Рішення № 81236274, 04.04.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2019 року м.Київ справа № 320/494/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати дії Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області щодо відмови у видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, неправомірними;

- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області видати паспорт громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому було видано паспорт громадянина України серії ЕН №397037 від 16.03.2005 в м.Краснодоні Луганської області, який ним було втрачено. У зв’язку з чим, позивач звернувся до Білоцерківського відділу Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м.Києві та Київській області із заявою щодо видачі йому втраченого паспорта громадянина України.

Проте, відповідач листом від 15.01.2019 №1470 відмовив у видачі позивачу паспорта з підстав відсутності документів у повному обсязі, посилаючись на пп.5 ст.100 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорту громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302.

Позивач вказує, що відповідач протиправно відмовив йому у видачі паспорта громадянина України, оскільки ОСОБА_1 було надано всі необхідні документи.

На думку позивача, відмова відповідача у видачі паспорта громадянина України є дискримінацією по відношенню до ОСОБА_1, оскільки такими діями відповідач позбавив позивача можливості реалізації його прав як громадянина України.

Окрім того, установою виконання покарань, де знаходиться позивач, надані наступні документи, що підтверджують особу позивача, в т.ч. з фотокартками: анкета арештованого з фотокарткою від 10.06.2011; свідоцтво про здобуття професії електромонтажник з освітлення БЦ №000466 від 13.02.2018 з фотокарткою; запит до Державного реєстру виборців з відміткою заступника начальника державної установи «Білоцерківська виправна колонія» №35, що «Особа ОСОБА_1 встановлена».

Також доказом того, що позивач є громадянином України є вирок Свердловського суду Луганської області від 07.12.2011, в якому зазначено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що він має право на отримання паспорту громадянина України.

Відповідачем відзив на позов до суду не був наданий.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини п’ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до свідоцтва про народження серії І-БК №518449, виданого Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 06.07.2018 ОСОБА_1 народився 28 липня 1986 року у м.Краснодон Луганської області (Україна) (а.с.9)

Відповідно до вироку Свердловського міського суду Луганської області від 07.12.2011 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.152, ч.2 ст.153, ч.2 186, ч.1 ст.393 Кримінального кодексу України і призначено йому покарання: по ч.3 ст.152 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі; по ч.2 ст.153 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі; по ч.2 ст.186 КК України у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі; по ч.1 ст.393 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України по сукупності злочинів остаточно визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 10 років.

Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Кам’янобродного районного суду м.Луганська від 13.09.2007 у вигляді 10 років та 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання відраховувати з 25.05.2011 (а.с.12-24).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відбував кримінальне покарання в державній установі “Білоцерківська виправна колонія (№35)”.

З матеріалів справи вбачається, що у зв’язку з втратою позивачем паспорту, державною установою “Білоцерківська виправна колонія (№35)” направлено до Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м.Києві та Київській області документи щодо оформлення паспорту громадянина України на засудженого ОСОБА_1 (а.с.25).

Відповідно до листа Державної міграційної служби України від 30.07.2018 №6.5-5343/1-18 за інформацією, внесеною до Єдиної інформаційно-аналітичної автоматизованої системи Управління міграційними процесами, дані про оформлення паспорта громадянина України ОСОБА_1 Сергійовиячу, ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутні (а.с.26).

Згідно листа Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м.Києві та Київській області від 15.01.2019 №1470 слідує, що позивачу на підставі пп.5 п.100 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорту громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 відмовлено в оформленні та видачі паспорта громадянина України (а.с.11).

Позивач, вважаючи, що йому безпідставно відмовлено у видачі паспорта громадянина України, у зв’язку з його втратою, звернувся до суду для захисту порушеного права.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 5 Закону України “Про громадянство” від 18.01.2001 №2235-III документами, що підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну.

Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення №2503-ХІІ).

Відповідно до пунктів 1 та 2 Положення №2503-ХІІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360, Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Згідно з пунктом 5 вказаного вище Положення, ДМС з метою організації своєї діяльності, зокрема, контролює та координує діяльність територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” від 15.04.2004 №1207-VII оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Пункт 3 Порядку оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2014 року №289, визначає, що оформлення і видача паспорта громадянина України та тимчасового посвідчення громадянина України здійснюються територіальними підрозділами ДМС за місцем звернення громадянина або його представника. Оформлення і видача іноземцям та особам без громадянства посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідчення біженця, проїзного документа біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, та проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, здійснюються територіальними органами та підрозділами ДМС за заявою таких осіб за місцем звернення.

