Ухвала суду № 81236222, 17.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

17 квітня 2019 рокуСправа № 280/1059/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69106, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

13.03.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі - третя особа), в якому позивач просить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 27.12.2018 №ЗП2387/648/АВ/ТД-ФС.

15.04.2019 до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 14873), в якій, з урахуванням уточненої заяви про забезпечення позову (вх. № 15193 від 16.04.2019) останній просить суд: вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - постанови від 27.12.2018 №ЗП 2387/648/АВ/ТД-ФС та зупинення дії індивідуального акта - постанови про арешт коштів боржника від 11.03.2019 старшого державного виконавця Заводського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Бородіної Н.В. у виконавчому провадженні ВП № 58412668, з моменту набрання ухвалою про забезпечення позову законної сили.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач зазначає, що оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф у розмірі 223 380,00 грн. Зазначену постанову відповідачем подано до Заводського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області для примусового виконання, виконавче провадження відкрито, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження № 58412668 від 19.02.2019. У виконавчому провадження № 58412668 державним виконавцем проведено виконавчі дії у вигляду накладення арешту на поточний рахунок позивача, відкритий у відділенні АТ «Приват Банк» у м. Запоріжжі, про що свідчить постанова про арешт коштів боржника ВП № 58412668 від 11.03.2019. Позивач вважає, що наявність заходу примусового виконання - арешту на грошові кошти на поточному рахунку (враховуючи зміст та обґрунтування позовних вимог позивача) істотно порушують та обмежують права позивача користування власністю, передбачені Першим Протоколом до Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина. З посиланням на ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» зазначає, що постанови від держаного виконавця на адресу позивача не надходили. Тому забезпечення захисту порушених прав накладенням арешту на поточний рахунок ОСОБА_1 державним виконавцем ВДВС Заводського району можливе лише у цьому провадженні (забезпечення позову). Накладений на підставі виконавчого документу оскаржуваної постанови Головного Управління Держпраці у Запорізький області про накладення штрафу №ЗП2387/648/АВ/ТД-ФС від 27.12.2018 на суму 223 380,00 грн. арешт на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1 порушує права та законні інтереси позивача. Враховуючи те, що рішення суду по адміністративному позову про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №ЗП 2387/648/АВ/ТД-ФС від 27.12.2018 може значним чином вплинути на хід виконавчого провадження, зокрема, в разі задоволення позову - поворот виконання з подальшим стягненням завданих збитків позивач просить забезпечити позов у вказаний спосіб.

Суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із частиною 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Принципами Рекомендації № К (89) 8 стосовно тимчасового судового захисту в адміністративних справах, що прийнята Комітетом ОСОБА_2 Європи 13.09.1998, визначено наступне:

приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта;

заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правоможний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов'язку на адміністративний орган влади;

заходи тимчасового захисту жодним чином не можуть наперед визначати рішення, що його має прийняти суд у певній справі проти адміністративного акта;

провадження в суді має здійснюватися без зволікання.

Отже, тимчасовий судовий захист є гарантією і заходом «очікування». Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

Адміністративний акт, як правило, підлягає негайному виконанню, і тому будь-яке клопотання стосовно відстрочення його виконання, обмеження або зміни його дії щодо особи має бути розглянуто в невідкладному порядку.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області пред'явлено до примусового виконання постанову про накладення штрафу від 27.12.2018 №ЗП2387/648/АВ/ТД-ФС.

19.02.2019 Старшим державним виконавцем Заводського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Бородіною Н.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58412668 з виконання постанови Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу від 27.12.2018 №ЗП2387/648/АВ/ТД-ФС.

11.03.2019 Старшим державним виконавцем Заводського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Бородіною Н.В. винесено постанову про арешт майна боржника ВП №58412668, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_2 в ДО ДАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить ОСОБА_1, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 24598,70 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подальше проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №58412668 може призвести до того, що в разі задоволення судом позовних вимог за результатами розгляду даної адміністративної справи, позивачу доведеться докласти значних зусиль та витрат для відновлення порушеного права, у тому числі щодо повернення примусово стягнутих коштів, зокрема шляхом можливого ініціювання інших судових проваджень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення адміністративного позову в частині зупинення стягнення за виконавчим документом - постанови від 27.12.2018 №ЗП 2387/648/АВ/ТД-ФС.

В частині забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанови про арешт коштів боржника від 11.03.2019 старшого державного виконавця Заводського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Бородіної Н.В. у виконавчому провадженні ВП № 58412668, суд відмовляє з огляду на наступне.

Пунктом 5 частини 1 статті 151 КАС України передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

За таких обставин, враховуючи те, що постанова про арешт коштів боржника від 11.03.2019 старшого державного виконавця Заводського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Бородіної Н.В. у виконавчому провадженні ВП № 58412668 не є предметом судового оскарження в даній справі, то відповідно забезпечення позову шляхом зупинення дії такої постанови не допускається в силу приписів Закону.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог заяви про забезпечення позову.

Відповідно ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Керуючись ст. ст. 150, 151,154 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, - задовольнити частково.

Зупинити стягнення за виконавчим документом - постановою про накладення штрафу від 27.12.2018 №ЗП 2387/648/АВ/ТД-ФС, що видана Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області, до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі.

У задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта - постанови про арешт коштів боржника від 11.03.2019 старшого державного виконавця Заводського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Бородіної Н.В. у виконавчому провадженні ВП № 58412668 - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію даної ухвали направити учасникам справи та Заводському відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69067, м. Запоріжжя, вул. Сеченова, 25 а).

Роз'яснити учасникам справи, що у відповідності до ч. 6 ст.157 КАС України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.251, 256, 295 КАС України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.251, 295 КАС України.

Суддя Ю.В.Калашник