Рішення № 81244834, 17.04.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/2761/19

2-о/310/177/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Бердянський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_2 про встановлення факту,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту народження дитини, в якій вказала, що її донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває в АР Крим в м. Сімферополь. Під час вагітності була загроза її переривання, тому вона опинилася в лікарні де проходила лікування. 20.12.2018 року в м. Сімферополь АР Крим у її доньки народилась дитина чоловічої статі, якій вона надала ім’я ОСОБА_3, а по батькові ОСОБА_4 відповідно до ст. 135 СК України. Вказала, що АР Крим є тимчасово окупованою територією України і на цій території органи державної влади України не здійснюють своїх повноважень. Для реєстрації в законному порядку факту народження дитини вона звернулась до відділу ДРАЦС по м. Бердянську, де їй повідомили у письмовій формі про відмову у реєстрації народження дитини, у зв’язку з тим, що надані нею документи не відповідають формі визначеної українським законодавством. Встановлення факту народження необхідно їй для державної реєстрації народження дитини та отримання свідоцтва про народження для того, щоб мати з дитиною могли повернутися в м. Бердянськ, оскільки на даний час існують певні обмеження під час перетинання кордону між АР Крим та іншою частиною України. Просила встановити факт народження у ОСОБА_2 дитини чоловічої статі – ОСОБА_3, 20 грудня 2018 року у м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна. Записати відомості про матір: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянка України, зареєстрована за адресою: Україна АДРЕСА_1. Записати відомості про батька відповідно до ст. 135 СК України: ОСОБА_5, громадянин України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Представник Бердянського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Родинні зв’язки між заявником та ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про народження (повторно) серія І-ЖС №370139 від 05.09.2018 року (а.с. 8).

Згідно копії паспорту серія СВ №086640 ОСОБА_2 є громадянкою України (а.с. 3).

На підтвердження факту народження дитини заявник надала суду копію виписного епікризу із акушерського стаціонару від 24.12.2018 року, копію виписного епікризу від 24.12.2018 року, які видані органами на території м. Сімферополь АР Крим (а.с. 11, 12).

Крім того, факт народження дитини підтверджується копіями обмінної картки №1493, довідкою №206/27 від 15.10.2018 року, виданою «Сімферопольським клінічним пологовим будинком №1» про те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на обліку з діагнозом вагітність (а.с. 9, 10).

Статтею 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупованою територією визначається:

1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;

2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

3) повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.

Відповідно до частин 1-3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи і органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та Законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсними і не створює правових наслідків.

Аналізуючи докази, які підтверджують факт народження дитини, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey». «Cypms v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic о f Moldova and Russia». «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій територій треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Згідно ч. 1 ст. 144 СК України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась із заявою про реєстрацію народження дитини, але 05.04.2019 року Бердянським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області їй було відмовлено у проведенні державної реєстрації народження, оскільки надані заявником документи є недійсними на території України і не створюють правових наслідків (а.с. 15)

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Судом встановлено, що заявник не має можливості отримати документ, що підтверджує факт народження дитини, а зібрані по справі докази вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту народження у ОСОБА_2 20 грудня 2018 року дитини чоловічої статі – ОСОБА_3, який народилась у м. Сімферополь АР Крим.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 315-319, 354 ЦПК України, ст. ст. 3, 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4) про встановлення факту, заінтересовані особи Бердянський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 42565022, місцезнаходження: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Лютеранська, буд. 1), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1) задовольнити.

Встановити факт народження в м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна 20 грудня 2018 року дитини чоловічої статі – ОСОБА_3, матір’ю якого є громадянка України – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована за адресою: Україна, АДРЕСА_1, батьком якого відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України є громадянин України – ОСОБА_5.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя