Ухвала суду № 81237248, 18.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

18 квітня 2019 року м. Київ№ 826/10520/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особауповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича Фонд гарантування вкладів фізичних осібпроскасування рішення, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить:

- скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича про нікчемність правочину, а саме: переказу коштів у сумі 176 855,00 грн. на рахунок НОМЕР_1 за договором від 20.05.2016 №980-006-000244009 ОСОБА_1;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб шляхом внесення відомостей щодо рахунку НОМЕР_1, який відкритий на ім'я ОСОБА_1 на суму 176 855,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних та його подальшої ліквідації уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб безпідставно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2018 відкрито провадження у справі, залучено третю особу до участі у справі та призначено підготовче провадження у справі.

Під час підготовчого провадження судом вжито заходи, передбачені положеннями ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого, судом ухвалено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У призначене судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві. Представник відповідача, у свою чергу, проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у відзиві, згідно з яким, за результатами проведеної перевірки правочинів транзакція з перерахування на банківський рахунок позивача, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський», грошових коштів у розмірі 176 499,96 грн. визнана нікчемною, з урахуванням того, що спірні операції вчинено у період дії постанови Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ (зі змінами, внесеними постановою Правління Національного банку України від 27.04.2016 №295/БТ), якою встановлено факт здійснення ПАТ «Банк Михайлівський» ризикової діяльності, а банк віднесено до категорії проблемних та встановлено обмеження у діяльності банку. Крім того, представником відповідача наголошено на тому, що саме за рахунок перерахованих ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» грошових коштів у розмірі 1 431 957 997,25 грн., останній здійснив повернення коштів на рахунок позивача, що і збільшило зобов'язання банку перед фізичними особами.

Третя особа явку свого представника у призначене судове засідання не забезпечила. При цьому, у матеріалах справи містяться письмові пояснення представника третьої особи з приводу заявлених позовних вимог, в яких зазначено, що кошти позивача були залучені фінансовою компанією як позику з подальшим її поверненням на рахунок позивача. З огляду на викладене, такий клієнт не може бути прирівняний до вкладника проблемного банку, оскільки правовідносини, що склались між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський», не мають відношення до вкладу.

З урахуванням викладеного, суд ухвалив про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання про належність розгляду у порядку адміністративного судочинства позовних вимог в частині скасування оскаржуваного рішення, суд виходить з наступного.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» від 23.05.2016 №14/БТ, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» від 23.05.2016 №812, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича строком на 1 місяць з 23.05.2016 по 22.06.2016.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду строк тимчасової адміністрації продовжено до 22.07.2016 та продовжено повноваження Уповноваженої Фонду на здійснення тимчасової адміністрації до 22.07.2016 включно.

У подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» від 12.07.2016 №124-рш, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 12.07.2016 №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича з 13.07.2016 по 12.07.2018 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1702 повноваження ліквідатора публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016 включно.

У той же час, листом від 08.05.2018 №08.05.18/03-БТ-вих представника позивача повідомлено про те, що у ході перевірки встановлено нікчемність правочину (транзакції) з перерахування коштів у сумі 176 855,00 грн. на рахунок НОМЕР_1 за договором від 20.05.2016 №980-006-000244009 ОСОБА_1, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський» (кошти за договором перераховані в безготівковій формі з рахунку НОМЕР_2, транзакція за яким визнана нікчемною).

На підтвердження вказаного, представником відповідача надано до суду копію наказу від 01.06.2016 №42/2 «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними», яким затверджено результати проведеної перевірки (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними та викладені в Акті №2 Комісії, серед яких, зокрема, зазначено операцію з перерахування грошових коштів у розмірі 176 499,96 грн. на рахунок ОСОБА_1.

З приводу вказаного слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Адміністративною справою, у силу п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

При цьому, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є характер спору. Публічно-правовим спором, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спір між учасниками публічно-правових відносин, що стосується саме цих відносин.

Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин, або такий, що йому не суперечить. Спір є приватно-правовим навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Помилковим є застосування ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень), оскільки визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд є не органом державної влади, а установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Аналіз функцій Фонду, викладених у ст.ст. 4, 37 вказаного Закону, свідчить, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку він ухвалює обов'язкові для банків рішення, а з іншого здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку. Так, діючи як орган управління банку, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй відповідних повноважень мають право:

- вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;

- укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;

- продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій;

- повідомляти сторін за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

- заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;

- приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю та інше.

Уповноважена особа Фонду діє в межах повноважень Фонду. На виконання своїх повноважень така особа, зокрема: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку (ч. 4 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів банку, зокрема, забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

На виконання вказаних приписів оскаржуваним рішенням уповноваженої особи Фонду, виданим останнім як органом управління банком, відповідний правочин (транзакцію) банку віднесено до нікчемних. Таке рішення є результатом внутрішньої перевірки правочинів банку, забезпеченої уповноваженою особою Фонду, і внутрішнім документом банку, обов'язковим для виконання працівниками, та не породжує обов'язків у контрагентів банку, оскільки обов'язок повернути майно (кошти) виникає у контрагентів не на підставі наказу (рішення) про виявлення нікчемних правочинів, а в силу закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України). Таке майно (кошти) може бути повернуто або добровільно, або у примусовому порядку на підставі судового рішення.

Щоб застосувати наслідки нікчемного правочину, банк як сторона такого правочину, повинен звернутися з відповідним позовом до суду.

Оскільки позивач у межах даної адміністративної справи оскаржує наказ про віднесення правочину до нікчемного, виданий уповноваженою особою Фонду не як суб'єктом владних повноважень, а як органом управління банком, що здійснює заходи із забезпечення збереження його активів і запобігання втрати майна та грошових коштів, такий спір не є публічно-правовим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/12294/16 (провадження №12-9зг18) (ЄДРСР №74188635).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене вище, суд вказує про те, що провадження у даній справі підлягає закриттю, з огляду на неналежність розгляду у порядку адміністративного судочинства заявлених позовних вимог про скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича про нікчемність правочину, а саме: переказу коштів у сумі 176 855,00 грн. на рахунок НОМЕР_1 за договором від 20.05.2016 №980-006-000244009 ОСОБА_1.

Крім того, на виконання ч. 1 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ, слід зазначити, що встановлена правова природа оскаржуваного рішення про визнання правочину нікчемним унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому вказані позовні вимоги не можуть бути розглянуті у судовому порядку (в тому числі в господарських судах). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №813/1061/16 (провадження №11-654апп18) (ЄДРСР №76262671) та від 27.02.2019 у справі №8269/8273/16 (провадження №11-775ас18) (ЄДРСР №80458469).

Керуючись ст.ст. 238, 239, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі №826/10520/18 в частині позовних вимог про скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича про нікчемність правочину, а саме: переказу коштів у сумі 176 855,00 грн. на рахунок НОМЕР_1 за договором від 20.05.2016 №980-006-000244009 ОСОБА_1.

2. Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою вимогою не допускається.

3. Копію цієї ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т.О. Скочок