Ухвала суду № 81242761, 02.04.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2243/19

Провадження № 1-кс/202/3735/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєльченко Л.А.,

за участю секретаря Шишлянніков О.В.,

слідчого Заставської В.В.,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2, про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019040010000087 від 23.03.2019 року,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло зазначене клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019040010000087 від 23.03.2019 року.

З клопотання убачається, що в провадженні слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019040010000087 від 23.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Слідчий зазначає, що 28.03.2019 року, о 15:45 год., в службовому кабінеті начальника Самарського районного відділу в місті Дніпрі Головного управління Державної Міграційної служби у Дніпропетровській області, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Космонавтів, буд., 4 затримано ОСОБА_3, який перебуває на посаді начальника Самарського районного відділу в місті Дніпрі Головного управління Державної Міграційної служби у Дніпропетровській області, за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди у розмірі 3000,00 доларів США для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме за здійснення впливу на прийняття рішення прокурором у кримінальному провадженні №120170040700001219 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, щодо прийняття правової позиції та зменшення ризиків щодо задоволення клопотання позивача (скаржника) про зняття арешту з нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Так, 28.03.2019 року, у період часу з 16:27 год. до 16:50 год., за участю начальника Самарського районного відділу в місті Дніпрі Головного управління Державної Міграційної служби у Дніпропетровській області ОСОБА_3 слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області проведено обшук в автомобілі марки «CHEVROLET EPICA LS» з державним реєстраційним номером АЕ 9599 СО зеленого кольору, який належить ОСОБА_3 В результаті обшуку автомобіля виявлено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії АЕС № 302561 на ім’я ОСОБА_3 Виявлене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії АЕС № 302561 на ім’я ОСОБА_3 та автомобіль марки «CHEVROLET EPICA LS» з державним реєстраційним номером АЕ 9599 СО були вилучені.

28.03.2019 року зазначені вище речі, предмети, визнано речовим доказом, про що винесено відповідну постанову.

Таким чином, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії АЕС № 302561 на ім’я ОСОБА_3 та автомобіль марки «CHEVROLET EPICA LS» з державним реєстраційним номером АЕ 9599 СО, зеленого кольору, VIN-Y6DLF69KE8B132896, 2008 року випуску, що належить ОСОБА_3, у подальшому можуть підлягати конфіскації, як майно, яке належить обвинуваченому, та можуть бути використані як доказ факту, обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У зв’язку з викладеним з метою збереження речових доказів слідчий просила накласти арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії АЕС № 302561 на ім’я ОСОБА_3 та автомобіль марки «CHEVROLET EPICA LS» з державним реєстраційним номером АЕ 9599 СО, зеленого кольору, VIN-Y6DLF69KE8B132896, 2008 року випуску, що належить ОСОБА_3, з обов’язковим позбавленням прав на відчуження, розпорядження та користування.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Вислухавши слідчого, дослідивши клопотання із доданими до нього матеріалами, матеріали кримінального провадження № 42019040010000087 від 23.03.2019 року, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019040010000087 від 23.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до протоколу обшуку від 28.03.2019 року в ході проведення обшуку автомобіля марки «CHEVROLET EPICA LS», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, було виявлено та вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії АЕС № 302561 на ім’я ОСОБА_3 та автомобіль марки «CHEVROLET EPICA LS» з державним реєстраційним номером АЕ 9599 СО, зеленого кольору, VIN-Y6DLF69KE8B132896, 2008 року випуску, що належить ОСОБА_3

Постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 від 28.03.2019 року свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії АЕС № 302561 на ім’я ОСОБА_3 та автомобіль марки «CHEVROLET EPICA LS» з державним реєстраційним номером АЕ 9599 СО, зеленого кольору, VIN-Y6DLF69KE8B132896, 2008 року випуску, що належить ОСОБА_3, визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 від 28.03.2019 року, вилучений під час проведення обшуку 28.03.2019 року автомобіль марки «CHEVROLET EPICA LS» з державним реєстраційним номером АЕ 9599 СО, зеленого кольору, VIN-Y6DLF69KE8B132896, 2008 року випуску, що належить ОСОБА_3, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42019040010000087 від 23.03.2019 року, приходжу до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки вказаний автомобіль може містити відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюватимуться під час кримінального провадження, а також в подальшому може підлягати конфіскації. Крім того, визнання вказаного автомобіля речовим доказом відповідає вимогам ст. 98 КПК України, тому відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України є підстави для накладення арешту з метою забезпечення речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Разом з цим, вважаю недоведеним посилання слідчого на необхідність накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії АЕС № 302561 на ім’я ОСОБА_3, оскільки слідчим не доведено значення вказаного документу для досудового розслідування, не обґрунтовано можливості його використання в якості доказу кримінально-протиправної діяльності, у зв’язку з чим в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 задовольнити частково.

Накласти арешт на автомобіль марки «CHEVROLET EPICA LS», реєстраційний номер НОМЕР_1, зеленого кольору, VIN-Y6DLF69KE8B132896, 2008 року випуску, що належить ОСОБА_3.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Виконання ухвали про арешт майна доручити слідчому СУ ГУНП в Дніпропетровській області майору поліції ОСОБА_1

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Бєльченко Л.А.