Рішення № 81237184, 04.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан ОСОБА_1, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 квітня 2019 р. № 2040/7713/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету та підстав позову просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА ХО б/н від 14 серпня 2018 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_6; визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА ХО б/н від 11.12.2018 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем було прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи відносно неї як адвоката без проведення обов’язкової перевірки відомостей, викладених в скарзі, та без встановлення ознак дисциплінарного проступку, натомість, викладено в рішенні висновок про її винуватість у порушенні Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Правил адвокатської етики, що свідчить про перевищення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області наданих законом повноважень та про порушення гарантій адвокатської діяльності. За результатами розгляду дисциплінарної справи відповідачем з грубим порушенням строків розгляду дисциплінарної справи, встановлених ст.40 Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, без повного дослідження обставин, викладених у скарзі було прийнято рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк один рік. На думку позивача, зазначене покарання є надто суворим та застосоване відповідачем без врахуванням обставин вчинення проступку. З метою захисту своїх порушених прав позивач звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 08.10.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено розгляд справи.

Ухвалою суду від 10.12.2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_5.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що, приймаючи оскаржувані рішення, відповідач діяв у відповідності до норм діючого законодавства. При цьому, представником відповідача вказано, що рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було прийнято за результатами повного та всебічного розгляду справи, а також наданих документів, з яких встановлено наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку. Отже, на думку відповідача позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню

Третя особа у наданих до суду поясненнях проти заявленого позову заперечувала та зазначила, що вона у 2016 році звернулась до позивача за правовою допомогою. За пропозицією ОСОБА_2 між третьою особою та ПП “Юридична компанія “Право груп” був укладений договір про надання з боку ПП “Юридична компанія “Право груп” юридичної допомоги. Також за пропозицією ОСОБА_2 ОСОБА_5 уклала декілька договорів про надання правової допомоги особисто з адвокатом ОСОБА_2 та з адвокатським об’єднанням “ОСОБА_2, ОСОБА_7 та Партнери”. При цьому, третьою особою вказано, що позивачем юридичні послуги надавались не належним чином. Тим більше позивач в односторонньому порядку без попередження розірвала договір про надання правової допомоги, що зазначеним договором та Правилами адвокатської етики не передбачено.

Позивач та представник позивача у судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

Третя особа у судове засідання не прибула, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином. Матеріали справи містять пояснення третьої особи, в яких остання просила суд розгляд справи здійснювати без її участі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, покази позивача як свідка, а також покази свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

ОСОБА_2 ОСОБА_8 адвокатів Харківської області було видано свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю №1950 від 16.09.2015 року.

Судовим розглядом справи встановлено, що 20.04.2016 року між адвокатом ОСОБА_2, як самозайнятою особою, та фізичною особою ОСОБА_5, був укладений договір № 18 про надання правової допомоги.

Також, 27.04.2016 року між приватним підприємством “ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ “ПРАВО ГРУП”, власником якого є ОСОБА_2, та фізичною особою ОСОБА_5, був укладений договір про надання юридичних послуг №15/Ю/2016.

На підставі вказаних договорів приватним підприємством “ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ “ПРАВО ГРУП” та ОСОБА_2, як адвокатом, здійснювалось представництво інтересів ОСОБА_5, по наступним цивільним справам №641/3873/16-ц, №641/6535/16-ц, №640/2821/17, №641/6058/17 за позовами ОСОБА_5, а також по кримінальним провадженням №12016220540001110 від 27.05.2016 року, №12017220490001379 від 26.04.2017 року, №12017220480003869 від 04.08.2017 року, №12017220540002306 від 29.09.2017 року, №12018220540000313 від 06.02.2018 року, відкритим за заявами ОСОБА_5

Судовим розглядом справи також встановлено, що 11.11.2016 року між позивачем, як самозайнятою особою, та фізичною особою ОСОБА_5 було укладено договір № 49 про надання правової допомоги, на підставі якого позивачем здійснювалось представництво інтересів ОСОБА_5 під час збору та аналізу документів, подання адвокатських запитів та представництва інтересів останньої в суді по цивільним справам №638/20732/16-ц, №638/7420/17, № 638/17969/17 за позовами ОСОБА_5

