Рішення № 81236987, 08.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 квітня 2019 р. № 520/392/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Ділбаряна А.А.,

за участю представників: позивача – ОСОБА_1, відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія" (с. Верхньоводяне, Близнюківський район, Харківська область,64841, код ЄДРПОУ 31834521) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія", з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 10.10.2018.

Ухвалою суду від 21.01.2019 прийнято цей позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Протокольною ухвалою суду від 13.03.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки та спірне податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.10.2018. Позивач вважає, що викладені в акті перевірки висновки про заниження суми сплати до бюджету єдиного податку є необґрунтованими, оскільки позивачем вірно визначено суму податкового зобов’язання з єдиного податку четвертої групи із застосуванням належної нормативної грошової оцінки землі.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія" ОСОБА_1 – в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_2 – в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку у податкових органах як платник єдиного податку 4 групи.

ГУ ДФС у Харківській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ імені газети «Ізвєстія» з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України з єдиного податку для платників четвертої групи (сільськогосподарських товаровиробників) за 2015-2018 роки, за результатами якої складено акт перевірки № 3961 /20-40-14-19-08/31834521 від 21.09.2018 (а.с. 17-28).

ОСОБА_3 перевірки встановлено порушення платником податків ст. 289, п. 292-1.2, п. 292-1.3 ст. 292-1 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження до сплати до бюджету єдиний податок 4 групи на загальну суму 979176,06 грн, в т.ч. за 2015 рік - на суму 163195,60 гривень; за 2016 рік – на суму 295432,46 гривень; за 2017 рік - на суму 434395,75 гривень; за 2018 рік (І та II квартали) - на суму 86152,25 гривень.

Не погодившись з висновками контролюючого органу, листом за вих. № 45 від 01.10.2018 позивач звернувся до Головного управління ДФС у Харківській області із запереченнями до акту перевірки (а.с. 29-37).

За результатами розгляду заперечень платника податків листом ГУ ДФС у Харківській області № 42476/10/20-40-14-19-14 від 10.10.2018 платника податків було повідомлено про необґрунтованість викладених заперечень та відсутність підстав для перегляду висновків податкового органу (а.с. 38-42).

На підставі акту перевірки № 3961/20-40-14-19-08/31834521 від 21.09.2018 ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.10.2018, згідно з яким платнику податків визначено суму грошового зобов'язання за платежем «Єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків» за 2016 – перший та другий квартали 2018 р. у розмірі 1019975,58 гривень, в тому числі за основним платежем 815980,46 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями – у розмірі 203995,12 гривень (а.с. 43).

Позивач не погодившись з податковим повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.10.2018 та листом за вих. № 48 від 23.10.2018 звернувся до ДФС України зі скаргою на вказане рішення податкового органу (а.с. 45-54).

Листом за вих. № 37453/6/99-99-11-03-01-25 від 19.11.2018 ДФС України повідомила позивача про продовження строку розгляду скарги до 27.12.2018 включно (а.с.55).

Листом за вих. № 41188/6/99-99-11-06-01-25 від 20.12.2018 ДФС України надіслала рішення про результати розгляду скарги, отримане платником податків 08.01.2019 за вх. № 2, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скаргу ТОВ імені газети «Ізвєстія» без задоволення (а.с.56-59).

Позивач не погодився з висновками податкового органу та звернувся до суду із цим позовом про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Як вбачається зі змісту акту перевірки № 3961/20-40-14-19-08/31834521 від 21.09.2018, предметом перевірки є вирішення питання про правильність самостійного визначення платником податків податкового зобов'язання з єдиного податку четвертої групи без урахування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель 1,124 та без коефіцієнту змін у рентному доході 1,756 за 2015-2018 роки. Відповідно до розрахунку штрафних санкцій до спірного податкового повідомлення-рішення нарахування податкового зобов’язання та штрафних санкцій здійснено за 2016 – перший та другий квартали 2018, тобто з урахуванням граничних строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПК України.

