Ухвала суду № 81236590, 11.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/167/19

УХВАЛА

11 квітня 2019 року о 18 год. 02 хв. м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

за участю

від позивача: ОСОБА_1 – за ордером

від відповідача: ОСОБА_2 – за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду клопотання представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ІПН3234518285, місцезнаходження: 65041, м. Одеса, Хаджибеївська дорога, буд. 419) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 665044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0032934001 від 04.12.2018 року; №0032924001 від 04.12.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась справа за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ІПН3234518285, місцезнаходження: 65041, м. Одеса, Хаджибеївська дорога, буд. 419) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 665044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0032934001 від 04.12.2018 року; №0032924001 від 04.12.2018 року.

Рішенням від 28 березня 2019 року позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0032934001 від 04.12.2018 року; №0032924001 від 04.12.2018 року, - задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 665044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) №0032934001 від 04.12.2018 року. В іншій частині позовних вимог, відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ІПН3234518285, місцезнаходження: 65041, м. Одеса, Хаджибеївська дорога, буд. 419) судовий збір в розмірі 768,4 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

До позовної заяви додано попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, в якому позивач зазначила, що орієнтовний розмір суми судових витрат складає у розмірі 16 536 грн. З метою обґрунтування суми витрат на правничу допомогу до судових дебатів у судовому засіданні додатково буде подано акт приймання-передачі виконаних робіт з детальним описом, що були проведені адвокатом.

На підготовчому судовому засіданні 14 лютого 2019 року представник позивача подала суду клопотання про надання доказів понесення позивачем судових витрат, в якому представник просив стягнути з відповідача судові витрати у сумі 18436 грн., що складаються з суми сплаченого судового збору у розмірі 1536 грн. та суми витрат на правничу допомогу у розмірі 16900 грн.

До клопотання додано додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №5/18 від 29 грудня 2018 року та акт приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги №5/18 від 28.12.2018 року від 12 лютого 2019 року.

Також 02 квітня 2019 року (вхід. 11792/19) від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи остаточного розрахунку суми судових витрат, що несе позивач у зв’язку з поданням позову та який складає в даному випадку 22336 грн. На підтвердження витрат надано акт приймання-передачі виконаних робіт з детальним описом наданих послуг у редакції від 28 березня 2019 року.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до приписів ч. 4 ст. 143 КАС України, для вирішення питання про судові витрати судом було призначено судове засідання на 11 квітня 2019 року.

На відкритому судовому засіданні представник позивача підтримав подане клопотання в частині стягнення сум витрат на правничу допомогу та просив його задовольнити відповідно до задоволених судом позовних вимог.

На відкритому судовому засіданні представник відповідача надав до суду клопотання, в якому заперечував проти стягнення витрат на правничу допомогу та просив відмовити у задоволенні клопотання позивача.

На обґрунтування свого клопотання представник відповідача зазначив, що позивачем не надано доказів про дійсне (реальне) понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 800 грн.

Вислухавши думку представників учасників справи, дослідивши надані учасниками докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п’ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною 3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 252 цього Кодексу.

З огляду на те, що заява про надання доказів на підтвердження понесених судових витрат була подана позивачем до закінчення судових дебатів і додаткові документи були подані суду після винесення рішення по суті, суд вважає, що вказане питання має бути вирішене в порядку ст. 252 КАС України.

Згідно з ч.1,2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28 грудня 2018 року між Адвокатом ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладено договір (угода) №5/18 про надання правової допомоги, відповідно до п. 1 якого в порядку та на умовах визначених Договором адвокат зобов’язується здійснити представництво або надати інші види правової допомоги ОСОБА_5, зокрема, але не виключно щодо визнання протиправним та скасування, в тому числі, але не обмежуючись наданням правової допомоги в судах, в усіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування, а ОСОБА_5 зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Згідно з п.1.4 цього договору, адвокат здійснює захист, представництво або надає іншу правову допомогу в правоохоронних органах, в усіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування, органах нотаріату, судах всіх інстанцій, експертних бюро, в державних та комунальних установах, перед третіми особам, а також перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Підпунктом 2.2.2. до Договору передбачено, що ОСОБА_5 зобов’язаний здійснювати оплату послуг адвоката на умовах, визначених додатковою домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою та є невід’ємною частиною Договору.

29 грудня 2018 року між адвокатом ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №5/18 від 28.12.2018 року, відповідно до якої сторони дійшли взаємної згоди щодо визначення наступного порядку оплати роботи адвоката

Робота адвоката оплачується погодинно на підставі взаємно підписаних актів приймання-передачі виконаних робіт.