Під час судового розгляду справи встановлено, що відповідно до умов та на виконання вказаних договорів, за надання юридичних послуг по всім вищезазначеним цивільним справам та кримінальним провадженням ОСОБА_5 за домовленістю повинна була сплачувати на користь позивача 1000,00 грн. щомісячно відповідно до додаткової угоди №1 від 20.04.2016 р. до договору № 18 про надання правової допомоги від 20.04.2016 р., 2000,00 грн. на місяць відповідно до додаткової угоди №1 від 27.04.2016 р. до договору №15/Ю/2016 про надання юридичних послуг від 27.04.2016 р., 3000,00 грн. щомісячно відповідно до додаткової угоди №1 від 11.11.2016 р. до договору №49 про надання правничої допомоги від 11.11.2016 р.

При цьому, як повідомлено позивачем, з 22 лютого 2017 року оплата наданої правової допомоги з боку третьої особи не проводилась жодного разу у зв'язку із матеріальними труднощами останньої.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 17.10.2017 року на підставі протоколу №1 засідання ради адвокатського об'єднання “ОСОБА_2, ОСОБА_7 і партери” від 09.10.2017 р. у складі адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 було створено та зареєстровано адвокатське об'єднання “ОСОБА_2, ОСОБА_7 і партнери”.

Як встановлено судом, у зв'язку із створенням адвокатського об'єднання позивач припинила свою індивідуальну адвокатську діяльність та на підставі наказу адвокатського об'єднання “ОСОБА_2, ОСОБА_7 і партери” №1 від 26.10.2017 р. приступила до виконання обов'язків керуючого партнера вказаного адвокатського об'єднання.

При цьому, у зв'язку із припиненням ОСОБА_2 індивідуальної адвокатської діяльності, між АО “ОСОБА_2, ОСОБА_7 і партнери” та фізичною особою ОСОБА_5, були укладені нові договори про надання правової допомоги стосовно кожної існуючої на той час цивільної справи та під кожне окреме кримінальне провадження, інтереси ОСОБА_5, по яких представляло ПП “ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ “ПРАВО ГРУП” та адвокат ОСОБА_2, а саме:

- договір про надання правової допомоги № 14 від 27.10.2017 року на представництво та захист інтересів у рамках кримінального провадження №12017220480003869 від 04.08.2017 року;

- договір про падання правової допомоги №28 від 08.11.2017 року на представництво та захист інтересів у рамках кримінального провадження щодо вчинення відносно Клієнта (ОСОБА_5І.) кримінального правопорушення ОСОБА_10 за ознаками ч.1 ст.190 КК України (шахрайство);

- договір про надання правової допомоги №29 від 08.11.2017 року на представництво та захист інтересів у рамках кримінального провадження №12017220540002306 від 04.10.2017 року;

- договір про надання правової допомоги №30 від 08.11.2017 року на представництво та захист інтересів у рамках кримінального провадження №12016220540001110 від 27.05.2016 року;

- договір про надання правової допомоги №31 від 08.11.2017 року на представництво та захист інтересів по цивільній справі №638/7420/17;

- договір про надання правової допомоги №32 від 08,11.2017 року на представництво та захист інтересів по цивільній справі №641/6535/16-ц;

- договір про надання правової допомоги №33 від 08.11.2017 року на представництво та захист інтересів по цивільній справі №641/3873/16-ц;

- договір про надання правової допомоги №34 від 08.11.2017 року на представництво та захист інтересів у рамках кримінального провадження №12017220490001379 від 26.04.2017 року;

- договір про надання правової допомоги №35 від 08.11.2017 року на представництво та захист інтересів по цивільній справі №640/2821/17;

- договір про надання правової допомоги №36 від 08.11.2017 року на представництво та захист інтересів по цивільній справі №641/6058/17 та виконавчому провадженню №54766874;

- договір про надання правової допомоги №37 від 08.11.2017 року на представництво та захист інтересів по цивільній справі про поділ майна подружжя;

- договір про надання правової допомоги №61 від 26.12.2017 року на представництво та захист інтересів у рамках виконавчого провадження №54766874.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що загалом між АО “ОСОБА_2, ОСОБА_7 і партнери” та фізичною особою ОСОБА_5 було укладено та підписано дванадцять договорів про надання правової допомоги.

