Рішення № 81237137, 08.04.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2019 року Чернігів Справа № 2540/2749/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

за участі секретаря - Андрушко І.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № 006095, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 від 05.07.2018.

Позов обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Позивач наполягає на тому, що у відповідності до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, неня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).

КП «Служба Єдиного замовника» вважає, що наведена норма закону встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому неустойка за невиконання грошових зобов’язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Також не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на ненараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин з нарахування неустойки боржникові, стосовно якого діє мораторій, введений при провадження справи про його банкрутство. Виходячи зі змісту закону, боржник повинен виконувати зобов’язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду під головуванням судді О.В. Кашпур у відкритому судовому засіданні.

Відповідачем в межах наданого строку було надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що вважають обґрунтування позовних вимог не відповідає обставинам справи та не може бути підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень – рішень, оскільки вказані рішення прийняті в межах повноважень та на підставі чинного законодавства.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 провадження у справі за клопотанням Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" зупинено до набрання законної сили рішеннями Чернігівського окружного адміністративного суду в справах № 2540/2580/18, № 2540/2581/18 за адміністративними позовами Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень про результати розгляду скарг від 27.06.2018 № 21882/6/99-99-11-03-01-25 та № 21881/6/99-99-11-03-01-25.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 провадження у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відновлено, призначено слухання справи у підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання Чернігівського окружного адміністративного суду під головуванням судді Кашпур О.В.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 закрите підготовче провадження та справу призначено до розгляду справи по суті на 08.04.2019.

В судовому засіданні 08.04.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позові, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.04.2019 позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позов, та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення – рішення прийняті в межах повноважень та на підставі чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Чернігівській області було проведено камеральну перевірку КП "Служба єдиного замовника" щодо податкової звітності з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, екологічного податку, збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих та підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води, за період – січня 2009 року – грудень 2017 року, про що було складено Акт від 23.02.2018 №240/25-01-12-06-32126283 (а.с.14-29).

В зв’язку з чим відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_4 від 21.03.2018, яким на Комунальне підприємство «Служба Єдиного Замовника» накладено штраф у сумі 19,82 грн. за порушення строків сплати грошового зобов’язання з рентної плати за спеціальне використання води за період з січня 2009 по грудень 2017; № НОМЕР_5 від 21.03.2018, яким накладено штраф у сумі 153566,60 грн. за порушення строку сплати грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за період з січня 2009 по грудень 2017; № НОМЕР_6 від 21.03.2018, яким накладено штраф у сумі 16755,83 грн. за порушення строку сплати грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за період з січня 2009 по грудень 2017; № НОМЕР_7 від 21.03.2018, яким накладено штраф у сумі 24360,00 грн. за порушення строку сплати грошового зобов’язання за період з січня 2009 по грудень 2017; № НОМЕР_8 від 21.03.2018, яким накладено штраф у сумі 5,42 грн. за порушення строку сплати грошового зобов’язання за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за період з січня 2009 по грудень 2017; № НОМЕР_9 від 21.03.2018, яким накладено штраф у сумі 1012824,69 грн. за порушення строку сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість за період з січня 2009 по грудень 2017; № НОМЕР_10 від 21.03.2018, яким накладено штраф у сумі 119608,11 грн. за порушення строку сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість за період з січня 2009 по грудень 2017; № НОМЕР_11 від 21.03.2018, яким накладено штраф у сумі 26995,18 грн. за порушення строку сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість за період з січня 2009 по грудень 2017; № НОМЕР_12 від 21.03.2018, яким накладено штраф у сумі 7,69 грн. за порушення строку сплати грошового зобов’язання надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за період з січня 2009 по грудень 2017. Всього накладено штрафів на загальну суму 1354110, 34 грн.

Позивач, не погоджуючись з висновками в акті перевірки, прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, у відповідності до ст. 56 Податкового кодексу України оскаржив вищезазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня — Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду скарг контролюючим органом вищого рівня — Державною фіскальною службою України, прийнято рішення про результати розгляду скарг від 27.06.2018 за № 21882/6/99-99-11-03-01-25; № 21881/6/99-99-11-03-01-25; № 21900/6/99-99-11-03-01-25; № 21899/6/99-99-11-03-01-25, якими скасовано податкові повідомлення — рішення відповідача № НОМЕР_11 від 21.03.2018; № НОМЕР_12 від 21.03.2018; № НОМЕР_8 від 21.03.2018; № НОМЕР_4 від 21.03.2018; № НОМЕР_7 від 21.03.2018, а скарги задоволено повністю. Одночасно скасовано податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_9 від 21.03.2018; № НОМЕР_10 від 21.03.2018; № НОМЕР_5 від 21.03.2018; № НОМЕР_6 від 21.03.2018 в частині нарахування штрафних санкцій, застосованих з порушенням строків визначених п. 114.1 ст. 114, ст. 102 Податкового кодексу України, в іншій частині ці податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги задоволено частково.

