Ухвала суду № 81235876, 11.04.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 квітня 2019 року м. Житомир справа № 240/4831/19

категорія 109020000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченко Є.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просить:

- визнати протиправним дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови у виправленні помилки та внесенні відповідних даних у відомості, що містяться в Національній кадастровій системі про земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1, кадастрові номера НОМЕР_1 та НОМЕР_2 до Державного земельного кадастру;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області внести відповідні дані у відомості, що містяться в Національній кадастровій системі про земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1, кадастрові номера НОМЕР_1 та НОМЕР_2 до Державного земельного кадастру та привести у відповідність дані, що містяться у базі державного земельного кадастру, до документації із землеустрою (технічної документації), а саме: привести у відповідність межі (місце розташування) земельної ділянки, у базі державного земельного кадастру до фактичних меж користування земельних ділянок.

Перевіряючи, після одержання позову, чи відповідає він вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України, судом ураховано, що частиною третьою статті 161 вказаного Кодексу визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Позивачем разом з позовом подано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору. У цьому клопотанні ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору або зменшити розмір судового збору або відстрочити сплату судового збору до моменту винесення рішення судом по суті справи. В обґрунтування клопотання, посилаючись на ст.ст. 2, 6, 7-11, 71, 94, 183-2 ЦПК України, позивач указує, що є пенсіонеркою, отримує мінімальну пенсію в сумі 1450 грн та являється особою значну частину пенсії якої забирають витрати на сплату комунальних платежів та ліки. Також зазначає, що на її утриманні перебуває непрацездатний батько; її матеріальний стан позбавляє можливості сплатити судовий збір в повному обсязі.

Вирішуючи вказане клопотання, суд акцентує увагу на те, що положення ЦПК України не регулюють питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат у адміністративних справах. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України.

Одночасно суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частина 2 статті 8 вказаного Закону передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведених положень вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.

Таким чином, суду надано повноваження на власний розсуд звільнити від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) тих осіб, рівень статків яких не дозволяє робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби.

Позивачем до клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому вона одночасно просить звільнити її від сплати судового збору, або зменшити розмір судового збору або відстрочити сплату судового збору до моменту винесення рішення судом по суті справи, додано лише довідку з карткового рахунку.

Жодних доказів у підтвердження свого майнового стану, зокрема довідки про доходи, отримані за попередній календарний рік (2018), виданої органом Державної фіскальної служби за місцем податкового обліку позивача, довідки управління Пенсійного фонду про розмір пенсії, до клопотання додано не було. Відтак, суд підстав для звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) позивача від сплати судового збору не вбачає та, відповідно, відмовляє в задоволенні клопотання.

За наведених обставин, звернення позивача до суду з даним позовом повинно бути оплачено судовим збором, а документ про сплату судового збору у встановленому Законом розмірі - приєднаний до позову.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом приписів підпункту першого пункту третього частини 2 статті 4 Закону, ставка судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У абзаці другому частини 3 статті 6 Закону визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року складає 1921 гривню.

Отож, ставка судового збору за подання до суду позову немайнового характеру, в якому пред'явлено дві позовні вимоги (одна з яких є похідною), з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2019 року, складає 768,40 грн.

Також суд відмічає, що Європейський суду з прав людини у рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) указав, що «Право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що при подачі даного позову до суду позивачем вимог ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України дотримано не було.

Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду доказу сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у м.Житомирі/Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38035726; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34310206084009; наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди; найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу:*;101; (реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (назва позивача), Житомирський окружний адміністративний суд. Документ на підтвердження сплати судового збору подається в оригіналі.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк і спосіб, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Є.Ю. Романченко