Позивачем та представником позивача під час судового розгляду справи у наданих поясненнях вказано, що ОСОБА_5 повідомляла про відсутність коштів для оплати наданих юридичних послуг. При цьому, 29.11.2017 року ОСОБА_5 під час зустрічі з фінансовим директором ПП “ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ “ПРАВО ГРУП” з приводу оплати юридичних послуг та правової допомоги відмовилась від писання акту взаєморозрахунків на загальну суму по договору № 15/Ю/2016 від 27 квітня 2016 року, проте підписала акт заборгованості по взаєморозрахункам за поточні платежі. В той же час, як вказано позивачем, незважаючи на не здійснення третьою особою оплат за укладеними договорами про надання правової допомоги, адвокатське об'єднання продовжувало надавати правничу допомогу вказаній особі у повному об'ємі, але на нараді було прийнято рішення про розірвання договорів та звернення до суду з позовом про стягнення коштів за юридичне обслуговування.

Судовим розглядом справи встановлено, що ОСОБА_5 15.05.2018 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області стосовно адвоката ОСОБА_2 подана скарга.

Зі змісту скарги судом встановлено, що, на думку третьої особи, адвокатом ОСОБА_2 допущено численні порушення норм діючого законодавства, зокрема, здійснення дій, направлених на невиправдане затягування судового процесу, всупереч інтересам клієнта, порушення Правил адвокатської етики, неодноразове залишення без правової допомоги як при проведенні слідчих дій, так і в суді, неодноразове отримання коштів без здійснення фіксування їх отримання у документації, що в цілому призвело до порушення прав третьої особи та залишення її без правової допомоги.

Як встановлено судом, членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області ОСОБА_4 на підставі доручення голови дисциплінарної палати КДКА ХО №00437/18 від 16.05.2018 р. проведено перевірку відомостей, викладених в зазначеній скарзі.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду дисциплінарної справи членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області 24.05.2018 року було надіслано звернення до адвоката ОСОБА_2 з пропозицією надання пояснення щодо відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_5

Питання про розгляд матеріалів перевірки відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_5 стосовно адвоката ОСОБА_2, було внесено до порядку денного засідання дисциплінарної палати КДКА Харківської області, яке відбулось 12.06.2018.

Судовим розглядом справи встановлено, що за клопотанням члена дисциплінарної палати ОСОБА_4 строк перевірки відомостей за матеріалами, викладеними у скарзі, було продовжено у зв'язку з ненадходженням пояснень від адвоката ОСОБА_2, та відсутністю доказів отримання адвокатом звернення члена дисциплінарної палати КДКА Харківської області з пропозицією надання пояснень та копією скарги з додатками.

До порядку денного засідання дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 26.06.2018 питання про розгляд матеріалів перевірки відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_5 стосовно адвоката ОСОБА_2, також було включено. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення звернення члена дисциплінарної палати та копію скарги було отримано 30.05.2018 року представником за довіреністю Олейник, що також підтверджено роздруківкою з сайту Укрпошта, проте позивачем не було подано пояснення.

Судом встановлено, що за клопотанням члена дисциплінарної палати ОСОБА_4 строк перевірки відомостей за матеріалами, викладеними у скарзі було продовжено до наступного засідання дисциплінарної палати, тобто до 17.07.2018, у зв'язку з необхідністю отримання пояснень від адвоката ОСОБА_2

У відповідь на вказане звернення 13.07.2018 року до КДКА Харківської області позивачем були надані пояснення, в яких із викладенням обставин та позиції також зазначено, що правова допомога ОСОБА_5 надавалась належним чином у відповідності до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Правил адвокатської етики, при цьому порушень з боку адвокатів не було допущено, адвокати фірми постійно надавали правову допомогу.

Розгляд матеріалів перевірки відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_5 стосовно адвоката ОСОБА_2, було знято з порядку денного засідання дисциплінарної палати 17.07.2018 року, у зв'язку з відсутністю доповідача, та вирішено призначити розгляд питання на засідання 31.07.2018 року.

На засіданні дисциплінарної палати 31.07.2018 року за клопотанням ОСОБА_4 про продовження строку перевірки відомостей, викладених у скарзі у зв'язку з надходженням пояснень та великого обсягу додатків, необхідністю їх вивчення для всебічного і повного з'ясування обставин справи, було відкладено розгляд справи та продовжено строк перевірки до наступного засідання, тобто до 14.08.2018 року.

