Рішення № 81236671, 17.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1476/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправним рішення Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області №377 від 15.11.2018 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2;

2. Зобов'язати Ізмаїльське об’єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області, призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 21.03.2018 та здійснити виплату вказаної пенсії.

Ухвалою від 18 березня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1, відкрито провадження у даній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській атомній електростанції, що підтверджується посвідченням серії А №078471, виданим 24.12.1992 року Одеською обласною державною адміністрацією безстроково. 21.03.2018 року позивач звернувся до Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах як особі, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи». Для призначення пенсії надав наступні документи: копію паспорту серії КК № 307753, виданий 23.11.1999 р. Татарбунарським РВУМВС України в Одеській області та копію ідентифікаційного коду; копії трудових книжок БТ-1 № 7700018 та УКР № 1567394; копію відрядного посвідчення № 000476; копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 р. серії А № 078471 від 24.12.1992 р.; архівну довідку про стаж № Ж-567/04 22 від 21.11.2017 р., архівну довідку про заробітну плату № Ж-60/04/22 від 28.12.2017 р., виданих Трудовим архівом Татарбунарського району; довідку з військкомату № 1897 від 16.11.2017 р.; довідку про заробітну плату № Ж-275 від 22.11.2017 р., видану КП «Трудовий архів Кілійського району»; довідку про заробітну плату № 261 від 22.11.2017 р., видану Відділом освіти Арцизької РДА; довідку про заробітну плату № 119 від 20.11.2017 р. та довідку про реорганізацію підприємства №120 від 20.11.2017 р., виданих «Арцизьким Автотранспортним підприємством» 15118. Рішенням №377 від 15.11.2018 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах з огляду на те, що ОСОБА_1 не надав копій первинних документів, які підтверджують період роботи в зоні відчуження, а саме через те, що назва організації в якій він працював і отримав відрядження в зону відчуження, містить розбіжності у трудовій книжці та у відрядному посвідченні, а саме: в копії відрядного посвідчення № 00476 від 18.01.1987 р., виданого Арцизьким АТП 35118, зазначено період перебування заявника на ЧАЕС з 16.01.1987 по 14.02.1987 р., а в трудовій книжці зазначено, що ОСОБА_1 працював в Арцизькому АТП 15132 з 08.07.1986 р. по 18.08.1987 р. Вищезазначене рішення позивач вважає противоправним. Посилаючись на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.19 Конституції України, Закон України «Про пенсійне забезпечення», Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений Постановою КМУ №51 від 20.01.1997 р. вказує, що основним доказом участі позивача в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є дійсне, ніким не оскаржене та не скасоване посвідчення учасника ліквідації (категорія 2), яке, відповідно до п.2 ч.1 ст.14 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» підтверджує статус позивача як громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом. Відповідач невірно зазначив про відсутність у позивача усіх необхідних документів, які підтверджують, його участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30 км. зоні у період з 29.01.1987 року по 29.05.1987 рік, що в свою чергу свідчить про протиправність рішення Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Такі документи, як довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження відповідно до ст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Таким чином, запис у трудовій книжці не є документом, який підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, таким документом є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яке було подано позивачем до пенсійного фонду.

09 квітня 2019 року до суду від відповідача за вх.№12840/19 надійшов відзив на позов (а.с.37-38), у якому зазначає, що позовні вимоги про зобов’язання Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років згідно ст. 55 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 21.03.2018 року є незаконними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 21.03.2018 року звернувся до управління із заявою про призначенню йому пенсії на пільгових умовах відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Управлінням було надано допомогу позивачеві щодо здійснення запитів у відповідні органи для підтвердження роботи саме у зоні відчуження. За наявними документами пенсійної справи визначити право на призначення даного виду пенсії ОСОБА_1 неможливо, оскільки є розбіжності в інформації, що міститься в доданих до заяви документах, а саме: в копії відрядного посвідчення №00476 від 18.01.1987 року, виданого Арцизьким АТП 35118, зазначено період перебування позивача в зоні відчуження з 16.01.1987 року по 14.02.1987 року, а згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 працював в Арцизькому АТП 15132 з 08.07.1986 року по 18.08.1987 року. Згідно довідки №120 від 20.11.2017 року, виданої Арцизьким АТП 15118 - АТП 15132 було реорганізоване в АТП 35118 в квітні 1986 року, хоча позивач працював в Арцизькому АТП 15132 з 08.07.1986 року по 18.08.1987 року, яке вже не існувало. Рішення про призначення пенсії повинно прийматися після всебічного правового аналізу наданих документів та лише після проведення зустрічної перевірки їх достовірності, наявності на підприємствах первинних документів, що слугували підставою для визначення права на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку. Дії управління є правомірними, тобто такі, що вчинені, як суб’єктом владних повноважень в процесі реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень, такими, що ґрунтуються на Конституції, Законах України, роз’яснювальних листах органів Пенсійного фонду, а відтак позовна заява ОСОБА_1 є безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення.