В ОСОБА_3 перевірки зазначено та не заперечувалося представником позивача в ході розгляду справи, що у 2015-2018рр. ТОВ імені газети «Ізвєстія» мало у користуванні на території Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області земельні ділянки:

2015 рік - загальної площею 3258,1233 га, в т.ч. рілля — 3258,1233 га, пасовища — 31,5922 га, землі водного фонду - 23,1879 га;

2016 рік - загальної площею 3331,5419 га, в т.ч. рілля -3276,7618 га, пасовища - 31,5922 га, землі водного фонду - 23,1879 га;

2017 рік - загальної площею 3235,2683 га, в т.ч. рілля -3180,4882 га, пасовища - 31,5922 га, землі водного фонду - 23,1879 га;

2018 рік - загальної площею 3208,5836 га, в т.ч. рілля -3153,8035 га, пасовища - 31,5922 га, землі водного фонду - 23,1879 га.

Щодо посиланням відповідача в акті перевірки на інформацію Державної служби статистики України, згідно з якою індекс споживчих цін за 2016 рік становив 112,4%, згідно яких посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про те, що платник податку при визначенні податкового зобов'язання з єдиного податку четвертої групи на 2017 рік до нормативної грошової оцінки земель повинен був застосувати коефіцієнт індексації 1,124, суд зазначає таке.

Згідно з п.292-1.2 ст. 292-1 ПК України базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом. Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Єдиний порядок індексації нормативної грошової оцінки земель в цілях застосування податкового законодавства визначено ст.289 ПК України.

Згідно з п.289.2 ст.289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою КМУ № 15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин.

Виходячи з викладеного, за змістом п.289.2 ст. 289 ПК України Держгеокадастр визначено єдиним уповноваженим органом, який щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь.

Відтак, повноваження визначати за формулою, встановленою ПК України, та оприлюднювати (з метою використання як ДФС України, так і землекористувачами) коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель належать Держгеокадастру. Індекс споживчих цін, який щороку визначається та оприлюднюється Державною службою статистики України, слугує лише для розрахунку величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель - сам же коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель обчислюється виключно Держгеокадастром, і не може розраховуватися контролюючим органом чи платником податків самостійно.

Листом № 22-28-0.22-443/2-17 від 12.01.2017 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оціни сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0 (а.с. 60)

Згідно з п.289.3 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Листом № 6-28-0.22-442/2-17 від 12.01.2017 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила Державну фіскальну службу України про те, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оціни сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0 (а.с. 61).

Вказану інформацію підтверджено Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру й у подальшому у листі № 6-28-0.22-244/2-18 від 11.01.2018. (а.с. 62-63)

Пунктами 6,9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який регулює питання щодо особливостей справляння плати за землю, встановлено, що індекс споживчих цін за 2015 рік, який використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), застосовується із значенням 120 відсотків. Індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

Відповідно до п.5 підрозділу 8 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який регулює особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку, індекс споживчих цін за 2015 та 2017 роки, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи, застосовується із значенням 100 відсотків.

Згідно з п.8 підрозділу 6 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням: для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) - 100 відсотків; для земель несільськогосподарського призначення - 106 відсотків.

З огляду на викладене та беручи до уваги, що законодавець не передбачив особливостей застосування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки землі за 2016 рік з метою оподаткування єдиним податком четвертої групи - власникам землі та землекористувачам, суд приходить до висновку про те, що у цьому випадку необхідно застосовувати коефіцієнт, визначений та оприлюднений Держгеокадастром, у розмірі 1,0.

Таким чином, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи є нормативна грошова оцінка ріллі з урахуванням коефіцієнта індексації 1,0, визначеного Держгеокадастром за 2016 рік відповідно до порядку, встановленого ПК України.

Щодо посилання контролюючого органу в акті перевірки, що платник податків при розрахунку суми податкового зобов'язання з єдиного податку 4 групи на 2015-2018 роки зазначив нормативну грошову оцінку одиниці площі «Рілля», яка не відповідає даним державного земельного кадастру - 14723,35 гривень. За інформацією відділу Держземагентства у Близнюківському районі Харківської області (лист № 01-26/17 від 17.04.2015) базова вартість 1 га ріллі станом на 01.06.1995 становить 3683,6 гривень, вартість 1 га ріллі з урахуванням коефіцієнтів індексації складає 25854,20 гривень, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наведеного, йдеться про застосування у 2016-2018 роках коефіцієнту 1,756 до нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (14723,35 х 1,756 = 25854,20 гривень).