На засіданні дисциплінарної палати, яке відбулося 14.08.2018 року, адвокатом ОСОБА_11 було надано усні пояснення.

Судом встановлено, що за результатами розгляду на засіданні дисциплінарної палати відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_5 на дії адвоката ОСОБА_2, довідки члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області ОСОБА_4, рішенням дисциплінарної палати 14.08.2018 р. за результатами розгляду матеріалів перевірки було прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2

Розгляд дисциплінарної справи призначено на 28.08.2018 року, про що сторонам було повідомлено шляхом направлення рішення про порушення дисциплінарної справи із зазначенням місця, дати та часу розгляду дисциплінарної справи.

Як повідомлено представником відповідача під час судового розгляду справи, у зв'язку з технічними причинами, а саме відпустками та відрядженнями членів дисциплінарної палати, засідання дисциплінарної палати КДКА Харківської області, в тому числі і розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, було перенесено з 28.08.2018 на засідання дисциплінарної палати, призначене на 04.09.2018, про що було повідомлено сторін.

Позивачем 27.08.2018 року до відповідача були подані додаткові пояснення за скаргою із долученням копій процесуальних документів, рішень суду, підтвердження поштових відправлень, а також повідомлення АО “ОСОБА_2, ОСОБА_7 і партнери” на ім'я ОСОБА_5 про розірвання договорів на правову допомоги в односторонньому порядку.

Розгляд дисциплінарної справи 04.09.2018 року було відкладено та рішенням відповідача від 18.09.2018 року зупинено розгляд дисциплінарної справи до 02.10.2018 року.

При цьому, як встановлено судом 21.09.2018 до КДКА Харківської області позивачем було надано клопотання про направлення скаржниці ОСОБА_5 запиту із зазначенням переліку питань.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази в рамках розгляду дисциплінарної справи членом дисциплінарної палати КДКА Харківської області ОСОБА_4 за клопотанням адвоката ОСОБА_2 було направлено запит до ОСОБА_5 від 25.09.2018, та до старшого слідчого СВ Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_12 від 26.09.2018 року.

Рішенням відповідача від 02.10.2018 було продовжено зупинення провадження дисциплінарної справи до 16.10.2018 року з огляду на заяву скаржника про продовження розгляду справи та для надання їй можливості надати відповідь на запит.

Рішеннями відповідача від 16.10.2018 року, 30.10.2018 року, 13.11.2018 року, 27.11.2018 року, 27.11.2018 року продовжувався строк зупинення розгляду дисциплінарної справи щодо позивача. При цьому, зазначені рішення приймалися частково задля надання позивачу можливості ознайомитися, надати пояснення, а також вивчення пояснень позивача, та у зв'язку з задоволенням клопотань позивача.

Судовим розглядом справи встановлено, що на засіданні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, що відбулося 11.12.2018 року, було розглянуто дисциплінарну справу стосовно позивача.

За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи стосовно позивача рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 11.12.2018 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”, відповідно до якого притягнуто адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1950 від 16.09.2015 р., видане Радою адвокатів Харківської області) до дисциплінарної відповідальності; застосовано до адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1950 від 16.09.2015 р., видане Радою адвокатів Харківської області) дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

Зі змісту рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 11.12.2018 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” вбачається, що під час розгляду справи дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури дійшла висновку про встановлення наявності в діях ОСОБА_2 ознак дисциплінарних проступків, які виразились в порушенні п.1 та п.4 ч.2 ст.21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Правил адвокатської етики.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закону № 5076-VI) адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно із положеннями ст.33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно із приписами ст. 38 Закону № 5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до положень ст.39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Відповідно до п. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, (далі – Положення №120) дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Як передбачено приписами пп. 4.8.2. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 268, (далі - Регламент) компетенція дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, розглядає порушені з цих питань справи. При аи розгляді справ досліджує усі обставини вчинення адвокатом дій та/або бездіяльності, що пс можуть містити ознаки дисциплінарного проступку. Встановлює підстави, що можуть мати ш наслідком його дисциплінарну відповідальність з урахуванням, зокрема тактики, методів і на прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо. При наявності підстав приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення, при відсутності - про закриття дисциплінарної справи.