15 квітня 2019 року до суду від позивача за вх.№13620/19 надійшла відповідь на відзив (а.с.94-98), яку суд до уваги не приймає у зв’язку з тим, що доказів надіслання вказаної заяви відповідачу позивачем в порушення вимог ч.2 ст.163 та п.2 ч.4 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України до суду не надано.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на адміністративний позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та відзив, та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Згідно ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.1 п.2 ч.1 ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи.

Стаття 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів – на 8 років.

Таким чином, для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС мали пропрацювати у відповідний період певну кількість днів саме у зоні відчуження.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

21 березня 2018 року ОСОБА_1 подано до Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області заяву про призначення пенсії (а.с.45).

Ізмаїльським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області 15 листопада 2018 року прийнято рішення №377 (а.с.15), яке, з посиланням на ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Порядок подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідаю Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, обґрунтоване наступним: «Для призначення пенсії заявник надав наступні документу: копію паспорту серії KK № 307753, виданий 23.11.1999 p. Татарбунарським РВУМВС України в Одеській області, копію ідентифікаційного коду, копії трудових книжок БТ-І № 7700018 та УКР №1567394, копію відрядного посвідчення № 000476, копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 р. серії А № 078471 від 24.12.1992 p., архівну довідку про стаж № Ж-567/04/22 від 21.11.2017 p. та архівну довідку про заробітну плату № Ж-60/04/22 від 28.12.2017 p., виданих трудовим архівом Татарбунарського району, довідку з військкомату № 1897 від 16.11.2017 p., довідку про заробітну плату № Ж-275 від 22.11.2017 p., видану КП «Трудовий архів Кілійського району» та довідку про заробітну плату № 261 від 22.11.2017 р., видану відділом освіти Арцизької РДА, довідку про заробітну плату № 119 від 20.11.2017 p. та довідку про реорганізацію підприємства №120 від 20.11.2017 р. виданих «Арцизьким автотранспортним підприємством 15118». Відділом були здійснені запити від 21.03.2018 р. № 301/04, від 09.07.2018 р. №816/04 та від 15.08.2018 № 957/04 до Департаменту охорони здоров’я та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації, для витребування завірених копій первинних документів, на підставі яких видане посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС в 1987 р. Відділом 05.07.2018 р. також здійснено запит № 808/08 до Головного управління ПФУ в Одеській області щодо перевірки підстав видачі довідки про заробітну плату за період роботи з 08.07.1986 по 18.08.1987 в ПАТ «Арцизьке Автотранспортне підприємство 15118», оскільки АТП 15132 було реорганізоване в АТП 35118 в квітні 1986 р., а заявник працював з 08.07.1986 р. по 18.08.1987 р. в АТП 15132, яке вже не існувало. 16.07.2018 р. та 15.08.2018 р. було здійснено запити №№ 405/08 та 956/04 до Арцизького ОУ ПФУ Одеської області щодо надання завіреної копії довідки №73 Київського АТП 33027 щодо перебування у відрядженні ОСОБА_1 В копії відрядного посвідчення № 00476 від 18.01.1987 p., виданого Арцизьким АТП 35118, зазначено період перебування заявника на ЧАЕС з 16.01.1987 по 14.02.1987 p., а в трудовій книжці зазначено, що ОСОБА_1 працював в Арцизькому АТП 15132 з 08.07.1986 р. по 18.08.1987 р. При цьому, відповідно до довідки № 120 від 20.11.2017 p., виданої Арцизьким АТП 15118 - АТП 15132 було реорганізоване в АТП 35118 в квітні, 1986 р., а заявник працював з 08.07.1986 р. по 18.08.1987 р. в АТП 15132, яке вже не існувало. Так як заявник не надав необхідних копій первинних документів, що стверджують період роботи в зоні відчуження та на підставі вищезазначеного (розбіжності у назвах організацій в трудовій книжці та відрядному посвідчені), управління прийняло рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та пропонує надати відповідні документи або звернутися у віці 60 років, згідно з ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перелік необхідних документів для призначення пенсії передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. N 22-1 (далі Порядок №22-1). Згідно абз.6 пп.5 п.2.1 розділу ІІ вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для призначення пенсії за віком до заяви додаються наступні документи, що підтверджують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Суд зазначає, що позивачем до заяви про призначення пенсії зокрема надано:

- копію паспорту серії KK № 307753, виданий 23.11.1999 p. Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області (а.с.16-17, 47-48);

- копію ідентифікаційного коду (а.с.17, 49);

- копію трудової книжки БТ-І № 7700018 (а.с.20, 50-52), з якої вбачається, що позивач працював з 08.07.1986 року по 18.08.1987 року в Арцизькому АТП 15132 водієм, а з 19.08.1987 по 19.02.1988 року – в Арцизькому АТП 35118 водієм.