Згідно з п.292-1.2 ст.292-1 ПК України, в редакції станом на 01.02.2016, базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу.

Відповідно до цієї ж норми в редакції Закону України № 1791-VIII від 20.12.2016 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Згідно з п.289.2 ст.289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

Як вбачається зі змісту Податкового кодексу України, він містить порядок, відповідно до якого до нормативної грошової оцінки враховується лише коефіцієнт індексації, який визначається за індексом споживчих цін за попередній рік, обчислений за чітко встановленою формулою - застосування інших коефіцієнтів до нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, у тому числі коефіцієнту 1,756, Податковий кодекс України у спірних періодах не передбачав.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про оцінку земель» нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.

Правила (порядок) проведення нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь раніше визначались Постановою КМУ № 213 від 23.03.1995, якою було затверджено «ОСОБА_2 нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» (далі за текстом - ОСОБА_2).

Постановою КМУ № 1185 від 31.10.2011 до вказаної ОСОБА_2 були внесені зміни, які набули чинності з 01.01.2012, та відповідно до них для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995р. (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756. Показники нормативної грошової оцінки гектара ріллі окремої земельної ділянки, проведеної станом на 1 липня 1995р., застосовуються із коефіцієнтом, що визначений абзацом другим пункту 5 цієї ОСОБА_2.

Проте, Постановою КМУ № 831 від 16.11.2016, яка набрала чинності з 01.03.2017, затверджено нову ОСОБА_2 нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (надалі - ОСОБА_2), яка у новій та чинній до теперішнього часу редакції не передбачає застосування коефіцієнту 1,756 до нормативної грошової оцінки землі.

При цьому згідно з визначенням, наведеним у ст.1 Закону України «Про оцінку земель», датою оцінки земельної ділянки визнається дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації.

Відповідно до ст.ст. 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

В ході розгляду справи відповідачем не надано доказів проведення іншої, ніж у 1995 році, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, складення відповідної технічної документації та затвердження її рішенням Близнюкіської районної ради щодо тих земельних ділянок, які знаходяться у користуванні платника податків - позивача.

ОСОБА_4 містять правила (порядок), за якими обчислюється нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення розробниками технічної документації, які відповідно до ст.ст. 7, 18 Закону України «Про оцінку земель» мають право на здійснення діяльності у сфері землеустрою, - вміщені у Методиках правила (в тому числі, у колишній ОСОБА_4 щодо врахування коефіцієнту 1,756) підлягають застосуванню саме розробниками технічної документації та не призначені для самостійного використання платниками податків, контролюючими органами або органами Держгеокадастру.

При цьому слід взяти до уваги, що в силу п. 23.1 ст. 23, п. 24.1 ст. 24 Податкового кодексу України базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання. Одиницею виміру бази оподаткування визнається конкретна вартісна, фізична або інша характеристика бази оподаткування або її частини, щодо якої застосовується ставка податку.

За відсутності на даний час будь-якої іншої, ніж у 1995 році, нормативної грошової оцінки земельної ділянки - конкретні вартісні характеристики у розумінні п.23.1 ст. 23, п.24.1 ст. 24 Податкового кодексу України можуть бути взяті лише станом на 1995 рік.

Про це свідчить і лист Відділу Держземагентства у Близнюківському районі Харківської області за вих. №01-17/265 від 24.01.2014, яким платника податків було повідомлено про те, що на 01.01.2014 базова вартість 1 га ріллі визначена станом на 01.06.1995 і становить 3683,60 гривень, вартість 1 га пасовищ станом на 01.06.1995 складає 924,00 гривень (а.с.14). Жодних згадувань про будь-яку іншу нормативну грошову оцінку та про коефіцієнт 1,756 вказаний лист не містить.

Постановою КМУ № 105 від 07.02.2018 вирішено провести нову загальнонаціональну (всеукраїнську) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення; Міністерству аграрної політики та продовольства, Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру було вказано забезпечити проведення даної оцінки до 31 серпня 2018р. - проте, до теперішнього часу вказану оцінку не здійснено.

