Ухвала суду № 81236680, 12.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/771/19

У Х В А Л А

12 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Захарчук О.В.

сторін:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши в порядку загального позовного провадженні (підготовчому засіданні) клопотання представника відповідача (ОСОБА_2 за довіреностями) про залишення позовної заяви без розгляду,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Судноплавна компанія «Укрферрі» до Державної фіскальної служби України, третя особа: Головне управління ДФС України в Одеській області в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України, яке викладене у листі-відповіді №36796/6/99-99-12-03-02-15 від 12.11.2018 року, про відмову збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Судноплавна компанія «Укрферрі» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від’ємного значення за червень 2015 року у розмірі 1469034,00 гривень;

зобов’язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Судноплавна компанія «Укрферрі» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 1469034,00 гривень та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

29.03.2019 р. за вхід. №11432/19 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав викладених п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, яке обґрунтоване наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням того, що днем виникнення підстав для звернення до суду було - 19.08.2015 року, то відповідно, шестимісячний строк завершений 20.02.2016 року, тому позивач подаючи позов 11.02.2019 року порушив процесуальний строк звернення до суду передбачений чинним законодавством.

Позивач 19.08.2015 року надіслав уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з самостійним виявленням помилок за звітний період червень 2015 року, тому посилання позивача на сумлінне очікування результату та відповіді контролюючого органу не є належним так як протягом майже 3 роки платник податків не вчиняв жодних активних дій щодо з’ясування обставин розгляду даного документу.

Тобто, платник лише 09.08.2018 року звернувся до ГУ ДФС в Одеській області з проханням збільшити суму на яку платник має право реєструвати накладні на суму 1469034 грн.

12.04.2019 р. представник відповідача подав додаткові пояснення, в яких зазначив наступне:

Правове регулювання порядку визначення та відображення сум від’ємного значення податку на додану вартість, а також порядку збільшується значення суми податку, на яку можливо зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки корегування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами доповненнями) та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року N 966 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

29 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16 липня 2015 року № 643-VII. яким внесено зміни щодо порядку реєстрації суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції від 29 липня 2015 року) встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

__Накл=__НаклОтр+__Митн+__ПопРах+__Овердрафт-__НаклВид-__Відшкод-__Перевищ.

Відповідно до пп. 8 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року N 966. рядок 20.2 передбачений для відображення суми залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рядок 20.2 заповнюється в звітному (податковому) періоді, в якому було здійснено таке збільшення, та значення рядка 20.2 відповідає значенню рядка 27.

Згідно з пунктом 33 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.

Відповідно до пп. 4 п. 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, зареєстрованим платникам податку суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) автоматично збільшується контролюючим органом до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених ст. 200 ПКУ, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, за червень 2015 року.

На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту-за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Згідно п. 9 2 Порядку № 569 після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку:

1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення;

2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету у звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку вважаються погашеними.

За змістом приписів п. 10 Порядку № 569 ДФС: 1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; 2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.

Так, 30 липня 2015 року ДФС України повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України № 643-VIII з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ, в розділі III якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:

з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («Сума» Накл), сформовану відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників «Сума» НаклОтр, «Сума» Митн та «Сума» НаклВид. що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року;

протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом N 643) сума «Сума» Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:

суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали («Сума» овердрафт);

суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 («Сума» Перепл);

суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;

суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 3 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200.1.6 статті 200 1 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року / II квартал 2015 року;

на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («Сума» Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200і.З статті 200і Податкового кодексу України.

Таким чином, реєстраційна сума в системі електронного адміністрування може бути збільшена на суму від’ємного значення, що задекларована платником податку виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, та не підлягає перерахунку у зв’язку з подальшим уточненням показників такої звітності шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків.

В свою чергу, уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок був поданий ТОВ «Судноплавна компанія «Укрферрі»» лише 19.08.2015 року, що й унеможливлює збільшення реєстраційної суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні, оскільки така сума за вимогами Перехідних положень Податкового кодексу України могла бути збільшена до 03.08.2015 року.

Позивач заперечував проти задоволення клопотання, про що надав письмові заперечення (за вхід. №11546/19 від 01.04.2019), які обґрунтовані наступним:

В даному випадку про порушення своїх прав та інтересів позивач дізнався тільки 12.11.2018 року, отримавши від ДФС України оскаржуване рішення, яке викладене у листі-відповіді №36796/6/99-99-12-03-02-15.