Суд зазначає, що з аналізу вищевказаних норм вбачається, що дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вирішує питання щодо порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Таке рішення КДКА приймається за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки.

Таким чином, встановлений законом особливий порядок здійснення дисциплінарного провадження відносно адвоката передбачає обов'язкові умови, які повинні бути дотримані суб'єктами владних повноважень та іншими особами у відповідній дисциплінарній процедурі.

Судовим розглядом справи встановлено, що прийняття оскаржуваного позивачем рішення дисциплінарної палати КДКА ХО б/н від 14 серпня 2018 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_6 стало наслідком здійснення відповідачем дій, направлених на розгляд скарги ОСОБА_5

Так, судом встановлено, що за дорученням КДКА Харківської області членом дисциплінарної палати КДКА Харківської області ОСОБА_4, за результатами чого було складено довідку від 14.08.2018 року із викладенням обставин, встановлених під час проведеної перевірки, пропозицій та висновків щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Водночас, як встановлено судом під час розгляду справи скарга третьої особи надсилалась позивачу задля отримання пояснень останньої, у зв’язку з ненадходженням яких розгляд питання стосовно порушення дисциплінарної справи неодноразово відкладався.

При цьому, позивачем були надані відповідачу письмові пояснення із долученням до них відповідних доказів та надані усні пояснення на засіданні дисциплінарної палати КДКА ХО, яке відбулося 14 серпня 2018 року.

Отже, як вбачається зі змісту рішення від 14 серпня 2018 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_6 останнє прийнято відповідачем за результатами розгляду пояснень позивача та доданих до них документів, довідки члена дисциплінарної палати, а також після отримання усних пояснень позивача.

Водночас, зі змісту рішення вбачається, що фактичною підставою для його прийняття послугувало встановлення обставин можливої наявності ознак дисциплінарного проступку у вигляді немотивованого одностороннього розірвання договорів з клієнтом та відмова у наданні правової допомоги.

Доводи позивача стосовно допущення відповідачем порушень строків прийняття спірного рішення не можуть вважатися судом належними та доведеними як обґрунтування протиправності останнього, оскільки фактично не свідчать про його протиправність. Також, як встановлено судовим розглядом справи питання порушення дисциплінарної справи стосовно позивача було внесено до порядку денного у межах встановленого законодавством строку, проте розгляд такого питання неодноразово відкладався з об’єктивних підстав, зокрема, задля отримання пояснень позивача, з метою дослідження наданих позивачем пояснень та доказів.

Стосовно доводів позивача та представника позивача щодо встановлення у спірному рішенні вини позивача до проведення розгляду дисциплінарної справи суд зазначає, що вказані доводи не відповідають обставинам справи, оскільки зазначене рішення не містить в собі висновків, на які посилався позивач, а натомість містить виклад обставин, пропозицій та висновків члена дисциплінарної палати КДКА Харківської області та прийняте за результатами розгляду матеріалів рішення про порушення дисциплінарного провадження.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було дотримано порядок прийняття рішення від 14 серпня 2018 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_6, а відтак останнє не підлягає скасуванню.

Також, суд зазначає, що як передбачено приписами ст.40 Закону № 5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи.

Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Відповідно до приписів ст. 41 Закону № 5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні. Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Згідно із п. 2, 3 Положення дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.

Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Як передбачено приписами п. 9 Положення № 120 право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Відповідно до п.12 Положення № 120 дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Вимоги до заяви (скарги) визначені п. 14 Положення № 120.

При цьому, як передбачено положеннями п. 31 Положення № 120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Як передбачено приписами п.39 Положення № 120 дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено.

Відповідно до п. 40 Положення № 120 розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі: 1) неявки на засідання учасників; 2) необхідності витребування нових матеріалів (доказів); 3) необхідності проведення додаткової комісійної перевірки; 4) залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб; 5) відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) палати; 6) з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Як передбачено положеннями п. 43 Положення № 120 розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Приписами ч.2 ст.31 Закону № 5076-VI визначено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Відповідно до приписів ст. 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Згідно із положеннями ст. 35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до пп.2 п.50 Положення №120 за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.

Як передбачено приписами п. 51 Положення №120 рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Згідно із п. 53 Положення №120 накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Судовим розглядом справи встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи відповідачем було прийнято рішення від 11.12.2018 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, зі змісту якого вбачається встановлення обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Так, зі змісту рішення встановлено, що в доданих ОСОБА_2 до своїх пояснень документах міститься повідомлення АО “ОСОБА_2, ОСОБА_7 і партнери” на ім'я ОСОБА_5 вих. №189 від 20.02.2018 про одностороннє розірвання договорів про надання правової допомоги № 14 від 27.10.2017, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37 від 08.11.2017 та №61 від 26.11.2017, укладених між АО “ОСОБА_2, ОСОБА_7 і партнери” та ОСОБА_5, при цьому причиною одностороннього розірвання договорів вказана відмова ОСОБА_5 від оплати гонорару.

Як вказано відповідачем у спірному рішенні, ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_5 не бажала розривати договори про надання правової допомоги за взаємною згодою сторін, і навпаки наполягала на тому щоб її інтереси продовжувало представляти АО “ОСОБА_2, ОСОБА_7 і партнери”.

Водночас, відповідач дійшов висновку, що договори про надання правової допомоги не містять умов одностороннього розірвання договорів. Суми гонорару, які ОСОБА_5 повинна була сплачувати адвокатському об'єднанню в договорах відсутні, тобто адвокат ОСОБА_2, як керівник адвокатського об'єднання, без законних підстав відмовилась від надання правової допомоги своєму клієнту ОСОБА_5 по зазначеним договорам про надання правової допомоги, в результаті чого ОСОБА_5 залишилась без правової допомоги і повинна була захищати свої інтереси в Апеляційному суді Харківської області, на досудовому слідстві та в процесі виконавчого провадження самостійно.

Вказані обставини, як встановлено судом, послугували підставою для встановлення в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, які виразилися в безпідставній та незаконній відмові в наданні правової допомоги клієнту, в результаті чого ОСОБА_5 одночасно залишилася без правової допомоги по 12 справам, що безумовно потягнуло за собою настання для неї негативних наслідків.

Також в оскаржуваному рішенні відповідачем вказано, що за результатами перевірки додаткових доводів, викладених в скарзі ОСОБА_5, встановлено, що 29.08.2018 АО “ОСОБА_2, ОСОБА_7 і партнери” за підписом керуючого партнера ОСОБА_2 на ім’я начальника Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області було направлено адвокатський запит на витребування інформації по кримінальному провадженню № 12018220540000313, по якому ОСОБА_5 визнана потерпілою, підставою для надання адвокатського запиту ОСОБА_2 вказала укладену між АО “ОСОБА_2, ОСОБА_7 і партнери” та ОСОБА_5 угоду про надання правової допомоги від 08.11.2017 та долучила копію вказаної угоди до запиту. Як встановлено відповідачем з матеріалів дисциплінарної справи та пояснень самої ОСОБА_2, вищезазначена угода була розірвана в односторонньому порядку ще 20.02.2018 року.

Таким чином, відповідач за результатами розгляду вказаних матеріалів дійшов висновку, що ОСОБА_2 діяла за межами наданої їй клієнтом компетенції та всупереч вимогам чинного законодавства, чим порушила Правила адвокатської етики та п.1 ч.2 ст.21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Під час судового розгляду справи з наданих представником відповідача пояснень судом встановлено, що членами дисциплінарної палати встановлено грубе порушення адвокатом ОСОБА_2, що потягнуло за собою притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Суд зазначає, що відповідно до п.4 ч.2 ст. 21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокату забороняється: відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 14 Правил адвокатської етики адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги. Договір про надання правової допомоги - договір, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором. До договору про надання правової допомоги також застосовуються загальні положення цивільного законодавства про договір.

Згідно із ч.3, 5 ст. 27 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до ст. 32 Правил адвокатської етики адвокат має право в будь-який час достроково (до завершення виконання доручення) розірвати договір з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, в односторонньому порядку на умовах передбачених договором. Договір про надання правової допомоги, укладений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, припиняється у разі зупинення та/або анулювання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, крім випадку укладення договору з адвокатським бюро чи адвокатським об'єднанням. У цьому разі головою адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання здійснюється заміна адвоката.

Як передбачено положеннями ч.1 ст. 29 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором.