Згідно з п.п. 3, 4, 7, 18, 20 Порядку проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого Постановою КМУ № 105 від 07.02.2018, оцінка проводиться відповідно до ОСОБА_4 нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016р. № 831. Оцінку проводить уповноважений Держгеокадастром на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою "Проведення земельної реформи", суб'єкт господарювання, якому надаються бюджетні кошти на безповоротній основі в межах відповідних бюджетних асигнувань та який є суб'єктом оціночної діяльності відповідно до статті 6 та з урахуванням вимог частини третьої статті 18 Закону України "Про оцінку земель". Оцінка включає підготовчі роботи, ґрунтові обстеження (у разі потреби), камеральні роботи та складення за результатами проведення оцінки технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (далі - технічна документація). Мінагрополітики протягом трьох місяців з дня реєстрації технічної документації здійснює розгляд технічної документації та приймає рішення про її затвердження або про відмову в її затвердженні. Затверджена технічна документація протягом п'яти робочих днів з дня затвердження подається Мінагрополітики Державному кадастровому реєстратору Держгеокадастру разом із заявою про внесення відомостей про проведення оцінки до Державного земельного кадастру.

Постановою Кабінету Міністрів України № 105 від 07.02.2018 також внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012, - зокрема, підпункт 8 пункту 22 доповнено новим абзацом такого змісту: "Після проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та затвердження технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення відповідно до Порядку проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105, підставою для надання відомостей із Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення (крім земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів) є виключно дані загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, які внесені до Державного земельного кадастру та не підлягають оновленню протягом строку, визначеного Законом України "Про оцінку земель".

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що до проведення нової всеукраїнської нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення для цілей оподаткування єдиним податком 4 групи має застосовуватися нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь за даними Держгеокадастру станом на 1995 рік, до якої підлягають кумулятивному застосуванню щорічні коефіцієнти індексації, визначені Держгеокадастром відповідно до п.289.2 ст. 289 ПК України за встановленою формулою за індексом споживчих цін за попередній рік, використання будь-яких інших коефіцієнтів Податковим кодексом України не передбачено, а ОСОБА_4 нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення підлягає використанню виключно розробником технічної документації при проведенні такої оцінки та складанні технічної документації.

Суд не бере до уваги в якості належного обґрунтування заперечень проти позову посилання податкового органу в обґрунтування підстав нарахування позивачу податкових зобов’язань з єдиного податку 4 групи на те, що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки повідомляється (у формі довідки або витягу) та підтверджується Держгеокадастром, оскільки такий висновок контролюючий орган обґрунтовує посиланням на п.292-1.3 ст.292-1 ПК України, яка регламентує об'єкт та базу оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи.

Так, відповідно до пункту 292-1.3 ст.292-1 ПК України підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також: за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння податку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проте вказаний пункт 292-1.3 було виключено Законом України № 1791-УШ від 20.12.2016 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності 01.01.2017 - відтак, починаючи з цього часу і дотепер норми глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності», якою врегульоване справляння єдиного податку 4 групи, розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПК України не містять положень, які б вимагали при обчисленні податку використовувати інформацію, надану Держгеокадастром.

Крім того, за змістом п.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування.

В силу п.5.2 ст. 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Отже, якщо врахування контролюючим органом коефіцієнту 1,756 до нормативної грошової оцінки землі суперечить п.292-1.2 ст.292-1, п.289.2 ст.289 Податкового кодексу України, які не містять норм про застосування такого коефіцієнту, а відтак, у цьому випадку на підставі п.5.2 ст.5 Податкового кодексу України для регулювання відносин оподаткування використанню підлягають саме правила та положення Кодексу.

Також відповідно до п.7.1 ст.7 Податкового кодексу України під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: 7.1.1. платники податку; 7.1.2. об'єкт оподаткування; 7.1.3. база оподаткування; 7.1.4. ставка податку; 7.1.5. порядок обчислення податку; 7.1.6. податковий період; 7.1.7. строк та порядок сплати податку; 7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Згідно з п.7.4. ст.7 Податкового кодексу України елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

Виходячи з пп.12.1.4 п.12.1 ст.12 Податкового кодексу України, Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає положення, визначені в пунктах 7.1, 7.2 статті 7 цього Кодексу щодо місцевих податків та зборів.

