Рішення № 81236508, 17.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №1340/5318/18

17 квітня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого-судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2С

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області державного виконавця Бонковської Дарії Олександрівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанов про накладення штрафу.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (надалі ОСОБА_3, позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області державний виконавець Бонковська Дарія Олександрівна (надалі відповідач), в якому згідно з уточненнями від 16.11.2018, просила скасувати постанову про накладення штрафу від 29.10.2018 ВП №57329673.

Заявою від 27.11.2018 представник позивача збільшив позовні вимоги, просив суд скасувати постанову про накладення штрафу від 16.11.2018 ВП №57329673.

Ухвалою від 20.03.2019 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради – стягувача у виконавчому провадженні.

Позов обгрунтований тим, що на виконанні у відповідача знаходиться наказ Господарського суду Львівської області № 914/2689/16 від 11.12.2017, згідно з яким зобов’язано ОСОБА_3 демонтувати дерев’яні павільйони площами 80,50 кв.м та 17,00 кв.м та літні майданчики 17,80 кв.м та 115,00 кв.м у парковій зоні на вул. ОСОБА_5 у м. Львові. Державним виконавцем 05.10.2018 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 57329673 щодо виконання вказаного вище судового рішення, зобов’язано боржника – ОСОБА_3, виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. За невиконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/2689/16 від 11.12.2017 на боржника – ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 1700,00 грн., про що винесена постанова про накладення штрафу від 29.10.2018 ВП № 57329673 та постанова про накладення штрафу від 16.11.2018 ВП №57329673. Вважає постанови відповідача протиправними та просить їх скасувати.

Відповідач заперечення на позов обгрунтовує тим, що невиконання рішення Господарського суду у Львівській області спричинило винесення постанови про накладення штрафу. Зазначає також, що боржник – ОСОБА_3, не виконала рішення суду без поважних причин. Невиконання рішення суду встановлено відповідачем і зафіксовано в акті державного виконавця.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача заперечення проти позову обгрунтовує тим, що обставини, котрі позивач вважає невстановленими, насправді вже були досліджені при розгляді спорів між ОСОБА_3 іншими суб’єктами, зокрема, щодо визнання права власності на будівлю, що знаходиться у парковій зоні на вул. ОСОБА_6, щодо оскарження розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про демонтаж самовільно встановлених ОСОБА_3 споруд у парковій зоні на вул. ОСОБА_6.

В судове засідання, призначене на 17.04.2019 представник позивача не з’явився, не повідомив суд про причини неявки. З огляду на те, що представник відповідача наполягав на розгляді справи по суті, а неявка сторони позивача не перешкоджає розгляду справи, суд розглядає справу на підстав наявних у ній доказів.

У судовому засіданні 05.04.2019 суд пропонував позивачу надати докази, а саме, рішення судів у справах, в яких позивач був учасником, однак позивач не скористався таким правом. Водночас, потреба у витребуванні таких доказів минула, оскільки представником третьої особи було подано через канцелярію суду письмові пояснення по суті спору, до яких було додано відповідні рішення судів.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві (Т.1, а.с.190-192).Просила відмовити у позові.

В судовому засіданні представник третьої особи заперечив щодо позовних вимог з підстав, викладених у письмових поясненнях по суті спору (Т.1, а.с.194-196). Просив відмовити у позові.

05.10.2018 державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 57329673 з приводу примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/2689/16 від 11.12.2017.

Згідно з вказаною постановою, боржника у виконавчому провадженні - ОСОБА_3, зобов’язано демонтувати дерев’яні павільйони площами 80,50 кв.м та 17,00 кв.м й літні майданчики 17,80 кв.м та 115,00 кв.м у парковій зоні по вул. Є. Коновальця - вул. Житомирська у м. Львові. Вказано, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

29.10.2018 державний виконавець виніс постанову про накладення штрафу (ВП № 57329673). Штраф в розмірі 1700,00 грн. накладений на боржника – ОСОБА_3 за невиконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/2689/16 від 11.12.2017.

16.11.2018 державний виконавець повторно виніс постанову про накладення штрафу (ВП № 57329673) за невиконання рішення суду.