Представником відповідача та третьої особи у клопотанні не зазначені будь-які нові обставини з яких вбачається, що позивач до отримання оскаржуваного рішення ДФС України від 12.11.2018 року був сповіщений про відмову збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ суму, на яку ТОВ «Судноплавна компанія «Укрферрі» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 1469034,00 гривень.

Слід зазначити, що з моменту отримання 19.08.2015 року від ТОВ «Судноплавна компанія «Укрферрі» електронного уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період червень 2015 року, відповідачем та третьою особою не було вжито жодних заходів, спрямованих на повідомлення позивача про відмову збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ суму, на яку ТОВ «Судноплавна компанія «Укрферрі» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи викладене, строк звернення до адміністративного суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення ДФС України, яке викладене у листі-відповіді №36796/6/99-99-12-03-02-15 від 12.11.2018 року, не є пропущеним.

В свою чергу, вимога про зобов'язання ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ сума, на яку ТОВ «Судноплавна компанія «Укрферрі» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ДФС України від 12.11.2018 року. В зв’язку з чим строк звернення до адміністративного суду за такою вимогою також не є пропущеним.

Представник позивача 08.04.2019 р. за вхід. № 12678/19 через канцелярію суду подав доповнення до поданих заперечень, в яких зазначив:

З аналізу Податкового кодексу вбачається, що законодавець не встановив для контролюючого органу будь-яких строків вирішення питання про збільшення реєстраційної суми у випадку подання платником податку після 31.07.2015 року уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за червень 2015 року.

Аналогічно закон не встановив будь-яких спеціальних строків для платника податків, щоб отримати у контролюючого органу Інформацію про збільшення (або відмову у збільшенні) реєстраційної суми в СЕА ПДВ внаслідок подання ним після 31.07.2015 року уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань до декларації з ПДВ за червень 2015 року.

Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Згідно з п.56.18 ст.56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (1095 днів), платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь - який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 102.5 ст.102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування

З викладеного можливо зробити висновок, що ПК України встановлює загальний строк у 1095 календарних днів протягом якого платник податків має право звернутися до контролюючого органу з приводу повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або оскаржити рішення контролюючого органу.

Враховуючи вищевказану відсутність будь-якого спеціального строку для подання заяви з приводу збільшення реєстраційної суми у СЕА ПДВ на підставі уточнюючого розрахунку за податковий (звітний) період червень 2015 року, поданий після 31.07.2015 року, та з огляду на положення п.56.18 ст.56, п.102.1, 102.5 ст.102 ПК України ТОВ «Судноплавна компанія «Укрферрі» 03.08.2018 року (до закінчення 1095 денного строку з моменту подання 19.08.2015 року уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ за червень 2015 року) звернулось до ГУ ДФС в Одеській області, а в подальшому 21.09.2018 року до ДФС України із заявами про збільшення реєстраційної суми в СЕА ПДВ, у підсумку отримавши оскаржуване рішення ДФС України від 12.11.2018 року.

Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.3 ст.123 КАС України).

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.4 ст.123 КАС України).

Як передбачено п. 8 ч. 1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 04.11.1950 (ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено у ст. 8 ОСОБА_3 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується.

Відповідно до ст.55 ОСОБА_3 України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Приписами ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

У п.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №9-зп від 25.12.1997) зазначено: «Частину першу статті 55 ОСОБА_3 України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод».

Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).

Отже, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об’єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск строку, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.

Суд надаючи правову оцінку спірним правовідносинам виходить з наступного, основною вимогою є визнання протиправним та скасування рішення ДФС України, яке викладене у листі-відповіді №36796/6/99-99-12-03-02-15 від 12.11.2018 року – строк звернення до суду щодо вказаної вимоги позивачем не порушений.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ «Судноплавна компанія «Укрферрі» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 1469034,00 гривень та відобразити відповідне збільшення - вказана вимога, є похідною.

Тобто, відповідно і вимоги позивача є пов’язаними.

Відповідно до ст. 4 КАСУ, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. п. 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).

Застосовуючи принцип обґрунтованої пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою в даній справі, суд вважає, що залишення позовної заяви без розгляду в частині вимоги щодо зобов’язання Державної фіскальної служби України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Судноплавна компанія «Укрферрі» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 1469034,00 гривень та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість не буде відповідати принципам адміністративного судочинства.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 44, 51, 60, 122, 123, 240, 243, 256, 295, 297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача (ОСОБА_2 за довіреностями) про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.