- копію трудової книжки УКР №1567394 (а.с.53-54);

- копію відрядного посвідчення № 000476 (а.с.22, 55), згідно якого ОСОБА_1 відряджений у Чорнобиль на 30 днів з 16.01.1987 року по 14.02.1987 року;

- копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 р. серії А № 078471 від 24.12.1992 p. (а.с.19, 57);

- архівну довідку про стаж № Ж-567/04/22 від 21.11.2017 p. (а.с.58) та архівну довідку про заробітну плату № Ж-60/04/22 від 28.12.2017 p., виданих трудовим архівом Татарбунарського району;

- довідку з Кілійського районного військового комісаріату № 1897 від 16.11.2017 p. (а.с.59);

- довідку про заробітну плату № Ж-275 від 22.11.2017 p., видану КП «Трудовий архів Кілійського району»;

- довідку про заробітну плату № 261 від 22.11.2017 р. (а.с.61), видану відділом освіти Арцизької РДА;

- довідку про заробітну плату № 119 від 20.11.2017 p. (а.с.86) та довідку про реорганізацію підприємства №120 від 20.11.2017 р. (а.с.76) виданих «Арцизьким автотранспортним підприємством 15118».

Згідно з актом №4256 зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії від 04.04.2018 року (а.с.56), що наявний в матеріалах пенсійної справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області зроблено висновок, що в ході перевірки встановлено, що дані у відрядному посвідченні вих.№14 відповідають первинним документам. ОСОБА_1 перебував у відрядженні з 16.01.1987 року по 18.02.1987 року та був зайнятий на роботах, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 17.01.1987 року по 17.02.1987 року.

Відповідно до витягу із протоколу №38 тимчасової комісії при Одеській обласній державній адміністрації по перевірці правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» від 23.07.1997 року (а.с.28) вирішили підтвердити правильність видачі посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або постраждалого від Чорнобильської катастрофи категорії 2 серії А 078471 ОСОБА_1.

З довідки публічного акціонерного товариства «Арцизьке автотранспортне підприємство 15118» №89 від 05.12.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 дійсно працював у Арцизькому АТП 15132 на посаді водія з 08 липня 1986 року згідно наказу №46-к п.4 від 08.07.1986 року (а.с.31) по 15 лютого 1988 року, наказ №20-к від 24.03.1988 року.

Відповідно до довідок №120 від 20.11.2017 року (а.с.76, 79) та №90 від 05.12.2018 року (а.с.83) вбачається, що підприємство 15132 було реорганізовано в Арцизьке АТП 35118 згідно наказу Мінавто УРСР від 29.04.1986 року №91.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України (ухвала від 04 вересня 2015 року у справі № 690/23/15-а) та Верховного Суду (постанова від 18 вересня 2018 року у справі № 520/9284/17) єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що відсутність первинних документів не може бути підставою для позбавлення позивача права на належне пенсійне забезпечення, оскільки наявні в позивача документи, які долучені до матеріалів справи, містять дані на підтвердження факту його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та є достатніми для призначення йому пільгової пенсії, передбаченої ст. 55 Закону № 796-XII.

Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на ненадання позивачем необхідних первинних документів, які підтверджують період роботи позивача у зоні відчуження, є безпідставним, оскільки обставини справи та надані на їх підтвердження документи свідчать про наявність у позивача права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону № 796-ХІІ. В свою чергу посвідчення позивача недійсним не визнавалось, а його статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не оспорюється.

Вказаний висновок суду узгоджується з висновками, зазначеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року по справі №362/3281/16-а та від 27 лютого 2019 року по справі №500/2778/17.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача як на підставу у відмові у призначенні позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 8 років згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на розміжності у назві підприємства згідно трудової книжки та довідки №120 від 20.11.2017 року, оскільки позивачем до заяви про призначення пенсії за віком надані відповідачу всі необхідні документи, передбачені Порядком № 22-1, при призначенні пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону № 796-XII.

Окрім цього в матеріалах справи наявний протокол №376 від 23.04.2018 року про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, з чого суд приходить до висновку про наявність у позивача необхідного страхового стажу не менше 25 років.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з урахуванням вимог ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за доцільне визнати протиправним та скасувати рішення Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області №377 від 15.11.2018 року.

В свою чергу, вирішуючи вимоги позивача про зобов’язання Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 21.03.2018 року, суд виходить з наступного.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки вказана вимога позивача про зобов'язання Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 21.03.2018 року, вона також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 295, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області №377 від 15.11.2018 року.

Зобов'язати Ізмаїльське об’єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 21.03.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_2 (вул.Українська (Кірова), 340, м.Кілія, Одеська обл., 68300, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1).

Відповідач – Ізмаїльське об’єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області (вул.Кишинівська, буд.46, м.Ізмаїл, Одеська обл., 68609, код ЄДРПОУ 37743414).

Суддя O.A. Вовченко

.