Адвокат самостійно визначає скільки годин було витрачено на кожен із видів робіт.

Вартість робіт однієї годин адвоката складає 1300 грн.

Загальна вартість робіт складає собою вартість однієї години роботи адвоката помножену на кількість витрачених на роботу годин відповідно до акту приймання передачі.

Зобов’язання зі сплати коштів при проведенні роботи виникає у клієнта з моменту підписання ним акту приймання-виконаних робіт з адвокатом, в якому має бути визначено детальний опис проведених робіт, кількість витрачених адвокатом годин та загальна вартість робіт.

Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт до Договору про надання правової допомоги №5/18 від 28.12.2018 року в новій редакції від 28 березня 2019 року, за яким адвокат передає, а ОСОБА_5 приймає виконання наступних робіт за Договором, а саме:

Усна консультація ОСОБА_5 на першій зустрічі стосовно правомірності стягнення відповідно до податкових повідомлень-рішень №№0032934001 від 04.12.2018 року; №0032924001 від 04.12.2018 року кількістю потрачених годин 1 вартістю 1300 грн.

Аналіз наданих для огляду документів, що стосуються правомірності дій фіскальної служби та аналіз повноважень органів фіскальної служб та правомірності проведення перевірки при винесенні повідомлень-рішень №№0032934001 від 04.12.2018 року; №0032924001 від 04.12.2018 року кількістю потрачених годин 2 вартістю 2600 грн.

Правовий аналіз судової практики з використанням матеріалів Єдиного державного реєстру судових рішень стосовно правомірності дій фіскальної служби при винесенні податкових повідомлень-рішень №№0032934001 від 04.12.2018 року; №0032924001 від 04.12.2018 року кількістю витрачених годин 2 вартістю 2600 грн.;

Складання письмової консультації ОСОБА_5 на 1 аркуші стосовно правомірності дій фіскальної служби при винесенні податкових повідомлень-рішень №№0032934001 від 04.12.2018 року; №0032924001 від 04.12.2018 року кількістю 1 година вартістю 1300 грн.;

Складання позовної заяви про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0032934001 від 04.12.2018 року; №0032924001 від 04.12.2018 року. Визначення суми судового збору для подання цієї позовної заяви у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Копіювання документів для подання цієї позовної заяви кількістю 5 годин вартістю 6500 грн.;

Участь у судових засіданнях: 07 лютого 2019 року тривалістю 1 година вартістю 1300 грн;

у судовому засіданні 14 лютого 2019 року тривалістю 1 година вартістю 1300 грн.;

у судовому засіданні 05 березня 2019 року тривалістю 1 година вартістю 1300 грн.;

у судовому засіданні 28 березня 2019 року тривалістю 2 години вартістю 2600 грн.

Загальна вартість проведених робіт склала 20 800 грн.

На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу представником позивача лише акт приймання-передачі виконаних робіт до Договору про надання правової допомоги №5\18 від 28.12.2018 року в новій редакції, підписаний ОСОБА_5 ОСОБА_3 та адвокатом ОСОБА_1.

Представником позивача не надані суду докази понесення цих витрат позивачем, що передбачено ч. 4 ст. 134 КАС України.

Також у відкритому судовому засіданні представник позивача підтвердив, що такі витрати не були оплачені позивачем на користь адвоката.

Суд вважає, що відсутність таких доказів має істотне значення для вирішення питання щодо повернення таких витрат, оскільки відсутність такого доказу свідчить про відсутність понесення витрат.

Аналізуючи практику Верховного Суду з порушеного питання можна дійти висновку, що документ про сплату таких витрат на користь адвоката є одним із обов’язкових документів на підтвердження обґрунтованості відшкодування витрат на правничу допомогу.

Також відповідно до практики Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_6 проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 134 КАС України та вище приведені висновки суду, суд доходить висновку, що позивачем не надані достатні докази на підтвердження понесених ними витрат на професійну правничу допомогу, а тому відсутні правові підстави для стягнення таких витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 132,134,139, 243,252, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ІПН3234518285, місцезнаходження: 65041, м. Одеса, Хаджибеївська дорога, буд. 419) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 665044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0032934001 від 04.12.2018 року; №0032924001 від 04.12.2018 року, - відмовити у повному обсязі.

Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст. ст.293, 294,295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний « 17» квітня 2019 року, з огляду на те, що 16 квітня 2019 року суддя перебувала у відрядженні.

Суддя Л.Р.Юхтенко