Рішення № 81243068, 01.04.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

01.04.2019 Єдиний унікальний номер 205/9618/18

Єдиний унікальний номер № 205/9618/18

Провадження № 2/205/187/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді – Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання – Піменової М.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»» до ОСОБА_1 про стягнення суми, –

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування»» 27.12.2018 року звернулось до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача про стягнення суми. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 17.01.2016 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «ВАЗ», д/н 76873АА, під керуванням ОСОБА_1, та «Volkswagen», д/н НОМЕР_1. Особою винною в скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди є відповідач. Автомобіль «Volkswagen», д/н НОМЕР_1, застрахований позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту від 25.06.2015 року. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобілю НОМЕР_2, склала 25144,01 грн. Згідно умов Договору позивач виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 25144,01 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 25144,01 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.02.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений в ухвалі строк відзив на позов не надав.

Представник третьої особи у встановлений в ухвалі строк пояснень щодо позову не надав.

На підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 25.06.2015 року між ПрАТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 50089а5дж, згідно з яким ПрАТ «СК «АХА Страхування» застрахувало майнові інтереси потерпілого, пов’язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Volkswagen», д/н НОМЕР_1 (а.с. 6-8).

17.01.2016 року о 17-50 годині ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ», д/н 76873АА, по території гаражного кооперативу «Комунар», що розташований за адресою: м. Дніпро, пров. Крсноармійський, буд. 49А під час руху заднім ходом скоїв наїзд на автомобіль марки «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, що стояв позаду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали технічні пошкодження, чим завдана матеріальна шкода, постраждалих немає. Водій ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп’яніння (зіниці очей не реагують на світло, млява вимова, стійкий запах алкоголю), і на вимогу інспектора ДПС від проходження медичного огляду для встановлення стану сп’яніння відмовився у присутності двох свідків (а.с. 5).

Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1, який керував автомобілем марки «ВАЗ», д/н 76873АА, що підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.01.2016 року (а.с. 5).

Позивачем на підставі страхового акту № АХА2001038 від 25.01.2016 року було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 25144,01 грн. (а.с. 22).

Згідно зі статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (суброгація).

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов'язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.

В той же час, відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку про її застосування за таких умов: 1. Право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею зобов'язання перед потерпілим. 2. Регрес застосовується після припиненні зобов'язання з відшкодування шкоди.

Таким чином, регрес у правовідносинах страхування характеризується тим, що страховик одержує право стягнути суму виплаченого відшкодування не лише з третьої особи, а й із самого страхувальника. Право страховика на пред'явлення регресної вимоги передбачене, зокрема, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто виникає з правовідносин страхування відповідальності.

Право подати регресний позов до самого страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, виникає у страховика лише з припиненням основного деліктного зобов'язання за фактом здійснення ним виплати страхового відшкодування на користь сторони потерпілого – кредитора в деліктному зобов'язанні.

Отже, зважаючи на викладене, в цьому конкретному випадку відбувся перехід до позивача (ПрАТ «СК «АХА Страхування») після виплати страхового відшкодування потерпілому за договором майнового страхування від останнього прав кредитора до особи, відповідальної за завдані збитки (суброгація). Тобто саме положення статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» регулюють спірні правовідносини між сторонами у справі, яка переглядається.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.03.2018 року по справі № 61-5784св18, а тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватись при застосуванні відповідних норм права.

Таким чином, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв’язку у сукупності, суд дійшов висновку щодо стягнення з відповідача на користь ПрАТ «СК «АХА Страхування» суми страхового відшкодування в розмірі 25144,01 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (а.с. 3) покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15-16, 979, 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 4, 12-13, 82, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 258-259, 263-266, 280, 282-284, 289, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»» (код ЄДРПОУ: 20474912, місцезнаходження: 04070 м. Київ, вул. Іллінська, 8) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) про стягнення суми – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»» (код ЄДРПОУ: 20474912, місцезнаходження: 04070 м. Київ, вул. Іллінська, 8) суму страхового відшкодування в розмірі 25144,01 грн. (двадцять п’ять тисяч сто сорок чотири гривні 01 копійка).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»» (код ЄДРПОУ: 20474912, місцезнаходження: 04070 м. Київ, вул. Іллінська, 8) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду, яка відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 01 квітня 2019 року.

Суддя Н.В. Басова