Відповідно до ст. 36 Правил адвокатської етики якщо стороною в договорі з клієнтом про надання правової допомоги виступає адвокатське бюро чи адвокатське об'єднання, то при виникненні обставин, які є підставами для розірвання договору, пов'язаних з конкретним адвокатом, якого залучило бюро або призначило об'єднання для надання правової допомоги клієнту, адвокатське бюро чи адвокатське об'єднання може вжити заходів для заміни адвоката за згодою клієнта, якщо при цьому можуть бути дотримані вимоги Правил.

Під час судового розгляду справи позивачем було надано покази, в яких вказано, що першочерговою підставою для розірвання договорів про надання правової допомоги послугували обставини тривалої відмови третьої особи від здійснення оплати за надані послуги, що стало підставою для звернення до суду із позовом про стягнення оплати за надані послуги. Також позивачем було вказано, що третя особа намагалась її залякувати.

Також, вказані покази позивача були підтверджені допитаними під час судового розгляду справи свідками ОСОБА_13 та ОСОБА_9, які є працівниками Адвокатського об'єднання "ОСОБА_2, ОСОБА_7 і партнери"

Позивачем під час судового розгляду справи було подано до суду пояснення, в яких вказано, що відповідно до розділу “Порядок оплати послуг” всі договори є оплатними і оплата за правничу допомогу проводиться за домовленістю з клієнтом. ОСОБА_5 із тим, жодна з додаткових угод, в яких визначався розмір оплати порядок та строки її вчинення, до кожного з 12-ти договорів, підписаних між адвокатським об'єднанням та ОСОБА_5, останньою підписані так і не були, що підтверджує, на думку позивача, факт уникнення останньої від обов'язку оплачувати отриману правничу допомогу. На підтвердження викладеного позивачем до суду надано копії додаткових угод до кожного з 12-ти договорів.

Однак, суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем не спростовано обставин того, що розірвання договорів про надання правової допомоги здійснено позивачем в односторонньому порядку і в супереч умовам договорів, підписаних сторонами.

При цьому, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається викладення відповідачем висновку про залишення позивачем третьої особи без правової допомоги по дванадцяти справам, що потягло за собою настання для вказаної особи негативних наслідків. Водночас, представник відповідача у наданих суду поясненнях послався на обставини наявності дискреційних повноважень у відповідача стосовно притягнення адвоката до відповідальності, що і виразилося у прийнятому рішенні.

Суд враховує вказані доводи представника відповідача та зазначає, що згідно із положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд також зазначає, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення відповідачем мають бути враховані усі обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката (щодо притягнення її раніше до дисциплінарної відповідальності) та інші обставини справи; у прийнятому рішенні мають бути наявні логічний зв'язок між мотивувальною та резолютивною частиною, в якій відображено вид дисциплінарної відповідальності, застосований за результатом розгляду скарги, при цьому, під час прийняття рішення мають бути враховані обставини вчинення проступку, його наслідки, особу адвоката та інші обставини, а також зазначено, які вимоги Правил адвокатської етики дотримані не були.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.11.2018 року у справі №825/724/16.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідач під час розгляду дисциплінарної справи стосовно позивача відповідно до встановленого Положенням №120 порядку розгляду такої справи наділений повноваженнями щодо перевірки викладених у скарзі та наданих адвокатом поясненнях доводів шляхом їх об’єктивного, всебічного та повного розгляду, фактично вирішуючи спір про наявність або відсутність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку.

При цьому, суд зазначає, що зі змісту рішення вбачається, що відповідачем не було в повній мірі досліджено обставин вчинення дисциплінарного проступку позивачем та не надано жодної оцінки доводам позивача в частині підстав розірвання договорів про надання правової допомоги із третьою особою, а саме обставинам тривалого не здійснення третьою особою оплат за отримані послуги.

Також заслуговують уваги обставини того, що у даному випадку спірне у справі рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не містить в собі дослідження та фактичної оцінки відповідачем наслідків, які потягло за собою вчинення позивачем дисциплінарного проступку для третьої особи.

Суд зазначає, що як визначено приписами п. 49 Положення №120 за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи.

В той же час, відповідач, надаючи оцінку всім встановленим обставинам при наявності достатніх підстав для прийняття рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, зобов’язаний положеннями ст. 34 Закону №5076-VI встановити обставини вчинення дисциплінарного проступку із здійсненням його кваліфікації.