В силу п.7.3. ст.7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до п.2.1. ст.2 Податкового кодексу України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Відтак, при обчисленні у 2016-2018 роках єдиного податку четвертої групи будь-які підстави для застосування коефіцієнту 1,756 відсутні, оскільки, по-перше, база оподаткування визначається виключно ПК України, який у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин не містив вимог про застосування коефіцієнту 1,756 до показників нормативної грошової оцінки землі, а статтею 289 ПК України врегульовано лише щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель з урахуванням індексу споживчих цін за попередній рік, а інших положень, які б визначали застосування будь-яких інших коефіцієнтів, ПК України не містить; по-друге, Постанови КМУ є підзаконними нормативно-правовими актами та в силу п.2.1. ст.2, п.7.3. ст.7 Податкового кодексу України не можуть встановлювати або змінювати елементи податку (в тому числі, шляхом запровадження обов'язку враховувати коефіцієнт до показників нормативної грошової оцінки землі), адже будь-які питання щодо оподаткування регулюються тільки ПК України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, а будь-які зміни до п.289.1 ст.289 ПК України до теперішнього часу не вносились; по-третє, елементи місцевих податків, до числа яких належить і єдиний податок 4 групи, визначаються лише Верховною Радою України, а, отже, база оподаткування як елемент податку може встановлюватися виключно вищим законодавчим органом держави, що прямо передбачено пп.12.1.4 п. 12.1 ст.12 Податкового кодексу України, а не органом виконавчої влади в особі Кабінету Міністрів України.

Також щодо застосування до нормативної грошової оцінки коефіцієнту 1,756 (без проведення нової оцінки суб'єктом оціночної діяльності — розробником технічної документації), суд зазначає наступне.

Питання порядку проведення нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь раніше визначалось Постановою КМУ № 213 від 23.03.1995р., якою було затверджено ОСОБА_4 нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Постановою КМУ № 1185 від 31.10.2011 до вказаної ОСОБА_4 були внесені зміни, відповідно до яких для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995р. (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756.

Постановою КМУ № 831 від 16.11.2016, яка набрала чинності з 01.03.2017, затверджено нову ОСОБА_4 нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, яка не передбачає застосування коефіцієнту 1,756 до нормативної грошової оцінки землі.

Виходячи з позиції податкового органу, зміни до ОСОБА_4 - як тієї, що діяла раніше (в частині запровадження коефіцієнту 1,756), так і до нової - автоматично тягнуть за собою зміну нормативної грошової оцінки (тобто, елементу податку - бази оподаткування) та, відповідно, змінюють податкове зобов'язання платника податків.

Згідно з п.3 нової ОСОБА_4 нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення визначається відповідно до нормативу капіталізованого рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення природно-сільськогосподарських районів Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя згідно з додатком та показників бонітування ґрунтів шляхом складання шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів природно-сільськогосподарських районів (для сільськогосподарських угідь). У разі коли агровиробничі групи ґрунтів сільськогосподарських угідь на земельній ділянці сільськогосподарського призначення не визначено, застосовується норматив капіталізованого рентного доходу відповідного сільськогосподарського угіддя природно-сільськогосподарського району Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя згідно з додатком.

Відповідно до вказаного додатку в редакції від 16.11.2016 норматив капіталізованого рентного доходу рілля Зачепилівсько-Близнюківського природно-сільськогосподарського району становить 14396,76 гривень за 1 га; в редакції Постанови КМУ № 637 від 23.08.2017, яка набрала чинності 31.08.2017 -33175,15 гривень за 1 га.

За змістом ОСОБА_3 перевірки, платник податків при розрахунку суми податкового зобов'язання з єдиного податку 4 групи на 2017 рік зазначив нормативну грошову оцінку одиниці площі «рілля» в сумі 14723,35 гривень за 1 га.

Даний розмір нормативної грошової оцінки відповідає додатку до нової ОСОБА_4 (в редакції додатку від 16.11.2016), а саме - нормативу капіталізованого рентного доходу рілля Зачепилівсько-Близнюківського природно-сільськогосподарського району, встановленому на рівні 14396,76 гривень/га.