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” від 20.11.2012 №5492-VI оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі – Порядок №302).

Пунктом 1 Порядку №302 визначено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

У разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт (пункт 5 Порядку №302).

Документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів (далі - уповноважені суб'єкти), територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС (пункт 19 Порядку №302).

В свою чергу, пунктом 16 Порядку №302 передбачено, що ДМС має право отримувати інформацію про особу з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, в обсязі, необхідному для ідентифікації особи у зв'язку з оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном паспорта.

Абзацом 2 пункту 24 Порядку №302 встановлено, що у разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.

Відповідно до пункту 46 Порядку №302 заявник для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого подає такі документи: 1) заяву встановленого МВС зразка про втрату або викрадення паспорта зразка 1994 року (далі - заява про втрату паспорта); 2) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта на території України); 3) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб); 4) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 5) рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи); 6) документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи; 7) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати; 8) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів): про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка; про народження дітей - свідоцтва про народження дітей; про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття; 9) одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв'язку з тривалим розладом здоров'я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO) Doc 9303.

Після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім'я якої оформляється паспорт (пункт 49 Порядку №302).

Згідно з пунктом 50 Порядку №302 ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру. Пошук в Реєстрі інформації щодо особи здійснюється за поданими персональними даними (у тому числі тими, що змінилися). До запровадження органами реєстрації внесення до Реєстру відомостей про місце проживання особи в установленому законодавством порядку відомості про реєстрацію місця проживання, які подаються заявником, перевіряються за даними обліку територіального органу ДМС. Рішення про оформлення паспорта приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності особи до громадянства України (у разі оформлення паспорта вперше із застосуванням засобів Реєстру).

Відповідно до пункту 51 Порядку №302 ідентифікація особи, на ім'я якої оформляється паспорт у зв'язку з поданням заяви про втрату паспорта і стосовно якої відсутня інформація в базах даних Реєстру, здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій. Надсилання запитів для перевірки інформації про особу здійснюється відповідно до пункту 41 цього Порядку.

Після проведення необхідних перевірок за заявою про втрату паспорта, встановлення факту оформлення особі паспорта, який заявлено як втрачений/викрадений, та його реквізитів, ідентифікації особи працівник територіального підрозділу ДМС складає за заявою про втрату паспорта висновок за встановленою МВС формою, який затверджується керівником такого територіального підрозділу ДМС. У висновку зазначаються результати перевірки і прийняте рішення про оформлення паспорта (пункт 60 Порядку №302).

Згідно з пунктом 62 Порядку №302 у разі коли картотеки заяв про видачу паспорта територіального підрозділу ДМС не збереглися, відсутня будь-яка інформація в наявних даних обліку територіального органу ДМС, проводиться процедура встановлення особи відповідно до пункту 43 цього Порядку.

Так, пунктом 43 Порядку №302 передбачено, що у разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до МВС, Національної поліції, Мін'юсту, органів ДФС, навчальних закладів, військових частин, військових комісаріатів, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.

Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців.

Крім того, у виключних випадках за відсутності фотокартки особи та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, з метою встановлення особи проводиться опитування родичів, сусідів, які були зазначені у письмовому зверненні. За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи за формою, встановленою МВС.

Строк проведення процедури встановлення особи не повинен перевищувати двох місяців.

Відповідно до пункту 64 Порядку №302 якщо за результатами проведення процедури встановлення особи її не встановлено, приймається рішення про відмову особі в оформленні паспорта, яке доводиться до відома заявника відповідно до пунктів 100 і 101 цього Порядку.

Згідно з пунктом 100 Порядку №302 територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання); 3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію; 4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта; 5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта; 6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.

У рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави відмови (пункт 101 Порядку №302).

Отже наведені норми Порядку №302 свідчать, що існує певна процедура оформлення органами ДМС паспорта громадянина України, яка включає розгляд заяви-анкети, приймання документів від заявника, ідентифікацію особи та перевірку факту належності особи до громадянства України і прийняття відповідного рішення.

