Вирок № 81241961, 18.04.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3162/19

(1-кп/199/338/19)

ВИРОК

іменем України

18 квітня 2019 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Щербини-Почтовик І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Єфременко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12019040630000476 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2019, відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1, який народився у 1985 році травня місяця 13 дня у м. Молочанськ Токмацького району Запорізької області, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_2, не працевлаштованого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, громадянина України, українця, не маючого на утриманні неповнолітніх і непрацездатних, -

у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.263 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор – Лютий А.В.

обвинувачений – ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1, приблизно о 08 годині 00 хвилин, перебував на звалищі поблизу будинку №104 по вул. Берегова в м. Дніпро, де у кущах, на землі побачив поліетиленовий пакет білого кольору. Підібравши вказаний пакет, ОСОБА_1 в середині виявив предмет схожий на пістолет, який визначив для себе як вогнепальну зброю. В цей час, у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, направлений на придбання та носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на придбання та носіння вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу, в цей же день та час, тобто 03.04.2019, приблизно о 08 годині 02 хвилин, ОСОБА_1, порушуючи положення ст. 39 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, не маючи дозволу, передбаченого положенням «Про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, перебуваючи на звалищі у районі будинку № 104 по вул. Береговій у м.Дніпро, привласнив знайдений зазначений вище пістолет, який поклав у внутрішню нагрудну праву кишеню одягнутої на ньому куртки чорного кольору, після чого почав прогулюватися вулицями міста Дніпра. Таким чином, ОСОБА_1 незаконно придбав та почав носити при собі вогнепальну зброю.

Далі, 03.04.2019, приблизно о 13 годині 20 хвилин, ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, знаходився біля будинку №20 по вул. Самарській, в м. Дніпро, де був зупинений працівниками поліції, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 175-1 КУпАП, а саме «Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях». Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від 03.04.2019 серія АПР18 №301113, працівниками поліції згідно з Законом України «Про Національну поліцію», відповідно до ст.ст. 32, 34 провели превентивні заходи, а саме: згідно з п. 4 ст. 32 «Перевірка документів» - якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо; згідно з п. 2 ст. 34 «Поверхнева перевірка» - поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб. На запитання працівників поліції чи маються у ОСОБА_1 заборонені для зберігання предмети, останній відповів, що він зберігає при собі пістолет, у зв`язку із чим співробітниками поліції було викликано слідчо-оперативну групу Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Далі, 03.04.2019 у період часу з 13 години 30 хвилин до 13 години 50 хвилин, за адресою: м. Дніпро, вул. Самарська, 20, слідчим СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2, у присутності двох понятих, проведено огляд місця події, в ході якого ОСОБА_1 дістав з правої нагрудної внутрішньої кишені одягнутої на ньому куртки чорного кольору та надав для огляду слідчому предмет, зовні схожий на пістолет, який було вилучено.

Вилучений у ОСОБА_1, в ході проведення огляду його речей від 03.04.2019 предмет, є ручною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю – однозарядним пістолетом, який придатний для проведення пострілів патронами калібру 5,6 мм кільцевого запалення. Пістолет виготовлений саморобним способом.

Умисні дії ОСОБА_1, які виразились у придбанні та носінні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого ОСОБА_1 у суді.

Як пояснив ОСОБА_1 суду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, він визнає повністю і у вчиненому кається. Не оспорюючи фактичні обставини справи обвинувачений, підтвердив обставини про час і місце вчиненого ним кримінального правопорушення. ОСОБА_1 пояснив, що він дійсно, 03.04.2019, приблизно о 08 годині 00 хвилин, перебував на звалищі поблизу будинку №104 по вул. Береговій в м. Дніпро, у кущах, на землі побачив поліетиленовий пакет білого кольору, в середині якого був предмет схожий на пістолет. Того ж дня, а саме 03.04.2019, приблизно о 13 годині 50 хвилин, у м. Дніпро по вул. Самарській, 20, у присутності двох понятих, він добровільно видав з правої нагрудної внутрішньої кишені одягнутої на ньому куртки чорного кольору та надав для огляду слідчому предмет, зовні схожий на пістолет, який було вилучено.

ОСОБА_1 просив суд суворо не карати, врахувати щиросерде каяття.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується, окрім визнання ним своєї вини, письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні.

Так, відповідно до протоколу огляду від 03.04.2019 у період часу з 13 години 30 хвилин до 13 години 50 хвилин, за адресою: м. Дніпро, вул. Самарська, 20, слідчим СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2, у присутності двох понятих, проведено огляд місця події, в ході якого ОСОБА_1 дістав з правої нагрудної внутрішньої кишені одягнутої на ньому куртки чорного кольору та надав для огляду слідчому предмет, зовні схожий на пістолет, який було вилучено.

За результатами Висновку експерта № 7/3.1/222 від 12.04.2019, вилучений у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, в ході проведення огляду його речей від 03.04.2019 предмет, є ручною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю – однозарядним пістолетом, який придатний для проведення пострілів патронами калібру 5,6 мм кільцевого запалення. Пістолет виготовлений саморобним способом по типу однозарядних пістолетів для стрільби патронами калібру 5,6 мм кільцевого запалення.

Відповідно до постанови слідчого від 16.04.2019 речовим доказом визнано: предмет, виявлений та вилучений у ОСОБА_1

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст.94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Судом встановлено, що вказані у вироку та дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому злочину, доведеності вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні. Об'єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаного в суді обвинуваченого у суду немає, оскільки ОСОБА_1 суду пояснив, що він добре розумів протиправність своїх дій, як і добре розумів їх наслідки.

При цьому, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження.

3.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 і його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як такі, що виразилися у придбанні та носінні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

4.Обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання.

Суд відносить визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, та каяття обвинуваченого до обставин, що пом’якшують покарання, оскільки вій визнав свою вину, проявив дійове каяття, що характеризуючи суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

5.Мотиви призначення покарання та звільнення від відбування покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, який скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, не працює, за місцем проживання скарг не надходило, не має на утриманні неповнолітніх і непрацездатних, не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра.

Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:

вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити покарання у виді позбавлення волі із встановленням відповідно до вимог ст. 75 КК України іспитового строку та із покладенням обов’язків визначених ст. 76 КК України, обвинуваченого, який просив суворо не карати, також суд враховує наявність обставин, що пом’якшують покарання та відсутність обставин що обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 263 КК України.

Разом із наведеним суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1, без реального відбування покарання та враховуючи обставини, що пом’якшують покарання, прийшов до висновку про звільнення від відбування покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України та із покладенням обов’язків передбачених ст. 76 КК України. Оскільки іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

Оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Саме визначене покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, призначення покарання без застосування положень ст.ст. 75,76 КК України, буде досить суворим, враховуючи особу обвинуваченого, буде суперечить вимогам ст.65 КК України і не бути сприяти вихованню ОСОБА_1 в дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством тощо.

6.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 - не обирався.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_1, необхідно стягнути на користь держави витрати пов’язані із проведенням судової експертизи.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до п.9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3(три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ: предмет, виявлений та вилучений у ОСОБА_1, - (зберігається в камері схову речових доказів АНД ВП ДВП ГУНП порядковий номер 01354) – знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати пов’язані із проведенням експертизи зброї – в сумі 1256.08 гривень (висновок експерта № 7/3.1/222 від 12.04.2019 – одержувач платежу: УК у Шевченківському районі м. Дніпра /Шев.р/24060300, код ЄДРПОУ 37989274 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку № 31111115004004)

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, – з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпропетровська І.В.Щербина-Почтовик

18.04.2019