09.07.2018 позивач одержав від відповідача податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 05.07.2018; № 006095 від 05.07.2018; № НОМЕР_1 від 05.07.2018; № НОМЕР_3 від 05.07.2018, які містять зменшену суму грошового зобов’язання з урахуванням рішень Державної фіскальної служби України. Вказаними податковими повідомленнями-рішеннями накладено на позивача штрафи на загальну суму 584748,03 грн.

Податкові повідомлення-рішення відповідача № НОМЕР_11 від 21.03.2018; № НОМЕР_12 від 21.03.2018; № НОМЕР_8 від 21.03.2018; № НОМЕР_4 від 21.03.2018; № НОМЕР_7 від 21.03.2018 вважаються відкликаними з 27.06.2018 в зв’язку із їх скасуванням контролюючим органом вищого рівня.

Інші ж податкові повідомлення-рішення відповідача № НОМЕР_9 від 21.03.2018; № НОМЕР_10 від 21.03.2018; № НОМЕР_5 від 21.03.2018; № НОМЕР_6 від 21.03.2018 вважаються відкликаними з 09.07.2018 в зв’язку з отриманням позивачем податкових повідомлень-рішень, які містять зменшену суму грошового зобов’язання.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 по справі № 2540/2580/18, залишеним в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019, у задоволенні позову Комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» до Державної фіскальної служби України про скасування рішення відповідача від 27.06.2018 №21881/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарг в частині відмови у задоволенні скарг Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" за №540 та №541 від 23.04.2018 про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Чернігівській області від 23.03.2018 №0024891206 та №0024841206 про нарахування штрафних санкцій в межах строків, визначених нормами п.114.1, п.102.1 Податкового кодексу України, як таке, що було прийняте всупереч вимогам п.56.4 Податкового кодексу України без спростування та заперечення доказів незаконності зазначених податкових повідомлень-рішень та без доведення правомірності застосування штрафних санкцій в процедурі адміністративного оскарження, судом відмовлено (а.с. 200-204).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 по справі № 2540/2581/18, залишеним в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019, у задоволенні позову Комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» до Державної фіскальної служби України про скасування рішення Державної фіскальної служби України за № 21882/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарг від 27.06.2018 в частині відмови у задоволенні скарг комунального підприємства КП “Служба Єдиного Замовника” за №543, №544 та за №545 від 23.04.2018 про скасування податкових повідомлень-рішень Головного Управління ДФС у Чернігівській області від 23 березня 2018 року за №0025071206, №0025091206 та №0025111206 про нарахування штрафних санкцій в межах строків, визначених нормами п.114.1, п.102.1 ГІК України, як таке, що було прийняте всупереч вимогам п.56.4 Податкового Кодексу України без спростування та заперечення доказів незаконності зазначених податкових повідомлень-рішень та без доведення правомірності застосування штрафних санкцій в процедурі адміністративного оскарження, відмовлено (а.с. 205-209).

Позивач не погоджуючись з вищевказаними в Акті перевірки висновками відповідача, податковими повідомленнями - рішеннями, вважаючи їх протиправними, такими, що не відповідають фактичним обставинам та виникли в результаті невірного тлумачення норм чинного законодавства України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд враховує наступне.

На підставі підпунктів 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 41.1 статті 41, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, статті 75, статті 102, статті 114 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в порядку статті 76 розділу ІІ Кодексу у приміщенні Ніжинської ОДПІ м. Ніжин, вул. Поштова, 2 проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, екологічного податку, збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води, за період: січень 2009 - грудень 2017 - КП «Служба єдиного замовника», (код за ЄДРПОУ 32126283), які були сплачені протягом 27.11.2009 - 05.02.2018.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до вимог абзацу другого пункту 76.1 статті 76 Кодексу, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

За результатами вказаної вище перевірки складено акт камеральної перевірки від 23.02.2018 №240/25-01-12-06-3126283, та винесено спірні податкові повідомлення-рішення. Розрахунки сум штрафних санкцій додані до податкових повідомлень-рішень.

В ході проведення перевірки встановлено, що платник порушив терміни сплати узгодженого грошового зобов’язання з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, екологічного податку, збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води, визначених: пунктом 50.1 статті 50, пунктом 57.1 та пунктом 57.3 статті 57 Кодексу; підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон №2181-III) за період січень 2009 - грудень 2017, які були сплачені протягом періоду 27.11.2009 - 05.02.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.01.2008 у справі № 9/466 порушено провадження у справі про банкрутство КП «Служба єдиного замовника», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та звільнено активи підприємства від податкової застави.

Відповідно до положень статті 1 Закону (у редакції, чинній до 19.01.2013) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Разом із тим, наведена норма Закону розрізняє різні категорії кредиторів, зокрема:

конкурсні кредитори — кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

поточні кредитори — кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною четвертою статті 12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Відповідно до пункту 7 статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство, а також згідно абзацу 4 пункту 3 статті 19 даного Закону зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію. Також згідно пункту 5 статті 19 даного Закону дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов’язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Щодо мотивів позивача про застосування штрафних санкцій в період дії мораторію суд зауважує на наступному.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення та введення мораторію.

Згідно з частиною четвертою статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

З аналізу зазначених норм вбачається, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Така позиція висловлена Верховним Cудом у постанові від 31.07.18р. по справі №К/9901/3878/18.

Вищий господарський суд України з даного приводу висловив аналогічну позицію, вказуючи, що “…грошові зобов'язання, які виникають після порушення справи про банкрутство, безпосередньо в процедурі банкрутства, відповідно до ст. 1 Закону є поточними вимогами. На такі вимоги не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів (абзаци 6 та 24 ст. 1 та ст. 12 Закону про банкрутство), тому вони погашаються в процедурах банкрутства (розпорядження майном та санації) без будь-яких обмежень.” (постанова від 18 травня 2016 року Справа № 5004/407/12 ).

Також Вищий адміністративний суд України висловив свою позицію з даного питання (ухвала від 23 березня 2017 року по справі №К/800/65484/13), вказуючи, що “… оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі. Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань зі сплати єдиного внеску настав у позивача після 04 червня 1998 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширюється, а тому позов задоволенню не підлягає.”.

Такі ж висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 04 липня 2011 року, 07 травня 2012 року, 11 червня 2012 року, 01 жовтня 2012 року, 26 лютого 2013 року, 09 липня 2013 року (справи №21-144а11, 21-289а11, 21-179а12 та 21-298а12, 21-34а13, 2а-178а13 відповідно).

15.05.2017 за №54/12-32126283 складено акт про результати камеральної перевірки КП «Служба Єдиного Замовника» з питань дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за період лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, грудень 2016 року, за результатами якого винесено 12.06.2017 ППР №0000921206 про застосування штрафних санкцій, яке було оскаржено в судовому порядку до Чернігівського окружного адміністративного суду (Постановою від 12.10.2017 у справі № 825/1398/17 за адміністративним позовом КП «Служба Єдиного Замовника» до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення – рішення від 12.06.2017 ППР №0000921206 – позов задоволено повністю). За результатами апеляційного оскарження, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 19.12.2017 апеляційну скаргу ГУ ДФС у Чернігівській області задовольнив повністю, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 скасував).

Згідно Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 по справі №825/1397/17: «дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного і є похідними від нього. Таким чином, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після його введення, то не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Тому нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі».

Вказана позиція підтримана постановою Верховного Суду України від 28.03.2019 по справі № 825/1397/17 (К/9901/28431/18).

Отже правомірність позиції позивача підтверджується судовою практикою, яка склалась у подібних правовідносинах.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п.86.8 ст.86 ПК України).

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначені наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків». Податкові повідомлення – рішення від 05.07.2018: №0060931510 на суму 16379,16 грн., №0061001510 на суму 390742,69 грн., №006095 на суму 68260,22 грн., № НОМЕР_1 на суму 109365,96 грн., прийняті уповноваженою особою ГУ ДФС у Чернігівській області, відповідають вимогам вищезазначеного порядку.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем доведено факт правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень – рішень, суд вважає, що ГУ ДФС у Чернігівській області правомірно застосувало до платника податків штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладених в Єдиному реєстрації, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними та не підлягають скасуванню, а позовні вимоги Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.139 КАСУ, суд враховує, що при відмові позивачу у задоволенні позову понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подання позову не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 139, 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство "Служба єдиного замовника", вул. Леніна (Небесної сотні),14,м. Ніжин,Чернігівська область,16600, код ЄДРПОУ 32126283.

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, вул. Реміснича, буд. 11,м. Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 39392183.

Повне судове рішення складено 18 квітня 2019 року.

Суддя О.В. Кашпур