Позивач, не погодившись із постановами про накладення штрафу від 29.10.2018 ВП № 57329673 та від 16.11.2018 ВП №57329673, оскаржила їх до суду.

При прийнятті рішення суд виходить з такого.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII) виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18). Виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18); виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (п.1 ч.3 ст.18).

Державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 Закону № 1404-VIII за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (п.1.ч.1 ст.26 Закон № 1404-VIII).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закон № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з чч.1-2 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Пунктом 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 визначено, що акт державного виконавця - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

Як видно з матеріалів справи, 05.10.2018 державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 57329673 з приводу примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/2689/16 від 11.12.2017 про зобов’язання ОСОБА_3 демонтувати дерев’яні павільйони площами 80,50 кв.м та 17,00 кв.м й літні майданчики 17,80 кв.м та 115,00 кв.м у парковій зоні по вул. Є. Коновальця - вул. Житомирська у м. Львові.

29.10.2018 державний виконавець перевірила виконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/2689/16 від 11.12.2017, про що склала Акт державного виконавця від 29.10.2018. Як видно з цього Акта, перевірку виконання рішення суду здійснено у присутності представника стягувача ОСОБА_7 та понятого ОСОБА_8 В Акті зазначено, що при виході за адресою згідно з виконавчим документом – паркова зона на вул. ОСОБА_9 - вул. Житомирська у м. Львові, вимоги виконавчого документа, зокрема, дерев’яні павільйони площами 80,50 кв.м та 17,00 кв.м й літні майданчики 17,80 кв.м та 115,00 кв.м не демонтовані, поважних причин невиконання рішення суду боржником подано не було.

29.10.2018 державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 винесена постанова про накладення штрафу з приводу невиконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/2689/16 від 11.12.2017 без поважних причин.

16.11.2018 державний виконавець повторно перевірила виконання ОСОБА_3 наказу Господарського суду Львівської області № 914/2689/16 від 11.12.2017, про що склала Акт державного виконавця від 16.11.2018. Як видно з цього Акта, перевірку виконання рішення суду здійснено у присутності представника стягувача ОСОБА_7 та понятого ОСОБА_8 В Акті зазначено, що при виході за адресою згідно з виконавчим документом – паркова зона на вул. ОСОБА_9 - вул. Житомирська у м. Львові, вимоги виконавчого документа, зокрема, дерев’яні павільйони площами 80,50 кв.м та 17,00 кв.м й літні майданчики 17,80 кв.м та 115,00 кв.м не демонтовані, поважних причин невиконання рішення суду боржником подано не було.

16.11.2018 державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 винесена постанова про накладення штрафу з приводу невиконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/2689/16 від 11.12.2017 без поважних причин.

Щодо покликання позивача, як на підставу позовних вимог, на порушення державним виконавцем ст.22 Закону № 1404-VIII.

Відповідно до ч.ч.1-2 цієї статті виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих. Присутність понятих є обов’язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов’язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.

Враховуючи те, що присутність понятих є обов’язковою у випадках, чітко визначених Законом, до яких не відносяться виконавчі дії щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/2689/16 від 11.12.2017, а в інших випадках залучення понятих при вчиненні виконавчих дій не є обов’язком виконавця, то суд не вбачає у діях відповідача порушення ст.22 Закону № 1404-VIII.

Щодо покликання представника позивача на заяву про виконання рішення (Т.1, а.с.12), отриману відповідачем 17.10.2018, як на таку, що не була належним чином розглянута відповідачем, то суд зазначає таке.

Як видно з матеріалів справи, заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 30.12.2010 за ОСОБА_3 визнано право власності на нежитлове приміщення – павільйон загальною площею 250,0 кв.м, що знаходиться за адресою:м. Львів, вул. Є.Коновальця, 111а.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 16.12.2013 зазначене рішення Франківського районного суду м. Львова від 30.12.2010 – скасовано, відмовлено у визнанні за ОСОБА_3 права власності на нежитлове приміщення за адресою: м. Львів, вул. Є.Коновальця, 111а. та його реєстрацію (Т.1, а.с.205-206).

