Ухвала суду № 81243149, 18.04.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

18.04.2019 Єдиний унікальний номер 422/5205/12

Єдиний унікальний номер 422/5205/12

Провадження № 4с/205/12/19

УХВАЛА

18 квітня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: Новокодацький відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Кредитна спілка «Взаємний кредит», на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, –

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2019 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшли матеріали скарги ОСОБА_1, заінтересована особа Новокодацький ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2019 року скаргу прийнято до розгляду і відкрито провадження.

Скаржник у своїй заяві, додаткових поясненнях, та у ході судового розгляду скаржник та його представник посилався на те, що на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2012 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 080910-к від 08 вересня 2010 року у розмірі 250 986 гривень 50 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки – квартиру № 40, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Парусний, буд. 6, яка належить ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та визначено спосіб реалізації предмета іпотеки. На виконання вказаного рішення 18 липня 2014 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист № 8/205/7/14 (2/422/4079/2012). Постановою старшого державного виконавця Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 11 січня 2019 року відкрито виконавче провадження № 58054640. Вказану постанову було направлено поштою та отримано скаржником 17 січня 2019 року. З постановою про відкриття виконавчого провадження не погоджується з огляду на те, що вона винесена з пропуском строку пред’явлення виконавчого листа до виконання, який відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» у редакції на час видачі виконавчого документа становив один рік. Також посилався на те, що боржниками у виконавчому провадження є чотири особи, проте судом у рішенні не зазначено про солідарне виконання обов’язку, тому державним виконавцем неправомірно збільшено обсяг зобов’язань за кредитними зобов’язаннями та відповідно невірно визначена сума виконавчого збору, який підлягає до стягнення з ОСОБА_1 Просив суд визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 11 січня 2019 року.

Представник Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала, з підстав, викладених у відзиві на скаргу, у якому зазначено, що 11 січня 2019 року до Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області надійшла заява КС «Взаємний кредит» та виконавчий лист, виданий Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 18 липня 2014 року № 422/5205/12 (справа № 8/205/7/14), а також докази сплати авансового внеску. Відповідно до вимог ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області 11 січня 2019 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 58054640, копії якої було направлено сторонам виконавчого провадження. Виконавчий лист, виданий Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 18 липня 2014 року № 422/5205/12 (справа № 8/205/7/14), неодноразово перебував на примусовому виконанні у ВДВС, про що свідчать позначки на самому виконавчому документі. Остання позначка про перебування виконавчого листа на виконанні датована 28 березня 2017 року, таким чином, строк пред’явлення виконавчого документа до виконання переривався. Вказане підтверджує, що стягувачем не пропущений строк для пред’явлення виконавчого листа до виконання, а поданий виконавчий документ відповідає вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», тому державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. Крім цього, зазначав, що резолютивна частина рішення для державного виконавця є зрозумілою, у ній чітко зазначено порядок примусового виконання, та наявні відповідні ідентифікуючі дані одного боржника – ОСОБА_1 Щодо розміру виконавчого збору представник Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області зазначив, що виконавчий збір стягується у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню. Загальна сума боргу складає 250 986 гривень 50 коп., таким чином сума виконавчого збору складає 25 098 гривень 65 коп., що становить 10 відсотків від суми боргу. Всі дії державного виконавця були направлені виключно на виконання вимог ЗУ «Про виконавче провадження». Представник заінтересованої особи зазначала, що скарга боржника не має правового обґрунтування, не доведено порушення його прав, тому просила у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

Заінтересована особа КС «Взаємний кредит» у судове засідання свого представника не направила, про час та дату судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Вислухавши пояснення скаржника, його представника та представника Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає, що скарга на дії державного виконавця задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 січня 2019 року до Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області надійшла заява КС «Взаємний кредит» про прийняття до виконання виконавчого листа № 8/205/7/14 (2/422/4079/2012), виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 18 липня 2014 року про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості на загальну суму 250 986 гривень 50 коп. на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 39, 40-41).

