Рішення № 81236197, 16.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 квітня 2019 року Справа № 280/1072/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (71504, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1)

до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, буд. 4-А, оф. 2, код ЄДРПОУ 41249795)

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо застосування двоскладової формули при перерахунку позивачу пенсії за віком, з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію за віком, з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років з 14 лютого 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чонобильській АЕС у 1986 році, 2 категорії, з червня 2010 року отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до ст. 27,40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зі зменшенням пенсійного віку відповідно п.1 ст. 55 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особа, яка потерпіла від наслідків аварії на ЧАЕС. Вказує, що 14.02.2019 звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідач листом № 36/Д-1 від 28.02.2019 відмовив в здійсненні такого перерахунку пенсії. Вважає дії відповідача щодо не проведення такого перерахунку та виплати неправомірними, а тому просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 11.03.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судовому засіданні 08.04.2019.

Представник відповідача надав відзив на позов, зокрема зазначив, що вимоги позивача про проведення перерахунку пенсії є безпідставними, оскільки позивач не надав до Пенсійного фонду заяви про обчислення пенсії за ч.2 ст.27 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” його пенсія обчислена на загальних підставах за ч.1 ст.27 вказаного Закону. Зазначає, що оскільки позивачу пенсію призначено за ч.1, а не ч.2 ст.27 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, у позивача відсутнє право на застосування ч.2 ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. В задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач є особою, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чонобильській АЕС у 1986 році, 2 категорії, що підтверджується посвідченням серія А № 264975 від 25.12.1997 року та перебуває на обліку в Енергодарському Об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та з червня 2010 року отримую пенсію за віком, призначену у відповідності до ст. 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), зі зменшенням пенсійного віку відповідно п.1 ст. 55 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796) як особа, яка потерпіла від наслідків аварії на ЧАЕС.

14 лютого 2019 року позивач звернувся до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про перерахунок пенсії з моменту призначення, відповідно до п.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796), за умови стажу роботи не менш як 20 років для чоловіків, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку.

Листом № 36/Д-1 від 28.02.2019 Енергодарське об'єднане УПФУ в Запорізької області відмовило в задоволенні зазначеної заяви з посиланням на те, що відповідно до чинного законодавства України виплата пенсії позивачу проводиться відповідно до норм Закону №1058 та розрахована відповідно до статей 27, 40 вказаного Закону. Також зазначено, що в даному випадку положення пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ застосуванню не підлягають. І обчислення розміру є не доцільним, оскільки зменшує загальний розмір пенсії.

Листом №7/01 від 07.02.2019 Енергодарське об'єднане УПФУ в Запорізької області повідомило позивача, зокрема, про те, що розмір його пенсійної виплати обраховано на оптимальному рівні з урахуванням діючого законодавства.

Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки, відповідно до ч.2 ст.27 Закону №1058 за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Законом №796 визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 49 Закону №796 передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058 за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Тобто, вищевказаною нормою особам надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058 або спеціальним Законом №796.

Статтею 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і цього Закону.

Пунктом 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (зміни внесено згідно із Законом №2148-VIII від 03.10.2017).

Отже, виходячи з наведених законодавчих приписів, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в частині другій статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Порядок перерахунку пенсій Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не встановлений, водночас, ознакам, передбаченим вказаною нормою, відповідає абзац 2 частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини другої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на умовах, визначених положеннями Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в п. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 10.06.2008 у справі № 21-1748во07, 07.07.2015 у справі № 21-727а15 та 20.09.2016 року у справі №1601/12900/12 а також в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №560/675/17 (К/9901/684/17).

Щодо заперечень відповідача про відсутність заяви від позивача про обчислення пенсії за ч.2ст.27 Закону №1058, суд зазначає наступне.

Відповідач посилаючись на відсутність заяви, не зазначає, яким саме нормативним актом передбачена відповідна форма заяви. В редакції ч.2ст.27 Закону №1058 зазначено “за бажанням застрахованої особи”, тобто своє бажання щодо визначення розміру пенсії застрахована особа може виявити шляхом написання заяви у довільній формі.

Таким чином, заява від 14.02.2019 і є бажанням позивача щодо перерахунку пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Крім того, суд зазначає, що відповідач вважає, що якщо пенсіонер не виявив бажання розраховувати пенсію на умовах частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” то він взагалі позбавлений права на перерахунок пенсії на вище зазначених умовах.

Судом встановлено, що позивач звернувся 14.02.2019 тобто після змін у частині 2 ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, згідно яких перерахунок проводиться у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, однак, це не спростовує висновки суду зроблені вище, а саме, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок перерахунку має пільговий характер, який визначений в частині другій ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

З аналізу вище наведених норм діючого законодавства, вбачається, що пенсіонер якому стаж обраховувався з урахування норм Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” може подати заяву про перерахунок пенсії на вище зазначених умовах, у будь-який момент, відповідно з моменту звернення, відповідач повинен перераховувати пенсію.

Зміни у частині 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, не звузили права пенсіонерів, які раніше не подавали таку заяву, а лише підтвердили вже існуючу умову для перерахунку, а саме бажання пенсіонера про проведення такого перерахунку, про що вже було зазначено у частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Будь-яких обмежень щодо подання такої заяви, або позбавлення права пенсіонера на подачу такої заяву, як що вона не була подана до зазначених змін у ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у вище наведених нормах не встановлено. Тому відмова відповідача є протиправною та такою, що прийнята з формальних підстав, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи, суд прийшов до висновку про те, що позивач має право на збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж.

Разом з цим, суд вважає за необхідне щодо визначення дати, з якої слід проводити перерахунок пенсії відмітити наступне.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Право на перерахунок пенсії реалізується особою на підставі власного волевиявлення шляхом подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви.

Як встановлено ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст.35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Судом встановлено, що за перерахунком пенсії позивач звернувся 14.02.2019. Отже, перерахунок пенсії позивачу слід проводити з 01 лютого 2019 року.

Враховуючи вищевикладене, судом лишаються без задоволення позовні вимоги в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду провести перерахунок пенсії, починаючи з 14.02.2019.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як субєкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, необхідність у розподілі судових витрат в даному випадку відсутня.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (71504, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, буд. 4-А, оф. 2, код ЄДРПОУ 41249795) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області щодо відмови в перерахуванні ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Енергодарське об’єднане управління Пенсійного фонду України Запорізької області, починаючи з 01 лютого 2019 року перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статей 27, 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.04.2019.

Суддя А.В. Сіпака