При розрахунку суми податкового зобов'язання з єдиного податку 4 групи на 2018 рік нормативна грошова оцінка одиниці площі «рілля» визначена позивачем також в сумі 14723,35 гривень за 1 га, з огляду на принцип стабільності податкового законодавства, передбачений п.4.1.9 ст.4 Податкового кодексу України, в силу якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки; податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Згідно зі ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Беручи до уваги, що зміни до нормативної грошової оцінки землі (як бази оподаткування та елементу податку) не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила, та враховуючи, що Постанова КМУ № 637 (якою норматив капіталізованого рентного доходу рілля встановлено на рівні 33175,15 гривень/га) прийнята 23.08.2017, тобто, за чотири місяці до початку нового бюджетного періоду - у 2018р. не підлягав застосуванню норматив капіталізованого рентного доходу рілля Зачепилівсько-Близнюківського природно-сільськогосподарського району в редакції додатку від 23.08.2017 (33175,15 гривень/га).

Таким чином, визначена платником податків у 2018 році нормативна грошова оцінка 14723,35 гривень/га також відповідає додатку до нової ОСОБА_4 - відтак, заниження до сплати єдиного податку 4 групи за 2017-2018 роки відсутнє.

Також суд зауважує, що обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

На необхідності дотримання правила вирішення колізій у податковому законодавстві на користь платника податків наголошено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України та від 07 липня 2011 року у справі Сєрков проти України.

В обох справах Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення прав заявників, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі якості закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування. На думку Європейського Суду з прав людини, відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства, яка призводила до його суперечливого тлумачення, порушує вимоги Конвенції щодо якості закону.

В силу ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади забезпечують систематичний контроль за додержанням у рамках відомчого підпорядкування адміністративної практики, що відповідає Конвенції та практиці Суду.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В рішенні «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що поняття "власності", яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу N 1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві.

Відтак, збільшення розміру належних до сплати податкових платежів є втручанням у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як зазначено Європейським судом з прав людини в п.16, п.17 рішення від 24.11.2016 у справі «ТОВ «Полімерконтейнер» проти України» (заява № 23620/05), першою і найважливішою вимогою статті 1 Протоколу № 1 є те, що будь-яке втручання з боку органів державної влади в мирне володіння майном має бути законним (див. «Іатрідіс проти Греції [ОС]», № 31107/96, § 58, ЄСПЛ 1999-ІІ). Вимога законності, за змістом Конвенції, вимагає дотримання відповідних положень внутрішнього законодавства і відповідності верховенству права, яке включає в себе свободу від свавілля (див. «Хентріх проти Франції», 22 вересня 1994 § 42, Серія А № 296-А, та «Кушоглу проти Болгарії», № 48191/99, §§ 49-62, 10 травня 2007р.). Більше того, при будь-якому випадку втручання, в тому числі такого, яке спрямоване на сплату податків, слід дотримуватись «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав особи. В цілому прагнення досягнути такого балансу відображене в структурі статті 1 Протоколу № 1. Необхідний баланс не може вважатись дотриманим, якщо відповідній особі доводиться нести індивідуальний та надмірний тягар (див. серед інших органів влади, «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», 23 вересня 1982р., §§ 69 і 73, серія А, № 52).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 10.10.2018 не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, через що суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 10.10.2018 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат в частині судового збору здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Одночасно суд зазначає, що розподіл витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, буде здійснено після подання представником позивача відповідних доказів, про що заявлено клопотання в позовній заяві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія" (с. Верхньоводяне, Близнюківський район, Харківська область,64841, код ЄДРПОУ 31834521) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення– задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 10.10.2018.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія" (с. Верхньоводяне, Близнюківський район, Харківська область, 64841, код ЄДРПОУ 31834521) у розмірі 15299,64 грн (п'ятнадцять тисяч двісті дев’яносто дев’ять гривень 64 копійок).

Призначити розгляд клопотання про розподіл судових витрат в частині витрат на правову допомогу у відкритому судовому засіданні на 10.00 годину 19.04.2019.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 18 квітня 2019 року.

Суддя Білова О.В.