10 грудня 2018 року КС «Взаємний кредит» було сплачено авансовий внесок до Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області у розмірі 5 019 гривень 73 коп. (а.с. 42).

Постановою старшого державного виконавця Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 11 січня 2019 року було відкрито виконавче провадження № 58054640 (а.с. 44) з виконання виконавчого листа № 8/205/7/14, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 18 липня 2014 року.

Виконавчий лист № 8/205/7/14, виданий Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 18 липня 2014 року, перебував на виконанні ДВС раніше та його було повернуто стягувачу 22 грудня 2015 року на підставі п. 4 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції 1999 року), та після повторного звернення виконавчого документу до виконання – 28 березня 2017 року повернуто на підставі п. 4 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с. 41).

Згідно із ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з положенням п. 1 ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв’язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника – з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Пунктом 1 частини 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 2 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову – у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника – фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий збір – це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною 4 статті 27 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз’яснення відповідного рішення.

Таким чином, старшим державним виконавцем Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області правомірно прийнято до виконання виконавчий лист, оскільки стягувачем виконавчий лист було пред’явлено до стягнення у 2015 році та 2017 році, тобто строк пред’явлення до виконання не сплив. З урахуванням положень ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» строк пред’явлення до виконання виконавчого листа спливає 28 березня 2020 року, оскільки постановою державного виконавця від 28 березня 2017 року виконавчий лист було повернуто стягувачеві на підставі п. 4 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Разом з тим, стягувачем КС «Взаємний кредит» було пред’явлено до примусового виконання оригінал виконавчого листа, платіжне доручення, що підтверджує сплату авансового внеску, а також заяву про прийняття до примусового виконання виконавчого листа, тобто виконано у повному обсязі вимоги ч.ч. 1, 2 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», тому у державного виконавця відсутні правові підстави для повернення виконавчого документу та ним правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Щодо посилань заявника у скарзі, що резолютивна частина є не зрозумілою для виконання, тому державний виконавець мав би звернутися до суду із заявою про роз’яснення судового рішення, суд зазначає наступне.

Частина 1 ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» надає право державному виконавцю або стороні виконавчого провадження звернутися до суду із заявою про роз’яснення рішення. Вказана норма надає саме право, а не зобов’язує державного виконавця здійснити звернення, а також законом не визначено це як підставу для повернення виконавчого листа. Також слід зазначити, що вказаною нормою Закону передбачена можливість звернення до суду із заявою про роз’яснення рішення, якщо його резолютивна частина є незрозумілою, разом з тим, представник ВДВС у ході судового засідання зазначила, що державному виконавцю, на виконанні якого перебуває виконавчий лист, зміст резолютивної частини рішення є зрозумілим, а самому ОСОБА_1 як стороні виконавчого провадження надано право звернутися до суду із заявою про роз’яснення рішення суду, проте ним заява до суду подана не була.

Що стосується посилань скаржника на те, що державним виконавцем неправомірно було визначено розмір виконавчого збору у сумі 25 098 гривень 65 коп., то при визначенні його розміру державний виконавець виходив із загальної суми заборгованості, вказаної у виконавчому листі, та вимог ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження». Інший порядок розрахунку розміру виконавчого збору чинним законодавством не передбачений.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що державним виконавцем постанову про відкриття виконавчого провадження було винесено з додержанням вимог ЗУ «Про виконавче провадження», скаржником не доведено порушення державним виконавцем норм чинного законодавства при вчиненні виконавчих дій, суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Згідно із ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Таким чином, враховуючи, що вимоги скарги задоволенню не підлягають, із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 768 гривень 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 5 ст. 12, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 26, ч.ч. 1, 2 ст. 27, ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження», ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 260, ч. 3 ст. 451, ст. 452 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1, заінтересовані особи: Новокодацький відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Кредитна спілка «Взаємний кредит», на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: 49017, АДРЕСА_2) на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: