Рішення № 81236669, 17.04.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року м. ПолтаваСправа № 539/474/19Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій Лубенського об'єднаного управління щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" скасування рішення від 26.10.2018 №684 та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №11773 і Списком №1 затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10 з 17.10.2018.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 лютого 2019 року справу передано до Полтавського окружного адміністративного суду для розгляду по суті.

Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 26 лютого 2019 року.

Ухвалою суду від 04 березня 2019 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 18 березня 2019 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно відмовив йому у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки ним було подано весь пакет документів необхідний для призначення пені на пільгових умовах.

08.04.2019 судом одержано відзив відповідача на позов, у якому останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Стверджував, що позивачем на підтвердження пільгового стажу надано довідки видані ПАТ "Шахтоуправління "Донбас" м. Донецьк та Державним підприємством "Донецька вугільна енергетична компанія". У зв'язку з тим, що на цей час вказані товариства розташовані на тимчасово непідконтрольній українській владі території не має можливості провести перевірку достовірності видачі вказаних довідок та відповідність зазначеній в них інформації.

За змістом частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у порядку письмового провадження, у зв'язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився 16.10.1964 та має повних 54 роки.

Згідно копії паспорта зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.

24.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення йому пенсії за віком.

Рішенням Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №684 від 26.10.2018 відмовило позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з неможливістю провести перевірку довідок виданих ПАТ "Шахтоуправління "Донбас" м. Донецьк та Державним підприємством "Донецька вугільна енергетична компанія", оскільки вказані товариства знаходяться на території тимчасово непідконтрольній українській владі.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

З матеріалів справи судом встановлено, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових йому вже виповнилось повних 54 роки.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Так як позивач звернувся до відповідача за призначенням пенсії за віком 24.10.2018, більш ніж через місяць після досягнення ним пенсійного віку, то пенсія йому має бути призначена з дня звернення за , тобто, з 26.10.2017.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 12.06.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 якого встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній

трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Списками №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 та №461 від 24.06.2016 визначений вичерпний перелік робіт, професій, посад, які дають право на пенсію на пільгових умовах.

Пунктом 3 "Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі Порядок №383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими

належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N637.

Комплексний аналіз норм Закону №1788-ХІІ та Порядку №637 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списках № 1 та № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Згідно записів у трудовій книжці позивача останній працював в ПАТ "Шахтоуправління "Донбас" з 20.08.1986 по 03.05.1991 - на посаді електрослюсаря підземного, з 13.05.1991 по 21.07.1992 працював електрослюсарем підземним на шахті імені 60-річчя Радянської України.

Відповідно довідки №25 від 28.12.2016, виданої ПАТ "Шахтоуправління "Донбас" за формою, визначеною додатком №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, на ім'я ОСОБА_2, останній працював повний робочий день в ПАТ "Шахтоуправління "Донбас" у період з 20.08.1986 по 03.05.1991 виконував підземні роботи з повним підземним робочим днем за посадою електрослюсар підземних робіт на видобувному участкові, що передбачена списком №1, розділ І підрозділу 1 код КП 1,1а постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, стаж роботи становить 4 роки 08 місяців 14 днів.

Крім того, відповідно до довідки Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" №16-370 від 28.12.2016 в період з 13.05.1991 по 21.07.1992 працював повний робочий день в ДВАТ "Шахта імені 60-річчя Радянської України" де виконував гірські роботи за посадою електрослюсар з повним робочим днем на підземних роботи на участкові по видобуванню вугілля №2, що передбачено списком 1, розділу І, підрозділом І код КП 1010100а на підставі постанови Кабінету Міністрів України №10 від 26.01.1991.

Згідно довідки №25 від 28.12.2016, виданої ПАТ "Шахтоуправління "Донбас" атестація робочих місць проводилась на підставі наказів №17189 від 30.12.1994, №1131 від 12.10.1999, №486-к від 12.09.2001, №528 від 04.04.2005, №529 від 04.04.2005, №700 від 16.05.2006, №528 від 20.04.2011, №336 від 15.04.2016.

Відповідно до копії наказу "Шахтоуправління "Донбас" від 30.12.1994 №1718 за результатами атестації робочих місць були затверджені переліки робочих місць, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням, в яких зазначено також посаду електрослюсар (підземний), яку займав позивач.

Таким чином, записами у трудовій книжці підтверджується факт роботи позивача на посадах, які включені до Списку №1, в ПАТ "Шахтоуправління "Донбас" з 20.08.1986 по 03.05.1991 та з 13.05.1991 по 21.07.1992 на шахті імені 60-річчя Радянської України, тому суд вважає, що відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії безпідставно.