При цьому за результатами перевірки повноти поданих заявником та законодавчо визначених документів, відповідності їх оформлення вимогам законодавства під час їх прийняття від заявника, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, може відмовити в їх прийнятті у разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, про що заявник інформується із зазначенням підстав такої відмови (за бажанням заявника - в письмовому вигляді).

В такому випадку заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів.

Подання ж особою документів і інформації, необхідних для оформлення і видачі паспорта, не в повному обсязі, відповідно до пункту 100 Порядку №302, є підставою для прийняття територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС рішення про відмову в оформленні чи видачі паспорта.

З огляду на зміст листа Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в м.Києві та Київській області від 15.01.2019 №1470 вбачається, що він за своєю суттю є рішенням про відмову в оформленні та видачі паспорта ОСОБА_1 в розумінні пункту 100 Порядку №302.

Суд звертає увагу, що згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на відповідача покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності.

Між тим, відповідачем не надано доказів на підтвердження обґрунтованості та правомірності прийняття рішення від 15.01.2019 №1470 про відмову в оформленні та видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 замість втраченого.

Як свідчать додані до матеріалів справи докази, ОСОБА_1 є громадянином України, матеріалами справи підтверджується втрата позивачем паспорту громадянина України. Наведені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема:

- свідоцтвом про народження серії І-БК №518449, виданим Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 06.07.2018, відповідно до якого ОСОБА_1 народився 28 липня 1986 року у м.Краснодон Луганської області (Україна), про що 05 вересня 1986 року складено відповідний актовий запис №574 (а.с. 9);

- карточкою прописки, відповідно до якої місце народження позивача м.Краснодон. У вказаній картці є відмітка про наявність у позивача паспорта громадянина України серії ЕН №397037, виданого 16.03.2005 Краснодонським МВВС (а.с.27-28);

- вироком Свердловського міського суду Луганської області від 07.12.2011, в якому суд, встановлюючи особу підсудного, зазначив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України (а.с.12-24);

- копією анкети арештованого, складеною Краснодонським МВ УМВС України в Луганській області, відповідно до якої: постійним місцем проживання позивача є м.Краснодон, вул.Червоних шахтарів, 1/27; громадянство: Україна; батько: ОСОБА_2 (а.с.46).

З матеріалів справи вбачається, що батьками позивача є ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (прізвище до шлюбу - Копцева) ОСОБА_3, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,13,135 Сімейного кодексу України №000222111171 від 26.02.2019 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00022210813 від 26.02.2019 (а.с.74-75).

Отже, позивач народився в Україні в м.Краснодоні Луганської області 28.07.1986 року від батьків, які є громадянами України.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини по справі Смирнов проти Росії №461133-99 від 24.07.2003 позбавлення громадянина паспорта являє собою втручання в його особисте життя, так як громадяни для реалізації земних благ в повсякденному житті вимушені користуватись паспортом.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо належності ОСОБА_1 до громадянства України та відсутність сумнівів щодо ідентифікації особи позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про зобов'язання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області видати паспорт громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно задоволення позову в цій частині.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дій Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області щодо відмови у видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд вважає недоведеними обставини справи щодо протиправної поведінки відповідача щодо відмови у видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1.

Дія - активна поведінка суб'єкта владних повноважень (органу чи посадової особи). Об'єктом оскарження може бути як одноразова, так і триваюча дія, яка порушує права чи інтереси позивача.

Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору, по суті, має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з рішенням суб’єкта владних повноважень, вимога про визнання протиправними дій відповідача по винесенню такого рішення не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову про оскарження відповідного рішення суб’єкта владних повноважень.

Зважаючи на те, що відмову у видачі паспорту громадянина України оформлено листом від 15.01.2019 №1470, обраний позивачем спосіб захисту права шляхом оскарження дій відповідача щодо відмови у видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 не відповідає його змісту, з огляду на що у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що відповідачем не було допущено будь-якої протиправності у своїх діях, судові витрати по справі відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у м.Києва та Київській області (ідентифікаційний код 42552598, місцезнаходження: 02152, м.Київ, вул.Березняківська, буд.4-А) видати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України.

3. В частині позовних вимог про визнання неправомірними дій Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м.Києві та Київській області щодо відмови у видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 – у задоволені позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення суду складено 04.04.2018.

Суддя Кушнова А.О.