Як вбачається зі змісту спірного у даній справі рішення про притягнення позивача як адвоката до дисциплінарної відповідальності, за результатами розгляду справи відповідач дійшов висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого п.3, 5, 7 ч.2 ст. 34 Закону №5076-VI .

Однак, як встановлено судом із дослідження змісту спірного рішення, останнє не містить в собі визначення того, який саме дисциплінарний проступок було вчинено позивачем та який став підставою для застосування до адвоката такого виду дисциплінарної відповідальності як зупинення права на заняття адвокатською діяльністю з огляду на положення ч.2 ст.31 Закону №5076-VI, якою передбачено виключні випадки для застосування такого виду дисциплінарного стягнення.

Крім того, суд зазначає, що як вбачається, зі змісту наявних в матеріалах справи доказів, третьою особою було подано до відповідача під час розгляду дисциплінарної справи доповнення до скарги, яким було надано оцінку у спірному рішенні, та вказано на встановлення обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Однак суд зазначає, що первинна скарга третьої особи не містила в собі доводів стосовно порушення позивачем прав третьої особи щодо направлення АО “ОСОБА_2, ОСОБА_7 і партнери” за підписом керуючого партнера ОСОБА_2 на ім’я начальника Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області адвокатського запиту на витребування інформації по кримінальному провадженню №12018220540000313, по якому ОСОБА_5 визнана потерпілою.

Вказане свідчить про вихід відповідачем під час розгляду дисциплінарної справи за межі розгляду поданої скарги, оскільки доповнення, подані третьою особою, фактично є новою скаргою.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що рішення відповідача у даному випадку не містить в собі належної оцінки усіх доводів позивача, а також належного обґрунтування застосування такого виду дисциплінарного стягнення як зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

В той же час, суд зазначає, що приймаючи спірне рішення, відповідач, усвідомлюючи, що позивач є керуючим партнером у Адвокатському об'єднанні "ОСОБА_2, ОСОБА_7 і партнери" протягом року буде позбавлена можливості здійснювати власну адвокатську діяльність, що в свою чергу здійснює прямий вплив на цивільні права позивача та майнові спроможності.

Суд зазначає, що з аналізу судової практики Європейського Суду з прав людини, слід дійти висновку, що зміст поняття "майно" в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод охоплюється, наприклад, "правомірними очікуваннями" / "законними сподіваннями" вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу та включає в своє поняття інше "майно", що становить "економічну цінність", зокрема, необхідні для здійснення підприємницької діяльності дозволи чи ліцензії, на що вказано зазначеним судом у справі Тре Тракторер Актіболаг" проти Швеції".

При цьому, втручання у право власності особи можливе лише тоді, коли воно є законним та відповідає нормам законодавства, як зазначено Європейським Судом з прав людини у справі "Сєрявін та інші проти України". Крім того, таке втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами, воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності, як зазначено Судом у справі "Прессос Компанія ОСОБА_1 та інші проти Бельгії". В той же час, втручання в право безперешкодного користування своїм майном також передбачає "справедливу рівновагу" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав особи.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідачем не надано до суду достатніх та належних доказів того, що втручання у право власності позивача шляхом прийняття спірного у справі рішення та зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік здійснено обґрунтовано, у спосіб визначений законодавством із забезпеченням пропорційного балансу та справедливої рівноваги встановленим порушенням позивача, наслідкам таких порушень для третьої особи та застосованим до позивача заходом дисциплінарного стягнення.

Таким чином, враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про підтвердження обставин того, що прийняте відповідачем рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не відповідає усім критеріям, встановленим до рішення суб’єкта владних повноважень, а отже не може вважатися обґрунтованим, правомірним та таким, що прийнято за наслідками всебічного, повного та об’єктивного розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_2, а відтак підлягає скасуванню.

Положеннями ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із положеннями частин1 та 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (61001, м. Харків, вул. Лебединська, 3/42) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (61003, м. Харків, пров. Короленка, 19), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області б/н від 11.12.2018 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (61001, м. Харків, вул. Лебединська, 3/42, код НОМЕР_1) сплачену суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (61003, м. Харків, пров. Короленка, 19, код ЄДРПОУ - 22642124).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 17 квітня 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.