Посилання відповідача на те, що довідки видані товариствами, які не перемістилися на територію, яка підконтрольна українській владі - є безпідставними, з огляду на те, що стаж роботи позивача у відповідні періоди підтверджений оформленими належним чином записами про займану посаду у його трудовій книжці. До того ж, факт непереміщення ПАТ "Шахтоуправління "Донбас" та шахти імені 60-річчя Радянської України на територію підконтрольну українській владі не впливає на право позивача на пенсію.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні у справі "Лоізіду проти Туреччини".

У вказаній справі Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законній Владі міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території".

Крім того, ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України", п.59 рішення у справі ""Мельниченко проти України", п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" тощо).

Це, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, іншими словами, людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично.

Більше того, відповідно до ст.14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою. А в ст.1 Протоколу №12 цієї Конвенції передбачена загальна заборона дискримінації: "1. Здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою. 2. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1".

Слід зазначити, що дискримінація може бути прямою (різне поводження до людей в однаковій ситуації) та непрямою (однакове поводження з людьми, незважаючи на те, дехто з них знаходиться в певній особливій ситуації).

Так, у справі "Тлімменос проти Греції" (Thlimmenos v. Greece, рішення від 06.04.2000, заява № 34369/97) ЄСПЛ наголосив, що згідно зі статтею 14 Конвенції право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, порушується, коли Держави ставляться по-різному до осіб в аналогічних ситуаціях, не забезпечуючи при цьому об'єктивного та розумного виправдання. Однак це не єдиний аспект заборони дискримінації у статті 14 Конвенції. Право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, також може бути порушене, коли Держави, не маючи об'єктивних і розумних підстав, не застосовують різний підхід до осіб, які перебувають у ситуаціях, що істотно відрізняються.

Аналогічний підхід закріплено в національному праві. Так, відповідно до Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" формами дискримінації є: пряма дискримінація, непряма дискримінація, підбурювання до дискримінації, пособництво у дискримінації, утиск (ст.5). Відповідно до ст.1 цього Закону непряма дискримінація ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Саме в такій особливій ситуації опинився позивач у цій справі, який підтвердив свій пільговий трудовий стаж у спірний період записами в трудовій книжці, довідками ПАТ "Шахтоуправління "Донбас" та шахти імені 60-річчя Радянської України, а також копією наказу Шахтоуправління "Донбас" від 30.12.1994 №1718. Таким чином, вимоги відповідача, які є цілком виправданими в звичайній ситуації, оскільки формально вони базуються на положеннях п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637, та мають на меті підтвердження тривалості роботи на посадах і роботах, указаних в трудовій книжці, становлять дискримінаційне поводження по відношенню до позивача, який не може надати відповідні документи, а отже за такого підходу автоматично позбавляються права на пенсійне забезпечення, передбаченого в ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З урахування вищевикладеного, суд вважає, що дії відповідача, які в звичайних умовах можуть бути цілком обґрунтованими, в особливій ситуації позивача є проявом непрямої дискримінації. Крім того, хоча дії відповідача формально ґрунтуються на положеннях підзаконного нормативного акту та переслідують легітимну мету, в особливій ситуації позивача суд вважає їх явно непропорційними, тобто вчиненими без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Отже, такі дії в даній ситуації є явно непропорційними заявленій легітимній меті, а тому їх не можна вважати такими, що вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, адже відповідач не врахував всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, зокрема, обмеження можливостей позивача надати належні документи для призначення йому пенсії.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, суд визнає за необхідне, задовольнити позовні вимоги, визнати протиправним та скасувати рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №684 від 26.10.2018.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах задоволенню не підлягають, оскільки оскаржувані дії не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, правові наслідки для позивача створює саме рішення №684 від 26.10.2018.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, суд звертає увагу на те, що питання про наявність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду - Лубенського ОУПФ, і, за відсутності всіх вихідних даних, необхідних для вирішення цього питання, не може бути розглянуте по суті судом.

Водночас суд, з метою ефективного поновлення прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Лубенське ОУПФ повторно розглянути заяву позивача від 24.10.2018 з урахуванням висновків суду та вирішити питання про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 37562, РНОКПП НОМЕР_1) до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Шевченка,8, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ) 37710525 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 26 жовтня 2018 року №684.

Зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 жовтня 2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду щодо зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 20.08.1986 по 03.05.1991 в ПАТ "Шахтоуправління "Донбас" та з 13.05.1991 по 21.07.1992 на шахті імені 60-річчя Радянської України на посадах електрослюсара (підземного) до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 24 жовтня 2018 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко