Ухвала суду № 81236557, 17.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5931/18

УХВАЛА

17 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В. за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., учасники справи не з'явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до народного депутата України ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до народного депутата України ОСОБА_2, в якому просить:

- визнати незаконною бездіяльність народного депутата України ОСОБА_2, яка полягає у систематичному зволіканні обов'язків народного депутата України згідно ч.13 ст.24 Закону України "Про статус народного депутата України", у відповідності до якої народний депутат розглядає усі одержані ним пропозиції, заяви та скарги виборців, узагальнює їх, за необхідності вносить відповідні пропозиції до Верховної Ради України та її органів, а також до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а не надає зухвалі відписки, що ОСОБА_1 належить звернутися з порушеними питаннями до будь-яких закладів, державних установ чи суду, тільки но не до нього, шановного;

- визнати незаконною бездіяльність народного депутата України ОСОБА_2, яка полягає у зволіканні ним Закону України "Про звернення громадян" та ненаданні відповіді на жодне з 2-х письмових звернень від 26.07.2018 р., наданих особисто до його громадської приймальні;

- зобов'язати народного депутата України ОСОБА_2 надати відповіді на 2 звернення від 26.07.2018 р.;

- зобов'язати народного депутата України в процесі розгляду звернень громадян та надання відповіді суворо дотримуватися своїх обов'язків як народного депутата та його величі закону України "Про статус народного депутата України", а саме : ч.13 ст.24 означеного закону.

Ухвалою судді від 10.12.2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого засідання на 09 січня 2019 року на 12:30 год.

17.04.2019 року електронною поштою ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді Андрухіва В.В. від розгляду справи №420/5931/18.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що під час першого попереднього судового засідання по справі № 420/5931/18, яке врешті решт відбулося 09.04.2019 року, тобто майже через 4 місяці після винесення 10.12.2018 року суддею Андрухівим В.В. ухвали про відкриття провадження у справі, ОСОБА_1 заявив судді відвід. Таке порушення чинного КАС України, на думку заявника, відбулося внаслідок того, що судова ухвала про відкриття провадження від 10.12.2018 року була отримана відповідачем чомусь лише 23.01.2019 року, тобто лише через 1,5 місяці після її винесення. Подібне було б зрозуміло якби відповідачем був пересічний громадянин, якій ніде не працює і точно невідомо чи мешкає за місцем реєстрації. У даній справі відповідачем є поважний народний депутат України ОСОБА_2, який не пропускає жодного засідання Верховної Ради України, тому надіслати поштою і вручити йому копію судової ухвали начебто не може створювати особливої складності. Заявник вважав, що для судді Андрухіва В.В., як виявилося, це стало важко здоланою перешкодою, яку він за допомогою свого секретаря долав 1,5 місяці. У той самий час будь-який документ чи довідка залучався до матеріалів справі суддею Андрухівим В.В. лише за наявності документу про отримання її відповідачем.

ОСОБА_1 зазначив, що на підставі того, що йому під час попереднього судового засідання 09.04.2019 року став відомий факт, що для головуючого у судовому засіданні по справі № 420/5931/18 основні засади адміністративного судочинства, тобто верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом є лише гарним гаслом, за яким він намагається приховати свою упередженість. 02.04.2019 року він звернувся до судді Андрухіва В.В., як головуючого у судових засіданнях по справі, з клопотанням про залучення до матеріалів справи комп'ютерного диску, де засвідчена інформація про спілкування ОСОБА_1 з відповідачем на одному з публічних заходів, де ОСОБА_1 звернувся до нього з тими самими питаннями, які покладені в основу його адміністративного позову.

Заявник вказав, що суддя Андрухів В.В., у порушення ч.9 ст.44 КАС України, висунув вимогу, що для залучення комп'ютерного диску ОСОБА_1 до матеріалів справи потрібно зокрема надання копії суду, надати копію відповідачу.

Заявник зазначив, що суддя побачив перед особою не дипломованого адвоката, а пересічного громадянина України, пенсіонера за віком, і вирішив скористатися гідною для нього нагодою зайвий раз познущатися над ним, внаслідок чого йому було заявлено відвід. Замість того, щоб припинити судове засідання до подання ОСОБА_1 відповідної письмової заяви та вирішення питання про відвід іншім суддею цього суду, суддя Андрухів В.В. оголосив перерву у судовому засіданні, яке відбувалося 09.04.2019 року. Узгодив з ОСОБА_1 дату і час продовження судового засідання, яке відбувалося в режимі відеоконфернції, суддя Андрухів В.В. заявив про узгодження дати і часу продовження попереднього судового засідання по справі на 11:00 год. 11 квітня 2019 року, а після чого раптом, несподівано, повідомив, що воно може відбутись тільки за умовою обов'язкової присутності ОСОБА_1 у залі судових засідань, тому що йому швиденько треба закінчити розгляд справи.

Заявник зазначив, що суддя Андрухів В.В. мабуть також «забув» вимоги п.3 ч.5 ст.44 КАС України, згідно якої учасники справи повинні з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою. Мабуть йому відомо, що учасником справи є не тільки ОСОБА_1 як позивач, але і депутат Верховної Ради України ОСОБА_2 як відповідач, яким на даний час зухвало знехтувані 4 виклики на попередні судові засідання по справі.

Заявник вказав, що на превеликій жаль, незважаючи на вимоги ст.8 КАС України про рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, під час попереднього судового засідання по справі №420/5931/18, яке відбувається під головуванням судді Андрухіва В.В., у дійсності, у діях судді він бачить дещо інше.

Позивач зазначив, що суддя Андрухів В.В. зухвало нехтує його обґрунтованим клопотанням про проведення судових засідань у режимі відеоконференції.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

При визначенні наявності підстав для відводу необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-XII).

Ухвалою судді від 10.12.2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого засідання на 09 січня 2019 року на 12:30 год.

Підготовче засідання 09.01.2019 року відкладено на 28.01.2019 року на 10:00 год. у зв'язку з неявкою учасників процесу, клопотанням позивача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції та неврученням судової кореспонденції відповідачу.

Ухвалою від 22.01.2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про проведення підготовчого засідання, призначеного на 28.01.2019 року на 10:00 год., в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 28.01.2019 року позивач взяв участь в режимі відеоконференції. Ухвалою від 28.01.2019 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, суд відмовив у клопотанні позивача про визнання явки відповідача обов'язковою.

Ухвалою від 28.01.2019 року за згодою позивача продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 15.02.2019 року до 11:30 год.

Ухвалою від 14.02.2019 року у зв'язку з оскарженням відповідачем ухвали про відкриття провадження, зупинено провадження у вказаній справі до перегляду ухвали від 10 грудня 2018 року в порядку апеляційного провадження.

22.03.2019 року позивача - телефонограмою, а відповідача - електронною поштою викликано у підготовче засідання на 29.03.2019 року на 11:30 год.

Ухвалою від 25.03.2019 року поновлено провадження у справі та ухвалою від 25.03.2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про проведення підготовчого засідання, призначеного на 29.03.2019 року на 11:30 год., в режимі відеоконференції.

У зв'язку з виникненням технічних проблем (відсутність зв'язку), що унеможливили участь позивача в судовому засіданні 29.03.2019 року в режимі відеоконференції, підготовче засідання відкладене на 09.04.2019 року на 10:30 год.

У підготовчому засіданні 09.04.2019 року, проведеному за клопотанням позивача в режимі відеоконференції через сплив часу, зарезервованого судом для проведення відеоконференції по даній справі, необхідністю проведення відеоконференції іншим суддею по іншій справі у зарезервований час з 11:00 год., оголошено перерву до 11.04.2019 року до 11:00 год.

Попередньо суд погодив з позивачем дату та час наступного підготовчого засідання, повідомивши, що позивачу необхідно буде прибути до Одеського окружного адміністративного суду, оскільки в цей час організувати відеоконференцію буде неможливо.

Після закінчення засідання позивач зателефонував до суду та повідомив, що дата і час наступного судового засідання його не влаштовують, оскільки він не зможе прибути до м. Одеси.

З метою забезпечення права позивача на участь у підготовчому судовому засіданні 11.04.2019 року, суд змінив час судового засідання та зарезервував час на проведення у той же день (11.04.2019 року) відеоконференції по даній справі з 09:15 год. до 10:00 год.

Однак позивач у судове засідання, організоване для нього в режимі відеоконференції через Котовський міськрайонний суд Одеської області 11.04.2019 року на 09:15 год. не прибув, повідомив суду, що знаходиться у поліклініці у зв'язку з хворобою.

У підготовчому засіданні 11.04.2019 року оголошено перерву до 17.04.2019 року до 10:15 год. у зв'язку з неявкою позивача, який у телефонному режимі повідомив суд про своє звернення до лікаря.

Призначаючи судове засідання на 11.04.2019 року, суд врахував, що позивач мав прибути до суду на особистий прийом голови суду, про що позивач раніше повідомляв суд телефоном.

У підготовче засідання 17 квітня 2019 року сторони не з'явилися, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. При цьому, позивач подав заяву про відвід судді.

Доводи заявника про те, що перше попереднє судове засідання по справі відбулося 09.04.2019 року, тобто майже через 4 місяці після відкриття провадження у справі, та те, що ухвала про відкриття провадження була отримана відповідачем лише через 1,5 місяці, суд вважає безпідставними, оскільки як зазначено судом вище, ухвалою судді від 10.12.2018 року було відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено перше підготовче засідання на 09 січня 2019 року на 12:30 год. Ухвала про відкриття провадження у справі та судова повістка на 09.01.2019 року направлялась відповідачу на адресу, вказану позивачем у позовній заяві, проте судова кореспонденція була повернута до суду без вручення, з відміткою відповідальної особи «за закінченням терміну зберігання» від 29.12.2018 року (а.с. 34-40). В подальшому, 10.01.2019 року ухвала про відкриття провадження у справі та судова повістка на 09.01.2019 року були відправлені відповідачу на електронну адресу Honcharenko.Oleksii@rada.gov.ua, яку суд знайшов на одному з листів відповідача, оформленому на бланку (а.с. 54-55).

Доводи ОСОБА_1, що «на превеликий жаль, до свого сорому і ганьби», суддя Андрухів В.В., в порушення ч.9 ст.44 КАС України, висунув вимогу, що для залучення комп'ютерного диску до матеріалів справи потрібно зокрема надання копії суду, надати копію відповідачу, суд також вважає необґрунтованими.

Так, відповідно до ч.9 ст.44 КАС України, учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Згідно ч.7 ст.44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Суд зазначає, що на даний час та на час подання позивачем клопотання про доручення до матеріалів справи комп'ютерного диску (02.04.2019 року), функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не запроваджено.

Крім того, відповідно до ч.10 ст.44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

При цьому, документ відеозапису під назвою «Десятников и ОСОБА_2 длинное», який міститься на компакт-диску, електронного цифрового підпису не містить.

Тому посилання позивача на ч.9 ст.44 КАС України щодо відсутності обов'язку позивача надіслати відповідачу копію компакт-диску, суд до уваги не бере.

Разом з тим, за результатами розгляду клопотання позивача про долучення до матеріалів справи компакт-диску, судом винесено протокольну ухвалу від 09.04.2019 року про приєднання даного диску до матеріалів справи, та самостійно надіслано на електронну адресу відповідача копію відеофайлу, чим було дотримано право позивача на подання доказів, навіть тих, що подані без дотримання вимог процесуального закону щодо надіслання копії доказів іншим учасникам справи. При цьому, суд витратив чимало часу на надіслання цього відеофайлу електронною поштою через його великий об'єм та технічні складнощі у зв'язку з цим.

Крім того, стосовно посилання заявника на те, що суддя Андрухів В.В. «забув» вимоги п.3 ч.5 ст.44 КАС України, відповідно до якого учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою, слід зазначити, що суд не ухвалював про обов'язкову явку відповідача у судові засідання, відмовивши позивачу, як зазначено вище, у задоволенні такого клопотання.

Тому недотримання суддею вимог п.3 ч.5 ст.44 КАС України щодо обов'язкової явки відповідача, суд також вважає таким, що не відповідає дійсності.

Посилання заявника на наявність сумніву у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді справи № 420/5931/18 по своїй суті є припущенням, а заява, яка містить припущення про існування відповідних обставин не підтверджених належними і допустимими доказами, не є підставою для відводу судді.

За викладених обставин суд доходить висновку про необґрунтованість відводу судді Андрухіву В.В.

Крім іншого, у постанові від 14.03.2019 року по справі №9901/34/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.

Тому суд вважає неприпустимим з боку позивача застосування образливої лексики та сарказму у заявах до суду.

Згідно з ч.ч. 3-4 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ч.4 ст.40 КАС України провадження у даній справі слід зупинити, а справу необхідно передати до Відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді в порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення питання щодо відводу головуючого судді Андрухіва В.В.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 236, 243, 248, 256, 293 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 420/5931/18 за позовом ОСОБА_1 до народного депутата України ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - до вирішення питання про відвід головуючого судді Андрухіва В.В.

Справу №420/5931/18 за позовом ОСОБА_1 до народного депутата України ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії передати до Відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді в порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.

Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали, а в іншій частині ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складено 18 квітня 2019 року.

Суддя В.В. Андрухів