стояв, чим порушив п.10.9 Правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.10.2018 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с. 10).

З ініціативи винної особи, що скоїла правопорушення - ОСОБА_6, було запропоновано здійснити технічний огляд автомобіля, що належить позивачу ОСОБА_1, з зазначенням конкретного підприємця - ОСОБА_3.

Візуальний огляд був проведений в присутності учасників ДТП, на що був оформлений ОСОБА_4 № АБ - 0062 від 10.09.2018 року.

Згідно пред’явленого рахунку-фактури, була визначена вартість відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_3, яка склала 6665,58 грн.. (а.с. 4).

Відповідно до листа Моторно (транспортне) страхового бюро України (МТСБУ) № 3.1-05/27957 від 04.09.2018 зазначено: «Транспортний засіб Opel з номерним знаком АР8982АР не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та не є небезпечним, а тому МТСБУ не має правових підстав для здійснення відшкодування з фонду захисту потерпілих». (а.с. 9).

Так відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до вимог п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та вимог п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 440, 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно з вимогами п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Згідно з вимогами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За правилами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 20 січня 2016 року розглянув справу № 6 - 2808 цс 15, предметом якої був спір про відшкодування шкоди. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним.

При визначенні розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу «Opel Omega», д.н. НОМЕР_4, суд приймає до уваги поданий позивачем ОСОБА_4 № АБ - 0062 від 10.09.2018 року. Будь-яких заперечень відповідача проти рахунку-фактури спеціаліста матеріали справи не містять. Також відсутні докази щодо неповноти, неточності, невідповідності та які б спростовували висновок ФОП ОСОБА_3.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вартість матеріального збитку власнику автомобіля НОМЕР_3, складає 6665,58 грн.

На теперішній час відповідач ОСОБА_2 шкоду заподіяну ОСОБА_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди не відшкодовано, а тому позов в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завданої матеріальної шкоди в сумі 6665,58 грн. підлягає задоволенню.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказав, що крім завданого матеріального збитку транспортному засобу, він також поніс витрати за проведене дослідження для визначення матеріального збитку в розмірі 1500 грн. На підтвердження даних доводів позивач надав квитанцію на підтвердження сплати послуг в розмірі 1500 грн. Тому дані витрати також підлягають стягненню з відповідача. (а.с.5).

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з*ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Як встановлено в судовому засіданні, пошкодження автомобіля стались через неправомірні дії відповідача, якими позивачу завдано і моральну шкоду. При визначені розміру моральної шкоди судом враховані пояснення позивача щодо спричинення йому моральної шкоди, завданої неправомірними діями відповідача, які полягають в душевних стражданнях, спричинених в результаті пошкодження автомобіля, неможливості ним користуватись і вести звичний спосіб життя, втрати спокою, сварок у сім*ї, отримання душевних хвилювань, і в цій частині суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в сумі 10000,00 грн.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає 704,80 гривень судового збору.

Керуючись п. п. 4, 6, 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заданої джерелом підвищеної небезпеки», п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст. ст. 22, 979, 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_6, третя особа: Фізична особа підприємець ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_5, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на відшкодування завданої матеріальної шкоди 6665 гривень 58 копійок, на відшкодування завданої моральної шкоди 10 000 гривень, витрати на складення рахунку-фактури 1500 гривень, а всього 18 165 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят п’ять) гривень 58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1) на користь на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України, місце знаходження вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 704 гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу. ХШ «Перехідні Положення» ЦГІК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: М.В. Антоненко