Як видно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 29.10.2018 (Т.2 а.с.97) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є інформація про нежитлове приміщення, павільйон загальною площею 250 кв.м, однак інформація про власника та форму власності – відсутня. При цьому, суд застосовує ч.5 ст.12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Таким чином, покликання представника позивача у заяві про виконання рішення на те, що ОСОБА_3 є власником приміщення павільйону загальною площею 250 кв.м, що знаходиться за адресою: вул ОСОБА_9, 111а спростовуються доказами, що є у матеріалах справи, а саме: Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 16.12.2013 та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Суд також встановив, що Розпорядженням Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 09.12.2014 №563 ОСОБА_3 зобов’язано за власні кошти демонтувати самочинно встановлені дерев’яні павільйони площами 80,50 кв.м та 17,00 кв.м й літні майданчики 17,80 кв.м, 12.кв.м та 115,00 кв.м у парковій зоні на вул. ОСОБА_9 - вул. Житомирська у м. Львові (Т.1, а.с.207).

ОСОБА_3 оскаржила в суді зазначене Розпорядження, однак постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2017 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3О.(Т.1, а.с.208-209).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.12.2017 задоволено позовні вимоги Франківської РА ЛМР та зобов’язано ОСОБА_3 демонтувати дерев’яні павільйони площами 80,50 кв.м та 17,00 кв.м й літні майданчики 17,80 кв.м та 115,00 кв.м у парковій зоні по вул. Є. Коновальця - вул. Житомирська у м. Львові (Т.1, а.с.210-213). Це рішення суду залишено без змін судом апеляційної та касаційної інстанції (Т.1а.с.214-222).

Щодо покликання представника позивача на те, що в межах вулиць ОСОБА_9 - вул. Житомирська у м. Львові – відсутня паркова зона, то ця обставина була предметом розгляду спору, що розглядався судами господарської юрисдикції, остаточну оцінку якій було дано у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №914/2689/16, де зазначено, що доводи, викладені у касаційній скарзі (ОСОБА_3О.), вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та по суті зводяться до заперечень здійсненої судами оцінки доказів у справі та намагання довести інші обставини, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій (…).

При цьому суд додатково зазначає, що у касаційній скарзі ОСОБА_3 на рішення господарського суду Львівської області від 11.12.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 у справі №914/2689/16 (спір про зобов’язання ОСОБА_3 демонтувати дерев’яні павільйони площами 80,50 кв.м та 17,00 кв.м й літні майданчики 17,80 кв.м та 115,00 кв.м у парковій зоні по вул. Є. Коновальця - вул. Житомирська у м. Львові) позивач вказує на таку обставину як відсутність паркової зони по вул. Є. Коновальця - вул. Житомирська у м. Львові, а також те, що до зазначених павільйонів ОСОБА_3 не має жодного стосунку.

Щодо зазначення у заяві про виконання рішення, що ОСОБА_3 у парковій зоні по вул. Є. Коновальця - вул. Житомирська у м. Львові не володіє будь-яким рухомим чи нерухомим майном, то таке спростовується, окрім встановленого зазначеними вище рішеннями судів, ще й договором оренди землі від 29.03.2010 (а.с.200), протоколом 2-012б від 21.05.2013, постановою №287 від 13.06.2013, листом Франківського ВДВС міста Львова від 28.02.2017 (а.с.197-199).

Щодо зазначеного позивачем у заяві про виконання рішення щодо виконання нею вимоги господарського суду, то таке спростовується Актами державного виконавця від 29.10.2018 та від 16.11.2018.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем вжито передбачених Законом №1404-VIII заходів щодо примусового виконання рішень, в повному обсязі вчинено виконавчі дії, заходи примусового виконання рішень здійснено у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом Законом №1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження належно проведено перевірку виконання боржником (ОСОБА_3О.) наказу Господарського суду Львівської області № 914/2689/16 від 11.12.2017.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно винесено постанови про накладення на позивача штрафу у виконавчому провадженні №57329673 за невиконання рішення зобов’язального характеру з огляду на фактичне невиконання боржником – ОСОБА_3 - наказу Господарського суду Львівської області № 914/2689/16 від 11.12.2017. Доказів протилежного позивач суду не представив.

Таким чином, позовні вимоги є безпідставними, з огляду на що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області державного виконавця Бонковської Дарії Олександрівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанов про накладення штрафу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Лунь З.І.